Про пе­ре озбро­є­н­ня... у го ло­вах

Ек­сперт: «Укра­ї­на зда­тна за­без­пе­чи­ти се­бе вій­сько­вою те­хні­кою при­бли­зно на 50%, то­му що у нас до­сі існує ру­чний, а не си­стем­ний під­хід в обо­рон­ній про­ми­сло­во­сті»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, «День»

Ек­сперт: «Укра­ї­на зда­тна за­без­пе­чи­ти се­бе вій­сько­вою те­хні­кою при­бли­зно на 50%, то­му що у нас до­сі існує ру­чний, а не си­стем­ний під­хід в обо­рон­ній про­ми­сло­во­сті»

За остан­ній час укра­їн­сько­му су­спіль­ству бу­ло про­де­мон­стро­ва­но ба­га­то но­вої та онов­ле­ної вій­сько­вої те­хні­ки. Вій­сько­вий па­рад на День Не­за­ле­жно­сті справ­ді вра­зив. А вже 26 сер­пня про­йшло ви­про­бу­ва­н­ня но­ве ра­ке­тне озбро­є­н­ня, роз­ро­бле­не КБ « Луч » ра­зом із 18- ма ін­ши­ми під­при­єм­ства­ми-уча­сни­ка­ми кон­цер­ну « Укр­обо­рон­пром » . Що ду­же ва­жли­во, цикл ви­ро­бни­цтва є за­мкну­тим і об­хо­ди­ться без ро­сій­ських ком­пле­кту­ю­чих.

І от бу­кваль­но дня­ми на те­ри­то­рії держ­під­при­єм­ства «Ки­їв­ський бро­не­тан­ко­вий за­вод » бу­ла про­ве­де­на пре­зен­та­ція но­ві­тньої зброї і те­хні­ки, при­уро­че­на до п’ яти­річ­чя кон­цер­ну. Бу­ли про­де­мон­стро­ва­ні: ба­га­то­фун­кціо­наль­ний без­пі­ло­тник авіа­цій­но­го ком­пле­ксу, та­кти­чний ба­га­то­ці­льо­вий транс­порт­ний без­пі­ло­тник « Фан­том » , « Гор­ли­ця » , бо­йо­вий мо­дуль « Вій » , но­вий 60- мм мі­но­мет, авіа­цій­ні ра­ке­ти Р-27...

Та­кож ста­ло ві­до­мо, що екс­ди­ре­ктор аме­ри­кан­сько­го Агент­ства пе­ре­до­вих обо­рон­них до­слі­дни­цьких про­е­ктів (DARPA) Ен­то­ні Те­тер став ра­дни­ком «Укр­обо­рон­про­му» з пи­тань дов­го­стро­ко­во­го роз­ви­тку. Від­по­від­ний ме­мо­ран­дум сто­ро­ни під­пи­са­ли 26 сер­пня.

З дру­го­го бо­ку, в основ­но­му з по­да­чі ро­сій­ських ЗМІ, роз­го­рів­ся не­ве­ли­кий скан­дал з при­во­ду то­го, що ли­тов­ці від­мо­ви­ли­ся від укра­їн­ських бро­не­транс­пор­те­рів і ви­рі­ши­ли за­ку­пи­ти ана­ло­гі­чну вій­сько­ву те­хні­ку, хоч і на по­ря­док до­рож­чу, в Ні­меч­чи­ни.

На­скіль­ки кіль­кі­сно та які­сно змі­ни­ла­ся і справ­ді оно­ви­ла­ся укра­їн­ська вій­сько­ва те­хні­ка, го­во­ри­мо з ди­ре­кто­ром Цен­тру до­слі­джень ар­мії, кон­вер­сії та роз­збро­є­н­ня Ва­лен­ти­ном БАДРАКОМ.

