«Єди­ний по­ря­ту­нок для осві­ти – це збіль­ше­н­ня її фі­нан­су­ва­н­ня»

Го­ло­ва Віль­ної проф­спіл­ки осві­ти і на­у­ки Укра­ї­ни Во­ло­ди­мир ФУНДОВНИЙ — про про­бле­ми вчи­те­лів і очі­ку­ва­н­ня від ре­форм

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ана­ста­сія РУДЕНКО, «День»

На­бли­жа­є­ться 1 ве­ре­сня — старт на­вчаль­но­го ро­ку, хви­лю­ю­че свя­то для ді­тей та їхніх ба­тьків. На си­сте­му шкіль­ної осві­ти че­кає «єв­ро­ре­монт» — обі­ця­ють по­сту­по­ве вве­де­н­ня 12-рі­чно­го на­вча­н­ня і по­яву опор­них шкіл. Згі­дно з кон­це­пці­єю Но­вої укра­їн­ської шко­ли, 12-рі­чка вклю­ча­ти­ме три рів­ні: по­ча­тко­ва осві­та (чо­ти­ри ро­ки), ба­зо­ва се­ре­дня осві­та в гім­на­зії (п’ять ро­ків) і про­філь­на се­ре­дня осві­та в лі­цеї або уста­но­ві про­фо­сві­ти ( три ро­ки). Вста­нов­ле­ні і кон­кре­тні тер­мі­ни впро­ва­дже­н­ня ре­фор­ми: по­ча­тко­ва і стар­ша шко­ли по­вин­ні пе­ре­йти на онов­ле­ну про­гра­му з 1 ве­ре­сня 2018 ро­ку, але ме­то­ди­чні змі­ни у на­вчаль­них за­кла­дах вже по­ча­ли­ся.

За­яв­ле­на ре­фор­ма спро­во­ку­ва­ла хви­лю дис­ку­сій у су­спіль­стві, адже в Укра­ї­ні по­над шість міль­йо­нів сі­мей із ді­тьми і по­над чо­ти­ри міль­йо­ни шко­ля­рів. Про­бле­ма, з огля­ду на обов’яз­ко­вість се­ре­дньої осві­ти, сто­су­є­ться всіх. Ба­тьки і вчи­те­лі до змін став­ля­ться з пе­ре­сто­ро­гою, на­га­ду­ю­чи про існу­ю­чі де­фі­ци­ти шкіль­них під­ру­чни­ків і не­що­дав­ній скан­дал з фі­нан­су­ва­н­ням ПТУ, в ре­зуль­та­ті чо­го во­ни за­ли­ши­ли­ся без ко­штів на існу­ва­н­ня. «День» роз­пи­тав про ри­зи­ки і ре­ко­мен­да­ції до но­вої ре­фор­ми у го­ло­ви Віль­ної проф­спіл­ки осві­ти і на­у­ки Укра­ї­ни, за­сту­пни­ка го­ло­ви Кон­фе­де­ра­ції віль­них проф­спі­лок Укра­ї­ни Во­ло­ди­ми­ра ФУНДОВНОГО, який вж е біль­ше 40 ро­ків опі­ку­є­ться про­бле­ма­ми осві­ти.

«ТРЕ­БА ПІДВИЩУВАТИ РІВЕНЬ ПРАВОВОЇ ОБІЗНАНОСТІ»

— Ко­ли і чо­му утво­ри­ли­ся не­за­ле­жні проф­спіл­ки у сфе­рі осві­ти?

— Віль­на проф­спіл­ка осві­ти і на­у­ки ство­ре­на біль­ше де­ся­ти ро­ків то­му за іні­ці­а­ти­ви член­ських ор­га­ні­за­цій Асо­ці­а­ції проф­спі­лок осві­ти і на­у­ки Укра­ї­ни, які сво­го ча­су ви­йшли з під­по­ряд­ку­ва­н­ня тра­ди­цій­них проф­спі­лок та об’єд­на­ли­ся на мі­сце­во­му рів­ні в не­за­ле­жні. За­раз на­ші ор­га­ні­за­ції є у двад­ця­ти двох обла­стях. Я на­зи­ваю «тра­ди­цій­ни­ми» проф­спіл­ки, що ді­ста­ли­ся нам у спа­док від Ра­дян­сько­го Со­ю­зу — во­ни існу­ють «в обнім­ку» з вла­дою і ви­сту­па­ють її ін­стру­мен­том ле­гі­ти­ма­ції, а не пра­во­во­го за­хи­сту пра­ців­ни­ків. Це не­здо­ро­ва ситуація і дис­ба­ланс у сфе­рі на­йма­ної пра­ці.

