Пі­сля Ка­рі­мо­ва

За по­ді­я­ми в Та­шкен­ті ува­жно сте­жать не ли­ше в сто­ли­цях дер­жав Цен­траль­ної Азії, а та­кож у Мо­скві, Пе­кі­ні й Ва­шинг­то­ні

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Юрій РАЙХЕЛЬ

Не­за­ле­жно від ре­аль­но­го ста­ну здо­ров’я пре­зи­ден­та Узбе­ки­ста­ну Ісла­ма Ка­рі­мо­ва, мо­жна вже зро­би­ти ви­сно­вок, що йо­го епо­ха в жит­ті ці­єї цен­траль­но­а­зі­ат­ської кра­ї­ни до­бі­гла кін­ця.

Ще на­при­кін­ці ра­дян­сько­го пе­рі­о­ду Ка­рі­мов по­чав ке­ру­ва­ти Узбе­ки­ста­ном, і впро­довж27 ро­ків ви­ко­ну­вав свої фун­кції з до­ста­тньою жорс­ткі­стю. При цьо­му в пер­шій по­ло­ви­ні 1990-х рр. він на­віть за­ре­ко­мен­ду­вав се­бе як ре­фор­ма­тор, і де­що йо­му уда­ло­ся зро­би­ти в еко­но­мі­чно­му сен­сі. Про­те роз­по­ча­ті ре­фор­ми бу­ли до­сить швид­ко згор­ну­ті, і в кра­ї­ні по­ча­ло­ся фор­му­ва­н­ня жорс­ткої вер­ти­ка­лі вла­ди, орі­єн­то­ва­ної на одну лю­ди­ну.

Ка­рі­мов з са­мо­го по­ча­тку сво­го ке­рів­ни­цтва кра­ї­ною зайняв не­при­ми­рен­ну по­зи­цію по від­но­шен­ню до іслам­ських ра­ди­ка­лів. Їхнє пов­ста­н­ня в Ан­ди­жа­ні 2005 ро­ку бу­ло жор­сто­ко при­ду­ше­не. По­тім ісла­мі­сти бу­ли ви­ті­сне­ні за ме­жі кра­ї­ни або пі­шли в ду­же гли­бо­ке під­пі­л­ля. Ли­ше у Фер­ган­ській до­ли­ні во­ни, в якійсь мі­рі, збе­рі­га­ють свій вплив, але на­ра­зі він ні­як не ви­яв­ля­є­ться.

Ка­рі­мо­ву вда­ло­ся ство­ри­ти най­силь­ні­шу з вій­сько­во­го по­гля­ду дер­жа­ву в Цен­траль­ній Азії, що є ва­го­мим ар­гу­мен­том у до­сить скла­дних від­но­си­нах з су­сі­да­ми. З Та­джи­ки­ста­ном з 1992 ро­ку не­має авіа­цій­но­го спо­лу­че­н­ня, а за­лі­зни­чне ча­сто ури­ва­ло­ся. Пе­рі­о­ди­чно Та­шкент пе­ре­кри­вав газ для Ду­шан­бе. З Кир­ги­зі­єю дня­ми спра­ва ле­две не ді­йшла до зброй­но­го кон­флі­кту че­рез одну при­кор­дон­ну вер­ши­ну.

Ві­дзна­чи­мо та­ко­жі де­яке ме­сі­ан­ство, що ча­сто по­хо­дить з узбе­цької сто­ли­ці. Ста­ро­дав­ня істо­рія зве­ли­чу­є­ться, по­чи­на­ю­чи від Со­гді­а­ни до по­хо­дів Ти­му­ра. Тут сти­ка­є­ться ту­ре­цький пан­тюр­кізм зі спро­ба­ми узбе­цько­го до­мі­ну­ва­н­ня й за­ня­т­тя по­зи­ції стар­шо­го бра­та що­до при­найм­ні тюрк­ських су­сі­дів.

