«Шанс ви­сто­я­ти»

Дев’ять уні­каль­них ар­хі­те­ктур­них спо­руд на Пол­тав­щи­ні — від­те­пер під охо­ро­ною

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Бо­г­дан ПРОСКУРОВ, Пол­та­ва

«День» уже роз­по­від­ав чи­та­чам про шко­ли Ло­хви­цько­го зем­ства — на­вчаль­ні ком­пле­кси, роз­та­шо­ва­ні у ме­жах те­ри­то­рії ко­ли­шньо­го Ло­хви­цько­го по­ві­ту Пол­тав­ської гу­бер­нії (див. №57—58 від 1 кві­тня 2016 р.). На­га­да­є­мо, їх спро­е­кту­вав близь­ко ста ро­ків то­му ар­хі­те­ктор Опа­нас Сла­стіон. На­вчаль­ні за­кла­ди ма­ли яскра­во ви­ра­же­ний на­ціо­наль­ний ха­ра­ктер: во­ни бу­ли збу­до­ва­ні у сти­лі укра­їн­сько­го мо­дер­ну, а ха­ра­ктер­ною ві­зу­аль­ною осо­бли­ві­стю ста­ли ба­шти при вхо­ді. На жаль, ни­ні ці ви­зна­чні бу­дів­лі пе­ре­ва­жно сто­ять за­бу­ти­ми і за­зна­ють руй­ну­ва­н­ня. Однак уже близь­ко ро­ку іні­ці­а­тив­на гру­па у скла­ді жур­на­ліс­тки Оль­ги Ге­ра­сим’юк та ди­зай­не­ра ін­тер’єру Ма­кси­ма Іва­но­ва актив­но при­вер­тає ува­гу гро­мад­сько­сті до ста­ну справ із уні­каль­ни­ми пам’ятка­ми, які до­сі не охо­ро­ня­ю­ться.

Та пер­ші зру­ше­н­ня вже від­бу­ли­ся. 26 сер­пня цьо­го ро­ку за на­ка­зом управ­лі­н­ня куль­ту­ри Пол­тав­ської обла­сної дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції дев’ять шкіл отри­ма­ли охо­рон­ний ста­тус — сім шкіл у Чор­ну­хин­сько­му та дві у Ло­хви­цько­му ра­йо­нах.

Ма­ксим Іва­нов, ко­трий вхо­дить до іні­ці­а­тив­ної гру­пи, роз­по­від­ає, що ситуація із охо­ро­ною пам’яток на­ра­зі кри­ти­чна, то­му акти­віст до кін­ця не ві­рив сто­сов­но на­да­н­ня охо­рон­но­го ста­ту­су шко­лам, однак ду­же ра­дий знач- но­му про­ри­ву впе­ред. На йо­го дум­ку, цьо­му по­с­при­я­ла і при­че­тність до ви­яв­ле­н­ня ар­хі­те­ктур­них пам’яток ві­до­мої жур­на­ліс­тки і те­ле­ве­ду­чої Оль­ги Ге­ра­сим’юк, яка за­йма­є­ться шко­ла­ми з 2008 ро­ку, і на­ро­дно­го де­пу­та­та Укра­ї­ни, а ни­ні мі­ні­стра аграр­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства Та­ра­са Ку­то­во­го, і ке­рів­ни­ка ар­хі­те­ктур­ної май­стер­ні Іва­на Би­ко­ва з Ки­є­ва, який ра­зом зі сво­єю ко­ман­дою на во­лон­тер­ських за­са­дах здій­снює обмі­ри шкіл та під­го­тов­ку до­ку­мен­та­ції на них.

«З при­во­ду отри­ма­н­ня но­во­го ста­ту­су цих бу­ді­вель, то ситуація не та­ка про­ста, адже во­ни на­ра­зі дій­сно під охо­ро­ною, то­му у ви­пад­ку їх по­шко­дже­н­ня, пе­ре­бу­до­ви чи будь-яких ін­ших змін всту­пає в дію юри­ди­чна від­по­від­аль­ність (адмі­ні­стра­тив­на або кри­мі­наль­на) за­ле­жно від сту­пе­ня втру­ча­н­ня. Але це так зва­ні «щой­но ви­яв­ле­ні об’єкти куль­тур­ної спад­щи­ни». Тоб­то во­ни, перш ніж­ста­нуть юри­ди­чно пам’ятни­ка­ми, ма­ють по­тра­пи­ти до ре­є­стру на­ціо­наль­но­го чи мі­сце­во­го зна­че­н­ня. От ця про­це­ду­ра вже скла­дні­ша, ніж на­каз управ­лі­н­ня куль­ту­ри Пол­тав­ської обла­сної дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції. Однак отри­ма­ний на сьо­го­дні ста­тус має по­зи­тив­ний мо­мент: він не дає без­кар­но зни­щу­ва­ти пам’ятки укра­їн­сько­го мо­дер­ну, що збіль­шує їхні шан­си на те, щоб во­ни ще пев­ний час про­сто­я­ли. Крім то­го, ми мрі­є­мо ще й про ре­став­ра­цію шкіл Ло­хви­цько­го зем­ства. Якщо зна­йду­ться ко­шти, то нам бу­де про­сті­ше узго­ди­ти цей про­цес, ко­ли об’єкт зна­хо­ди­ться в ста­ту­сі щой­но ви­яв­ле­ної пам’ятки», — роз­по­вів пан Ма­ксим.