Ми не сто­ї­мо на мі­сці — су­ди­мо­ся про­ти звіль­нень вчи­те­лів у рі­зних ре­гіо­нах, два ро­ки стри­му­ва­ли під­ви­ще­н­ня пен­сій­но­го ві­ку і про­во­ди­ли ве­ли­кі акції протесту під Вер­хов­ною Ра­дою про­ти не­ви­плат за­ро­бі­тних плат. Та­ко­жми від­сто­ю­є­мо пра­ва сту­ден­тів на по­се­ле­н­ня в гур­то­жи­тки та за­йма­є­мо­ся ін­ши­ми со­ці­аль­ни­ми пи­та­н­ня­ми.

Обра­зли­во, ко­ли ка­жуть, що проф­спіл­ки ні­чо­го не мо­жуть. Тре­ба підвищувати рівень правової обізнаності, чим ми, зокре­ма, теж за­йма­є­мо­ся, щоб по­ши­рю­ва­ти зна­н­ня про ар­се­нал ін­стру­мен­тів за­хи­сту сво­їх прав. Сто­ї­мо на по­зи­ції, що за­раз під­ви­ще­н­ня яко­сті осві­ти в дер­жа­ві на­бу­ває ва­жли­во- го іде­о­ло­гі­чно­го, со­ці­аль­но­го, еко­но­мі­чно­го і те­хні­чно­го зна­н­ня, а фун­да­мен­том за­без­пе­че­н­ня яко­сті осві­ти є со­ці­аль­но-еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня до­бро­бу­ту осві­тян.

— Опи­шіть ре­аль­ний стан осві­ти на мі­сцях. На­скіль­ки по­тре­бує по­кра­ще­н­ня фі­нан­со­ве і ма­те­рі­аль­но-те­хні­чне за­без­пе­че­н­ня шкіл?

— Сьо­го­дні осві­та пе­ре­бу­ває в же­бра­цько­му ста­ні. Якщо шко­ли в мі­стах ви­жи­ва­ють за ра­ху­нок ба­тьків­ських по­жер­тву­вань, то в сіль­ській мі­сце­во­сті та­кі за­кла­ди пов­ні­стю за­не­па­да­ють. У не­ве­ли­ких се­лах їх про­сто за­кри­ва­ють і ство­рю­ють імі­та­цію тур­бо­ти про ді­тей шкіль­но­го ві­ку — мо­жна зга­да­ти про­ва­ле­ну про­гра­му «Шкіль­ний ав­то­бус». Хо­ча тре­ба ро­зу­мі­ти, що якщо в се­лі за­кри­ва­є­ться шко­ла, то ма­га­зи­ни, пункт ме­ди­чно­го об­слу­го­ву­ва­н­ня теж­при­ре­че­ні на лі­кві­да­цію.

Єди­ний по­ря­ту­нок для осві­ти за­раз — це збіль­ше­н­ня її фі­нан­су­ва­н­ня. На­віть не збіль­ше­н­ня, а до­три­ма­н­ня то­го, що за­твер­дже­но за­ко­но­дав­ством Укра­ї­ни — ви­ді­ле­н­ня на цю га­лузь 5—7% на­ціо­наль­но­го до­хо­ду.

«ШКО­ЛА — ЦЕ ТВОРЧИЙ ПРО­ЦЕС МІЖ УЧНЕМ І ВЧИТЕЛЕМ»

— За­раз го­ту­ють сер­йо­зну ре­фор­му шкіль­ної осві­ти. Її най­ва­жли­ві­ші скла­до­ві — ре­фор­ма стар­шої шко­ли, за­про­ва­дже­н­ня єв­ро­пей­ської мо­де­лі 12-рі­чки і ство­ре­н­ня опор­них шкіл, яким під­по­ряд­ку­ють мен­ші шко­ли на те­ри­то­рії від­по­від­ної гро­ма­ди чи ра­йо­ну. Як вчи­те­лі на мі­сцях ре­а­гу­ють на цю ре­фор­му?

