СТАЛIН і СТАЛIНIЗМ очи­ма ген­се­ка Ко­мін­тер­ну

Що­ден­ник Ге­ор­гія Ди­ми­тро­ва за­свід­чує зло­чин­ність ра­дян­сько­го ре­жи­му

Den (Ukrainian) - - Iсторія Та «я» - «ЩО­ДЕН­НИК» ГЕ­ОР­ГІЯ ДИ­МИ­ТРО­ВА (ФОТО) — ДУ­ЖЕ ЦІКАВИЙ, ЩЕ НЕ ПОВНОЮ МІ­РОЮ ДОСЛІДЖЕНИЙ ІСТО­РИ­ЧНИЙ ДО­КУ­МЕНТ, ЩО ДАЄ КЛЮЧ ДО РО­ЗУ­МІ­Н­НЯ ПРИ­РО­ДИ І ПОЛІТИКИ СТАЛІНСЬКОЇ ВЛА­ДИ Сер­гій ГРАБОВСЬКИЙ

ій­на то­чи­ться між дво­ма гру­па­ми ка­пі­та­лі­сти­чних кра­їн (бі­дні та ба­га­ті) що­до ко­ло­ній, си­ро­ви­ни то­що. За пе­ре­діл сві­ту, за па­ну­ва­н­ня над сві­том! Ми не проти, щоб во­ни по­би­ли­ся до­бря­че і по­сла­би­ли одна одну. Не­по­га­но, якщо ру­ка­ми Ні­меч­чи­ни бу­ло б роз­хи­та­не ста­но­ви­ще най­ба­га­тших ка­пі­та­лі­сти­чних кра­їн (осо­бли­во — Ан­глії). Гі­тлер, сам того не ро­зу­мі­ю­чи і не ба­жа­ю­чи, роз­хи­тує, під­ри­ває ка­пі­та­лі­сти­чну си­сте­му... Ми мо­же­мо ма­нев­ру­ва­ти, під­штов­ху­ва­ти одну сто­ро­ну проти ін­шої, щоб во­ни кра­ще роз­дер­ли­ся. Пакт про не­на­пад до пев­ної мі­ри до­по­ма­гає Ні­меч­чи­ні. На­сту­пний­мо­мент — під­штов­ху­ва­ти ін­шу сто­ро­ну. Ко­му­ні­сти ка­пі­та­лі­сти­чних кра­їн му­сять рі­шу­че ви­сту­па­ти проти сво­їх уря­дів, проти вій­ни... По­діл ка­пі­та­лі­сти­чних дер­жав на фа­шист­ські та де­мо­кра­ти­чні втра­тив ко­ли­шній­сенс. Вій­на ви­кли­ка­ла ко­рін­ний­пе­ре­лом... Знищення цієї дер­жа­ви [Поль­щі] за чин­них об­ста­вин озна­ча­ло б одні­єю бур­жу­а­зною фа­шист­ською державою мен­ше! Що поганого бу­ло б, як­би в результаті роз­гро­му Поль­щі ми по­ши­ри­ли со­ці­а­лі­сти­чну си­сте­му на нові те­ри­то­рії і на­се­ле­н­ня... Вій­на то­чи­ться за па­ну­ва­н­ня над сві­том...»

