Вступ до Рим­ської ци­ві­лі­за­ції

Den (Ukrainian) - - Українці — Читайте! -

Ви­дав­ни­цтво «Фо­ліо» пред­ста­ви­ло ен­ци­кло­пе­дію від Ум­бер­то Еко

Ці­ка­ва ен­ци­кло­пе­ди­чна книж­ка від ви­дав­ни­цтва «Фо­ліо» — гру­бе­зний том «Рим» у се­рії «Істо­рія єв­ро­пей­ської ци­ві­лі­за­ції» в пе­ре­кла­ді укра­їн­ською мо­вою (за­га­лом у се­рії — два­над­цять то­мів: від ан­ти­чно­сті й по двад­ця­те сто­лі­т­тя). За­галь­ну ре­да­кцію ста­тей, при­свя­че­них рим­ській до­бі у сві­то­вій істо­рії та куль­ту­рі, ви­ко­нав видатний іта­лій­ський пи­сьмен­ник, на­у­ко­вець, есе­їст Ум­бер­то Еко.

Це роз­ло­га та ба­га­то­сто­рін­ко­ва, але все одно схе­ма­ти­чна ано­та­ція Рим­ської ци­ві­лі­за­ції. Її най­кра­ще чи­та­ти як своє­рі­дний «вступ до Ри­му», що з ньо­го мо­жна по­чи­на­ти по­шук де­таль­ні­шої ін­фор­ма­ції про по­дії, яви­ща чи пер­со­ни, які за­ці­ка­ви­ли при першому про­чи­тан­ні. А мо­жна, зві­сно, обме­жи­тись і рів­нем, який за­без­пе­чує книж­ка, до­ста­тнім для при­найм­ні уза­галь­не­но­го орі­єн­ту­ва­н­ня в те­ма­ти­ці.

Стат­ті збір­ни­ка згру­по­ва­но в роз­ді­ли, при­свя­че­ні за­галь­ній істо­рії, фі­ло­со­фії, є та­кож роз­ді­ли «Міф і ре­лі­гія», «Обра­зо­твор­че ми­сте­цтво», «Лі­те­ра­ту­ра», «На­у­ка і те­хні­ка» та «Музика». Що ви­ра­зно свід­чить про ши­ро­ту охо­пле­н­ня ма­те­рі­а­лу, йо­го уза­галь­ню­валь­ну цін­ність.

