Без­пе­ка та про­цві­та­н­ня ЄС не­від’єм­ні від успі­ху Укра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ма­рі­ус ЯНУКОНІС, по­сол Ли­тви в Укра­ї­ні, спе­ці­аль­но для «Дня»

сер­пня цьо­го ро­ку осо­бли­вий для Укра­ї­ни день. Кра­ї­на від­зна­чи­ла 25- річ­чя своєї Не­за­ле­жно­сті. Цей юві­лей на­род Укра­ї­ни зу­стрі­чає в умо­вах сер­йо­зних ви­кли­ків, ра­зом із тим пи­ша­є­ться сво­є­ю­сво­бо­дою . Укра­їн­ці, не­за­ле­жно від то­го, яко­ю­мо­во­ю­ро­змов­ля­ють, у ХХ—ХХІ ст. до­ве­ли, що біль­ше за все ці­ну­ють свою сво­бо­ду, яку на­ма­га­ли­ся не­ща­дно за­ду­ши­ти Ста­лін, ін­ші лі­де­ри ко­му­ні­сти­чно­го ре­жи­му, Гі­тлер і, на жаль, лі­де­ри су­ча­сної Росії. Са­ме вір­ність іде­а­лам сво­бо­ди і де­мо­кра­тії та на­мір бу­ти єв­ро­пей­ця­ми об’ єд­на­ли Ли­тву та Укра­ї­ну, оскіль­ки на­ро­ди цих дер­жав до­бре зна­ють ці­ну сво­бо­ди. Сьо­го­дні Укра­ї­на перед ли­цем ро­сій­ської агре­сії та скла­дних вну­трі­шніх ви­кли­ків зу­стрі­чає свій юві­лей не­за­ле­жно­сті за ба­га­тьма стан­дар­та­ми як де­мо­кра­ти­чна єв­ро­пей­ська дер­жа­ва, у якій не­має ди­кта­ту­ри, існу­ють віль­ні ви­бо­ри, рин­ко­ва еко­но­мі­ка, сво­бо­да пре­си. Це — основ­не до­ся­гне­н­ня дер­жа­ви за 25 ро­ків не­за­ле­жно­сті й зра­зок для міль­йо­нів ро­сі­ян, бі­ло­ру­сів та ін­ших на­ро­дів ре­гіо­ну. То­му і Ли­тва, і вся Єв­ро­па сьо­го­дні ма­ють до­по­мог­ти Укра­ї­ні збе­рег­ти сво­бо­ду. І це че­рез те, що пі­зньої осе­ні 2013 ро­ку десятки тисяч укра­їн­ців ви­йшли на Май­дан у Ки­є­ві з пра­по­ра­ми Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу. Адже та­ко­го Єв­ро­па вже дав­но не ба­чи­ла у сво­їх до­мів­ках.

