Про сві­до­мий ви­бір Бол­га­рії

Ми­ко­ла БАЛТАЖИ: «Лю­ди ви­йшли на ву­ли­ці та ска­за­ли «ні» то­та­лі­тар­но­му ми­ну­ло­му на ко­ристь де­мо­кра­тії»

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ми­ко­ла СІРУК, «День», На­та­лія ПУШКАРУК

У1980-х ро­ках Бол­га­рію вва­жа­ли ма­ло не «ші­стнад­ця­тою рес пуб лі кою СРСР » . Цьо му пе ре ду вав дер жав - ний пе­ре­во­рот за підтримки Чер­во ної ар мії в 1944 ро ці, під час яко го бу ло при зна че но но вий уряд на чо лі з Ко му ніс тич ним Ві­тчи­зня­ним Фрон­том. У 1954 ро­ці Бол га рію очо лив Те о дор Жив - ков, який ке­ру­вав кра­ї­ною про­тя­гом 35 ро­ків і ло­яль­но ста­вив­ся до ра дянсь ко го ке рів ниц т ва. Пі сля роз па ду СРСР Бол га рія од ра зу взя ла курс на єв ро пейсь ку ін тег - ра­цію, став­ши в 2004 ро­ці чле­ном НАТО, а в 2007-му — Єв­ро­со­ю­зу. Як це від­бу­ло­ся і хто зі­грав клю­чо ву роль у цьо му? З та ко го пи - та­н­ня «День» роз­по­чав роз­мо­ву з Над зви чай ним і Пов но важ ним По слом Укра ї ни в Рес пуб лі ці Бол­га­рія Ми­ко­лою БАЛТАЖИ.

«ЧЛЕНСТВО БОЛ­ГА­РІЇ В ЄС БУ­ЛО ЇЇ СВІДОМИМ ВИБОРОМ»

— У Бол га рії, як і в ін ших кра­ї­нах Пів­ден­но-Схі­дної та Цен­траль­ної Єв­ро­пі, ви­рі­шаль­ну роль ві­ді­грав на­род. По­ва­ле­н­ня ре­жи­му Жив ко ва, де мон таж ко ман д - но- ад мі ніс т ра тив ної сис те ми пе - ре­тво­ри­ли­ся на ре­аль­ність завдяки то­му, що лю­ди ви­йшли на ву­ли­ці та ска­за­ли «ні» то та­лі­тар­но­му ми­ну­ло­му на ко­ристь де­мо­кра­тії, від­мо­ви від пла­но­вої еко­но­мі­ки на ко ристь рин ко вої, а та кож від со­ці­а­лі­сти­чно­го ін­тер­на­ціо­на - ліз му на ко ристь єв ро пейсь кої й єв­ро­а­тлан­ти­чної ін­те­гра­ції. Втім, сьо­го­дні чо­мусь ні­ко­му не спа­дає на дум­ку на­зва­ти по­ва­ле­н­ня на­ро­дом ко­му­ні­сти­чно­го ре­жи­му, яке ста ло ся мир ним шля хом, ан ти - дер­жав­ним пе­ре­во­ро­том.

Зви­чай­но, єв­ро­пей­ський шлях роз­ви­тку — це бу­ло га­сло ре­во­лю­ції 1989 ро­ку. Шлях цей був ду­же не прос тим, бо тре ба бу ло ро би ти ре­фор­ми че­рез ра­ди­каль­не ре­фор­му­ва­н­ня по­лі­ти­чних та еко­но­мі­чних струк тур та змі ну мис лен ня лю дей. Цей же шлях прой ш ли й країни Цен­траль­ної Єв­ро­пи і Бал­тії. Але стар то ві по зи ції бу ли не кра щи ми, ніж у цих дер жа вах. Лю ди ви ма га ли не від клад них змін у суспільстві та по­кра­ще­н­ня жит тя. Став лен ня до цьо го пе ре - хі­дно­го пе­рі­о­ду (бол­гар­ською мо­вою — « пре ход » ) не од но знач не, але це бу ла во ля на ро ду і не в остан ню чер гу — зу сил ля по лі - тич ної елі ти, якій вда ло ся пе ре - ко на ти лю дей і здій с ни ти єв ро - пей­ський проект.