— Став­ле­н­ня до за­про­ва­дже­н­ня 12-рі­чно­го на­вча­н­ня на­ти­ка­є­ться на кри­ти­ку від ба­тьків і вчи­те­лів, адже є по­бо­ю­ва­н­ня, що шкіль­ну про­гра­му про­сто роз­тя­гнуть або до­да­дуть про­гра­му пер­шо­го кур­су уні­вер­си­те­тів до чер­го­во­го ро­ку «до­ро­слі­ша­н­ня» у шко­лі. Не­об­хі­дно вво­ди­ти но­ві пре­дме­ти, що біль­ше від­по­від­а­ють ду­ху ча­су. За­без­пе­че­н­ня та­ких пре­дме­тів, як біо­ло­гія, хі­мія, фі­зи­ка, уро­ки пра­ці, не те, що по­га­не, а ні­яке, бо фі­нан­су­ва­н­ня на ре­акти­ви, до­слі­ди, не­об­хі­дні ін­стру­мен­ти та за­го­тів­ки на­ра­зі не ви­ді­ля­ють і не на­да­ють.

Що­до опор­них шкіл — ре­фор­ма по­трі­бна, але є ри­зик, що з від­бо­ром кра­щих учнів та вчи­те­лів мо­же з’яви­ти­ся дис­кри­мі­на­ція, а во­дно­час ха­бар­ни­цтво та ко­ру­пція в си­сте­мі осві­ти. На­га­даю, що в опор­ні шко­ли від­би­ра­ти­муть кра­щих вчи­те­лів за кон­кур­сною осно­вою, їм сут­тє­во під­ви­сять за-

ро­бі­тну пла­ту. Та­кож не уни­кну­ти ско­ро­чень і змен­ше­н­ня кіль­ко­сті ста­вок у « фі­лі­ях » — шко­лах, які втра­тять ста­тус на­вчаль­них за­кла­дів тре­тьо­го сту­пе­ня, а от­же, не уни­кну­ти не­га­тив­них со­ці­аль­них на­слід­ків.

— В осві­ті осо­бли­во об­тя­жли­вих форм на­бу­ває «па­пе­ро­твор­чість» і по­за­пла­но­вий не­пра­во­мір­ний кон­троль. Що тре­ба зро­би­ти, щоб пра­ця вчи­те­ля не пе­ре­тво­рю­ва­ла­ся на ме­ха­ні­чну прое­кт­но­зві­тну ді­яль­ність? Та­кож ого­ло­ше­но про сер­ти­фі­ка­цію вчи­те­лів. Як за­без­пе­чи­ти її про­зоре та не­упе­ре­дже­не про­хо­дже­н­ня?

— За­бю­ро­кра­ти­зо­ва­ність — ве­ли­ка бі­да на­шо­ї­шкіль­но­ї­о­сві­ти. Не­об­хі­дно від­мі­ни­ти ру­тин­ну па­пе­ро­ву ро­бо­ту та не­по­трі­бну зві­тність. Шко­ла — це творчий про­цес між учнем і вчителем, і в пер­шу чер­гу вчи­тель має ду­ма­ти про са­мов­до­ско­на­ле­н­ня, за­без­пе­че­н­ня хо­ро­шо­го рів­ня на­да­н­ня знань учням. А зві­тність, ко­тру ви­ма­га­ють сьо­го­дні управ­лі­н­ня та від­ді­ли осві­ти, від­би­рає у вчи­те­лів і ви­хо­ва­те­лів ба­га­то ча­су, що шко­дить під­го­тов­ці до на­вчаль­но­го про­це­су.

Но­ва ви­мо­га Мі­ні­стер­ства осві­ти про сер­ти­фі­ка­цію вчи­те­лів мо­же при­зве­сти до по­яви ко­ру­пції та по­бо­рів на мі­сцях. Щоб за­хи­сти­ти сво­ї­пра­ва, у та­ких ви­пад­ках за­кли­ка­є­мо звер­та­ти­ся до віль­них проф­спі­лок.