Під час мо­го пер­шо­го від­ві­ду­ва­н­ня Укра­ї­ни 1998 ро­ку (1986-го я бу­вав у Ки­є­ві ще учнем) впа­ли в очі кіль­ка ре­чей — рі­зно­ма­ні­тність кра­ї­ни, мо­жли­во­сті ве­ли­че­зно­го роз­ви­тку та те­пло­та укра­їн­ців що­до ли­тов­ців. Сьо­го­дні, вже як по­сол, мо­жу ли­ше під­твер­ди­ти свої пер­ші вра­же­н­ня. Де­хто вва­жає, що ба­га­то­куль­тур­ність Укра­ї­ни, її дво­мов­ність та від­мін­но­сті між ре­гіо­на­ми — це ви­клик, який за­ва­жає роз­ви­тку кра­ї­ни, однак ми зна­є­мо, що у Єв­ро­пі є не одна ба­га­то­на­ціо­наль­на та кіль­ка­мов­на дер­жа­ва, яка пре­кра­сно по­єд­нує ці від­мін­но­сті. То­му це — мо­жли­вість, яко­ю­Укра­ї­на до­во­лі успі­шно ко­ри­сту­ва­ла­ся двад­цять два ро­ки. На жаль, Ро­сій­ська Фе­де­ра­ція в 2014 ро­ці, здій­снив­ши не пра­во­ву ане­ксі­ю­Кри­му та роз­по­чав­ши вій­сько­ву агре­сі­юу Схі­дній Укра­ї­ні, сьо­го­дні ці від­мін­но­сті ви­ко­ри­сто­вує для дис­кре­ди­та­ції Укра­ї­ни. На­при­клад, усі до­бре зна­ють, що мов­не пи­та­н­ня в кра­ї­ні є шту­чним, яке ні­ко­ли не скла­да­ло тру­дно­щів у спіл­ку­ван­ні лю­дей та у їхніх сто­сун­ках із дер­жав­ни­ми уста­но­ва­ми. Я сам став жер­тво­ю­сте­ре­о­ти­пів, ко­ли впер­ше від­ві­дав­ши За­хі­дну Укра­ї­ну, впев­нив­ся, що ні­хто не уни­кає спіл­ку­ва­н­ня ро­сій­сько­ю­мо­вою , якщо так зру­чні­ше для обох спів­ро­змов­ни­ків. Укра­ї­на — не­ймо­вір­но ба­га­то­сто­ро­н­ня дер­жа­ва, яка має уні­каль­ні мо­жли­во­сті у бі­зне­сі, ту­ри­змі, куль­ту­рі. Більш гли­бо­ке пі­зна­н­ня кра­ї­ни до­по­ма­гає зруй­ну­ва­ти ба­га­то мі­фів і від­най­ти іно­ді не­до­ста­тньо ре­пре­зен­то­ва­ні при­ро­дні, куль­тур­ні та істо­ри­чні ба­гат­ства. По­ряд із ба­га­ти­ми при­ро­дни­ми ре­сур­са­ми та по­ту­жно­ю­важ­кою про­ми­сло­ві­стю­Укра­ї­ну мо­жна не­без­під­став­но на­зва­ти мо­дер­но­вою кра­ї­ною, про­ду­ктив­ність се­кто­ра ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій якої є одним із най­ви­щих у Єв­ро­пі. Для ба­га­тьох є не­спо­ді­ван­кою, що за­пов­нив­ши сві­то­ві рин­ки пше­ни­це­ю­та со­ня­шни­ко­во­ю­о­лі­єю , Укра­ї­на має гли­бо­кі тра­ди­ції які­сно­го ви­но­роб­ства. Люд­ський по­тен­ці­ал, без­сум­нів­но, є най­ва­жли­ві­шим скар­бом Укра­ї­ни.

Ім’ я Ли­тви в Укра­ї­ні від­кри­ває ба­га­то две­рей. Зво­ру­шли­во, ко­ли лю­ди­на, яку ви­пад­ко­во пе­ре­пи­тав на ву­ли­ці, при­га­дує, що бу­ла у Віль­ню­сі для під­трим­ки Ли­тви під час по­дій 13 сі­чня 1991 ро­ку, або ж ко­ли жи­тель Він­ни­ці із гор­ді­стю­за­яв­ляє, що йо­го мі­сто за­сно­ва­не Ве­ли­ким кня­зем ли­тов­ським Оль­гер­дом. В Укра­ї­ні чи­ма­ло спіль­них істо­ри­чних зна­ків та імен, чи то ви­да­тних пред­став­ни­ків Ве­ли­ко­го кня­зів­ства Ли­тов­сько­го, чи то на­ших лі­те­ра­тур­них кла­си­ків ХІХ— ХХ ст., а та­кож зв’яз­ки між­во­єн­но­го ру­ху та ру­ху спро­ти­ву, за­сла­н­ня. Ду­маю, бу­ло би не­пра­виль­но не використати цей спа­док, ство­рю­ю­чи ще мі­цні­ші від­но­си­ни між Ли­тво­юй Укра­ї­ною.

Остан­ні­ми ро­ка­ми ми пе­ре­жи­ва­є­мо ін­ший етап на­ших від­но­син. Це — без­пре­це­ден­тна со­лі­дар­ність, актив­на до­по­мо­га Укра­ї­ні з бо­ку Ли­тви, що ви­мі­рю­є­ться міль­йо­на­ми єв­ро. Пе­ре­да­ча єв­ро­ін­те­гра­цій­но­го до­сві­ду, до­по­мо­га ли­тов­ських екс­пер­тів, лі­ку­ва­н­ня по­ра­не­них укра­їн­ських вій­сько­вих, гу­ма­ні­тар­на до­по­мо­га та під­трим­ка по­стра­жда­лих ре­гіо­нів Схі­дної Укра­ї­ни і крим­ських та­тар ство­рю­ють но­ву істо­рію від­но­син між на­ши­ми дер­жа­ва­ми. Ми близь­кі та від­кри­ті дру­зі, які не тільки до­по­ма­га­ють, а й кри­ти­ку­ють та вка­зу­ють на не­до­лі­ки, що мо­жна ви­пра­ви­ти. Усі хо­че­мо, щоб ре­фор­ми та про­грес в Укра­ї­ні від­бу­ли­ся якнай­швид­ше. Але щось бу­ксує та­кож і че­рез об’ єктив­ні при­чи­ни. Не­зва­жа­ю­чи на це, не мо­же­мо опу­ска­ти ру­ки. По­руч з офі­цій­но­ю­під­трим­ко­ю­спо­сте­рі­га­є­мо не­оці­нен­ну кон­со­лі­да­ці­ю­ве­ли­кої ча­сти­ни ли­тов­сько­го су­спіль­ства, бі­зне­су, не­уря­до­вих ор­га­ні­за­цій у на­дан­ні до­по­мо­ги укра­їн­цям, які за­хи­ща­ють та роз­бу­до­ву­ють свою дер­жа­ву. То­му 25-річ­чя ди­пло­ма­ти­чних від­но­син Ли­тви й Укра­ї­ни, що від­зна­ча­ти­ме­ться цьо­го ро­ку, зу­стрі­ча­є­мо до­стой­но та з вра­жа­ю­чим ба­га­жем.

