Ре­во­лю­ція в сміт­ті,

Або Три укра­їн­ські про­е­кти, які ви­рі­шу­ють про­бле­му з від­хо­да­ми

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» -

ПЕ­РЕ­РОБ­КА ВІД­ХО­ДІВ ЗА ДОПОМОГОЮ «МО­БІЛЬ­НО­ГО» СОН­ЦЯ

Над отри­ма­н­ням ма­кси­маль­но­го ефе­кту від пе­ре­роб­ки від­хо­дів пра­цю­ють, зокрема, і в Укра­їн­ськійа­ка­де­мії на­ук (УАН).

Астро­фі­зик, кан­ди­дат фі­зи­ко-ма­те­ма­ти­чних на­ук та ака­де­мік УАН Ва­ле­рій ОСТАПЕНКО за­про­по­ну­вав рі­ше­н­ня на осно­ві аб­со­лю­тно но­вої ЕФвЕФ енер­ге­ти­ки — еко­фі­зи­чної во­дне­вої енер­ге­ти­ки фо­то­нів.

Но­ву ке­ро­ва­ну фі­зи­чну енер­ге­ти­ку фо­то­нів на­у­ко­вець відкрив на осно­ві до­слі­дже­н­ня актив­них про­це­сів у во­дне­вій­пла­змі со­ня­чних спа­ла­хів.

« Жи­ва при­ро­да ефе­ктив­но ви­ко­ри­сто­вує енер­гію фо­то­нів со­ня­чно­го ви­про­мі­ню­ва­н­ня вже мі­льяр­ди ро­ків. На­при­клад, ро­сли­ни успі­шно її ви­ко­ри­сто­ву­ють у про­це­сі фо­то­син­те­зу. Нам вда­ло­ся ли­ше від­тво­ри­ти основ­ні прин­ци­пи отримання по­ді­бних «со­ня­чних» фо­то­нів у ла­бо­ра­то­рії » , — по­яснює Ва­ле­рій Остапенко.

Но­ва енер­ге­ти­ка мо­же бути за­сто­со­ва­на не­за­ле­жно від на­яв­но­сті або від­су­тно­сті Сон­ця. Ці зем­ні « со­ня­чні » фо­то­ни мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти, зокрема як дже­ре­ла енер­гії для син­те­зу і роз­кла­да­н­ня ор­га­ні­ки.

Та­ка те­хно­ло­гія фі­зи­чно­го роз­кла­да­н­ня ор­га­ні­ки на осно­ві « со­ня­чних » фо­то­нів все­ре­ди­ні ре­акто­ра ( не спа­лю­ва­н­ня в ре­а­кції з ки­снем, яку ви­ко­ри­сто­ву­ють за­зви­чай), за­сто­со­ву­є­ться впер­ше, і ана­ло­гів їй­по­ки не існує.

2005 ро­ку для ре­а­лі­за­ції прин­ци­пів ЕФвЕФ енер­ге­ти­ки бу­ло ство­ре­но пер­шу ла­бо­ра­тор- ну уста­нов­ку роз­кла­да­н­ня отру­то­хі­мі­ка­тів і су­мі­ше­йор­га­ні­ки. У неї мо­жна по­мі­сти­ти близь­ко одно­го кі­ло­гра­ма ор­га­ні­ки, зокрема про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня, пла­стик, по­лі­ети­лен та від­хо­ди де­ре­ви­ни. Пер­ші ви­про­бу­ва­н­ня по­ка­за­ли, що за три го­ди­ни ро­бо­ти ма­ши­на про­во­дить пов­не (99,9%) роз­кла­да­н­ня ор­га­ні­чних ре­чо­вин.

Но­во­ство­ре­на, на по­пе­ре­дньо­му до­сві­ді, ла­бо­ра­тор­на уста­нов­ка орі­єн­то­ва­на уже на ви­ро­бни­цтво га­зу- па­ли­ва. При цьому отри­ма­нийу результаті роз­кла­да­н­ня газ дає змо­гу за­мі­ни­ти со­бою ви­ко­пні дже­ре­ла енер­гії, роз­по­від­ає на­у­ко­вець.

На дум­ку Ва­ле­рія Оста­пен­ка, для ор­га­ні­за­ції про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва уста­но­вок, зда­тних пе­ре­ро­бля­ти від­хо­ди ор­га­ні­ки з ви­ро­бни­цтвом га­зу, не­об­хі­дно ство­ри­ти ла­бо­ра­то­рію ( ЕФвЕФ енер­ге­ти­ки). І то­ді вже про­тя­гом ро­ку мо­жна роз­ра­хо­ву­ва­ти на по­яву пер­шо­го про­ми­сло­во­го про­то­ти­пу. Ме­ре­жа уста­но­вок із по­ту­жні­стю пе­ре­роб­ки май­же тон­ни від­хо­дів ор­га­ні­ки на день зда­тна за­без­пе­чи­ти основ­ні по­тре­би ре­гіо­ну в еле­ктро­енер­гії йте­плі, а отже, і йо­го не­за­ле­жність.

