На­ро­щу­ва­н­ня ви­до­бу­тку – спра­ва фа­хів­ців, а не са­мо­зван­ців

Хто ком­пен­сує дер­жа­ві шко­ду, зав­да­ну екс­плу­а­та­ці­єю Саха­лін­сько­го ро­до­ви­ща в ре­жи­мі ви­сна­же­н­ня?

Den (Ukrainian) - - Економіка - Бо­г­дан САВКІВ, ве­те­ран га­лу­зі

Ни­ні­шнє ке­рів­ни­цтво «Укр­га­зви­до­бу­ва­н­ня» пра­гне істо­тно збіль­ши­ти ви­до­бу­ток га­зу. І це, зві­сно, по­трі­бно всі­ля­ко під­три­му­ва­ти. Хо­ро­шим на­мі­ром є та­кож на­ро­щу­ва­н­ня уча­сті укра­їн­ських ком­па­ній у роз­від­ці та осво­єн­ні на­фто­га­зо­вих ро­до­вищ у кра­ї­нах Близь­ко­го Схо­ду, Афри­ки та Цен­траль­ної Азії. Пи­та­н­ня ли­ше в то­му, чи слід нам ста­ви­ти пе­ред со­бою не­ре­аль­ні зав­да­н­ня. Так, в «Укр­га­зви­до­бу­ван­ні» вва­жа­ють, що вже до кін­ця де­ся­ти­лі­т­тя на­ша кра­ї­на мо­же пе­ре­тво­ри­ти­ся з енер­го­за­ле­жної на та­ку, що екс­пор­тує вла­сні енер­го­но­сії. Пра­кти­ка так зва­них на­пру­же­них пла­нів, яки­ми не­рід­ко ті­ши­ли­ся в СРСР, до­ве­ла не­гі­дність та­ких не­про­ду­ма­них і не­о­б­ґрун­то­ва­них при­йо­мів.

ТРО­ХИ ІСТО­РІЇ УКРА­ЇН­СЬКО­ГО ГАЗОВИДОБУТКУ

Чи вар то на га ду ва ти, що Укра ї на бу ла пер шоп ро хід цем га­зо­ви­до­бу­ва­н­ня в СРСР, і на­пе­ре­до­дні отри­ма­н­ня не­за­ле­жно­сті ма ла най роз ви не ні шу в Єв­ро пі га зо ву га лузь. Біль ше то го, Укра­ї­на за­без­пе­чу­ва­ла га­зом Ро­сію, Бі ло русь, Мол до ву, Лит ву, Ла­твію. І це при­зве­ло до по­мі­тно­го ви­сна­же­н­ня ре­сур­сів. Сьо­го­дні ми ма­є­мо бу­ти вдя­чни­ми укра­їн­ським га­зо­ви­кам-па­трі­о­там Во­ло­ди­ми­ро­ві Ма­кси­мі­ву, Оле­ксанд ро ві Бо бош ку, Іва но ві Ді яку, які в цих умо вах ви яви ли да ле - ко­гля­дність і вжи­ли за­хо­дів, щоб за­по­біг­ти не­пра­во­мір­но­му на­ван­та жен ню на га зо ви до був ну га - лузь Укра­ї­ни, — во­ни за­без­пе­чи­ли ви­зна­чаль­ну участь укра­їнсь - ких бу­ро­вих ті бу­ді­вель­них ор­га­ні­за­цій у осво­єн­ні ре­сур­сної ба­зи від­да­ле­них ма­ло­до­сту­пних ре­гіо­нів Ро­сії. І мо­жна з упев­не­ні­стю го во ри ти, що без при ско ре но го вве­де­н­ня в дію но­вих ро­до­вищ за ме жа ми Укра ї ни сьо год ні у нас ви до бу ва ло ся б не 20 мі лья р дів ку бо мет рів віт чиз ня но го га зу, а ли­ше 5—7 мі­льяр­дів.