Та­кож ва­жли­ву роль у цьому ві­ді­грав бол­гар­ський цар Си­ме­он Са­кско­бур­гот­ський, який по­вер­нув­ся з Іспанії та вмі­ло ви­ко­ри­став свої осо­би­сті зв’язки й ав­то­ри­тет у Єв­ро­пі. Йо­го партія ви­гра­ла вибори, і він став прем’єр-мі­ні­стром. Але так чи іна­кше, членство Бол­га­рії в ЄС бу­ло її свідомим вибором.

Вод но час тре ба від зна чи ти, що за раз Бол га рія за ли ша єть ся най бід ні шою кра ї ною в ЄС і має ще ба­га­то про­блем. І це по­при те, що на шля­ху ре­форм бу­ло зро­бле­но чи­ма­ло. Про­те у краї ні — еко­но­мі­чна ста­біль­ність. Лев прив’яза ний до єв ро і за ли ша єть ся ста - біль ною ва лю тою. В кра ї ні ду же гар­ні умо­ви для бі­зне­су: низь­кий рі­вень по­да­тків та адмі­ні­стра­тив­но го тис ку на під при єм ців. Успі­шно осво­ю­ю­ться ко­шти ко­ге- зій­них і стру­ктур­них фон­дів ЄС, особ ли во в га лу зі інф ра струк ту - ри. Усе це не мо­же не при­ва­блю­ва­ти ін­ве­сто­рів.

Чи ма ло проб лем пов’ яза но з енер ге ти кою, яка ду же за леж на від Ро­сії. На­ра­зі кра­ї­на май­же на 95% за ле жить від по ста вок ро - сійсь ких енер го ре сур сів. То му про тя гом остан ніх ро ків три ває дис ку сія, яка вже пе ре хо дить у пло­щи­ну дій вла­ди що­до ди­вер­си­фі ка ції дже рел і мар ш ру тів по - ста чан ня. Зок ре ма, те пе ріш ній пра­во­кон­се­рва­тив­ний уряд Бой­ко Бо ри со ва за про по ну вав ідею бу - дів­ни­цтва бі­ля Вар­ни га­зо­во­го ха­бу, що ви ко рис то ву ва ти ме і ро - сійсь кий газ, який пла ну ва ло ся от ри му ва ти че рез фак тич но про - ва­ле­ний «Пів­ден­ний по­тік». Але тут мо­же йти­ся, зде­біль­шо­го, про ди вер си фі ка цію мар ш ру тів, а не дже­рел. Не ка­жу­чи про те, що де - які екс­пер­ти пе­си­мі­сти­чно оці­ню­ють цей проект.

Ре аль ну ди вер си фі ка цію мо - же за­без­пе­чи­ти участь Бол­га­рії в Пів­ден­но­му га­зо­во­му ко­ри­до­рі, в рам ках яко го бу де по бу до ва но га­зо­вий ін­тер­ко­не­ктор із Гре­ці­єю, а та кож ін тер ко нек тор ний зв’ я - зок із Ру му ні­єю ( до кін ця по точ - но­го ро­ку проект пла­ну­ють за­вер­ши­ти). Окрім цьо­го, в пла­нах уряду — бу­дів­ни­цтво та­ких ін­тер­ко­нек то рів із Сер бі­єю й Ту реч чи - ною. Є й ін­ші про­бле­ми, пов’яза­ні з існу­ва­н­ням ті­ньо­вої еко­но­мі­ки. Для Бол­га­рії як країни-чле­на ЄС її рі­вень — від 37% до по­над 40% у де­яких сфе­рах — достатньо ви - со­кий. Крім того, не­ви­со­кий жит­тє вий рі вень. Се ред ня зар пла та до­рів­нює 488 єв­ро, мі­ні­маль­на — 215, се­ре­дня пен­сія — 170 єв­ро, а мі­ні­маль­на — 88. За ци ми син­те­ти­чни­ми по­ка­зни­ка­ми рів­ня жи­т­тя кра ї на по міт но від стає від ін - ших єв­ро­пей­ських дер­жав.

