Що і хто за­ва­жає об’єд­на­ним­гро ма­дам

«Не­до­ско­на­лість і не­ста­біль­ність за­ко­но­дав­ства, а та­кож ра­йон­на вла­да, що не ба­жає роз­лу­ча­ти­ся зі сво­єю во­тчи­ною», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Рух за де­цен­тра­лі­за­ці­ю­вла­ди в Укра­ї­ні про­дов­жує на­би­ра­ти обер­тів. «Ми че­ка­є­мо, що уряд цьо­го ти­жня ухва­лить по­ста­но­ву, яко­ю­по­вер­не ко­шти, що бу­ли за­бра­ні на ви­бо­ри на­ро­дних де­пу­та­тів, — за­явив у по­не­ді­лок ві­це­прем’єр-мі­ністр ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку, бу­дів­ни­цтва і жи­тло­во-ко­му­наль­но­го го­спо­дар­ства Укра­ї­ни Ген­на­дій Зуб­ко, — і ми змо­же­мо про­ве­сти ви­бо­ри до­да­тко­во в об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­ма­дах, на які ми че­ка­є­мо». Він по­ві­до­мив, що 2016 ро­ку бу­ло про­ве­де­но ви­бо­ри в 25 гро­ма­дах. До кін­ця ро­ку во­ни по­вин­ні від­бу­ти­ся ще в 80-ти. А всьо­го в кра­ї­ні до кін­ця осе­ні, за сло­ва­ми ві­це­прем’єра, бу­де 180 об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад. Крім то­го, за йо­го да­ни­ми, об’єд­на­н­ня іні­ці­ю­ва­ли 245 гро­мад, і ві­це-прем’єр вважає ду­же ва­жли­вим, щоб про­цес об’єд­на­н­ня в них бу­ло за­вер­ше­но яко­мо­га ра­ні­ше.

При цьо­му Зуб­ко вважає, що Вер­хов­ній Ра­ді Укра­ї­ни слід бу­ло б при­ді­ля­ти об’єд­на­ним гро­ма­дам зна­чно біль­ше ува­ги. «Пар­ла­мент за­бор­гу­вав укра­їн­цям у пи­та­н­нях про­ве­де­н­ня ре­фор­ми де­цен­тра­лі­за­ції, пі­шов­ши у від­пус­тку і не прийняв­ши, як ми вва­жа­є­мо, 10 клю­чо­вих за­ко­но­про­е­ктів», — го­во­рить він. На йо­го дум­ку, від­по­від­ні за­ко­но­про­е­кти по­вин­ні спри­я­ти фі­нан­со­во­му за­без­пе­чен­ню вже ство­ре­них об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад, а та­кож подаль­шо­му роз­ви­тку ре­фор­ми з де­цен­тра­лі­за­ції вла­ди. «Ми ви­ма­га­є­мо сьо­го­дні агре­сив­ної по­зи­ції де­пу­тат­сько­го кор­пу­су, я ска­зав би, (ви­ма­га­є­мо) де­ся­ти кро­ків що­до пи­тань про­ве­де­н­ня ре­форм де­цен­тра­лі­за­ції», — ска­зав він.

Два за­ко­но­про­е­кти, за сло­ва­ми Зуб­ка, ви­рі­шу­ють про­бле­ми пе­ре­да­чі гро­ма­дам пра­ва управ­лі­н­ня сво­ї­ми зем­ля­ми. Крім то­го, пред­став­ле­ні пар­ла­мен­ту до­ку­мен­ти ви­зна­ча­ють мо­жли­вість об’єд­на­н­ня гро­мад, які адмі­ні­стра­тив­но зна­хо­дя­ться в рі­зних ра­йо­нах, ре­гу­лю­ють мо­жли­вість при­єд­на­н­ня но­вих на­се­ле­них пун­ктів до вже існу­ю­чих об’єд­на­них гро­мад.

