Слу­хай­те укра­їн­ське!

У США Со­ло­мія Іва­хів і Ан­ге­лі­на Ґа­де­лія за­пи­са­ли аль­бом «Шлях до Сво­бо­ди — 100 ро­ків укра­їн­ської но­вої кла­си­чної му­зи­ки для скри­пки і фор­те­пі­а­но»

Den (Ukrainian) - - Культура - Окса­на ЗАХАРЧУК

Ім’я Со­ло­мії Іва­хів як кон­цер­ту­ю­чої укра­їн­ської скри­паль­ки до­бре ві­до­ме у США. Во­на є кон­церт­мей­сте­ром сим­фо­ні­чно­го ор­ке­стру Му­зи­чно­го ін­сти­ту­ту ім. Кур­тіс у Фі­ла­дель­фії.

■ Со­ло­мія — пер­ша укра­їн­ка, ви­пу­скни­ця цьо­го елі­тар­но­го му­зи­чно­го за­кла­ду, яка за 90-рі­чну істо­рію ін­сти­ту­ту обійня­ла та­ку по­са­ду. Впро­довж остан­ніх ро­ків Іва­хів очо­лює Му­зи­чну се­рію ( Musik at the Institute = MATI) Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту Аме­ри­ки в Нью-Йор­ку, му­зи­чним ди­ре­кто­ром яко­го во­на є. Скри­паль­ка за­йма­є­ться та­кож пе­да­го­гі­чною ді­яль­ні­стю — має зва­н­ня про­фе­со­ра скри­пки та аль­та і за­ві­дує струн­ним від­ді­лом в Уні­вер­си­те­ті Кон­не­кті­кут. Со­ло­мія актив­но га­стро­лює в кра­ї­нах Єв­ро­пи, в Ки­таї, Ка­на­ді, а та­кож в Укра­ї­ні. Цьо­го­річ їй ви­па­ла ве­ли­ка честь від­кри­ва­ти XXXV Мі­жна­ро­дний фе­сти­валь му­зи­чно­го ми­сте­цтва «Вір­ту­о­зи» в рі­дно­му мі­сті Льво­ві. Сим­фо­ні­чним ор­ке­стром Львів­ської фі­лар­мо­нії ке­ру­вав аме­ри­кан­ський ди­ри­гент укра­їн­сько­го по­хо­дже­н­ня Те­о­дор Ку­чар. До ре­чі, всі ко­шти від укра­їн­ських га­стро­лей Іва­хів пе­ре­дає на по­тре­би АТО.

■ У твор­чо­му тан­де­мі з укра­їн­ською пі­а­ніс­ткою Ан­ге­лі­ною Ґа­де­лі­єю Со­ло­мія за­пи­са­ла аль­бом під на­звою « Шлях до Сво­бо­ди — 100 ро­ків укра­їн­ської но­вої кла­си­чної му­зи­ки для скри­пки і фор­те­пі­а­но » .

■ Ду­ет Іва­хів — Ґа­де­лія, ство­ре­ний 2006 ро­ку, за­во­ю­вав ши­ро­ке ви­зна­н­ня слу­ха­цької ау­ди­то­рії як се­ред укра­їн­ської ді­а­спо­ри, так і се­ред пред­став­ни­ків ін­ших на­ро­дів.

■ Аль­бом « Шлях до Сво­бо­ди » скла­да­є­ться з двох ди­сків. Він ви­пу­ще­ний пре­сти­жни­ми аме­ри­кан­ськи­ми фір­ма­ми зву­ко­за­пи­су Labor Records і NAXOS. За­пис у сла­ве­тній Ака­де­мії ми­стецтв і лі­те­ра­ту­ри в Нью- Йор­ку здій­сни­ла по­пу­ляр­ний про­дю­сер, чо­ти­ри­ра­зо­ва во­ло­дар­ка пре­мії Грем­мі Джу­ді Шер­ман. NAXOS роз­по­всю­ди­ла диск се­ред 9000 бі­бліо­тек сві­ту. До ре­чі, на iTunes « Шлях до Сво­бо­ди » по­сів че­твер­те мі­сце се­ред но­вих аль­бо­мів кла­си­чної му­зи­ки.

