Львів­щи­на. Ре­а­лії

Го­ло­ва ОДА Олег СИНЮТКА: «На­ра­зі дві най­більш бо­лю­чі то­чки — це кон­тра­бан­да та про­бле­ми в лі­со­во­му го­спо­дар­стві»

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Дми­тро ПЛАХТА, Львів

Цьо­го­рі­чне лі­то «День», зокре­ма, про­вів у Львів­ській обла­сті, до якої за­ві­тав зі сво­єю про­сві­тни­цькою про­гра­мою — ви­став­кою най­кра­щих сві­тлин, пред­став­ле­н­ням кни­жок та ін­те­ле­кту­аль­ни­ми дис­ку­сі­я­ми. За час Днів «Дня» на Львів­щи­ні жур­на­лі­стам вда­ло­ся по­спіл­ку­ва­ти­ся з чи­ма­лою кіль­кі­стю жи­те­лів обла­сті, які де­таль­но роз­по­ві­ли га­зе­ті, чим жи­ве ни­ні ре­гіон. Про зро­бле­не та за­пла­но­ва­не, про пер­спе­кти­ви та про­бле­ми Львів­щи­ни ми ви­рі­ши­ли по­го­во­ри­ти з го­ло­вою Львів­ської обла­сної дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції Оле­гом СИНЮТКОЮ, який про­тя­гом остан­ніх двад­ця­ти мі­ся­ців не­се від­по­від­аль­ність за ре­гіон.

«ДЛЯ БУДЬ-ЯКОЇ ЧА­СТИ­НИ УКРА­Ї­НИ ПИ­ТА­Н­НЯ НО­МЕР ОДИН Є ПИ­ТА­Н­НЯ БЕЗ­ПЕ­КИ, ОСКІЛЬ­КИ КРА­Ї­НА ПЕ­РЕ­БУ­ВАЄ В СТА­НІ ВІЙ­НИ»

— Львів­щи­на — при­кор­дон­на те­ри­то­рія. Які за­раз най­більш «бо­лю­чі то­чки» ре­гіо­ну в цьо­му пла­ні? Зокре­ма яка си­ту­а­ція на ми­тни­ці з бо­роть­бою із кон­тра­бан­дою?

— За сьо­го­дні­шньої си­ту­а­ції для будь-якої ча­сти­ни Укра­ї­ни пи­та­н­ням но­мер один є пи­та­н­ня без­пе­ки, оскіль­ки кра­ї­на пе­ре­бу­ває в ста­ні вій­ни. Чим біль­ше сти­хає си­ту­а­ція на схо­ді, тим біль­ше Ро­сія по­си­лює ін­ший ком­по­нент «гі­бри­дної вій­ни» — терористичні дії. Львів­щи­на вже дві­чі бу­ла за пів­кро­ку до ве­ли­ких не­при­єм­но­стей. Спо­ча­тку бу­ла спро­ба за­мі­ну­ва­ти трам­вай у Льво­ві, а бу­кваль­но ми­ну­ло­го мі­ся­ця на­ма­га­ли­ся пі­ді­рва­ти ко­лію, по якій ма­ли б про­хо­ди­ти по­їзди. В обох ви­пад­ках про­фе­сій­но спра­цю­ва­ла Слу­жба без­пе­ки та пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни, то­му сьо­го­дні на Львів­щи­ні ми мо­же­мо від­чу­ва­ти се­бе в та­кій же без­пе­ці, як у схі­дній ча­сти­ні Поль­щі, Сло­вач­чи­ні чи ін­шій су­сі­дній кра­ї­ні.

