Ка­рі­мо­ва не ста­ло

Що да­лі?

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Юрій РАЙХЕЛЬ

Пре­зи­ден­та Ка­рі­мо­ва по­хо­ва­ли в рі­дно­му Са­мар­кан­ді у ком­пле­ксі мав­зо­ле­їв Ша­хи­Зін­да, де спо­чи­ва­ють йо­го ба­тьки. Тра­ур­ний мо­ле­бень з на­го­ди смер­ті по­лі­ти­ка від­був­ся­бі­ля ме­дре­се Ті­ля-Ко­рі на пло­щі Ре­гі­стан у се­ре­дмі­сті. Згі­дно з му­суль­ман­ськи­ми зви­ча­я­ми у джа­на­за­на­ма­зі (за­у­по­кій­ній мо­ли­тві) бе­руть участь ли­ше чо­ло­ві­ки — на пло­щі їх зі­бра­ло­ся­де­кіль­ка ти­сяч.

Те­пер, ко­ли сум­ні зви­чаї бу­ли ви­ко­на­ні, всі зно­ву взя­ли­ся за тран­зит вла­ди. При­чо­му не ли­ше в Узбе­ки­ста­ні, ай у бли­жніх і да­ле­ких сто­ли­цях. Адже ду­же ва­го­ви­те зна­че­н­ня­кра­ї­ни в ре­гіо­ні.

Не бра­кує кон­спі­ро­ло­гі­чних вер­сій про те, хто при­йде на змі­ну одно­му з по­лі­ти­чних па­трі­ар­хів у Цен­траль­ній Азії. За прикладом су­сі­дньо­го Тур­кме­ні­ста­ну під­би­ра­ють кан­ди­да­тів у пре­зи­ден­ти з менш ві­до­мих фі­гур. Ду­ма­є­ться, що в Та­шкен­ті все скла­де­ться­по-ін­шо­му.

Ка­рі­мов за­ли­шив сво­їм на­сту­пни­кам ду­же не­про­стий спа­док, хо­ча офі­цій­на ста­ти­сти­ка ма­лює ціл­ком успі­шні ци­фри зро­ста­н­ня­ВВП на 8%, ду­же ма­лень­ко­го без­ро­бі­т­тяв 5,2% та зро­ста­н­ня до­хо­дів гро­ма­дян втри­чі. Дій­сність да­ле­ко не на­стіль­ки опти­мі­сти­чна.

Хо­ча пі­сля­здо­бу­т­тя­не­за­ле­жно­сті бу­ло ого­ло­ше­но про пе­ре­хід до рин­ко­во­го го­спо­дар­ства, на­справ­ді си­сте­ма го­спо­да­рю­ва­н­ня за­ли­ши­ла­ся­су­то ра­дян­ською. Ко­му­ні­сти­чну іде­о­ло­гію за­мі­ни­ли на так зва­ний «узбе­кчі­лік» (осо­бли­вий шлях узбе­цької на­ції).

Про­ве­де­на лі­бе­ра­лі­за­ці­я­цін, але во­на су­про­во­джу­є­ться­роз­по­діль­но-нор­ма­тив­ною си­сте­мою на окре­мі ви­ди про­до­воль­ства. Збе­рі­га­є­ться­су­во­рий кон­троль за зов- ні­шньою тор­гів­лею — по­над 70% всьо­го зов­ні­шньо­тор­го­во­го обі­гу Узбе­ки­ста­ну про­хо­дить че­рез дер­жав­ний Узнац­банк (де­який ана­лог Оща­дбан­ку).