— Так, з’ яв­ля­ю­ться но­ві озбро­є­н­ня, яких ра­ні­ше вза­га­лі не бу­ло. І це є свід­че­н­ням то­го, що вій­на все-та­ки сти­му­лю­ва­ла до ді­яль­но­сті під­при­єм­ства і стру­кту­ри, які ци­ми під­при­єм­ства­ми ке­ру­ють. Най­біль­ший по­зи­тив — це рух ра­ке­тних про­грам. Один із го­лов­них мо­мен­тів тут — те, що в нас є те­хно­ло­гі­чна шко­ла, від­по­від­аль­ність ме­не­дже­рів, які бе­ру­ться за та­кі про­е­кти. Це на­віть не стіль­ки пі­клу­ва­н­ня дер­жа­ви, скіль­ки вда­лий до­свід окре­мих управ­лін­ців. На­при­клад, я знаю, що кон­стру­ктор­ське бю­ро «Луч» ве­де ба­га­то про­е­ктів, у які ра­ні­ше ма­ло хто ві­рив, — ще в 2000- х ро­ках, ко­ли ли­ше по­чи­на­ли­ся про­гра­ми ство­ре­н­ня ви­со­ко­то­чних си­стем. Тут ва­жли­во, що в КБ « Луч » ге­не­раль­ний кон­стру­ктор є го­лов­ним роз­по­ря­дни­ком рі­шень і ко­штів, то­му і збе­рі­га­є­ться від­по­від­аль­ність. З дру­го­го бо­ку, є не­га­тив­ний при­клад лі­кві­да­ції ін­сти­ту­ту ге­не­раль­них кон­стру­кто­рів на під­при­єм­стві « Ан­то­нов » , і це при то­му, що це під­при­єм­ство має зна­чні пер­спе­кти­ви.

Сьо­го­дні укра­їн­ська ар­мія отри­мує те, що ви­ро­бляє ві­тчи­зня­ний обо­рон­пром, про­те си­стем­но­го вій­сько­во- те­хні­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва із за­хі­дни­ми стру­кту­ра­ми, що до­зво­ли­ло б отри­му­ва­ти ком­пле­кту­ю­чи і те­хно­ло­гії, ми не спо­сте­рі­га­є­мо. З одно­го бо­ку, це не­ста­ча ко­штів та по­лі­ти­чні рі­ше­н­ня де­яких кра­їн НАТО, по­при під­ба­дьо­ре­н­ня, ре­аль­но не до­по­ма­га­ти нам, а з дру­го­го — це від­су­тність си­стем­но­сті. У спо­сіб, який за­раз роз­ви­ва­є­ться пе­ре­озбро­є­н­ня, Укра­ї­на зда­тна за­без­пе­чи­ти се­бе озбро­є­н­ня­ми при­бли­зно на 50%. На пра­кти­ці це озна­чає, що укра­їн­ська ар­мія отри­му­ва­ти­ме бро­не­те­хні­ку, де­які ви­со­ко­то­чні си­сте­ми ура­же­н­ня, ар­ти­ле­рій­ські си­сте­ми, але не­має ні­яких шан­сів, що укра­їн­ські ЗСУ отри­ма­ють но­ві бо­йо­ві лі­та­ки або гли­бо­ко мо­дер­ні­зо­ва­ні си­сте­ми про­ти­по­ві­тря­ної обо­ро­ни. При­чи­на об’ єктив­на — Укра­ї­на ні­ко­ли не ви­ро­бля­ла та­кі озбро­є­н­ня. Але це не озна­чає, що ци­ми пи­та­н­ня­ми не по­трі­бно за­йма­ти­ся на стра­те­гі­чно­му рів­ні, при­чо­му не тіль­ки із за­хі­дни­ми кра­ї­на­ми, а й ін­ши­ми ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чни­ми кра­ї­на­ми — як Ізра­їль, Ки­тай чи ПАР. Той же Ки­тай, який ра­ні­ше ку­пу­вав у нас те­хно­ло­гії, сьо­го­дні пе­ре­вер­шує нас на по­ря­док.