■ В одно­му зі сво­їх ін­терв’ю Со­ло­мія за­зна­чи­ла, що за­раз у сві­ті існує під­ви­ще­ний ін­те­рес до Укра­ї­ни й укра­їн­ської куль­ту­ри. Вла­сне, ме­тою ди­ска є про­де­мон­стру­ва­ти сві­то­ві більш ви­тон­че­ний, ін­те­ле­кту­аль­ний і рі­зно­ма­ні­тний пласт укра­їн­ської куль­ту­ри: най­кра­щі зраз­ки не­о­ро­ман­ти­чної, екс-пре­сіо­ні­сти­чно-мо­дер­ної, не­о­фоль-кло­ри­сти­чної та по­стмо­дер­ної те­чій му­зи­чно­го ми­сте­цтва. Це тво­ри во­сьми ком­по­зи­то­рів: Віктора Ко­сен­ка, Ми­ро­сла­ва Ско­ри­ка, Іва­на Ка­ра­би­ця, Бо­ри­са Ля­то­шин­сько­го, Оле­ксан­дра Ще­тин­сько­го, Ва­лен­ти­на Силь­ве­стро­ва, Єв­ге­на Стан­ко­ви­ча і Бо­г­да­на Кри­в­опу­ста. Ці ком­по­зи­то­ри всу­пе­реч ти­ску то­та­лі­тар­ної си­сте­ми ра­дян­ської дер­жа­ви, вка­зів­кам тво­ри­ти за ша­бло­на­ми зна­йшли свій го­лос, ори­гі­наль­ну твор­чу ма­не­ру.

■ Тво­ри для ди­ску пі­ді­бра­но не ви­пад­ко­во. Всі ці ком­по­зи­ції є пев­ни­ми ета­па­ми твор­чої біо­гра­фії скри­паль­ки. Так, «Але­гре­то» і «Та­нець» із «Гу­цуль­сько­го три­пти­ха» Ско­ри­ка (1964) є для Со­ло­мії осо­бли­во ва­жли­ви­ми, бо цей метр, як і во­на, — зі Льво­ва, й їхні ро­ди­ни зна­йо­мі ро­ка­ми. «До­тик ян­го­ла» Стан­ко­ви­ча (2013) на­пи­са­ний спе­ці­аль­но для Іва­хів. Твір був за­мов­ле­ний Укра­їн­ським ін­сти­ту­том Аме­ри­ки з на­го­ди свя­тку­ва­н­ня 25річ­чя Му­зи­чної се­рії MATI. Ком­по­зи­тор по­ясню­вав, що в цій п’єсі він вті­лив свої спо­га­ди про не­спо­кій­не ди­тин­ство, пе­ре­жи­ва­н­ня, пов’яза- ні з Дру­гою сві­то­вою вій­ною. Прем’єр­не ви­ко­на­н­ня тво­ру від­бу­лось 2013 ро­ку в Кар­не­гі-Хо­лі. «Мрії» Ко­сен­ка (1919) бу­ли пер­шою п’єсою, яку Со­ло­мія за­гра­ла на сце­ні у во­сьми­рі­чно­му ві­ці. Вклю­че­на у диск Со­на­та Ля­то­шин­сько­го (1926) ду­же ім­по­нує скри­паль­ці сво­єю ви­тон­че­ні­стю, а то­чні­ше — єв­ро­пей­ські­стю.

■ Му­зи­ка «Ка­при­чіо» Кри­в­опу­ста (2014) — ко­ле­ги і му­зи­чно­го ме­не­дже­ра Со­ло­мії — ду­же то­чно від­тво­рює по­дії, які від­бу­ва­ли­ся на Май­да­ні. Твір при­свя­че­ний Іва­хів, і Со­ло­мія пер­шою ви­ко­на­ла йо­го у черв­ні 2014 ро­ку в Ки­є­ві з ор­ке­стром «Ки­їв­ська ка­ме­ра­та» під ба­ту­тою Ва­ле­рія Ма­тю­хі­на. Вер­сію «Ка­при­чіо» для скри­пки і фор­те­пі­а­но ком­по­зи­тор ство­рив 2015 ро­ку.

■ Фан­та­зія Ще­тин­сько­го «Епі­зод із жи­т­тя по­е­та» (2014) при­ва­би­ла скри­паль­ку ме­ди­та­тив­ним ха­ра­кте­ром му­зи­ки в мо­дер­ній те­хні­ці мі­ні­ма­лі­зму із спів­від­но­ше­н­ням рі­зних гра­да­цій зву­ча­н­ня і ти­ші, не­го­ло­сною ди­на­мі­кою, не­зна­чни­ми ін­то­на­цій­ни­ми ко­ли­ва­н­ня­ми та ри­тмі­чни­ми і тем­бро­ви­ми змі­на­ми. Як за­зна­чає сам ком­по­зи­тор, в осно­ві цьо­го тво­ру ле­жить му­зи­ка йо­го опе­ри «Пе­рер­ва­не по­сла­н­ня», го­лов­ним ге­ро­єм якої є ге­ні­аль­ний укра­їн­ський по­ет і ху­до­жник Та­рас Шев­чен­ко. Аме­ри­кан­ська пу­блі­ка впер­ше озна­йо­ми­ла­ся з Фан­та­зі­єю на юві­лей­но­му кон­цер­ті — свя­тку­ван­ні 200-річ­чя від дня на­ро­джен- ня Та­ра­са Шев­чен­ка в нью-йорк­сько­му Мер­кін-за­лі Ка­у­фман-цен­тру в гру­дні 2014 ро­ку.