■ Це — го­лов­ні ідеї ста­лін­сько­го мо­но­ло­гу, ви­го­ло­ше­но­го 7 ве­ре­сня 1939 ро­ку в при­су­тно­сті най­на­дій­ні­ших па­хол­ків — Жда­но­ва та Мо­ло­то­ва — і за­пи­са­но­го то­ді ж у що­ден­ни­ку ген­се­ка Ко­мін­тер­ну Ге­ор­гія Ди­ми­тро­ва. Опри­лю­дне­но цей­що­ден­ник бу­ло 1997 ро­ку (Ге­ор­ги Ди­ми­тров. Днев­ник (9 март 1933 — 6 фев­ру­а­ри 1949). Со­фия: Уни­вер­си­тет­ско изда­тел­ство «Св. Кли­мент Охрид­ски». 1997. — 794 с.), вже пі­сля по­яви ві­до­мих кни­жок Ві­кто­ра Су­во­ро­ва та пу­блі­ка­цій­низ­ки укра­їн­ських і ро­сій­ських істо­ри­ків, де до­во­ди­ло­ся: Ста­лін, як і Гі­тлер, є одним із го­лов­них при- зві­дни­ків Дру­гої сві­то­вої вій­ни. Що­ден­ник Ди­ми­тро­ва став не тіль­ки ва­го­мим до­ка­зом спра­ве­дли­во­сті цієї кон­це­пції, а йдо­дав до неї чи­ма­ло но­вих сю­же­тів. Зокрема ген­сек Ко­мін­тер­ну на­сту­пно­го дня за­но­ту­вав основ­ні по­ло­же­н­ня на­пи­са­ної ним ди­ре­кти­ви, при­зна­че­ної для всіх ком­пар­тійЗа­хо­ду, в осно­ву якої ля­гли ста­лін­ські ідеї: «Ни­ні­шня вій­на є ім­пе­рі­а­лі­сти­чна, не­спра­ве­дли­ва вій­на, в якій одна­ко­во вин­на бур­жу­а­зія всіх во­ю­ю­чих дер­жав... Бур­жу­а­зія не ве­де вій­ну проти фа­ши­зму, як те твер­дять Чем­бер­лен (то­ді­шній прем’єр Ве­ли­ко­бри­та­нії. — С.Г.) та ке­рів­ни­ки со­ці­ал-де­мо­кра­тії. Вій­на ця то­чи­ться між дво­ма гру­па­ми ка­пі­та­лі­сти­чних дер­жав за сві­то­ве па­ну­ва­н­ня. Мі­жна­ро­дний­ро­бі­тни­чий клас у жо­дно­му ра­зі не по­ви­нен за­хи­ща­ти фа­шист­ську Поль­щу... По­діл ка­пі­та­лі­сти­чних дер­жав на фа­шист­ські та де­мо­кра­ти­чні ни­ні втра­тив свою зна­чу­щість... Там, де пред­став­ле­но де­пу­та­тів-ко­му­ні­стів, слід го­ло­су­ва­ти проти військових кре­ди­тів, роз’ясню­ва­ти ма­сам, що вій­на не при­не­се їм ні­чо­го, крім тя­га­ря і ру­ї­ни... Ко­му­ні­сти­чні партії в усьо­му сві­ті по­вин­ні пе­ре­йти в на­ступ проти зра­дни­цької політики со­ці­ал-де­мо­кра­тії».

■ Звер­ніть ува­гу: дру­га Річ По­спо­ли­та ще во­ює, ще по­пе­ре­ду ге­ро­ї­чна обо­ро­на Вар­ша­ви та Мо­длі­на, водночас бри­тан­ський флот уже ви­йшов у мо­ре, щоб уста­но­ви­ти бло­ка­ду Ні­меч­чи­ни з бо­ку Атлан­ти­ки, а Ста­лін уже при­тан­цьо­вує — Поль­щу лі­кві­ду­є­мо (при­на­гі­дно: Гі­тлер у ті дні вва­жав за по­трі­бне ство­ри­ти на поль­ській­те­ри­то­рії урі­за­ну ма­ріо­не­тко­ву дер­жа­ву...), Ан­глію по­сла­би­мо, рі­зни­ці між де­мо­кра­ті­єю та фа­ши­змом не­має — але го­лов­ним во­ро­гом є не ні­ме­цький­на­цизм, а сві­то­ва со­ці­ал-де­мо­кра­тія...