На жаль, у нас до­сі, пі­сля двох з по­ло­ви­ною ро­ків вій­ни, за­ли­ша­є­ться ру­чний спо­сіб управ­лі­н­ня обо­рон­ною про­ми­сло­ві­стю. Фор­маль­но на­чеб­то в Ка­бмі­ні з’ явив­ся пер­ший ві­це­прем’єр, на яко­го мо­жна бу­ло б по­кла­сти всі пи­та­н­ня уря­до­во­го управ­лі­н­ня, але я не чув, щоб уряд си­стем­но брав участь у пи­тан­ні управ­лі­н­ня обо­рон­про­мом, пе­ре­озбро­єн­ні, роз­по­ді­лу ко­штів... Ни­ні­шню епо­ху я на­зи­ваю «епо­хою па­лі­а­ти­вів», ко­ли най­яскра­ві­ше ви­дно за­сто­су­ва­н­ня на­пів­мір до пи­тань пе­ре­озбро­є­н­ня ар­мії. Ця про­бле­ма ви­рі­шу­є­ться за до­по­мо­гою по­лі­ти­чної во­лі.

«ДО ОБОРОННОЇ ПРО­МИ­СЛО­ВО­СТІ ПО­ТРІ­БНО ДОЛУЧАТИ ПРИВАТНИЙ СЕКТОР»

— Про що свід­чить при­зна­че­н­ня аме­ри­кан­ця Ен­то­ні Те­те­ра ра­дни­ком «Укр­обо­рон­про­му»? Чи по­кра­щить це си­ту­а­цію?

— Якщо є пре­це­дент, що з’яв­ля­ю­ться аме­ри­кан­ські ра­дни­ки, то я це ли­ше ві­таю. Мо­жна то­чно кон­ста­ту­ва­ти ін­те­рес аме­ри­кан­ської сто­ро­ни до спів­пра­ці, й тут по­тен­ці­ал ду­же ве­ли­кий. Єди­не, що у нас не ви­ко­ри­сто­ву­є­ться, — це по­тен­ці­ал при­ва­тно­го се­кто­ру. Він фа­кти­чно від­сі­че­ний. Бе­ру­ться ли­ше ті іні­ці­а­ти­ви, які мо­жуть за­про­по­ну­ва­ти за­вер­ше­ну ро­бо­ту. На­справ­ді ж ма­ла б бу­ти роз­гор­ну­та та­ка си­сте­ма, ко­ли бу­ло б зро­зумі­ло за­сто­су­ва­н­ня тих чи ін­ших пра­вил і те­хно­ло­гій за­хи­сту при­ва­тних ін­ве­сти­цій, роз­ви­тку окре­мих се­гмен­тів. Га­ран­том пе­ре­го­во­рів і під­трим­ки має бу­ти дер­жа­ва. У нас не ство­ре­но на­ле­жних умов для вну­трі­шньо­го рин­ку і для при­хо­ду зов­ні­шніх ком­па­ній. От­же, при­зна­че­н­ня аме­ри­кан­сько­го ра­дни­ка мо­же бу­ти пер­шим кро­ком, який про­де­мон­струє, що ро­бо­та «Укр­обо­рон­про­му» ви­хо­дить за ме­жі укра­їн­ських під­при­ємств. Ко­ли я по­ба­чу, що в нас по­кри­ва­ю­ться від­со­тки не­ста­чі озбро­є­н­ня для укра­їн­ської ар­мії, які ра­ні­ше бу­ли не­д­ося­жни­ми, то­ді мо­жна ска­за­ти, що це справ­ді рух упе­ред.

— Пі­сля ро­сій­ської агре­сії бю­джет укра­їн­ської ар­мії зна­чно ви­ріс. На­скіль­ки ра­ціо­наль­но сьо­го­дні ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться ко­шти, які ви­ді­ля­ю­ться на роз­роб­ку і ви­ро­бни­цтво но­вих озбро­єнь?

— Про це вам сьо­го­дні жо­ден ек­сперт не ска­же, бо всі пи­та­н­ня ута­єм­ни­че­ні. Ми не зна­є­мо, скіль­ки і ку­ди кон­кре­тно ви­ді­ля- ється гро­шей. На мою дум­ку, ці пи­та­н­ня ма­ли б по-ін­шо­му ви­рі­шу­ва­ти­ся, зокре­ма на від­кри­тих тен­де­рах. Гро­мад­ськість має бу­ти в кур­сі, у то­му чи­слі екс­пер­ти, щоб да­ва­ти свої оцін­ки що­до та­ких за­яв, як, мов­ляв, Укра­ї­на ви­пу­ска­ти­ме свій бо­йо­вий лі­так. Це, мі­ні­мум, без­від­по­від­аль­но, ко­ли не­має на­у­ко­во-те­хні­чної ра­ди, ін­сти­ту­ту ге­не­раль­них кон­стру­кто­рів, які б ви­сло­ви­ли свою дум­ку, на­ле­жно­го пар­ла­мент­сько­го та гро­мад­сько­го кон­тро­лю.