— Пре зи дент Бол га рії Ро сен Плев не лі єв за зна чив у ін­терв’ ю, що 15 ро ків то му ВВП бу ло 27% від се ред ньо го єв ро пейсь ко го, а за­раз 47%.

— Зви чай но, про грес є. Але про від ні кра ї ни- чле ни ЄС та кож не сто ять на од но му міс ці, а роз - ви­ва­ю­ться. І ті, хто був у аван­гар­ді, там і за ли ша ють ся. То му цей роз­рив, хоч і змен­шив­ся, але збе­рі­га­є­ться. Ось у чо­му про­бле­ма.

«БОРОТЬБА МІЖ ДЕМОКРАТАМИ ТА ПОСТКОМУНІСТАМИ МА­ЛА ГОСТРИЙ ХА­РА­КТЕР»

— Якою бу­ла роль осо­би­сто­стей, по­лі­ти­чної елі­ти, яка по­ве­ла за со­бою на­род?

— Це, на сам пе ред, ко лиш ній ди­си­дент, за­снов­ник і лі­дер Со­ю­зу де­мо­кра­ти­чних сил Же­лю Же­лєв (пер­ший пре­зи­дент Бол­га­рії в 1990 — 1997 рр., об ра ний де мо - кра тич ним шля хом, на жаль, у 2015 ро ці пі шов із жит тя. — Ред.). Але то­ді у бо­роть­бі з пар­тій­ною но­мен­кла­ту­рою, так са­мо як і в на ступ но му по лі тич но му роз - вит ку, він ві ді грав свою іс то ри­чну роль. І це то ді, ко ли по зи ції Бол­гар­ської ко­му­ні­сти­чної партії та її спад­ко­єм­ців — со­ці­а­лі­стів — бу ли до сить силь ни ми. За га лом, бо роть ба між де мо кра та ми та пост ко му ніс та ми ма ла гос т рий ха рак тер. Лі ві си ли тра ди цій но ма ли ши ро ку під трим ку в сус - піль ст ві, й це від чу ва єть ся за раз у по­зи­ції лі­во­цен­трист­ських пар - тій, осо­бли­во в кон­текс­ті ро­сійсь - кої агре сії про ти Укра ї ни. А у світ лі про ве ден ня пре зи ден­тсь - ких ви­бо­рів во­се­ни цьо­го ро­ку якраз ці си ли де мон ст ру ють про ро - сій­ську по­зи­цію та при­хиль­ність до знят тя сан к цій. Спе ци фі ка Бол га рії та кож по ля гає в то му, що про­тя­гом пе­ре­хі­дно­го пе­рі­о­ду лі­ві де­кіль­ка ра­зів по­вер­та­ли­ся до вла ди. Це галь му ва ло ре фор ми, ускла­дню­ва­ло про­су­ва­н­ня країни на шля­ху до єв­ро­пей­ської ін­те­гра­ції та її утвер д жен ня як гід но го чле­на ЄС.

«БОЛ­ГА­РІЯ, ЯК І РУМУНІЯ, ДО­СІ — «ПІД ЛУПОЮ» БРЮССЕЛЯ»

— Як Бол га рії вда ло ся так швид­ко всту­пи­ти в ЄС? Адже краї на під пи са ла Уго ду про асо ці а - цію в 2004 ро­ці, а вже в 2007 ро­ці ста­ла чле­ном ЄС.