■ Я нав­ми­сно де­таль­но спи­нив­ся на цьому епі­зо­ді, який­за­свід­чує, з одно­го бо­ку, мо­раль­ну ни­цість і від­су­тність стра­те­гі­чно­го ми­сле­н­ня як у Ста­лі­на, так і у Ди­ми­тро­ва; з дру­го­го бо­ку — над­зви­чай­ну важливість що­ден­ни­ка ген­се­ка Ко­мін­тер­ну, а по­тім — во­ждя «народної Бол­га­рії» для кра­що­го ро­зу­мі­н­ня істо­рії ХХ сто­лі­т­тя. Адже Ге­ор­гійДи­ми­тров (1882—1949) — це ва­го­ма по­стать цієї істо­рії; він був одним із ор­га­ні­за­то­рів спроб ко­му­ні­сти­чних пе­ре­во­ро­тів у Бол­га­рії в 1923 — 1925 ро­ках, актив­ним ді­я­чем ко­му­ні­сти­чно­го під­пі­л­ля в Єв­ро­пі на по­ча­тку 1930-х, го­лов­ним фі­гу­ран­том Лей­пцизь­ко­го про­це­су (1933-й), ген­се­ком Ко­мін­тер­ну (1935—1943), го­ло­вою про­ра­дян­сько­го уряду Бол­га­рії (1946—1949). А водночас — лю­ди­ною, зна­чно осві­че­ні­шою, ніж Ста­лін та ін­ші чле­ни по­літ­бю­ро ВКП(б). Це за­свід­чу­ють і ма­те­рі­а­ли Лей­пцизь­ко­го про­це­су, де Ди­ми­тров у ви­сту­пах вір­ту­о­зно ви­ко­ри­сто­ву­вав тон­ко­щі ні­ме­цької мо­ви, і за­пи­си в що­ден­ни­ку — хо­ча б про те, що Ста­лін не ро­зу­мів зна­че­н­ня «Ка­пі­та­лу» Мар­кса. Ось цей­фра­гмент: «Ста­лін... спи­тав ме­не, що слід ви­вча­ти, що­би бути хо­ро­шим мар­кси­стом. Ска­зав йо­му, що «Ка­пі­тал» є пе­ре­вір­ка люд­сько­го ми­сле­н­ня (як учив Маркс). Він був не­за­до­во­ле­ний. «Ка­пі­тал» йо­му був ну­дний. Ду­мав, що кра­ще ви­вча­ти «Кла­со­ву бо­роть­бу у Фран­ції» та «18 брю­ме­ра» (не на­у­ко­ві, а пу­блі­ци­сти­чні тво­ри Мар­кса. — С.Г.). Кра­сно­мов­ним є за­пис від 18 грудня 1936 ро­ку про один із гу­чних про­це­сів над «во­ро­га­ми на­ро­ду»: «1. Не- зро­зумі­ло, чо­му зви­ну­ва­че­ні вчи­ни­ли та­кі зло­чи­ни; 2. Не­зро­зумі­ло, чо­му всі зви­ну­ва­че­ні всe ви­зна­ють, зна­ю­чи, що це буде ко­шту­ва­ти їм жи­т­тя; 3. Не­зро­зумі­ло, чо­му, крім ви­знань зви­ну­ва­че­них, не на­ве­де­но жо­дних до­ка­зів; 4. Не­зро­зумі­ло, чо­му та­ке стро­ге по­ка­ра­н­ня проти по­лі­ти­чних про­тив­ни­ків, коли ра­дян­ський­ре­жим та­кий­мо­гу­тній , що йо­му не мо­гло за­гро­жу­ва­ти ні­що з бо­ку лю­дей, які си­дять у тюр­мах. Про­то­ко­ли про­це­су не­охай­но скла­де­ні, пов­ні су­пе­ре­чно­стей, не­пе­ре­кон­ли­ві».

■ А ось фра­гмент ін­шо­го за­пи­су — від 7 ли­сто­па­да 1940 ро­ку, в яко­му на­ве­де­но сло­ва Ста­лі­на про ра­дян­ську авіа­цію: «Ви­я­ви­ло­ся, що на­ші лі­та­ки мо­жуть за­три­му­ва­ти­ся тіль­ки 35 хви­лин у по­ві­трі, а ні­ме­цькі йан­глій­ські по кіль­ка го­дин!.. Я ви­кли­кав на­ших кон­стру­кто­рів і за­пи­ту­вав їх: чи мо­жна зро­би­ти так, щоб і на­ші лі­та­ки за­три­му­ва­ли­ся в по­ві­трі дов­ше? Від­по­від­а­ли: «Мо­жна, але ні­хто нам та­ко­го зав­да­н­ня не да­вав!» І те­пер цей­не­до­лік ви­прав­ля­є­ться». Сло­ва ці за­свід­чу­ють аб­со­лю­тне не­ві­гла­ство Ста­лі­на в авіа­цій­ній ца­ри­ні, якою він і до того, і пі­сля того чи­ма­ло за­ймав­ся. Що та­ке «за­три­му­ва­ти­ся в по­ві­трі»? На яких швид­ко­стях? Про ви­ни­щу­ва­чі чи про бом­бар­ду­валь­ни­ки йде­ться? Су­дя­чи з подаль­ших дій­ке­рів­ни­цтва нар­ко­ма­ту обо­ро­ни, яке на­ка­за­ло не­гай­но по­ста­ви­ти на ви­ни­щу­ва­чі до­да­тко­ві ба­ки з бен­зи­ном, йшло­ся са­ме про них. Але і без того ра­дян­ські ви­ни­щу­ва­чі «за­три­му­ва­ли­ся в по­ві­трі» зна­чно дов­ше! А з до­да­тко­ви­ми бен­зо­ба­ка­ми во­ни ста­ли важ­чи­ми — і, як на­слі­док, втра­ти­ли чи­ма­ло сво­їх бо­йо­вих яко­стей...