Близь­кість до кор­до­нів Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу має як свої по­зи­тив­ні мо­мен­ти, так і не­га­тив­ні ню­ан­си, пов’яза­ні з мі­гра­ці­єю тру­до­вої си­ли в су­сі­дні кра­ї­ни, де ви­щі за­ро­бі­тки. Дві ни­ні най­більш бо­лю­чі то­чки — це кон­тра­бан­да та про­бле­ми в лі­со­во­му го­спо­дар­стві. Сьо­го­дні скла­дно ска­за­ти, що ми пов­ні­стю ви­рі­ши­ли про­бле­му з кон­тра­бан­дою. Пра­кти­чно ко­жно­го мі­ся­ця ко­гось із чи­нов­ни­ків або ін­ших не­до­бро­со­ві­сних гро­ма­дян за­три­му­ють при спро­бі про­вез­ти кон­тра­бан­ду чи отри­ма­ти ха­ба­ра за її про­ве­зе­н­ня. Цю про­бле­му до кін­ця ще не по­до­ла­но. Однак, із дру­го­го бо­ку, вар­то по­гля­ну­ти на ци­фри, яки­ми я хо­тів би про­де­мон­стру­ва­ти ді­є­вість екс­пе­ри­мен­ту, що був про­ве­де­ний пі­сля на­ра­ди, яку про­вів у Льво­ві Пре­зи­дент Укра­ї­ни з пред­став­ни­ка­ми всіх си­ло­вих стру­ктур що­до бо­роть­би з кон­тра­бан­дою. У цьо­му пла­ні якраз Львів­щи­на є най­успі­шні­шою. То­рік ми тіль­ки за чо­ти­ри мі­ся­ці, до­да­тко­во від роз­ра­хун­ко­вих цифр Мін­фі­ну, отри­ма­ли 600 міль­йо­нів гри­вень над­хо­джень від ми­тних збо­рів, із яких 300 міль­йо­нів пі­шло на ре­монт до­ріг в обла­сті. Цьо­го ро­ку, га­даю, ми пе­ре­вер­ши­мо ци­фру в один мі­льярд гри­вень. Іде­ться про ре­аль- ні гро­ші, які не по­тра­пи­ли ко­мусь у ки­ше­ню, не по­пов­ни­ли ті­ньо­ві схе­ми, а ре­аль­но по­ча­ли пра­цю­ва­ти на дер­жа­ву та лю­дей.

Що­до про­бле­ми в лі­со­во­му го­спо­дар­стві, то ліс для Львів­щи­ни — це як бур­штин для Рів­нен­щи­ни. Тут слід на­го­ло­си­ти, що з при­хо­дом но­во­го про­ку­ро­ра та пі­сля від­вер­тої роз­мо­ви, яка від­бу­ла­ся в се­ре­до­ви­щі пра­во­охо­рон­ців, остан­ній пе­рі­од ха­ра­кте­ри­зу­є­ться різ­ким на­сту­пом на зло­чин­ні схе­ми в лі­со­во­му го­спо­дар­стві. Ви­яв­ле­но «чор­но­ву бух­гал­те­рію», під час об­шу­ків ви­лу­че­но ве­ли­че­зну кіль­кість го­тів­ки. Ми від­вер­то по­го­во­ри­ли і з гро­мад­ськи­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми, і з пред­став­ни­ка­ми лі­со­во­го го­спо­дар­ства. Той, хто ще сум­ні­вав­ся, не­хай за­ли­шить спо­ді­ва­н­ня, що да­лі ді­я­ти­муть ста­рі чор­ні схе­ми.

«НЕ ТРЕ­БА БАВИТИСЯ У ВЕ­ЛИ­КУ ПО­ЛІ­ТИ­КУ, А ПО­ТРІ­БНО ДО­МО­ВИ­ТИ­СЯ З ГРОМАДОЮ ТА ПО­БУ­ДУ­ВА­ТИ СМІТТЄПЕРЕРОБНИЙ ЗА­ВОД»

— Най­біль­шою про­бле­мою за­ли­ша­є­ться смі­т­тя. Це за­галь­но­укра­їн­ська про­бле­ма, але са­ме на Львів­щи­ні во­на про­зву­ча­ла ду­же го­стро. На яко­му рів­ні по­вин­на ви­рі­шу­ва­ти­ся «сміт­тє­ва» про­бле­ма в Укра­ї­ні? На рів­ні мі­сько­го го­ло­ви, рів­ні обл­держ­адмі­ні­стра­ції чи, мо­жли­во, на ще ви­що­му рів­ні?