Є пев­ні про­бле­ми і в са­мої ре­фор­ми з де­цен­тра­лі­за­ції вла­ди. Так, ві­до­мий гро­мад­ський ді­яч, го­ло­ва прав­лі­н­ня «Ко­ле­гі­у­му Ан­ни Яро­слав­ни» Ні­на На­нів­ська то­го ж дня, ко­ли Зуб­ко роз­по­від­ав жур­на­лі­стам про те, чо­го че­ка­ти у спра­ві де­цен­тра­лі­за­ції від пар­ла­мен­ту ці­єю осе­ні, під­кре­сли­ла, що сьо­го­дні в Укра­ї­ні «не­має ні ро­зу­мі­н­ня ре­форм, ні ро­зу­мі­н­ня то­го, як слід кон­тро­лю­ва­ти їх ви­ко­на­н­ня».

«У нас три­ває кам­па­нія з де­цен­тра­лі­за­ції, але я не мо­жу по­ві­ри­ти, що при цьо­му ми не в змо­зі пе­ред­ба­чи­ти де­які еле­мен­тар­ні на­слід­ки, — за­зна­чає екс­перт і на­во­дить при­клад: — У Сам­бір­сько­му ра­йо­ні Львів­ської обла­сті сфор­мо­ва­но ві­сім об’єд­на­них гро­мад, то­ді як усьо­го в обла­сті їх ші­стнад­цять. Але при цьо­му сам ра­йон за­ли­шив­ся без гро­шей. То­му що їх пе­ре­да­ли в гро­ма­ди, а в рай­цен­трі ве­ли­ка лі­кар­ня, по­лі­клі­ні­ки й ін­ші уста­но­ви, які об­слу­го­ву­ють весь ра­йон. Для них гро­шей не­має, то­му що все в про­це­сі де­цен­тра­лі­за­ції пе­ре­да­но в гро­ма­ди. І ті го­во­рять: «А ми вам не від­да­мо. А що ви для нас ро­би­те і скіль­ки на нас ви­тра­ча­є­те?» Еле­ктрон­ної ін­фор­ма­цій­ної си­сте­ми там не­має. Ке­рів­ни­кам гро­мад по­трі­бно їха­ти в рай­центр і яки­мось чи­ном під­ра­хо­ву­ва­ти, хто ку­ди при­йшов і яку отри­мав по­слу­гу. Ці­ни на ці по­слу­ги теж не­має».

«Це ви­гля­дає ду­же по­га­но, — про­дов­жує На­нів­ська, — але на­справ­ді все це ще й во­і­сти­ну фан­та­сти­чно, то­му що ми впер­ше всі по­ча­ли ду­ма- ти і ра­ху­ва­ти: скіль­ки ж ко­штує та чи ін­ша по­слу­га? По­га­но те, що ми цьо­го ра­ні­ше зов­сім не ро­би­ли і не ду­ма­ли про це, не пе­ред­ба­ча­ли. Най­кра­щим на­шим ар­хі­те­кто­рам де­цен­тра­лі­за­ції це й на дум­ку не спа­да­ло».

Із ці­єю дум­кою зго­дна й за­сту­пник го­ло­ви Все­укра­їн­ської асо­ці­а­ції сіль­ських і се­ли­щних рад На­та­лія Клю­чник. У ко­мен­та­рі «Дню» во­на роз­по­ві­ла, що в ни­ні­шньо­му про­це­сі де­цен­тра­лі­за­ції до­бре і що — не ду­же. «Де­цен­тра­лі­за­ція — це ду­же хо­ро­ша ідея. На мі­сця пе­ре­да­ю­ться пов­но­ва­же­н­ня, а за ни­ми — ре­сур­си. Лю­ди ску­чи­ли за тим, щоб са­мо­стій­но управ­ля­ти сво­ї­ми ре­сур­са­ми, — пе­ре­ко­на­на акти­віс­тка. — А на­справ­ді весь світ так жи­ве, і Єв­ро­пей­ська хар­тія про­пи­сує, що та­ке са­мов­ря­ду­ва­н­ня має бу­ти основ­ним, ба­зо­вим еле­мен­том стру­кту­ри управ­лі­н­ня дер­жа­вою, щоб усі по­слу­ги бу­ли яко­мо­га ближ­чи­ми до лю­дей. І са­ме та­кою бу­ла по­го­дже­на 2014 ро­ку кон­це­пція на­шої де­цен­тра­лі­за­ції».