— На пра­кти­ці це бу­ло не так про­сто. Бол­га­рія по­сту по­во йшла до при­єд­на­н­ня до ЄС. Як і ко­жна кра­ї­на-кан­ди­дат, во­на ма­ла ви­ко­на­ти низ­ку кри­те­рі­їв і му­си­ла ро- би ти те, що ви ма гав Брюс сель у пев них га лу зях, зок ре ма ре фор - му ван ня еко но мі ки, син х ро ні за - ції за­ко­но­дав­ства то­що. Крім того, за ви мо гою ЄС бу ли за кри ті чо ти ри бло ки Коз ло дуйсь кої АЕС. Та­кож бу­ли пев­ні пе­ре­ко­си у ре­фор­му­ван­ні сіль­сько­го го­спо­дар ст ва. То му за раз бол гарсь кі дру­зі нам ка­жуть, щоб, зва­жа­ю­чи на їхній до­свід, ми бу­ли ува­жні та не по вто рю ва ли їх ніх по ми лок. Во ни го то ві на да ва ти нам кон - суль­та­тив­ну, до­рад­чу до­по­мо­гу в рам­ках ім­пле­мен­та­ції Уго­ди про асо ці а цію, але є ре чі, які во ни нам ра­дять, і ми це вра­хо­ву­є­мо.

У ці­ло­му, я не ду­маю, що при­єд­на­н­ня Бол­га­рії до ЄС бу­ло лег­ким. Слід взя­ти до ува­ги, що на­віть пі сля всту пу до Єв­ро со ю зу низ ку кри те рі їв не бу ло ви ко на - но, і це стало на за­ва­ді при­єд­на­н­ня до Шен генсь кої уго ди. І до сі Бол га рія, як і Ру му нія, — « під лупою» Брюсселя.

З точ ки зо ру ви ко нан ня кри - те рі їв, є ме ха нізм пе ре вір ки і кон­тро­лю з бо­ку ЄК, який здій­сню­є­ться на си­стем­ній осно­ві, роб- лять ся до по ві ді, де кон с та ту єть - ся, що не всі «до­ма­шні зав­да­н­ня» ви ко ну ють ся бол гарсь ким уря - дом. Це сто су єть ся та ких чут ли - вих сфер, як бо роть ба з ко руп - ці­єю, осо­бли­во у ви­щих еше­ло­нах вла­ди, а та­кож ре­фор­му­ва­н­ня су­до­вої си­сте­ми. Де­кіль­ка ра­зів бу­ли за­яви з бо­ку ке­рів­ни­цтва Єв­ро­пейсь кої ко мі сії, що всі кри те рії ні­би­то ви­ко­на­но, але по­лі­ти­чно­го рі шен ня що до член ст ва в Шен - генсь кій зо ні до сі не має. І за раз це одне з прі­о­ри­те­тних пи­тань єв­ро пейсь кої по лі ти ки Бол га рії. Ін­ше — при­єд­на­н­ня до зо­ни єв­ро.

«У СВІДОМОСТІ БОЛГАР РЕЛЬЄФНО ЗАКАРБУВАЛАСЯ ДУМКА, ЩО ЇХНЯ КРА­Ї­НА Є ЧАСТИНОЮ ЄС»

— Згі­дно з да­ни­ми опи­ту­вань, з’ясу­ва­ло­ся, що че­рез сім ро­ків пі­сля всту­пу тіль­ки 15% болгар від­чу­ли пе­ре­ва­гу від всту­пу до ЄС.

— Да ні со ці о ло гіч них до слі­джень рі­зня­ться, але, вра­хо­ву­ю­чи не ви со кий рі вень жит тя, в сус - піль ст ві є й єв рос кеп тич ні на - строї, які піджив­лю­ю­ться ци­ні­чною ро сійсь кою про па ган дою. Сприйня­т­тя Єв­ро­со­ю­зу в су­спільст ві не од но знач не. Хо ча у сві до - мос ті бол гар ре льє ф но від кар бу - ва ла ся дум ка, що їх ня кра ї на є час ти ною ЄС. Це дає змо гу от ри­му ва ти кош ти. І за вдя ки цьо му еко­но­мі­ка має мо­жли­вість роз­ви­ва­ти­ся. І то­му ЄС є при­ва­бли­вим, особ ли во для мо ло ді. Але, в той же час, є лю­ди, які вва­жа­ють, що на тлі остан­ніх по­дій тре­ба збе­рі­га ти доб рі від но си ни з Ро сі­єю, з якою Бол га рію пов’ язу ють тіс ні істо­ри­чні зв’язки.

