«Жур­на­лі­стів пе­ре­ста­ють бо­я­ти­ся...»

Чо­му в Хер­со­ні по­ча­сті­ша­ли ви­пад­ки пе­ре­шко­джа­н­ня ді­яль­но­сті ЗМІ

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Іван АНТИПЕНКО, «День», Хер­сон

Про­тя­гом кіль­кох остан­ніх мі­ся­ців у Хер­со­ні ста­ла­ся низ­ка кон­флі­ктних си­ту­а­цій за уча­стю жур­на­лі­стів і пред­став­ни­ків вла­ди, у яких остан­ні на­ді­ля­ли се­бе пов­но­ва­же­н­ня­ми обме­жу­ва­ти до­ступ до пу­блі­чних за­хо­дів і зби­ра­ти ін­фор­ма­цію.

На­га­да­є­мо, на­при­кін­ці бе­ре­зня го­ло­ва ко­мі­сії мі­ської ра­ди з пи­тань ан­ти­ко­ру­пцій­ної політики... та сво­бо­ди сло­ва (!) не пу­стив на за­сі­да­н­ня цієї ко­мі­сії і ви­штов­хав за две­рі ре­да­кто­ра сайта «Хер­сон­ская го­род­ская га­зе­та» Ко­стян­ти­на Ри­жен­ка. 25 трав­ня на пло­щі Сво­бо­ди, під час­дис ку­сії з де­пу­та­том мі­ськра­ди від «УКРОП» Оле­ною Ма­зур, оста­н­ня ви­хо­пи­ла з рук план­шет у ре­гіо­наль­но­го пред­став­ни­ка ІМІ Сер­гія Ні­кі­тен­ка, а по­тім цим план­ше­том жур­на­лі­сту роз­бив го­ло­ву при­су­тній там колишній бан­кір Та­ра­сБур­да. Сві­жий при­клад пе­ре­шко­джа­н­ня став­ся цьо­го вів­тор­ка в Хер­сон­ській обла­сній раді. Пі­сля про­валь­ної «по­за­чер­го­вої се­сії», яку скли­кав пер­ший за­сту­пник го­ло­ви обл­ра­ди Ва­силь Зе­лен­чук, остан­ній по­про­сив жур­на­лі­стів ви­йти із за­лу, адже на­да­лі близь­ко тре­ти­ни де­пу­та­тів ра­ди ні­би­то «хо­чуть по­спіл­ку­ва­ти­ся в за­кри­то­му ре­жи­мі». Кіль­ка жур­на­лі­стів ска­за­ли, що не пі­дуть, бо це — про­ти­за­кон­но. Зе­лен­чук ви­ні­спи­та­н­ня на голосування, де­пу­та­ти йо­го під­три­ма­ли, а жур­на­лі­сти ви­рі­ши­ли не спе­ре­ча­ти­ся і пі­шли до ви­хо­ду. В цей час­де­пу­тат від «Ба­тьків­щи­ни» Вла­ди­слав Ман­гер до­ки­нув услід: «Як­би це бу­ли жур­на­лі­сти, а так — по­гань пе­ре­фар­бо­ва­на»...

«День» пи­сав про ко­жен із цих епі­зо­дів. На жаль, у са­мо­му Хер­со­ні зна­йшло­ся не­ба­га­то жур­на­лі­стів, які б про­я­ви­ли со­лі­дар­ність до ко­лег. Кон’юн­кту­ра не до­зво­ли­ла. А мо­же, осо­би­сті впо­до­ба­н­ня. Чи вузь­ке ми­сле­н­ня. Опи­са­ні ін­ци­ден­ти під­ні­ма­ли де­який ре­зо­нан­су мі­сце­во­му се­гмен­ті Facebook. Однак жо­дних ви­снов­ків, а тим па­че ви­ба­чень від тих, хто ви­га­няв жур­на­лі­стів, не про­зву­ча­ло.

«Жур­на­лі­сти вин­ні в то­му, що їх ча­сто не вва­жа­ють за лю­дей. Во­ни дис­кре­ди­ту­ва­ли са­ме по­ня­т­тя жур­на­лі­сти­ки низь­кою які­стю сво­го про­ду­кту, не­ви­ба­гли­ві­стю. І деякі лю­ди вва­жа­ють, що з жур­на­лі­стом мо­жна по­ве­стись як хо­чеш, при­ни­зи­ти, обі­зва­ти, бо все мо­жна ви­пра­ви­ти за 50 до­ла­рів, — ко­мен­тує «Дню» ре­гіо­наль­ний­пред­став­ник ІМІ в Хер­со­ні Сер­гійНІКІТЕНКО . — Що ро­би­ти в цій си­ту­а­ції тим, хто не зго­ден на та­кі пра­ви­ла? Уні­вер­саль­но­го ре­це­пту я не знаю. Гро­мад­ський осуд, проф­спіл­ки — це не до­по­ма­гає. Ма­буть, тре­ба про­сто ви­хо­ву­ва­ти чи­та­ча, да­ва­ти аль­тер­на­ти­ву, щоб лю­ди ба­чи­ли, де жур­на­лі­сти­ка, а де — смі­т­тя. Які­сно ви­ко­ну­ва­ти свою ро­бо­ту, щоб не бу­ло роз­ді­ле­н­ня на хо­ро­ших жур­на­лі­стів, бо во­ни пи­шуть тіль­ки хо­ро­ше, і по­га­них, бо во­ни ли­ше кри­ти­ку­ють. А у нас­ді­йшло до того, що коли ви­йшов кри­ти­чний ма­те­рі­ал, йо­го фі­гу­рант обов’яз­ко­во вва­жає, що це «за­мов­ле­н­ня». І в цьому, знов-та­ки, вин­ні ті, хто пра­цює на низь­ко­про­бних сай­тах. Ман­гер обі­звав жур­на­лі­стів, але три­має сайт, на яко­му мо­же обзи­ва­ти всіх, як за­хо­че. Що і ро­бить. І ні­чо­го поганого в цьому не ба­чить. Я ба­чу не­без­пе­ку в то­му, що жур­на­лі­стів пе­ре­ста­ють бо­я­ти­ся. З’яви­ла­ся ба­га­то ре­сур­сів, яким мо­жна за­пла­ти­ти по ко­пій­чи­ні і по­ста­ви­ти ви­гі­дний ма­те­рі­ал на про­ти­ва­гу кри­ти­ки. І те­бе вже не чу­ють».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.