У подаль­шо­му на осно­ві цієї роз­роб­ки мо­жна ство­рю­ва­ти й ін­ші про­е­кти. На­при­клад, уста­нов­ки для «со­ня­чно­го» осві­тле­н­ня оран­же­рей­та жи­тло­вих при­мі­щень, ви­ро­бни­цтва га­зу із вла­сних від­хо­дів ор­га­ні­ки в до­ма­шніх умо­вах. Та­кож мо­жна роз­ра­хо­ву­ва­ти на по­яву мі­ні­уста­но­вок ре­ге­не­ра­ції во­ди для сі­мей­них по­треб, а та­кож для за­ряд­ки мо­біль­них те­ле­фо­нів та аку­му­ля­то­рів.

І це тіль­ки пер­ший­крок по впро­ва­джен­ню да­ної те­хно­ло­гії. Дру­гим ета­пом роз­ви­тку ЕФвЕФ енер­ге­ти­ки її ав­тор ба­чить у ство­рен­ні те­хно­ло­гій­мо­біль­но­го са­мо­хі­дно­го обла­дна­н­ня, за допомогою якого мо­жна буде очи­ща­ти во­дні аква­то­рії йте­ри­то­рії від на­фто­вих і ра­діо­актив­них за­бру­днень, при­чо­му з ви­ро­бни­цтвом еко­ло­гі­чно чи­стих енер­го­но­сі­їв.

Але основ­на ме­та осво­є­н­ня ЕФвЕФ енер­ге­ти­ки на Зем­лі й по­за нею — ство­ре­н­ня си­стем пов­но­го ци­клу жит­тє­за­без­пе­че­н­ня зі 100% по­вер­не­н­ням у но­вий цикл ви­ко­ри­ста­н­ня всіх ор­га­ні­чних від­хо­дів жит­тє­ді­яль­но­сті по­се­лень, в то­му чи­слі по­ві­тря, во­ди і про­ду­ктів хар­чу­ва­н­ня. Ці си­сте­ми мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти в ізо­льо­ва­них умо­вах. На­при­клад, у дов­го­три­ва­лих екс­пе­ди­ці­ях у ко­смос чи на­віть по­се­ле­н­нях на ін­ших пла­не­тах.

Та­ким чи­ном, люд­ство мо­же ство­ри­ти своє «мо­біль­не» Сон­це, за допомогою якого мо­жна ор­га­ні­зо­ву­ва­ти еко­ло­гі­чне жит­тє­за­без­пе­че­н­ня і на Зем­лі, йу її на­драх, і у ко­смі­чних екс­пе­ди­ці­ях та по­се­ле­н­нях.

ВІД­СОР­ТО­ВА­НЕ СМІ­Т­ТЯ ПЕРЕТВОРЯТЬ НА ЕКО­ЛО­ГІ­ЧНЕ ПА­ЛИ­ВО

Пра­ців­ни­ки Укра­їн­ської ака­де­мії на­ук роз­ро­би­ли ще одну те­хно­ло­гію, як чи­ни­ти з твер­ди­ми по­бу­то­ви­ми від­хо­да­ми. За­мість спа­лю­ва­н­ня смі­т­тя во­ни про­по­ну­ють пе­ре­ро­бля­ти йо­го на па­ли­во. «Ми пла­ну­є­мо на першому ета­пі за­без­пе­чи­ти сор­ту­ва­н­ня твер­дих по­бу­то­вих від­хо­дів — скла, па­пе­ру, пла­сти­ку то­що. Да­лі до смі­т­тя, яке мо­же бути спа­ле­не, ми хо­че­мо до­да­ти ті від­хо­ди, які під­ви­щать ка­ло­рій­ність спа­лю­ва­них ре­чо­вин, — за­ле­жно від ре­гіо­ну, де буде роз­та­шо­ва­на те­хні­ка для пе­ре­роб­ки, — тир­са із де­ре­во­об­ро­бних під­при­ємств, торф, лі­гнін то­що. Та­ким чи­ном, ми роз­бав­ля­є­мо за­ли­шко­ву кон­цен­тра­цію шкі­дли­вих ре­чо­вин у цих від­хо­дах і до­во­ди­мо їх до еко­ло­гі­чно допу­сти­мої нор­ми. Водночас за рахунок цих до­ба­вок ми під­ви­щу­є­мо ка­ло­рій­ність спа­лю­ва­ної ма­си май­же удві­чі», — роз­по­від­ає ав­тор ідеї, ге­не­раль­ний ди­ре­ктор кон­сор­ці­у­му «На­у­ка та енер­гія» Укра­їн­ської ака­де­мії на­ук, ака­де­мік УАН Сер­гій КУЗЬМЕНКО.

Пі­сля сор­ту­ва­н­ня, під­су­шу­ва­н­ня, по­дрі­бне­н­ня та пе­ре­мі­шу­ва­н­ня з тор­фом чи тир­сою цих по­бу­то­вих від­хо­дів, по­яснює на­у­ко­вець, із них мо­жна ро­би­ти, на­при­клад, бри­ке­ти чи пе­ле­ти. При цьому за рахунок зба­га­чен- ня за­ли­шків твер­дих по­бу­то­вих від­хо­дів ка­ло­рій­ність цих бри­ке­тів зро­стає. « Та­ким чи­ном, ми отри­му­є­мо па­ли­во у ви­гля­ді тих же бри­ке­тів, які по­тім мо­жна про­да­ва­ти, ска­жі­мо, для шкіл чи до­ма­шніх го­спо­дарств » , — до­дає Кузьменко.