Усе це те­пер під­да­сться сер­йо­зно­му ви­про­бу­ван­ню. У до­сить за­кри­тій узбе­цькій вла­ді зро­зу­мі­ти основ­ні ру­шій­ні си­ли в май­бу­тніх змі­нах мо­жна ли­ше у ве­ли­ких штри­хах.

По-пер­ше. Не­за­ле­жно від ре­аль­но­го ста­ну здо­ров’я Ка­рі­мо­ва, зро­зумі­ло, що основ­них ва­же­лів управ­лі­н­ня він уже не по­вер­не. Як з об’єктив­них при­чин усі лю­ди мо­жуть хво­рі­ти й до­сить дов­го, так і суб’єктив­них. Узбе­цька елі­та вже дав­но го­ту­є­ться до пе­рі­о­ду «пі­сля Ка­рі­мо­ва», і те­пер цей час на­став. На­віть з су­то люд­ської при­чи­ни. Ду­же дов­го він за­ли­шав­ся при вла­ді, і про­сто всі вже не­аби­як вто­ми­ли­ся.

По-дру­ге. Че­рез за­кри­тість вла­ди тран­зит її здій­сню­ва­ти­ме­ться шля­хом ку­лу­ар­них до­мов­ле­но­стей. Ка­рі­мов умів зна­хо­ди­ти ком­про­міс між­су­пе­ре­чли­ви­ми ін­те­ре­са­ми рі­зних кла­но­вих груп, за яки­ми ча­сто про­гля­да­ли­ся кон­ту­ри впли­ву зов­ні­шніх грав­ців. Як те­пер во­ни по­ро­зу­мі­ю­ться, по­ки су­ди­ти ра­но.

По-тре­тє. У зов­ні­шній по­лі­ти­ці Ка­рі­мов ді­яв ба­га­то­ве­ктор­но, при­чо­му до­сить твер­до, з не­спо­ді­ва­ни­ми по­во­ро­та­ми. Та­шкент за ньо­го зав­да­вав ба­га­то кло­по­ту як Мо­скві, так і Ва­шинг­то­ну. Бу­ли пе­рі­о­ди, ко­ли зда­ва­ло­ся, що Узбе­ки­стан по­вер­нув­ся до Ки­таю. При­найм­ні по­тік ки­тай­ських ін­ве­сти­цій остан­нім ча­сом зріс, і зна­чно.

У черв­ні на са­мі­ті ШОС Ка­рі­мов і го­ло­ва КНР Сі Цзі­ньпін від­кри­ли за­лі­зни­чний ту­нель «Кам­чик» на еле­ктри­фі­ко­ва­ній за­лі­зни­чній лі­нії Ан­грен — Пап. Він був збу­до­ва­ний спіль­но — за­лі­зни­чною ком­па­ні­єю «Узбе­ки­стон те­мір йул­ла­рі » й ки­тай­ською China Railway Tunnel Group. Ві­тка з’єд­на­ла Та­шкент­ську область з Фер­ган­ською до­ли­ною Узбе­ки­ста­ну. Го­лов­не жу то­му, що те­пер по­тяг між­у­збе­цьким Мар­гі­ла­ном і Та­шкен­том не про­хо­ди­ти­ме че­рез та­джи­цький Ху­джанд.

За по­ді­я­ми в Та­шкен­ті ува­жно сте­жать не ли­ше в сто­ли­цях дер­жав Цен­траль­ної Азії, а та­ко­жу Мо­скві, Пе­кі­ні й Ва­шинг­то­ні. Ек­спер­ти до­три­му­ю­ться дум­ки, що най­біль­ші шан­си ста­ти на­щад­ком Ка­рі­мо­ва ма­ють: ни­ні­шній прем’єр-мі­ністр Шав­кат Мір­зі­я­єв, він на цій по­са­ді з 2003 ро­ку, і ві- це-прем’єр Ру­стам Азі­мов, який за­йма­є­ться еко­но­мі­кою кра­ї­ни. При цьо­му пер­ший вва­жа­є­ться про­ро­сій­ським, а дру­гий — про­за­хі­дним. Слід та­кож вра­хо­ву­ва­ти фор­маль­ний чин­ник. У над­зви­чай­ній си­ту­а­ції пре­зи­дент­ську по­са­ду до на­сту­пних ви­бо­рів займе го­ло­ва верх­ньої па­ла­ти узбе­цько­го пар­ла­мен­ту се­на­ту Ні­гма­тіл­ла Юл­да­шев. По­тім про­тя­гом трьох мі­ся­ців ма­ють від­бу­ти­ся пре­зи­дент­ські ви­бо­ри. За цей час кла­ни му­сять до­мо­ви­ти­ся, іна­кше всім бу­де ду­же по­га­но.