Ав­то­ри книж­ки пі­ді­йшли до своєї те­ма­ти­ки до­во­лі кри­ти­чно, тоб­то пе­ред на­ми — зовсім не іде­а­лі­зо­ва­на апо­ло­ге­ти­ка бли­ску­чої ан­ти­чно­сті, ці стат­ті по­збав­ле­ні того захоплення ве­ли­ким Ри­мом, яке бу­ло при­та­ман­не, до при­кла­ду, на­шим нео­кла­си­кам. Гру­па на­у­ков­ців під ору­дою Еко фі­ксу­ють як до­ся­гне­н­ня дав­ньої ци­ві­лі­за­ції, так і її не­до­лі­ки. Ба біль­ше, у випадку з не­до­лі­ка­ми во­ни ча­сто про­во­дять па­ра­ле­лі з су­ча­сним су­спіль­ством, спря­мо­ву­ю­чи й екс­тра­по­лю­ю­чи свою со­ці­аль­ну кри­ти­ку вже на ньо­го. Зви­чай­но, по­шук «ті­ней ан­ти­чно­сті» чи де­рев, що ви­ро­сли з її зе­рен, у сьо­го­дні­шніх по­ді­ях і тен­ден­ці­ях — то не про­сто за­галь­не мі­сце, але й не­ми­ну­чість. Однак ін­ко­ли такий по­слі­дов­ний па­ра­ле­лізм при­зво­дить до на­дмір­них спро­щень. При­пу­сті­мо, спра­ве­дли­во пи­шу­чи про не­ви­со­ке ста­но­ви­ще жін­ки в дав­ньо­му Ри­мі й так са­мо спра­ве­дли­во про­зо­ро на­тя­ка­ю­чи на не­об­хі­дність змі­цне­н­ня, уста­ле­н­ня й роз­ши­ре­н­ня вже ни­ні­шніх до­ся­гнень у цій га­лу­зі, Ева Кан­та­рел­ла де­що пло­ско тра­ктує зви­чай, коли но­во­на­ро­дже­ну ди­ти­ну кла­ли на зем­лю, а ба­тько під­ні­мав її, ні­би при­йма­ю­чи її в ро­ди­ну (міг і не прийня­ти!). Во­на по­дає це ли­ше як ілю­стра­цію ре­пре­сив­ної вла­ди ба­тька, за­ли­ша­ю­чи збо­ку ін­ші ре­лі­гій­ні, ар­хе­ти­пні мо­мен­ти на зра­зок пе­ре­да­ва­н­ня си­ли від зем­лі, вла­ди цієї ж та­ки зем­лі (про них, до ре­чі, пи­сав Мір­ча Елі­а­де в сво­є­му хре­сто­ма­тій­но­му «Тра­кта­ті з істо­рії ре­лі­гій», на­ре­шті ви­да­но­му цьо­го­річ укра­їн­ською). Пев­но, це май­же обов’яз­ко­вий не­до­лік де­що «лі­во-по­лі­ти­зо­ва­но­го» під­хо­ду до ма­те­рі­а­лу, яко­му, зре­штою, зав­жди справ­но пла­тив да­ни­ну й сам Ум­бер­то Еко, зокрема, у сво­їй ху­до­жній твор­чо­сті, не зав­жди їй на ко­ристь.

Втім, па­ра­ле­лей між рим­ською і те­пе­рі­шньою до­бою в най­рі­зно­ма­ні­тні­ших сфе­рах у ко­жно­му ра­зі не уни­кну­ти. Іно­ді во­ни мо­жуть бути до­сить не­спо­ді­ва­ні. Як-от у випадку з «вір­ту­о­зною світ­ською по­е­зі­єю», що про неї роз­по­від­ає Сіль­вія Адза­ра. Своє­рі­дний фор­ма­лізм Опта­ці­а­на Пор­фи­рія (че­твер­те сто­лі­т­тя на­шої ери) чи вір­ші-цен­то­ни, скла­де­ні з ци­тат із ін­ших ав­то­рів, на­штов­ху­ють на мір­ку­ва­н­ня про дже­ре­ла ба­ро­ко, мо­дер­ні­зму, аван­гар­ду із йо­го «по­е­зо­ма­ляр­ством» і, на­ре­шті, по­стмо­дер­ні­зму.

Ва­гу, пі­зна­валь­ність і ці­ка­вість ви­да­н­ня під­ва­жу­ють — не смер­тель­но, але ду­же при­кро — не­при­єм­ні «ля­пи» пе­ре­кла­ду. Іде­ться на­віть не ли­ше про те­хні­чні не­до­гля­ди, а про сто­рін­ки, де ін­дій­ські ре­а­лії пе­ре­тво­рю­є­ться на «ін­ді­ан­ські» чи й вза­га­лі ви­ни­кає якийсь не­зба­гнен­но-при­го­лом­шли­вий «го­ло­кост гор­ців-му­суль­ман».

І все одно, на­віть із по­прав­кою на мов­ні про­бле­ми, «Рим» за ре­да­кці­єю Ум­бер­то Еко — чу­до­вий том і для за­галь­но-пі­зна­валь­но­го чи­та­н­ня, і для роз­ду­мів над істо­рі­єю. Зокрема, роз­ду­мів про те, що втра­ти­ла й що на­бу­ла на­ша осві­та пі­сля май­же пов­но­го ви­ті­сне­н­ня з неї без­по­се­ре­дньої спад­щи­ни ан­ти­чно­сті.

Олег КОЦАРЕВ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.