■ Со­на­та Post- scriptum ( 1990) Силь­ве­стро­ва на­пи­са­на в сти­лі по­стмо­дер­ні­зму і ста­но­вить не­аби­яку скла­дність для ви­ко­на­н­ня. Осо­бли­во це сто­су­є­ться над­зви­чай­но мін­ли­вої шка­ли ди­на­мі­чних від­тін­ків. На дум­ку са­мо­го ком­по­зи­то­ра, цю тру­дність в йо­го тво­рах мо­жна по­до­ла­ти, бо він її дає на тлі про­стих ме­тро­ри­тмі­чних стру­ктур. Окрім цьо­го, ком­по­зи­тор осо­би­сто дав ду­же цін­ні по­ра­ди пі­сля про­слу­хо­ву­ва­н­ня Со­на­ти по скай­пу.

■ За­дум ком­пакт-ди­ска по­ля­гає в ці­лі­сно­му охо­плен­ні та по­єд­нан­ні ха­ра­ктер­них осо­бли­во­стей куль­ту­ри рі­зних ре­гіо­нів Укра­ї­ни. Ще­тин­ський — із Хар­ко­ва, Ка­ра­биць — із Дон­ба­су, Кри­в­опуст — із За­по­ріж­жя, Ля­то­шин­ський і Силь­ве­стров — ки­я­ни, Ко­сен­ко — з Жи­то­ми­ра, Ско­рик — зі Льво­ва, а Стан­ко­вич пред­став­ляє За­кар­па­т­тя. Цей ком­пакт-диск ре­пре­зен­тує всю Укра­ї­ну в май­же сто­лі­тньо­му ча­со­во­му про­між­ку — з 1919 по 2014 ро­ки. Са­ме то­му він і на­зва­ний «Шлях до сво­бо­ди — 100 ро­ків укра­їн­ської но­вої кла­си­чної му­зи­ки для скри­пки і фор­те­пі­а­но».

■ В оформ­лен­ні ди­ска бра­ли участь укра­їн­ці з рі­зних ку­то­чків сві­ту. Ано­та­ції на­пи­сав Вір­ко Ба­лей — ком­по­зи­тор, який про­па­гу­вав укра­їн­ську му­зи­ку за ча­сів «за­лі­зної за­ві­си» в Аме­ри­ці, а та­кож при­їжджав у СРСР і осо­би­сто кон­та­кту­вав з укра­їн­ськи­ми му­зи­кан­та­ми. На об­кла­дин­ці від­тво­ре­но кар­ти­ну «По­літ» ху­до­жни­ці Со­ло­мії Ко­гут зі Льво­ва. На ній зо­бра­же­но двох пта­хів, які хо­чуть під­ня­ти­ся вго­ру на во­лю. Лев Ра­ков­ський, аме­ри­ка­нець укра­їн­сько­го по­хо­дже­н­ня, офор­мив ди­зайн, у яко­му ви­ко­ри­став ор­на­мен­ти­ку рі­зних ре­гіо­нів Укра­ї­ни, по­вто­рю­ю­чи ідею му­зи­чно­го на­пов­не­н­ня ди­ска.

ФОТО З ОСОБИСТОГО АРХІВУ СО­ЛО­МІЇ ІВА­ХІВ

ДУ­ЕТ ІВА­ХІВ — ҐА­ДЕ­ЛІЯ, СТВО­РЕ­НИЙ 2006 РО­КУ, ЗА­ВО­Ю­ВАВ ШИ­РО­КЕ ВИ­ЗНА­Н­НЯ СЛУ­ХА­ЦЬКОЇ АУ­ДИ­ТО­РІЇ ЯК СЕ­РЕД УКРА­ЇН­СЬКОЇ ДІ­А­СПО­РИ, ТАК І СЕ­РЕД ПРЕД­СТАВ­НИ­КІВ ІН­ШИХ НА­РО­ДІВ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.