— Тут тре­ба вжи­ти ду­же чі­тку де­фі­ні­цію — про­бле­ма го­стро по­ста­ла у Льво­ві. У пи­тан­ні ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми до­зво­лю со­бі зі­ро­ні­зу­ва­ти: чи по­трі­бно, щоб хтось із чле­нів Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів пі­шов би за­мі­та­ти по­двір’я чи зби­ра­ти смі­т­тя? Лю­ди оби­ра­ють со­бі ке­рів­ни­ків мі­сце­во­го рів­ня, які й по­вин­ні ор­га­ні­зу­ва­ти го­спо­дар­ську ді­яль­ність. Якщо ке­рів­ни­ки мі­сце­во­го рів­ня не ду­ма­ють про еле­мен­тар­не ви­рі­ше­н­ня люд­ських про­блем — смі­т­тя, во­до­по­ста­ча­н­ня, до­ро­ги, то їм не по­трі­бно ці ре­чі за­ту­ля­ти гло­баль­ним по­пу­лі­змом чи за­галь­но­дер­жав- ни­ми ам­бі­ці­я­ми. Ми за пе­рі­од ро­бо­ти в обла­сті у по­над дев’яно­ста від­со­тках на­се­ле­них пун­ктів по­ча­ли ор­га­ні­зо­ва­но зби­ра­ти смі­т­тя. Якщо пів­то­ра ро­ку то­му смі­т­тя ор­га­ні­зо­ва­но ви­во­зи­ли орі­єн­тов­но з трид­ця­ти від­со­тків на­се­ле­них пун­ктів, а ре­шта ви­ки­да­ло­ся по рі­чках, по­лях, рів­ча­ках то­що, то цьо­го ро­ку ми пла­ну­є­мо за­вер­ши­ти пи­та­н­ня цен­тра­лі­зо­ва­но­го ви­во­зу смі­т­тя з ко­жно­го на­се­ле­но­го пун­кту обла­сті. Як на­слі­док, в обла­сті ста­ло чи­сті­ше.

Що­до мі­ста Льво­ва, то про­бле­ма на­справ­ді про­ста. Не тре­ба бавитися у ве­ли­ку по­лі­ти­ку, не тре­ба шу­ка­ти скал­ку в чу­жо­му оці, а по­трі­бно про­сто до­мо­ви­ти­ся з громадою, отри­ма­ти ді­лян­ку та по­бу­ду­ва­ти там сміттєпереробний за­вод, як у всіх ци­ві­лі­зо­ва­них кра­ї­нах.

— Скіль­ки са­ме у львів­ській си­ту­а­ції за­ле­жить від ре­гіо­ну, мі­ста, а скіль­ки — від цен­тру?

— А що ще мо­же за­ле­жа­ти від цен­тру? Центр дав сьо­го­дні для мі­ста Льво­ва та всіх обла­сних цен­трів ко­ло­саль­ний ре­сурс. Зав­дя­ки тим рі­ше­н­ням і змі­нам бю­джет роз­ви­тку, на­при­клад, Льво­ва, зріс у п’ять ра­зів. Цьо­го ро­ку, га­даю, він якщо не пе­ре­тне мі­льяр­да гри­вень, то бу­де десь в ра­йо­ні ці­єї ци­фри. Ме­ні зда­є­ться, що центр зро­бив більш ніж до­ста­тньо. А те­пер по­трі­бно на мі­сці ці гро­ші не на ра­хун­ку три­ма­ти, не вмі­ю­чи ни­ми роз­по­ря­ди­ти­ся за­для бла­га гро­ма­ди, а ефе­ктив­но ви­ко­ри­ста­ти, ін­ве­сту­вав­ши в жит­тє­во не­об­хі­дні сфе­ри.

— Ство­ре­н­ня сміт­тє­пе­ре­ро­бно­го за­во­ду у Львів­ській обла­сті: який про­грес у цьо­му пи­тан­ні та хто ним за­йма­є­ться?

— На сьо­го­дні ми вже ма­є­мо дві сор­ту­валь­ні лі­нії, які фун­кціо­ну­ють в Зо­ло­че­ві та Чер­во­но­гра­ді. Якщо в Чер­во­но­гра­ді йде­ться про ко­му­наль­не під­при­єм­ство, то в Зо­ло­че­ві це — при­ва­тна стру­кту­ра. Ма­є­мо зе­мель­ну ді­лян­ку, ви­ді­ле­ну під кон­кре­тно­го ін­ве­сто­ра в Дро­го­би­чі. І ма­є­мо про­ве­де­ні пе­ре­го­во­ри з аме­ри­кан­ською ком­па­ні­єю — спо­ді­ва­ю­ся, що до мо­мен­ту ви­хо­ду ін­терв’ю вже бу­де під­пи­са­но про­то­кол на­мі­рів про спо- ру­дже­н­ня най­су­ча­сні­шо­го за­во­ду з пе­ре­роб­ки смі­т­тя.