Хо­ча в сіль­сько­му го­спо­дар­стві є ба­га­то при­ва­тних під­при­ємств, дер­жа­ва вста­нов­лює кво­ти на основ­ні про­ду­кти ви­ро­бни­цтва — ба­вов­ну і зерно — че­рез дер­жав­не за­мов­ле­н­ня. З де­яко­го ча­су за­мов­ле­н­ня­дер­жа­ви, а фа­кти­чно ста­рий ра­дян­ський план, по­ши­рю­є­ться і на овочі з фру­кта­ми. Уряд ди­ктує при- ва­тним ви­ро­бни­кам, що сі­я­ти, кому про­да­ва­ти, і цен­тра­лі­зо­ва­но вста­нов­лює ці­ни на їхню про­ду­кцію, які фа­кти­чно не по­кри­ва­ють ви­ро­бни­чих ви­трат. Як і в СРСР, ви­ро­бник пра­цює со­бі у зби­ток. Че­ка­ти від та­ко­го го­спо­да­рю­ва­н­ня­ви­со­ких по­ка­зни­ків еко­но­мі­ки не­мо­жли­во.

Дру­га про­бле­ма є спіль­ною дляв­сіх кра­їн ко­ли­шньо­го СРСР, за ви­ня­тком кра­їн Бал­тії, — це ко­ру­пція. Успі­шно за­йма­ти­ся бі­зне­сом в Узбе­ки­ста­ні, де всі сфе­ри жи­т­тя пов­ні­стю ко­рум­по­ва­ні, щіль­но кон­тро­лю­ю­ться­си­ло­ви­ка­ми й ото­че­н­ням пре­зи­ден­та, мо­жна, ли­ше ма­ю­чи за­хи­сни­ків у вла­ді. Дляі­но­зем­но­го бі­зне­су, який ба­жає са­мо­стій­но ве­сти спра­ви в Узбе­ки­ста­ні, створена ве­ли­че­зна кіль­кість бю­ро­кра­ти­чних пе­ре­шкод, і це від­ля­кує по­тен­цій­них ін­ве­сто­рів. 2015 ро­ку за­галь­ний об­сяг пря­мих іно­зем­них ін­ве­сти­цій в еко­но­мі­ку ре­спу­блі­ки, яка має ба­га­тю­щі за­па­си га­зу, зо­ло- та й ура­ну та ін­ших ко­ри­сних ко­па­ли­ни, склав усьо­го $3,1 млрд. У Ка­зах­ста­ні цей по­ка­зник, упав­ши до мі­ні­му­му остан­ні­ми ро­ка­ми, був у п’ять ра­зів ви­щим.

Ще одна про­бле­ма — ша­ле­на ін­фля­ція і то­таль­ний не­ста­ча го­тів­ки. У кра­ї­ні про­сто не­має гро­шей як сво­їх, так і іно­зем­них. За­трим­ки зар­пла­ти пе­ре­тво­ри­ли­ся­на по­стій­ний чин­ник жи­т­тя. То­рік де­фі­цит лі­кві­дно­сті в бан­ків­сько­му се­кто­рі оці­ню­вав­сяв $600 млн. За да­ни­ми ін­тер­нет-ви­да­н­ня­Фер­га­на.ру, ли- ше за шість мі­ся­ців 2015 ро­ку за­бор­го­ва­ність по зар­пла­тах скла­ла по­над триль­йон су­мів — близь­ко $4 млрд за офі­цій­ним кур­сом.

Із ва­лю­тою про­сто бі­да. Про­цві­тає чор­ний ри­нок і чор­ний курс, який при­бли­зно втри­чі пе­ре­ви­щує офі­цій­ний. Так чор­ний курс скла­дає $1 — 4,3 тис. су­мів, а офі­цій­ний: $1 — 2583. За да­ни­ми пра­во­за­хи­сни­ків, чор­ний ри­нок ва­лю­ти кри­шу­є­ться­вла­дою, яка має всі мо­жли­во­сті якщо не лі­кві­ду­ва­ти йо­го, то зна­чно змен­ши­ти.