■ Іна­кше ка­жу­чи, «бол­гар­ськийЛе­нін» (як не­рід­ко на­зи­ва­ли Ди­ми­тро­ва) ро­зу­мів, яким зло­чин­ним є ра­дян­ський­ре­жим і яким не­ві­гла­сом є «вождь сві­то­во­го про­ле­та­рі­а­ту», — і без­за­сте­ре­жно під­ко­ряв­ся во­лі Крем­ля. Тіль­ки в остан­ні ро­ки жи­т­тя, став­ши гла­вою уряду Бол­га­рії, Ди­ми­тров по­чи­нає сум­ні­ва­ти­ся в пра­виль­но­сті дій­крем­лів­ських во­ждів, про це ді­зна­є­ться йо­го ото­че­н­ня — і Ди­ми­тро­ва ви­кли­ка­ють лі­ку­ва­ти­ся до СРСР, де він (у са­на­то­рії «Бар­ви­ха», при­зна­че­но­му для «во­ждів») і по­ми­рає...

■ Утім, біо­гра­фія Ди­ми­тро­ва нам ці­ка­ва пе­ред­усім у зв’яз­ку з йо­го за­пи­са­ми в що­ден­ни­ку, які до­да­ють чи­ма­ло штри­хів до порт­ре­та Ста­лі­на і ста­лі­ні­зму. У них є чи­ма­ло того, що від­су­тнє в до­бря­че прочи­ще­них ар­хі­вах по­літ­бю­ро ЦК ВКП(б). Ска­жі­мо, ось за­пи­са­ні Ди­ми­тро­вим 7 кві­тня сло­ва Ста­лі­на: «На від­мі­ну від ми­ну­ло­го, сьо­го­дні боротьба за пар­ла­мент­ську де­мо­кра­тію для ро­бі­тни­ків не має сен­су». А про єв­ро­пей­ське ро­бі­тни­цтво (від іме­ні якого, зокрема, ви­сту­пав Ко­мін­терн) Ста­лін ска­зав: «Міль­йон­ні ма­си ма­ють ста­дну пси­хо­ло­гію». Те са­ме в «Майн Кампф» пи­сав йін­ший­вождь — Гі­тлер...

■ І ще одна зна­ко­ва фра­за Ста­лі­на, те­пер уже від 25 ли­сто­па­да 1940 ро­ку, зра­зу пі­сля по­їзд­ки но­мі­наль­но­го го­ло­ви уряду СРСР Мо­ло­то­ва до Бер­лі­на та пі­сля йо­го пе­ре­го­во­рів із Гі­тле­ром: «Ми не тіль­ки не за­пе­ре­чу­є­мо, щоб Бол­га­рія при­єд­на­ла­ся до По­трій­но­го па­кту (між Ні­меч­чи­ною, Іта­лі­єю та Япо­ні­єю, спря­мо­ва­но­го проти де­мо­кра­ти­чних дер­жав сві­ту. — С.Г.), але то­ді йми са­мі при­єд­на­є­мось до того па­кту...». Справ­ді, не­вдов­зі Гі­тлер отри­мав по­сла­н­ня від ра­дян­сько­го уряду з умо­ва­ми при­єд­на­н­ня СРСР до По­трій­но­го па­кту, але апе­ти­ти Ста­лі­на бу­ли на­стіль­ки зна­чни­ми, що Гі­тлер по­ду­мав — і 18 грудня за­твер­див план «Бар­ба­рос­са»...

■ Утім, Ста­лін теж го­ту­вав­ся до вій­ни, і вій­ни на­сту­паль­ної. 5 трав­ня 1941 ро­ку Ди­ми­тров за­пи­сує основ­ні по­ло­же­н­ня про­мо­ви Ста­лі­на пе­ред ви­пу­скни­ка­ми військових ака­де­мій: «На­ша по­лі­ти­ка ми­ру і без­пе­ки є водночас по­лі­ти­ка під­го­тов­ки вій­ни... Тре­ба ви­хо­ву­ва­ти ар­мію в ду­сі на­сту­пу. Тре­ба го­ту­ва­ти­ся до вій­ни». А 21 черв­ня в що­ден­ни­ку за­фі­ксо­ва­но та­кі сло­ва Мо­ло­то­ва — у від­по­відь на сло­ва Ди­ми­тро­ва про вій­ну: «Ве­де­ться ве­ли­ка гра...»

■ Отож що­ден­ник Ди­ми­тро­ва — це над­зви­чай­но цікавий істо­ри­чний до­ку­мент, який, по­при по­лі­ти­чні впо­до­ба­н­ня йо­го автора, за­фі­ксу­вав чи­ма­ло зло­чи­нів ра­дян­сько­го ке­рів­ни­цтва і чи­ма­ло свід­чень йо­го не­ком­пе­тен­тно­сті.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.