«НЕ МО­ЖНА ТВОРИТИ ІЛЮЗІЙ, ЩО ПРО­ЦЕС ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ДУ­ЖЕ ПРО­СТИЙ І ЛЕГКИЙ»

— Спіл­ку­ю­чись із пред­став­ни­ка­ми мі­сце­вої вла­ди Львів­щи­ни, не­о­дно­ра­зо­во до­во­ди­ло­ся чу­ти, що за­га­лом най­біль­ший ри­зик децентралізації в то­му, що ке­ру­ва­ти бу­де чим, але не бу­де за що. Як Львів­ська область справ­ля­є­ться з ви­кли­ка­ми про­це­су децентралізації?

— Дер­жа­ва зро­би­ла ду­же пра­виль­ний пер­ший крок, ко­ли від­да­ла ба­га­то пов­но­ва­жень на мі­сце­вий рі­вень і від­да­ла фі­нан­со­ві ре­сур­си мі­стам обла­сно­го зна­че­н­ня. Однак сьо­го­дні ще по­трі­бен дру­гий крок — змі­ни в Кон­сти­ту­цію, які за­бло­ко­ва­но на рів­ні Вер­хов­ної Ра­ди. Вна­слі­док то­го, що пер­ший крок зро­бле­ний, а дру­гий — від­тя­гу­є­ться, дис­ба­ланс по­гли­блю­є­ться, ба­га­тий стає ще ба­га­тшим, а бі­дний за­ли­ша­є­ться та­ким, як і був.

У пи­тан­ні фор­му­ва­н­ня спро­мо­жних гро­мад оче­ви­дно, що Львів­щи­на не па­се за­дніх. Однак не мо­жна творити ілюзій, що цей про­цес є ду­же про­стий і легкий. На­дзви­чай­но ва­жли­ве спіл­ку­ва­н­ня з лю­дьми, адже всі во­ни ма­ють рі­зні пе­ре­ко­на­н­ня та пі­до­зри. Ко­жна гро­ма­да зі сво­ї­ми ам­бі­ці­я­ми бу­дує вла­сні пла­ни, а їх тре­ба об’єд­на­ти ра­зом. Утім, пе­ре­ко­на­ний, що цей етап не­зво­ро­тний, і ми йо­го прой­де­мо до­стой­но.

— Остан­нім ча­сом ба­га­то бу­ло дис­ку­сій що­до пер­спе­кти­ви ство­ре­н­ня най­біль­шої в Укра­ї­ні об’єд­на­ної те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди в Пу­сто­ми­тів­сько­му ра­йо­ні. Яка по­зи­ція ЛОДА в цьо­му пи­тан­ні?

— Тут по­стає пи­та­н­ня: а хто вза­га­лі про­по­ну­вав єди­ну Пу­сто­ми­тів­ську те­ри­то­рі­аль­ну гро­ма­ду? У нас лю­блять за­пу­ска­ти рі­зно­ма­ні­тні фей­ки, які по­тім усі жва­во обго­во­рю­ють. В офі­цій­ній про­по­зи­ції, яка пред­став­ле­на Львів­ською ОДА, в Пу­сто­ми­тів­сько­му ра­йо­ні про­по­ну­є­ться ство­ри­ти чо­ти­ри об’єд­на­ні гро­ма­ди. Ін­шої офі­цій­ної про­по­зи­ції не бу­ло. А те, що йде дис­ку­сія, — це нор­маль­но. Ми ж не хо­че­мо хо­ди­ти стро­єм, як у Ра­дян­сько­му Со­ю­зі. Сьо­го­дні ми ма­є­мо пе­ре­ко­на­ти лю­дей. Ось є хо­ро­ший при­клад у Зо­ло­чів­сько­му ра­йо­ні, ко­ли ми за­про­по­ну­ва­ли одну ве­ли­ку гро­ма­ду, а лю­ди при­їха­ли до нас зі сво­ї­ми про­по­зи­ці­я­ми та об­ґрун­ту­ва­н­ня­ми. Ми по­го­во­ри­ли, ви­вчи­ли їхні ци­фри та роз­ра­хун­ки —і я то­ді ска- зав, що все ло­гі­чно й на­ба­га­то кра­ще за те, що роз­ро­бле­но в ка­бі­не­тах адмі­ні­стра­ції, то­му про­по­зи­цію під­три­му­є­мо та ру­ха­є­мо­ся впе­ред. Не­має за­ан­га­жо­ва­но­сті й твер­до­ло­бо­сті. Як кра­ще, так і зро­би­мо. По­пу­лізм і де­ма­го­гія — не для цьо­го ви­пад­ку.

