Ве­ли­ке при­би­ра­н­ня – ве­ли­кі гро­ші

Як еко­но­мі­чно ви­гі­дно по­збу­ти­ся ста­ту­су най­бру­дні­шої кра­ї­ни­сві­ту?

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

Укра­ї­на з 2012 ро­ку по­сі­дає пер­ше мі­сце у сві­ті за кіль­кі­стю смі­т­тя на ду­шу на­се­ле­н­ня. За­галь­ні об­ся­ги від­хо­дів, які на­ко­пи­чи­ли­ся за ро­ки не­за­ле­жно­сті в на­шій­кра­ї­ні, за рі­зни­ми під­ра­хун­ка­ми, ся­га­ють 30 мі­льяр­дів тонн. Так, за да­ни­ми Мін­ре­гіон­бу­ду від бе­ре­зня ми­ну­ло­го ро­ку, за­галь­ні об­ся­ги утво­ре­н­ня ли­ше твер­дих по­бу­то­вих від­хо­дів (ТПВ) ся­га­ють по­над 11 — 12 міль­йо­нів тонн що­ро­ку. А від­по­від­но до зві­ту НКРЕКП (На­ціо­наль­ної ко­мі­сії з пи­тань ре­гу­лю­ва­н­ня в га­лу­зях еле­ктро­енер­ге­ти­ки та ко­му­наль­них по­слуг), опу­блі­ко­ва­но­го на офі­цій­но­му сай­ті ві­дом­ства, з 2010-го до 2015 ро­ку тем­пи при­ро­сту смі­т­тя ста­но­ви­ли 10 — 15% за об­ся­гом та ва­гою від­по­від­но. Тож якщо ві­ри­ти цій­ста­ти­сти­ці, то сьо­го­дні Укра­ї­на ви­йшла на рі­вень при­ро­сту смі­т­тя в об­ся­зі 15 міль­йо­нів тонн на рік.

■ Із цьо­го при­во­ду еко­ло­ги вже не си­гна­лі­зу­ють, а б’ ють на спо­лох, бо 97% ТПВ про­сто ви­во­зять на сміт­тє­зва­ли­ща і по­лі­го­ни, яких на­лі­чу­є­ться по­над 4,5 ти­ся­чі сан­кціо­но­ва­них та по­над 35 ти­сяч сти­хій­них. Уся ця ан­ти­са­ні­тар­на зо­на за­ймає по­над 150 ти­сяч ге­кта­рів укра­їн­ських чор­но­зе­мів, лі­сів, ярів та ін­ших при­ро­дних угідь. А це май­же як два Ки­є­ва, п’ять Хар­ко­вів чи сім Одес. Та­ким чи­ном, ось чо­му Укра­ї­на одер­жа­ла пер­ше мі­сце в Єв­ро­пі за рів­нем шкі­дли­во­го впли­ву на дов­кі­л­ля.

■ Однак це не при­від опу­ска­ти ру­ки, а ре­аль­на мо­жли­вість розба­га­ті­ти (!), за­зна­чає в роз­мо­ві з «Днем» ек­сперт про­гра­ми «Шко­ла ме­рів», екс-за­сту­пник го­ло­ви НКРЕКП з пи­тань по­во­дже­н­ня з ТПВ Ми­хай­ло АНДРЄЄВ.

Про те, що Укра­ї­на як дер­жа­ва ре­аль­но мо­же за­ро­бля­ти на сміт­ті, в ЗМІ го­во­рять дав­но. Сплеск ме­ді­а­актив­но­сті дов­ко­ла цієї те­ми мо­жна бу­ло спо­сте­рі­га­ти не­що­дав­но, коли ін­форм­агент­ства опу­блі­ку­ва­ли но­ви­ну про те, що у Шве­ції за­кін­чи­ли­ся вла­сні від­хо­ди, і там ма­ють на­мір ім­пор­ту­ва­ти 700 тонн смі­т­тя із су­сі­дніх кра­їн.

■ Шве­ди, роз­ро­бив­ши ефе­ктив­ну та при­бу­тко­ву те­хно­ло­гію пе­ре­тво­ре­н­ня по­бу­то­вих від­хо­дів на еле­ктро­енер­гію, пе­ре­ко­ну­ють: від­хо­ди — від­но­сно де­ше­ве па­ли­во. 20% ви­трат цен­траль­но­го опа­ле­н­ня Шве­ції по­кри­ва­ють сміт­тє­спа­лю­валь­ні за­во­ди. Біль­ше того, ча­сти­ну отри­ма­ної на них те­пло­вої енер­гії ви­ко­ри­сто­ву­ють для ви­ро­бле­н­ня еле­ктри­ки, яку спо­жи­ва­ють близь­ко чвер­ті міль­йо­на бу­дин­ків. У ці­ло­му ж, завдяки «без­від­хо­дно­му ви­ро­бни­цтву» Шве­ція є одні­єю з най­більш чи­стих і зе­ле­них кра­їн сві­ту.