Окре­мо хо­чу ска­за­ти про гро­ма­дян­ське суспільство Укра­ї­ни та до­бро­воль­ців. Ду­маю, Єв­ро­па і світ ще до­стой­но не оці­ни­ли це яви­ще, яке оста­то­чно сфор­му­ва­лось у 2013 ро­ці на Май­да­ні. То­ді на­ро­ди­ло­ся но­ве укра­їн­ське суспільство — смі­ли­ве, без­ко­ри­сне, спов­не­не рі­шу­чо­сті за­хи­сти­ти сво­ю­кра­ї­ну і до­по­мог­ти постраждалим спів­гро­ма­дя­нам. На сьо­год- ні це ве ли ка ме ре жа доб ро воль - ців — від Льво­ва до До­не­цька, укра їн ці різ них про­фе сій, які за пе - ре чу ють будь- які штуч ні вза єм ні су­пе­ре­чно­сті й без ви­на­го­род жерт ву ють сво їм ча сом та ма те рі аль - ним до­бро­бу­том на бла­го кра­ї­ни та її лю дей. Ці лю ди є справ ж нім сим во лом но вої, ін шої Єв­ро пи, і во ни за слу жи ли особ ли вої по ша - ни та оцін­ки від нас та Укра­їн­ської дер­жа­ви.

На­ра­зі Єв­ро­па зна­хо­ди­ться на пе ре хрес ті над зви чай них ви кли - ків, і від ві ри та го тов­нос ті за хи - ща­ти спіль­ні цін­но­сті на­ми, єв­ро­пей ця ми, за ле жить по даль ший успіх про ек ту під на звою Єв­ро - пей­ський Со­юз. Оче­ви­дно, що без­пе­ка та про­цві­та­н­ня ЄС не­від’єм­ні від успі­ху Укра­ї­ни, яка в Єв­ро­пі ХХІ сто літ тя сти ка єть ся з від - кри тою та при хо ва ною агре сі­єю су­сі­дньої дер­жа­ви і пе­ре­кро­ю­ва­н­ням кор до нів. Вша но ву ю чи пам’ ять за гиб лих за остан ні два ро­ки де­ся­тків тисяч укра­їн­ців, ми ма є мо усві до ми ти, що ці жер т ви сто­су­ю­ться й ко­жно­го з нас. Со­лі­дар ність і ві ра у про грес та не за - ле­жність Укра­ї­ни ма­ють пе­ре­мог­ти бай­ду­жість та вто­му.

І на­при­кін­ці хо­тів би за­зна­чи­ти: Єв­ро пейсь кий Со юз мав би шир­ше від­кри­ти свої две­рі для укра їн ців, на дав ши їм мож ли вість по до ро жу ва ти без віз. Ясно усві - дом­лю­ю­чи стур­бо­ва­ність че­рез су­ча­сні мі­гра­цій­ні ви­кли­ки у Єв­ро­пі, ма­є­мо за­ли­ши­ти­ся об’єктив­ни­ми. Гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни не ста­нов­лять для нас іс тот ної за гро зи, а кіль ка міль йо нів ук ра їн ців, які вже й за­раз жи­вуть та пра­цю­ють у дер жа вах ЄС, успіш но ін тег ру ва - ли­ся і до­три­му­ю­ться мі­сце­вих за­ко­нів. На­да­н­ня гро­ма­дя­нам Укра­ї­ни сво­бо­ди пе­ре­су­ва­н­ня — одні­єї з най важ ли ві ших єв ро пейсь ких цін­но­стей — ста­ло би гар­ним при­кла­дом смі­ли­вої зов­ні­шньої по­лі­ти­ки ЄС і пре­кра­сним по­да­рун­ком для Укра­ї­ни з на­го­ди юві­лею дер­жа­ви.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.