«Є АМБІЦІЯ БУ­ТИ РЕГІОНОМ НО­МЕР ОДИН»

— Під час зу­стрі­чі з де­пу­та­та­ми Єв­ро­пар­ла­мен­ту ви за­зна­чи­ли, що в обла­сті, зокре­ма на ре­фор­му децентралізації, ко­шти на­ма­га­ю­ться за­лу­ча­ти та­кож із зов­ні­шніх дже­рел. Яка си­ту­а­ція на да­ний мо­мент?

— Є два ве­ли­ких про­е­кти. Пер­ший — аме­ри­кан­сько­го агент­ства з пи­тань роз­ви­тку, а дру­гий — Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу. Ми обом між­на­ро­дним ін­сти­ту­ці­ям по­да­ли свої про­по­зи­ції. Та­кож є про­ект Дер­жав­но­го фон­ду ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку для об’єд­на­них гро­мад — сю­ди та­кож бу­ло по­да­но про­по­зи­ції. Ми ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ме­мо будь-які ін­стру­мен­ти, які ста­нуть в при­го­ді чи для об’єд­на­них гро­мад, чи в ін­ших сфе­рах. Нам ду­же по­трі­бні гро­ші для то­го, щоб здій­сни­ти ре­аль­ні змі­ни в обла­сті.

— Як оха­ра­кте­ри­зу­є­те ни­ні­шній ін­ве­сти­цій­ний клі­мат Львів­щи­ни?

— Не­що­дав­но Пре­зи­дент брав участь у від­крит­ті за­во­ду на чо­ти­ри ти­ся­чі ро­бо­чих місць. До ре­чі, япон­ська ком­па­нія Fujikura в жов­тні пла­нує від­кри­ти й дру­ге під­при­єм­ство. Та­кож Пре­зи­дент за­клав ка­псу­лу під бу­дів­ни­цтво у ра­йон­но­му цен­трі за­во­ду на дві ти­ся­чі ро­бо­чих місць (іде­ться про бу­дів­ни­цтво за­во­ду фран­цузь­кої ком­па­нії Nexans у Бро­дах. — Ред.). Окрім то­го, ще є ін­ве­сто­ри з Бель­гії, Ту­реч­чи­ни, Ні­дер­лан­дів... Між ін­шим, гол­ланд­ські ін­ве­сто­ри якраз не­за­ба­ром від­кри­ва­ють своє під­при­єм­ство у Бу­сько­му ра­йо­ні. Ме­ні зда­є­ться, що за ди­на­мі­кою при­пли­ву ін­ве­сти­цій Львів­щи­на на сьо­го­дні є най­кра­щою. Тут ві­ді­гра­ють роль як об’єктив­ні фа­кто­ри (гео­гра­фія роз­та­шу­ва­н­ня обла­сті, близь­кість до ЄС, від­да­ле­ність від зо­ни бо­йо­вих дій), так і суб’єктив­ні ре­чі. Якщо наш се­ктор су­про­во­ду ін­ве­сти­цій них про ек тів од но час но ве де 15 про­е­ктів, не ви­ма­га­ю­чи ха­ба­рів у ін­ве­сто­рів, а всі­ля­ко їм до­по­ма­га­ю­чи та за­охо­чу­ю­чи їх, то це при­ва­блює. Цей суб’єкти­візм не­об­хі­дно на­ро­щу­ва­ти та при­вер­та­ти по­зи­тив­ну ува­гу до Львів­щи­ни. Є амбіція бу­ти регіоном но­мер один.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.