«Але будь-яка ре­фор­ма зму­шує нас ви­йти за зо­ну ком­фор­ту — по­ча­ти но­ве жи­т­тя, — за­зна­чає за­сту­пник го­ло­ви асо­ці­а­ції. — І це, мо­жли­во, не всіх вла­што­вує. Що­прав­да, спо­ча­тку го­во­ри­ли, що ця ре­фор­ма не бу­де сприйня­та го­ло­ва­ми сіль­рад. Але ви­яви­лось, що во­на їх зде­біль­шо­го якраз ціл­ком вла­што­вує. Во­ни з за­до­во­ле­н­ням об’єд­ну­ю­ться. А не вла­што­вує во­на ра­йон­них ке­рів­ни­ків, які не хо­чуть від­да­ва­ти свої пов­но­ва­же­н­ня на ба­зо­вий рі­вень. І це ба­га­тьом не по­до­ба­є­ться. Во­ни хо­ті­ли б зро­би­ти в ра­йо­ні одну гро­ма­ду. Щоб не роз­лу­ча­ти­ся зі сво­єю во­тчи­ною й на­да­лі нею управ­ля­ти. Я не го­во­рю, що так на­ла­што­ва­ні всі. Але та­кі ви­пад­ки є. Во­ни бло­ку­ють об’єд­на­н­ня гро­мад. Це, на мій по­гляд, ду­же не­га­тив­на ча­сти­на про­це­су де­цен­тра­лі­за­ції. Але по­трі­бно ж вра­хо­ву­ва­ти, що ба­га­то хто про­сто не го­то­вий жи­ти по-но­во­му, во­ни бо­я­ться цьо­го і не хо­чуть».

«А ще успі­ху ре­фор­ми і її тем­пам за­ва­жа­ють «дір­ки» в за­ко­но­дав­стві, — під­кре­слює Клю­чник, — але це нор­маль­ний для всьо­го но­во­го про­цес. Іде­аль­но­го за­ко­но­дав­ства не бу­ває. Во­но удо­ско­на­лю­є­ться з ча­сом, ви­хо­дя­чи з пра­кти­ки. І не ви­пад­ко­во лю­ди від са­мо­го по­ча­тку не ду­же-то по­ві­ри­ли в де­цен­тра­лі­за­цію, в те, що во­на мо­же да­ти їм хо­ро­ший ре­зуль­тат. Бо­я­ли­ся, що за­бе­руть по­да­ток на до­хо­ди фі­зи­чних осіб, і гро­ма­ди в ре­зуль­та­ті збі­дні­ють. Але в ре­зуль­та­ті об’єд­на­ні те­ри­то­рі­аль­ні гро­ма­ди отри­ма­ли в шість і у ві­сім ра­зів біль­ші бю­дже­ти. Це — ду­же по­зи­тив­ний мо­мент».

«Але є й не­га­тив. Він ви­хо­дить із рі­зно­ма­ні­тно­сті те­ри­то­рій. Основ­ний бю­дже­то­утво­рю­ю­чий по­да­ток гро­мад — це по­да­ток на зем­лю. Гро­ма­ди, які зна­ють, як ви­ра­хо­ву­ва­ти і при­зна­ча­ти цей по­да­ток, уже ма­ють до­ста­тньо гро­шей у сво­їх бю­дже­тах. Але їм час­тко­во пе­ре­да­є­ться й акци­зний збір. Це дже­ре­ло до­хо­ду пра­цює да­ле­ко не одна­ко­во успі­шно на всіх те­ри­то­рі­ях. В одних мі­сце­во­стях є під­при­єм­ства, які йо­го спла­чу­ють, а в ін­ших їх мо­же й зов­сім не бу­ти. Я ду­маю, що тут спра­ва ще і в ко­му­ні­ка­ці­ях. Чо­му б спо­ча­тку не спро­бу­ва­ти, як за­кон пра­цю­ва­ти­ме, не по­ди­ви­тись, як він бу­де сприйня­тий те­ри­то­рі­я­ми, і ли­ше по­тім при­йма­ти. А ми спо­ча­тку при­йма­є­мо, а по­тім ди­ви­мо­ся, які в ньо­му дір­ки, і вно­си­мо змі­ни. Але не­ста­біль­ність за­ко­но­дав­ства, як ві­до­мо, не мен­ше зло, ніж не­до­лі­ки в ньо­му. Ось це не­га­тив­ний чин­ник у цій ре­фор­мі», — під­кре­слює Клю­чник.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.