На сьо­го­дні у нас від­су­тній єди­ний ор­га­нізм оборонної про­ми­сло­во­сті. Іно­зем­но­го ін­ве­сто­ра мо­жна за­лу­чи­ти ли­ше аде­ква­тною про­гра­мою роз­дер­жав­ле­н­ня, тоб­то ство­ре­н­ня си­сте­ми ре­стру­кту­ри­за­ції, акці­ю­ва­н­ня та при­ва­ти­за­ції обо­рон­них під­при­ємств. Це об’єктив­на при­чи­на, то­му що де­які під­при­єм­ства ма­ють ве­ли­че­зні те­ри­то­рії або ба­га­то­ти­ся­чний штат спів­ро­бі­тни­ків. Це аб­со­лю­тно не­при­пу­сти­ма си­ту­а­ція — без ре­стру­кту­ри­за­ції під­при­єм­ства не ма­ють шан­сів на ве­ли­кий мі­жна­ро­дний успіх.

«ЗА­ЯВИ МІНІСТРА ОБО­РО­НИ ЛИТВИ Є ФОРМАЛЬНИМИ»

— Не­що­дав­но ли­тов­ський мі­ністр обо­ро­ни Юо­зас Оле­кас у ко­мен­та­рі те­ле­ка­на­лу «112» за­явив: мов­ляв, укра­їн­ські БТР-4 «не від­по­від­а­ють стан­дар­там НАТО». На­скіль­ки це так, й чи справ­ді на­ші бро­не­транс­пор­те­ри по­сту­па­ю­ться ні­ме­цьким Boxer, які ви­рі­ши­ла за­ку­пи­ти Ли­тва?

— Спра­ва у тім, що існує ду­же ве­ли­ке ло­бі все­ре­ди­ні НАТО що­до про­су­ва­н­ня сво­єї те­хні­ки. Я мо­жу на­ве­сти мі­ні­мум два при­кла­ди, ко­ли укра­їн­ські тан­ки на тен­де­рах ви­бо­рю­ва­ли пе­ре­мо­гу, зокре­ма й у нім­ців, — це бу­ло в Ту­реч­чи­ні та Гре­ції, але го­лов­ну роль ві­ді­гра­ва­ла по­лі­ти­чна скла- до­ва. Не ви­клю­чно, що са­ме так від­бу­ло­ся й у цьо­му ви­пад­ку. Ли­тва, яка ко­ри­сту­є­ться до­по­мо­гою і рі­зни­ми ви­да­ми вза­є­мо­дії з клю­чо­ви­ми грав­ця­ми НАТО, пе­ре­бу­ває під впли­вом цих грав­ців. Від­по­від­но, рі­зни­ця в ці­ні між на­шим БТР-4 і ні­ме­цьким Boxer по­сту­па­є­ться стра­те­гі­чним пи­та­н­ням.

Та­кож тре­ба ви­хо­ди­ти з то­го, які зав­да­н­ня ста­вить пе­ред со­бою ар­мія Литви. Тре­ба ро­зу­мі­ти, що БТР-4 — на­ле­жить до лег­ких бро­не­транс­пор­те­рів, від­по­від­но, він має мен­ший про­ти­мін­ний за­хист. А Boxer — це фа­кти­чно щось се­ре­днє між бро­не­транс­пор­те­ром і тан­ком, він важ­кий і має кра­щий про­ти­мін­ний за­хист, але по­сту­па­є­ться на­шо­му БТР-4 у ма­нев­ре­но­сті, швид­ко­сті та про­хі­дно­сті. То­му тут не мо­жна ка­за­ти, який бро­не­транс­пор­тер кра­щий, ці ма­ши­ни не мо­жна по­рів­ню­ва­ти, адже во­ни ма­ють рі­зні ха­ра­кте­ри­сти­ки і зав­да­н­ня. Га­даю, це та­кож впли­ну­ло на ви­бір ли­тов­ців.