Ін­ших Сла­стіо­но­ві ар­хі­те­ктур­ні ше­дев­ри іні­ці­а­тив­на гру­па теж пла­нує взя­ти під охо­ро­ну: «Ми роз­по­ча­ли ро­бо­ту са­ме з Чор­ну­хин­сько­го ра­йо­ну то­му, що там не­має жо­дної шко­ли, яка охо­ро­ня­є­ться. На той мо­мент ар­хі­те­кто­ри зро­би­ли всю до­ку­мен­та­цію на ці дев’ять шкіл. На сьо­го­дні у нас го­то­ві ще кіль­ка ком­пле­ктів до­ку­мен­та­ції, які ми пла­ну­є­мо зно­ву по­да­ва­ти з ви­мо­гою про ста­тус охо­рон­них об’єктів. Якщо ме­ні не зра­джує пам’ять, то в ра­йо­ні у ста­ту­сі пам’яток збе­рі­га­ю­ться ли­ше де­які ме­мо­рі­аль­ні до­шки ко­му­ні­стам та во­ї­нам, що за­ги­ну­ли під час Дру­гої сві­то­вої вій­ни. Ще один ці­ка­вий мо­мент: усі шко­ли за про­е­ктом Опа­на­са Сла­стіо­на бу­ли збу­до­ва­ні з ба­шта­ми. Однак де­рев’яні ве­жі не ви­три­ма­ли то­го пе­рі­о­ду, ко­ли шко­ли ли­ши­ли­ся без на­гля­ду, і про­сто під впли­вом по­го­дних умов за­ва­ли­ли­ся. Так-от, най­біль­ша кіль­кість бу­ді­вель, які збе­ре­гли­ся у пер­вин­но­му ви­гля­ді, зна­хо­ди­ться са­ме в Чор­ну­хин­сько­му ра­йо­ні — з два­над­ця­ти шкіл ра­йо­ну ли­ше одна без ба­шти».

Ми­сте­цька ви­шу­ка­ність ро­бить пам’ятки шкіл ко­ли­шньо­го Ло­хви­цько­го по­ві­ту уні­каль­ни­ми не ли­ше на мі­сце­во­му рів­ні, а й на за­галь­но­на­ціо­наль­но­му. Тож­слід до­кла­сти зу­силь, щоб збе­рег­ти ці пер­ли­ни укра­їн­сько­го на­ро­дно­го сти­лю. До ре­чі, та­ка на­го­да є вже за­раз — у су­бо­ту, тре­тьо­го ве­ре­сня об 11.00, акти­ві­сту за­про­шу­ють усіх не­бай­жих на «Хар­сі­цьку то­ло­ку» — при­би­ра­н­ня і лі­кві­да­цію «джун­глів» нав­ко­ло Сла­стіо­но­вої шко­ли у с. Хар­сі­ки Чор­ну­хин­сько­го ра­йо­ну. Пі­сля цьо­го на шко­лі бу­де роз­мі­ще­но та­бли­чку, що під­твер­джує на­бу­тий охо­рон­ний ста­тус бу­дів­лі. Окрім пра­ці для су­спіль­но­го бла­га, ор­га­ні­за­то­ри обі­ця­ють «хар­сі­цьку ка­шу» та куль­тур­ну про­гра­му. Біль­ше про акцію мо­жна ді­зна­ти­ся на сто­рін­ці у «Фейс­бу­ці» https://www.facebook.com/events/1603892199903256/.

ФОТО FACEBOOK-СПІЛЬНОТИ «ШКО­ЛИ ЛО­ХВИ­ЦЬКО­ГО ЗЕМ­СТВА»

ЗЕМСЬКА ОДНОКОМПЛЕКТНА ШКО­ЛА В С. РИГИ ЛО­ХВИ­ЦЬКО­ГО Р-НУ. 1913 р. ОБИДВІ БУ­ДІВ­ЛІ ВІД­ТЕ­ПЕР ПІД ЗАХИСТОМ

ФОТО FACEBOOK-СПІЛЬНОТИ «ШКО­ЛИ ЛО­ХВИ­ЦЬКО­ГО ЗЕМ­СТВА»

ЗЕМСЬКА ДВОКОМПЛЕКТНА ШКО­ЛА В С. ГІЛЬЦІ ЧОР­НУ­ХИН­СЬКО­ГО Р-НУ. 1911—1912 рр.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.