Та­кож за­про­по­но­ва­на те­хно­ло­гія дає змо­гу ви­рі­шу­ва­ти про­бле­му сти­хій­них сміт­тє­зва­лищ. « Ми про­по­ну­є­мо ство­ри­ти мо­біль­ні стан­ції, які пе­ре­ро­бля­ти­муть твер­ді по­бу­то­ві від­хо­ди на па­ли­во на мі­сці сти­хій­но­го зва­ли­ща. На цьому ж мі­сці йо­го мо­жна і про­да­ва­ти», — по­яснює на­у­ко­вець.

Ко­ман­да роз­ро­бни­ків, до якої, крім Оле­ксан­дра Ку­зьмен­ка, вхо­дять вче­ні УАН Олег Ган­зюк та Оле­ксандр Маль­цев, уже отри­ма­ла па­тент на ко­ри­сну мо­дель і на­ра­зі за­вер­шує бу­дів­ни­цтво ви­ро­бни­чої лі­нії, яка ви­го­тов­ля­ти­ме торф’яні пе­ле­ти.

« Ви­ро­бни­ча лі­нія на 70 — 80% від­по­від­ає тій, що по­трі­бна для пе­ре­роб­ки твер­дих по­бу­то­вих від­хо­дів. Зго­дом ми до­да­мо сор­ту­валь­ну лі­нію і бу­де­мо пе­ре­ро­бля­ти від­хо­ди. Та­кож бу­де­мо за­про­шу­ва­ти за­ці­кав­ле­ні стру­кту­ри і по­ка­зу­ва­ти ви­ро­бле­ну си­ро­ви­ну » , — роз­по­від­ає Сер­гій Кузьменко йдо­дає, що бу­дів­ни­цтво ви­ро­бни­чої лі­нії пла­ну­ють за­вер­ши­ти у ве­ре­сні, тож до цьо­го­рі­чно­го опа­лю­валь­но­го се­зо­ну во­на вже буде пра­цю­ва­ти.

ОРГАНІКА З’ЇСТЬ ПЛА­СТИК

П’ ятнад­ця­ти­рі­чна уче­ни­ця те­хні­чно­го лі­цею мі­ста Ма­рі­у­по­ля­Ка­те­ри­на МАЛКІНА від­кри­ла но­вий­спо­сіб ути­лі­за­ції пла­сти­ко­вих від­хо­дів — за допомогою... ли­чи­нок жу­ків.

Зі сво­їм про­е­ктом дів­чи­на в черв­ні цьо­го ро­ку зайня­ла друге мі­сце у сві­ті на олім­пі­а­ді з еко­ло­гії в Ні­дер­лан­дах і вже отри­ма­ла про­по­зи­цію спів­пра­ці від гол­ланд­ської фір­ми з ви­ро­бни­цтва пла­сти­ку.

По­ки що Ка­те­ри­на вста­но­ви­ла, що ли­чин­ки, яких во­на зна­йшла, мо­жуть по­їда­ти по­лі­ети­лен. За її сло­ва­ми, за дев’ять мі­ся­ців 20 ли­чи­нок мо­жуть з’їсти один по­лі­ети­ле­но­вий­па­кет.

За пів­ро­ку під­го­тов­ки до між­на­ро­дно­го кон­кур­су шко­ляр­ка про­ве­ла ряд до­слі­дів і ви­вчи­ла ці­лу низ­ку рі­зно­ма­ні­тних ли­чи­нок та жу­ків. На на­сту­пно­му ета­пі за­пла­но­ва­но вті­ли­ти проект у пов­но­мас­шта­бне ви­ро­бни­цтво — ком­бі­ну­ва­ти з уже на­яв­ни­ми те­хно­ло­гі­я­ми на те­ри­то­рії одно­го йто­го ж заводу з пе­ре­роб­ки від­хо­дів.

На­ра­зі Ка­те­ри­на Малкіна ра­зом зі сво­їм ви­кла­да­чем біо­ло­гії В’яче­сла­вом По­но­мар­чу­ком за­йма­є­ться оформ­ле­н­ням па­тен­ту на ви­на­хід і вже до кін­ця ро­ку планує йо­го одер­жа­ти. То­му на­зву ви­ду ли­чи­нок по­ки три­має в та­єм­ни­ці.

« До нас звер­ну­ла­ся міністр еко­ло­гії Укра­ї­ни, і на­ра­зі ми до­мов­ля­є­мо­ся про біо­хі­мі­чний­ана­ліз у Ки­є­ві. Із цих ре­зуль­та­тів буде ви­хо­ди­ти стра­те­гія подаль­шо­го роз­ви­тку про­е­кту», — роз­по­ві­ла Ка­те­ри­на «Дню».

Ма­рія ЮЗИЧ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.