Що­до стан­дар­тів НАТО, то сьо­го­дні вся укра­їн­ська бро­не­те­хні­ка має мо­дель­ну збор­ку, то­му все за­ле­жить від то­го, які ви­мо­ги ста­вить за­мов­ник. Якщо, на­при­клад, за­мов­ник ба­жає, щоб на БТРах сто­я­ли ні­ме­цькі дви­гу­ни, то укра­їн­ські під­при­єм­ства мо­жуть це зро­би­ти. З цим не­має про­блем. То­му сло­ва міністра обо­ро­ни Литви є формальними.

«ЯКЩО БРАТИ ВИ­СО­КО­ТО­ЧНІ ЗА­СО­БИ УРА­ЖЕ­Н­НЯ НЕВЕЛИКОЇ ВІДСТАНІ, ТО ТУТ МИ НА­ВІТЬ КРАЩІ ЗА РОСІЯН»

— Якщо оці­ню­ва­ти кон­кре­тні се­кто­ри озбро­є­н­ня і те­хні­ки, то які з них силь­ні та ма­ють ве­ли­кий по­тен­ці­ал, а які — слаб­кі?

— Силь­ні се­кто­ри — це ра­дар­ні те­хно­ло­гії, тоб­то ви­яв-

ле­н­ня і спо­сте­ре­же­н­ня. В цій сфе­рі ми отри­му­є­мо до­по­мо­гу від аме­ри­кан­ської сто­ро­ни, що та­кти­чно пра­виль­но, але стра­те­гі­чно ми ма­є­мо всі мо­жли­во­сті роз­ви­ва­ти свої те­хно­ло­гії та ви­ро­бни­цтво. Ви­со­ко­то­чні за­со­би ура­же­н­ня невеликої даль­но­сті — та­кож до­сить роз­ви­ну­та сфе­ра. У нас від­бу­ла­ся мо­дер­ні­за­ція ар­ти­ле­рій­ської си­сте­ми. Ма­є­мо мо­жли­вість ство­ри­ти кри­ла­ту ра­ке­ту. Тут ве­ли­кі мо­жли­во­сті й по­тен­ці­ал. Ство­ре­но хо­ро­шу бро­не­те­хні­ку — шко­ла від­бу­ла­ся. На­віть вже ство­ре­но стіль­ки зраз­ків, що сто­їть пи­та­н­ня уні­фі­ка­ції. Дер­жа­ва по­вин­на ви­ста­ви­ти свої орі­єн­ти­ри, щоб ми не ма­ли, ска­жі­мо, 15 рі­зних ав­то­мо­бі­лів. Ма­є­мо по­ту­жну ко­лі­сну те­хні­ку. Є мо­жли­во­сті до ство­ре­н­ня лег­кої мор­ської те­хні­ки, тоб­то це ка­те­ри, ра­ке­тні ка­те­ри. Мо­же­мо ви­ро­бля­ти й ге­лі­ко­пте­ри, зокре­ма вій­сько­во­го на­прям­ку. В авіа­цій­но­му се­гмен­ті ми не мо­же­мо роз­ра­хо­ву­ва­ти на роз­ви­ток без сер­йо­зної до­по­мо­ги ззов­ні. Зокре­ма без­пі­ло­тні ком­пле­кси. Те­пло­ві­зо­ри ми та­кож мо­гли б ви­ро­бля­ти з до­по­мо­гою між­на­ро­дних пар­тне­рів, але по­ки цим ґрун­тов­но не за­йма­ю­ться. На­при­клад, ро­сі­я­ни ще 2011 р. ра­зом із фран­цу­за­ми на сво­їй те­ри­то­рії на­ла­го­ди­ли ви­ро­бни­цтво те­пло­ві­зо­рів. До ре­чі, так са­мо, як і без­пі­ло­тних ком­пле­ксів.