■ Укра­ї­на ж з її 15 міль­йо­на­ми тонн смі­т­тя, які ми про­ду­ку­є­мо що­ро­ку, мо­гла б еко­но­ми­ти 2200 міль­йо­нів ку­бо­ме­трів при­ро­дно­го га­зу, 634 міль­йо­нів кВт-год. еле­ктро­енер­гії йо­три­му­ва­ти ще при­бли­зно 1,8 міль­йо­на тонн си­ро­ви­ни, яку мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти для ви­ро­бни­цтва упа­ков­ки, та­ри, бу­ді­вель­них ма­те­рі­а­лів та ін­ших по­треб. Та­кі да­ні на­ве­ли ще ми­ну­ло­го ро­ку екс­пер­ти НКРЕКП. Та­кож, крім су­то еко­но­мі­чної ви­го­ди, ми ма­ти­ме­мо со­ці­аль­ну у ви­гля­ді ство­ре­н­ня 50 ти­сяч ро­бо­чих місць та, що має осо­бли­вий­сенс, еко­ло­гі­чну — адже за­мість 6148 ді­ю­чих сміт­тє­зва­лищ та 32 984 не­сан­кціо­но­ва­них ми отри­ма­є­мо кон­кре­тну ви­зна­че­ну кіль­кість ци­ві­лі­зо­ва­них цен­трів по­во­дже­н­ня з твер­ди­ми по­бу­то­ви­ми від­хо­да­ми. Як роз­по­вів у роз­мо­ві з « Днем » екс-за­сту­пник го­ло­ви НКРЕКП Ми­хай­ло Андрєєв, екс­пер­ти ві­дом­ства під­ра­ху­ва­ли, що та­ких Україні по­трі­бно збу­ду­ва­ти май­же 300 оди­ниць. У се­ре­дньо­му, щоб по­бу­ду­ва­ти і за­пу­сти­ти в ро­бо­ту один та­ки­йоб’єкт, який­змо­же пе­ре­ро­бля­ти на рік до 300 ти­сяч тонн твер­дих по­бу­то­вих від­хо­дів, зна­до­би­ться три ро­ки та 70 міль­йо­нів до­ла­рів ін­ве­сти­цій. Як ви­яви­лось, якраз із остан­нім для Укра­ї­ни на­ра­зі не­має про­блем. За сло­ва­ми міністра еко­ло­гії Оста­па Се­ме­ра­ка, іно­зем­ні ком­па­нії бу­кваль­но сто­ять у чер­зі за укра­їн­ським смі­т­тям. Ли­ше за остан­ній­рік за­йма­тись пе­ре­роб­кою від­хо­дів у нас ви­яви­ли ба­жа­н­ня май­же два де­ся­тки іно­зем­них ін­ве­сто­рів. На­при­клад, Ко­ро­лів­ство Ба­хрейн до­мо­ви­ло­ся з мі­сце­вою вла­дою в Чер­ка­сах що­до за­пу­ску сміт­тє­пе­ре­ро­бно­го заводу, а от фін­ни та ки­тай­ці по­ро­зумі­ли­ся із за­кар­па­тця­ми то­що.

■ Що­прав­да, екс­пер­ти за­зна­ча­ють: на­мі­ри ще да­ле­ко не озна­ча­ють успі­шних про­е­ктів у май­бу­тньо­му. До при­кла­ду, во­ни на­зи­ва­ють збу­до­ва­ний­на іно­зем­ні ін­ве­сти­ції сміт­тє­пе­ре­ро­бний­за­вод у Рів­но­му, який уже два ро­ки про­сто­ює че­рез ко­лі­зії в чин­но­му ре­гу­ля­тор­но­му за­ко­но­дав­стві Укра­ї­ни та... брак смі­т­тя. Ви­яв­ля­є­ться, що на­ра­зі на­ціо­наль­на си­сте­ма по­во­дже­н­ня з твер­ди­ми по­бу­то­ви­ми від­хо­да­ми в Україні геть не на­ла­што­ва­на на те, що­би смі­т­тя пе­ре­ро­бля­ти. Адже вар­тість за­хо­ро­не­н­ня від­хо­дів на по­лі­го­нах не­при­стой­но низь­ка по­рів­ня­но з тим, що має зби­ра­ти за при­йом смі­т­тя сміт­тє­пе­ре­ро­бний­за­вод, го­во­рить у ко­мен­та­рі «Дню» Андрєєв. Екс-за­сту­пник го­ло­ви НКРЕКП з пи­тань по­во­дже­н­ня з ТПВ за­ува­жує, що в се­ре­дньо­му вар­тість ви­ве­зе­н­ня на по­лі­гон одні­єї тон­ни смі­т­тя в Україні сьо­го­дні ко­штує 50 гри­вень, то­ді як су­ча­сний­сміт­тє­пе­ре­ро­бний­за­вод се­ре­дньої по­ту­жно­сті, щоб ви­йти на то­чку без­зби­тко­во­сті, має при­йма­ти смі­т­тя що­най­мен­ше по 500 гри­вень за тон­ну.