По­лі­ти­чна орі­єн­та­ція мо­жли­вих кан­ди­да­тів вель­ми умов­на, оскіль­ки мо­же істо­тно змі­ни­ти­ся пі­сля всту­пу на по­са­ду. У будь-яко­му ра­зі, у Мо­скві вже за­яви­ли, що го­то­ві під­ста­ви­ти пле­че Узбе­ки­ста­ну. Чи зна­до­би­ться Та­шкен­ту та­ка до­по­мо­га, з’ясу­є­ться ду­же ско­ро.

«ЗА ПРЕЗИДЕНТСТВА КА­РІ­МО­ВА НЕ БУ­ЛО ВЕ­ЛИ­КИХ ПРОБЛЕМ У ВВЗАЄМИНАХ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА УЗБЕ­КИ­СТА­НОМ»

Сер­гій ВІННІК, пер­ший се­кре­тар, ви­ко­ну­вач обов’яз­ків по­сла Укра­ї­ни в Узбе­ки­ста­ні:

— Ста­ном на 15.00 мі­сце­во­го ча­су ні­якої ін­фор­ма­ції що­до смер­ті пре­зи­ден­та Узбе­ки­ста­ну офі­цій­но не над­хо­ди­ло. В ніч з 29 на 30 сер­пня апа­рат пре­зи­ден­та роз­мі­стив по­ві­дом­ле­н­ня, у яко­му спро­сту­вав ін­фор­ма­цію в ре­гіо­наль­них ЗМІ про смерть Ка­рі­мо­ва, за­зна чив ши, що по ві дом лен ня про смерть гла­ви дер­жа­ви не від­по­від­а­ють дій­сно­сті. Пре­зи­ден­та го­спі­та­лі­зо­ва­но, і йо­го стан ме­ди­ки оці­ню­ють як ста­біль­ний. Біль­ше ні­якої ін­фор­ма­ції у нас за­раз не­має. Офі­цій­но не під­твер­дже­на ін­фор­ма­ція про взя­т­тя під до­ма­шній арешт ві­це-прем’єр-мі­ні­стра Ру­стам Азі­мо­ва.

Якщо го­во­ри­ти про дво­сто­рон­ні від­но­си­ни, то за президентства Ка­рі­мо­ва не бу­ло ве­ли­ких проблем у ввзаєминах між Україною та Узбе­ки­ста­ном.

P.S.

Ко­ли вер­став­ся но­мер, ста­ло ві­до­мо, що в Узбе­ки­ста­ні ска­со­ва­но за­пла­но­ва­ні на 31 сер­пня офі­цій­ні уро­чи­сто­сті, при­уро­че­ні до 25-річ­чя про­го­ло­ше­н­ня не­за­ле­жно­сті кра­ї­ни. У по­пе­ре­дні ро­ки в цей день пре­зи­дент Узбе­ки­ста­ну Іслам Ка­рі­мов за­зви­чай з’яв­ляв­ся на пу­блі­ці. По­ки не­зро­зумі­ло, чи ска­со­ва­но свя­тко­ві за­хо­ди са­ме че­рез важ­ку хво­ро­бу пре­зи­ден­та. Не­я­сно та­кож, чи від­бу­ду­ться на­ро­дні гу­ля­н­ня, які у зв’яз­ку зі свя­том за­зви­чай від­бу­ва­ю­ться 1 ве­ре­сня.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.