— На­скіль­ки ро­сі­я­ни про­су­ну­ли­ся впе­ред в пи­тан­ні роз­роб­ки та ви­пу­ску озбро­єнь, тоб­то яке ста­но­ви­ще у на­шо­го во­ро­га?

— Ро­сі­я­ни й ра­ні­ше бу­ли те­хно­ло­гі­чно силь­ні­ше Укра­ї­ни, а десь пі­сля вій­ни про­ти Гру­зії, з по­ча­тку оборонної ре­фор­ми, во­ни по­ча­ли актив­не вій­сько­во- те­хні­чне спів­ро­бі­тни­цтво. На­при­клад, во­ни ма­ють шко­ли ви­пу­ску лег­кої бро­не­те­хні­ки, однак по­ча­ли за­ку­по­ву­ва­ти іта­лій­ську бро­не­те­хні­ку й ство­рю­ва­ти свої ви­ро­бни­цтва. За­раз Іта­лія вже по­ста­чає тіль­ки ма­ши­но­ком­пле­кти, а ви­ро­бля­є­ться бро­не­те­хні­ка вже в Ро­сії. Про те­пло­ві­зо­ри та без­пі­ло­тні си­сте­ми я вже ка­зав, і все це ро­би­ться із за­хі­дни­ми кра­ї­на­ми. За­хі­дні те­хно­ло­гії ни­ми та­кож ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться й у лі­та­ко­бу­ду­ван­ні.

Вза­га­лі Ро­сія є по­ту­жною в роз­роб­ці та ви­ро­бни­цтві чо­ти­рьох удар­них ком­по­нен­тів — це ге­лі­ко­пте­ри, лі­та­ки, си­сте­ми ППО, а та­кож вій­сько­во-мор­ська те­ма­ти­ка. Якщо брати удар­ну скла­до­ву, то, зві­сно, Ро­сія тут силь­ні­ша. Якщо брати ра­ке­тні си­сте­ми, то Ро­сія вже про­йшла той шлях, який ми за­раз на­ма­га­є­мо­ся швид­ко прой­ти. Якщо брати ар­ти­ле­рій­ську лі­ній­ку, то десь на 15 — 30 % даль­ність у них кра­ща че­рез те, що во­ни мо­дер­ні­зо­ва­ні або ма­ють по­кра­ще­ні боє­при­па­си. Але ар­ти­ле­рій­ська скла­до­ва у нас швид­ко на­здо­га­ня­є­ться. Якщо брати ви­со­ко­то­чні за­со­би ура­же­н­ня невеликої відстані, то тут, я вва­жаю, ми на­віть кращі. Ра­да­ри в нас то­чно не гір­ші. По­тен­ці­ал ра­ке­тної те­ма­ти­ки у Укра­ї­ни, мо­жли­во, на­віть і біль­ший, то­му що са­ме в Укра­ї­ні ко­лись бу­ло ство­ре­но 12 із 20 сві­то­вих ба­лі­сти­чних ра­кет. Хо­ча за­раз на пер­шо­му мі­сці сто­їть ство­ре­н­ня опе­ра­тив­но- та­кти­чних ра­кет.

ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

БЕЗПІЛОТНИЙ АВІАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКС МП-1 — SPECTATOR — ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ВЕДЕННЯ РОЗВІДКИ ТА МОНІТОРІНГУ ВОДНИХ І ЛІСОВИХ МАСИВІВ, НАФТО- І ГАЗОПРОВОДІВ, ДЕР­ЖАВ­НО­ГО КОРДОНУ, ЗДІЙСНЕННЯ АЕРОФОТОЗЙОМКИ ТА ЗА­СТО­СУ­ВА­Н­НЯ У ПО­ШУ­КО­ВО-РЯ­ТУ­ВАЛЬ­НИХ ОПЕРАЦІЯХ. БПАК-МП-1 ПІД ЧАС ПРЕЗЕНТАЦІЇ НА ТЕ­РИ­ТО­РІЇ ДЕРЖ­ПІД­ПРИ­ЄМ­СТВА «КИ­ЇВ­СЬКИЙ БРО­НЕ­ТАН­КО­ВИЙ ЗА­ВОД»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.