Звід­си тру­до­ва мі­гра­ці­яу ве­ли­че­зних мас­шта­бах. По­ло­ви­на тру­до­вих мі­гран­тів у Ро­сії — це узбе­ки. То­чна кіль­кість їх не ві­до­ма. Еко­но­мі­чна кри­за, де­валь­ва­ція ру­бля­та мі­зер­ні за­ро­бі­тки зму­шу­ють ба­га­тьох по­вер­та­ти­ся­на ба­тьків­щи­ну, де їх че­кає без­ро­бі­т­тя, оскіль­ки пра­цю­ва­ти про­сто ні­де.

Так скла­ло­ся, що в по­лі­ти­чно­му й еко­но­мі­чно­му жит­ті кра­ї­ни па­ну­ють кла­ни. Най­більш силь­ні — це та­шкент­ський і са­мар­канд­ський. Ка­рі­мов, хоч і був із дру­го­го, але зу­мів збу­ду­ва­ти си­сте­му ди­стан­ці­ю­ва­н­ня­від ко­жно­го. На­скіль­ки швид­ко узбе­цька вер­хів­ка зу­міє до­мо­ви­ти­ся що­до ка­дро­вих пи­тань, за­ле­жить без­пе­ка і ста­біль­ність не ли­ше Узбе­ки­ста­ну, але й усьо­го ре­гіо­ну.

Ни­ні­шній прем’єр-мі­ністр Шав­кат Мір­зі­я­єв — най­більш ві­ро­гі­дний кан­ди­дат у пре­зи­ден­ти. З огля­ду на те, що ви­рі­ши­ли пі­ти кон­сти­ту­цій­ним шля­хом, ве­ли­ка ві­ро­гі­дність на­яв­но­сті яко­їсь до­мов­ле­но­сті про роз­по­діл вла­ди. У Та­шкен­ті го­во­рять, що Ру­стам Азі­мов ста­не прем’єр-мі­ні­стром. По­ки ж згі­дно з кон­сти­ту­ці­єю обов’яз­ки пре­зи­ден­та ви­ко­ну­ва­ти­ме го­ло­ва верх­ньої па­ла­ти (се­на­ту) Олій Ма­жлі­са (пар­ла­мен­ту) Ні­гма­тіл­ла Юл­да­шев. За­ува­жи­мо, що в ана­ло­гі­чно­му ви­пад­ку в Тур­кме­ні­ста­ні з кон­сти­ту­цій­ни­ми нор­ма­ми осо­бли­во не пань­ка­ли­ся. Про­сто ска­за­ли, що ко­ли­шній сто­ма­то­лог те­пер пре­зи­дент, а по­тім йо­го обра­ли при все­на­ро­дно­му трі­ум­фу­ван­ні. До­три­ма­н­ня­кон­сти­ту­ції в Узбе­ки­ста­ні по­вин­не про­де­мон­стру­ва­ти всьо­му сві­то­ві, що об­ста­нов­ка в кра­ї­ні ста­біль­на і все йде як тре­ба.

Ско­рі­ше за все зов­ні­шньо­по­лі­ти­чний курс Та­шкен­та в най­ближ­чій пер­спе­кти­ві істо­тно не змі­ни­ться. Збли­же­н­ня з Мо­сквою не бу­де, але і ди­стан­ці­ю­ва­н­ня­не ста­не­ться. Че­рез скла­дне еко­но­мі­чне ста­но­ви­ще узбе­цька вер­хів­ка бу­де зайня­та, по-пер­ше, кон­со­лі­да­ці­єю вла­ди і, по-дру­ге, по­шу­ком ви­хо­ду з еко­но­мі­чної та фі­нан­со­вої кри­зи.

Що­до вну­трі­шньої по­лі­ти­ки, то ні­якої лі­бе­раль­ної від­ли­ги не пе­ред­ба­ча­є­ться. Як ска­зав один із ро­сій­ських екс­пер­тів, щоб гір­ше не бу­ло. Пе­ред­умо­ви для­цьо­го є. Ні­чо­го не вді­єш. Схід, як ві­до­мо, — не Захід, і спра­ва ду­же тон­ка.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.