■ Сьо­го­дні укра­їн­ці пла­тять за ути­лі­за­цію смі­т­тя в се­ре­дньо­му одну грив­ню на одну лю­ди­ну в мі­сяць, за­ува­жує Андрєєв. А щоб жи­ти в чи­стій­кра­ї­ні, їм по­трі­бно пла­ти­ти всьо­го ли­ше в де­сять ра­зів біль­ше — в се­ре­дньо­му де­сять гри­вень з лю­ди­ни. Про­те, на­го­ло­шує ек­сперт, ця су­ма мо­же бути ймен­шою. Лю­ди, які сор­ту­ва­ти­муть смі­т­тя, ма­ють опла­чу­ва­ти йо­го ути­лі­за­цію за ниж­чим та­ри­фом. Ті ж, хто ви­ки­дає від­хо­ди ско­пом, нав­па­ки — по­вин­ні пла­ти­ти штра­фи. За та­кою схе­мою пра­цю­ють усі країни, яким вда­ло­ся ви­рі­ши­ти про­бле­ми стрім­ко­го ро­сту за­бру­дне­н­ня нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща, а са­ме: Япо­нія, Ні­меч­чи­на, Шве­ція та ін. Адже не­сор­то­ва­не від по­ча­тку смі­т­тя по­тре­бує від­кри­т­тя сор­ту­валь­ної лі­нії на заводі, а це пра­кти­чно зав­жди — ру­чна пра­ця, що сут­тє­во збіль­шує со­бі­вар­тість пе­ре­роб­ки. Крім того, як кон­ста­ту­ють екс­пер­ти, ски­ну­ті ско­пом від­хо­ди пра­кти­чно не­при­да­тні до пе­ре­роб­ки. Адже із за­бру­дне­ної ор­га­ні­кою та­ри не ви­йде які­сної си­ро­ви­ни.

■ Втім, хай­би як ми на­ма­га­лись по­ка­за­ти те­му смі­т­тя крізь при­зму еко­но­мі­чної ви­го­ди для дер­жа­ви, на­справ­ді це — про­бле­ма, яка зни­жує якість жи­т­тя її гро­ма­дян. І її ви­рі­ше­н­ня ко­штує до­ро­го. Са­ме в та­ко­му кон­текс­ті по­трі­бно ди­ви­ти­ся на смі­т­тя. Фа­кти­чно ве­ли­ке при­би­ра­н­ня ко­шту­ва­ло ве­ли­ких гро­шейі тій­же Япо­нії, і тим же Шве­ції та Ні­меч­чи­ні. Сьо­го­дні всі ці країни вже ка­пі­та­лі­зу­ють свій успіх у вій­ні зі смі­т­тям: про­да­ють те­хно­ло­гії, обла­дна­н­ня то­що, екс­пор­ту­ю­чи ідею пе­ре­роб­ки смі­т­тя як бі­зне­су. Але па­ра­лель­но в ко­жнійіз них актив­но діє про­гра­ма сти­му­лю­ва­н­ня гро­ма­дян мен­ше смі­ти­ти: від­мо­ви­тись від ви­ко­ри­ста­н­ня по­лі­ети­ле­но­вих па­ке­тів, за­мі­нив­ши їх на па­пе­ро­ві; від­мо­ви­тись від одно­ра­зо­вих ре­чей, на­віть ме­ди­чних шпри­ців то­що.

■ Укра­їн­цям же, щоб пе­ре­тво­ри­ти про­бле­му смі­т­тя на пер­спе­ктив­ну мо­жли­вість і по­збу­ти­ся пер­шо­го мі­сця у сві­ті за кіль­кі­стю від­хо­дів на ду­шу на­се­ле­н­ня, тре­ба змі­ни­ти своє став­ле­н­ня до сор­ту­ва­н­ня смі­т­тя як до не­зру­чно­сті, а до та­ри­фу на «при­би­ра­н­ня» — як до ви­тра­ти. Це — ін­ве­сти­ція в на­шу якість жи­т­тя і здо­ров’я.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.