— Остан­нім ча­сом з’яв­ля­ю­ться по­ві­дом­ле­н­ня про те, що в Со­фії на­віть є про­ро­сій­ські мі­тин­ги. Чи так це?

— Мі тин ги — це ре аль ність Бол га рії як де мо кра тич ної кра ї - ни. Однак не слід за­бу­ва­ти, що Со­фія зав­жди ма­ла до­брі від­но­си­ни з Ро сі­єю, з огля ду на іс то рич ну пам’ять, на­сам­пе­ред — звільнення від ос мансь ко го яр ма. Пре зи - дент зга­дує й про укра­їн­ців, кіль­кість яких, за на­ши­ми під­ра­хун­ка ми, під час цієї ви зволь ної бо - роть­би скла­да­ла не менш ніж по­ло ви ни війсь ка. Не бу ло жод ної по ста ті се ред тих, що звіль ня ли Бол га рію, які так чи інак ше не бу ли пов’ яза ні з Укра ї ною: або тут на ро ди ли ся, або пра цю ва ли, або слу жи ли. Яскра вий при - клад — ле­ген­дар­ний ге­не­рал Ми­хай­ло Дра­го­ми­ров.

У кон­текс­ті збе­ре­же­н­ня істо­ри­чної пам’яті й спра­ве­дли­во­сті для нас ду­же ва­жли­во, щоб у суспільстві про це зна­ли. Для чи­та­чів, ма­буть, буде ці­ка­во, що по­соль­ство ра­зом з іні­ці­а­тив­ним ко­мі­те­том і вла­дою мі­ста Ка­зан­лик, що в До­ли­ні роз, пра­цює над вста­нов­ле­н­ням в с.Шей­но­во пам’ятни­ка за­ги­блим укра­їн­ським ге­ро­ям. Бо у свідомості се­ре­дньо­ста­ти­сти­чно­го бол­га­ри­на, у сві­тлі ра­дян­ської та ро­сій­ської про­па­ган­ди, ви­ни­кло сте­ре­о­ти­пне уяв­ле­н­ня, що ви­зво­ли­те­лем Бол­га­рії є Ро­сія. На­віть коли ви­ник кон­флікт між Туреччиною та Ро­сі­єю, так чи іна­кше від­чу­ва­ло­ся, що пе­ре­ва­жна біль­шість болгар бу­ла на бо­ці Ро­сії.

«У НАС НЕ­МАЄ ПРЕТЕНЗІЙ ДО НА­РО­ДУ РО­СІЇ, У НАС Є ПРЕТЕНЗІЇ ДО ПУТІНСЬКОГО РЕ­ЖИ­МУ»

— А що до кон ф лік ту Ро сії та Укра ї ни. Став лен ня пре зи ден та Бол га рії ми вже зна є мо, якою є гро мадсь ка дум ка, і як це по да - ється у ЗМІ?

— Так, це одно­зна­чно. Пре­зи­дент Бол­га­рії з са­мо­го по­ча­тку го­стро за­су­див вій­сько­ву агре­сію Ро­сії проти Укра­ї­ни. Йо­му на­ле­жать сло­ва: «Крим — це Укра­ї­на, а Укра­ї­на — це Єв­ро­па». Те ж са­ме ро­блять клю­чо­ві мі ні­стри уряду, який та­кож під­три­мав те­ри­то­рі - аль­ну ці­лі­сність, дер­жав­ний су­ве-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.