«ЗА РОБІТНИЧИМИ ПРОФЕСІЯМИ — МАЙБУТНЄ»

— Як ви оха­ра­кте­ри­зу­є­те си­ту­а­цію з про­фе­сій­но- те­хні­чною осві­тою сьо­го­дні? Які змі­ни тре­ба за­про­ва­ди­ти, щоб зро­би­ти її за­тре­бу­ва­ною?

— Мо­дер­ні­за­ція про­фе­сій­но­те­хні­чно­ї­о­сві­ти має від­бу­ва­ти­ся одно­ча­сно з ре­фор­мою се­ре­дньої шко­ли. Адже пе­ред­ба­ча­є­ться, що пі­сля дев’ ято­го кла­су учень про­дов­жує на­вча­ти­ся за обра­ною спе­ці­аль­ні­стю у ПТНЗ або у спе­ці­а­лі­зо­ва­них лі­це­ях.

Про­фте­хо­сві­та по­тре­бує гі­дно­го ма­те­рі­аль­но- те­хні­чно­го, ме­то­ди­чно­го за­без­пе­че­н­ня і мо­ло­дих про­фе­сій­них ка­дрів. За робітничими професіями — майбутнє, і ма­є­мо їх по­пу­ля­ри­зу­ва­ти. А вла­ді вже дав­но тре­ба змі­ни­ти став­ле­н­ня до про­фте­хо­сві­ти. Та­кож — пле­ка­ти куль­ту­ру ци­ві­лі­зо­ва­них тру­до­вих від­но­син, з ко­ле­ктив­ни­ми до­го­во­ра­ми і со­ці­аль­ним за­без­пе­че­н­ням. На­то­мість за­раз ситуація, яку мо­жна оха­ра­кте­ри­зу­ва­ти як « фе­о­да­лам не по­трі­бні до­свід­че­ні пра­ців­ни­ки, фе­о­да­лам по­трі­бні ра­би».

— За оцін­ка­ми ба­га­тьох екс­пер­тів, стан на­у­ки в Укра­ї­ні близь­кий до руй­на­ції. Як зро­би­ти си­сте­му на­у­ки при­ва­бли­вою для мо­ло­ді і про­ду­ку­ю­чою пе­ре­до­ві ви­на­хо­ди?

— На­у­ка є ін­те­ле­кту­аль­ним фун­да­мен­том дер­жав­но­сті, її дав­но тре­ба омо­ло­ди­ти, вклю­чно з ке­рів­ни­ми ін­сти­ту­ці­я­ми га­лу­зі, зокре­ма На­ціо­наль­ною ака­де­мі­єю на­ук Укра­ї­ни. Для цьо­го по­трі­бні рин­ко­вий рівень опла­ти пра­ці мо­ло­дих вче­них і ува­га ін­ве­сто­рів до ві­тчи­зня­них роз­ро­бок. На­у­ка має бу­ти ефе­ктив­ною, а для цьо­го спо­ча­тку не­об­хі­дно від­но­ви­ти «пря­мий кон­такт» зі сту­ден­та­ми.

— Не­що­дав­но зно­ву акту­а­лі­зу­ва­лась дис­ку­сія що­до сти­пен­дій укра­їн­ським сту­ден­там. Мін­фін про­по­нує урі­за­ти ви­тра­ти на них із но­во­го бю­дже­тно­го ро­ку. Яка по­зи­ція ва­шої ор­га­ні­за­ції?

— По­зи­ція одно­зна­чна — та­ке мо­жна ро­би­ти не в ни­ні­шніх скла­дних еко­но­мі­чних умо­вах. Не тре­ба не­до­оці­ню­ва­ти про­ша­рок сту­ден­тів, для яких ва­жли­ві ці ко­шти. Як мі­ні­мум не­об­хі­дно за­ли­ши­ти не тіль­ки со­ці­аль­ні сти­пен­дії, а й ака­де­мі­чні — як на­го­ро­ду за сум­лін­ність у на­вчан­ні, щоб бу­ла за­ці­кав­ле­ність у цьо­му про­це­сі.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.