Про­па­ган­да...

Як фе­тиш, стра­шил­ка і тер­ра ін­ко­гні­та

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - На­та­ля ІЩЕНКО

Кіль­ка по­пе­ре­дніх текс­тів я при­свя­ти­ла не­аде­ква­тно­сті укра­їн­ської « ме­ді­а­спіль­но­ти». Але за­раз ви­рі­ши­ла ви­вчи­ти, так би мо­ви­ти, ін­шій бік ме­да­лі — про­па­ган­ду й про­па­ган­ди­стів.

При­во­дом для цьо­го став скан­дал нав­ко­ло фо­то­гра­фій, що бу­ли зро­бле­ні в АТО ра­дни­ком (на той мо­мент) міністра обо­ро­ни.

Вра­же­н­ня від кон­флі­кту — ду­же гні­тю­чі.

Ви­я­ви­ло­ся, що до­сі, на тре­тій рік вій­ни, пі­а­ром-ре­кла­мою-про­па­ган­дою-агі­та­ці­єю в Мі­ні­стер­стві обо­ро­ни за­йма­ю­ться во­лон­те­ри-ама­то­ри. Хо­ча це — бе­зу­мов­но стра­те­гі­чний на­прям.

Фі­нан­су­ва­н­ня про­е­ктів у цієї сфе­рі, яка, без­пе­ре­чно, від­но­си­ться до дер­жав­ної без­пе­ки, від­бу­ва­є­ться не­ві­до­мо як і не­ві­до­мо ким.

Але най­більш не­при­єм­не від­кри­т­тя — ба­га­то акти­ві­стів, жур­на­лі­стів і на­віть спе­ці­а­лі­стів із ко­му­ні­ка­ції в Україні й гад­ки не ма­ють про те, що є справ­жньою про­па­ган­дою. Зна­н­ня про цей тер­мін, в основ­но­му, ба­зу­ю­ться на мі­фах і вла­сних уяв­ле­н­нях про це яви­ще.

При­чо­му став­ле­н­ня до про­па­ган­ди — ді­а­ме­траль­но про­ти­ле­жні.

Жур­на­лі­сти бо­я­ться цьо­го сло­ва, як чорт ла­да­ну. Хтось, ко­лись і чо­мусь (хо­ча я здо­га­ду­юсь) на­вчив на­шу ме­ді­а­спіль­но­ту, що про­па­ган­да — це бре­хня та зло, і те­пер ця іде­о­ло­ге­ма си­дить у них в го­ло­ві й за­ва­жає об’єктив­но спри­йма­ти ре­аль­ність.

На­то­мість деякі пі­ар­ни­ки вла­ди та ін­фор­ма­цій­ні акти­ві­сти десь на­вчи­ли­ся, що про­па­ган­да — це та­кож бре­хня, але... для до­бра.

Оби­два по­гля­ди є не­ко­ре­ктни­ми.

На­справ­ді про­па­ган­да — це (всьо­го ли­ше) ці­ле­спря­мо­ва­ний вплив на гро­мад­ську дум­ку.

Зовсім не­о­бов’яз­ко­во, щоб у цьому про­це­сі бу­ло щось «ме­фі­сто­фель­ське». На­при­клад, здо­ро­вий спо­сіб жи­т­тя або гру­дне го­ду­ва­н­ня в усьо­му сві­ті са­ме про­па­гу­ють. Тоб­то все за­ле­жить від ці­лей.

Що­до зна­ка рів­ня­н­ня між про­па­ган­дою та бре­хнею.

Чо­мусь мо­дно по­си­ла­ти­ся на до­свід ра­дян­ської про­па­ган­ди або на­віть Геб­бель­са. Мов­ляв, во­ни обма­ню­ва­ли свої на­ро­ди, але їхня про­па­ган­да бу­ла су­пе­р­ефе­ктив­ною. Адже за ча­сів Ста­лі­на (і за ча­сів Гі­тле­ра) ра­дян­ські та ні­ме­цькі громадяни ві­ри­ли сво­їй дер­жа­ві. Ба­га­то того, що ми за­раз ха­ра­кте­ри­зу­є­мо як фей­ки та фаль­си­фі­ка­ції, дов­гий час у свідомості міль­йо­нів лю­дей існу­ва­ло як прав­да... і пра­цю­ва­ло без­від­мов­но.

Та­ка ж істо­рія із су­ча­сним ро­сій­ським «розп’ятим хло­пчи- ком». Цей мо­то­ро­шний образ впли­ває на тих лю­дей, які в ньо­го ві­рять, і то­му вва­жа­ють цю істо­рію прав­ди­вою.

Є такий ви­слів, що прав­да — це те, у що я ві­рю. Кон­тра­вер­сій­но, але по су­ті правильно. Тоб­то, якщо вам ві­рять, — ви мо­же­те бре­ха­ти. Якщо ваш обман вже роз­кри­ли — то ба­жа­но­го впли­ву на цих лю­дей ви вже здій­сни­ти не змо­же­те. При­чо­му не тіль­ки з ці­єю дис­кре­ди­то­ва­ною ін­фор­ма­ці­єю — вза­га­лі з будь-яким по­ві­дом­ле­н­ням. Дже­ре­ло ін­фор­ма­ції, тоб­то ви са­мі, — теж дис­кре­ди­то­ва­не. Зна­є­те каз­ку про хло­пчи­ка, який кри­чав «Вов­ки, вов­ки»? Так са­мо про цю си­ту­а­цію.

Тре­ба зро­зу­мі­ти, що вплив на гро­мад­ську дум­ку ма­ють тіль­ки по­ві­дом­ле­н­ня та кар­тин­ки, яким лю­ди ві­рять, від дже­ре­ла, яке лю­ди вва­жа­ють та­ким, що не обду­рить. До­сто­вір­на ін­фор­ма­ція та ор­га­ні­за­ція або лю­ди­на, що ви­кли­кає до­ві­ру, — осно­ви бу­дья­ких ефе­ктив­них пу­блі­чних ко­му­ні­ка­цій. Це — аксі­о­ма.

Ви­ба­чте, що я зга­дую ці про­пи­сні істи­ни. Але скан­дал нав­ко­ло кра­си­вих, але сум­нів­них фо­то­гра­фій про­де­мон­стру­вав, що цих основ со­ці­аль­них ко­му­ні­ка­цій (а про­па­ган­да — це ча­сти­на цьо­го про­це­су) в Україні май­же ні­хто не знає. (До­бре, що про це знає міністр обо­ро­ни, втім, на жаль, яв­но не вся йо­го ко­ман­да.)

В умо­вах гі­бри­дної вій­ни цей де­фі­цит зна­н­ня ро­бить нас­ду­же вра­зли­ви­ми для во­ро­жих про­па­ган­дист­ських спе­цо­пе­ра­цій і ста­вить під знак пи­та­н­ня на­ші мо­жли­во­сті з кон­тр­про­па­ган­ди.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.