Від­так, у пер­ші ро­ки не­за­ле­жно­сті об­сяг га­зу вла­сно­го ви­до­бу­тку, а та­кож то­го, що над­хо­див як пла­та за по­слу­ги тран­зи­ту в Єв­ро­пу, до зво ляв за без пе чу ва ти на - дій­не га­зо­по­ста­ча­н­ня на­се­ле­н­ня та про­ми­сло­во­сті. А са­ма га­лузь пе­ре­тво­ри­ла­ся на основ­но­го до­но­ра на род но го гос по дар ст ва. Вод - но час про фе сі о на ли- га зів ни ки до­би­ва­ли­ся ста­бі­лі­за­ці­їі та на­віть на ро щу ван ня ви до бут ку га зу. 1992 ро ку бу ло роз роб ле но про - гра­му роз­ви­тку га­зо­вої про­ми­сло­вос ті на де ся ти річ ну пер с пек ти - ву, що пе ред ба ча ла по си лен ня роз­ві­ду­валь­них ро­біт і, від­по­від- но, до­ся­гне­н­ня рі­чно­го ви­до­бу­тку га­зу на рів­ні 27—35 мі­льяр­дів ку­бо мет рів. Бу ло ство ре но та кож про гра ми осво єн ня вуг ле вод не - вих ре­сур­сів при­бе­ре­жних мо­рів, ро­до­вищ га­зо­гі­дра­тів.

При­кро, що в уря­ді да­ле­ко не зав­жди під­три­му­ва­ли іні­ці­а­ти­ву фа хів ців. На жаль, пі сля утво - ре­н­ня 1997 ро­ку «На­фто­га­зу Укра­ї­ни» йо­го очо­ли­ли пе­ре­ва­жно «ме­не­дже­ри», да­ле­кі від ро­зу­мін ня спе ци фі ки га лу зі. З дум - кою фа хів ців га лу зі ніх то не ра - ху вав ся. Тож ви ще зга да на про - гра­ма роз­ши­ре­н­ня гео­ло­го-роз­ві­ду­валь­них ро­біт ви­ко­ну­ва­лась не­за­до­віль­но. Так, про­тя­гом 1998— 2007 ро­ків в Укра­ї­ні бу­ло ви­до­бу­то 133,8 міль­йо­на тонн умов­но­го па ли ва. А при ро ще но за па сів тіль­ки 148 міль­йо­нів тонн. Се­ре­дньо­рі­чний при­ріст ли­ше на 10— 11% пе­ре­ви­щу­вав ви­до­бу­ток. При­чо­му при­ро­стом за­па­сів вва­жа ли ся не тіль ки за па си но вих ро­до­вищ або пла­стів, а й ре­зуль­та ти пе ре оцін ки за па сів ді ючих ро до вищ. Однак сві то вий до свід свід чить, що іс тот не зро стан ня ви­до­бу­тку мо­жна за­без­пе­чи­ти ли­ше в то­му ра­зі, якщо при­ріст за­па сів бу де на по ря док ви щим за по­то­чний ви­до­бу­ток.

ЧИМ ШКІДЛИВА ГІГАНТОМАНІЯ «УКР­ГА­ЗВИ­ДО­БУ­ВА­Н­НЯ»?

То му я на го ло шую на то му, що на ра зі не вар то і на віть шкід - ли­во опе­ру­ва­ти гу­чни­ми га­сла­ми про пе ре тво рен ня Укра ї ни з га - зо­ім­порт­ної на екс­порт­ну дер­жа­ву без де­таль­ної оцін­ки си­ту­а­ції. Сьо год ні вва жа єть ся, що най - менш ви вче ною та най пер с пек - тив­ні­шою для роз­гор­та­н­ня ви­до­бут ку вуг ле вод нів час ти ною на - шої кра ї ни є пів день, вклю ча ю - чи ак ва то рії ук ра їнсь ких мо рів. Це справ ді так. Але по даль ше мас­шта­бне ви­вче­н­ня та гео­ло­гі­чне осво єн ня ці­єї те ри то рії за бло - ко ва но ді ями пу тінсь кої Ро сії. За хід ні ж та схід ні ре гі о ни до гли би ни 5— 6 ти сяч мет рів до - стат ньо ви вче ні. Осво єн ня біль - ших гли­бин по­тре­бу­ва­ти­ме до­ко­рін­но­го те­хні­чно­го пе­ре­о­сна­ще­н­ня та на віть пов ної за мі ни пар ку дав­но мо­раль­но та фі­зи­чно за­ста­рі лих бу ро вих вер с та тів. На цьо - му на прям ку по трі бен справ ж - ній тех ніч ний ри вок, на який спро мож ні ли ше від по ві даль ні про фе сі о на ли.

То­му тре­ба на­ре­шті по­ці­ка­ви­ти­ся, чи на­ші но­ві «ме­не­дже­ри» не та­кі ж, як сум­но­зві­сний Ка­ськів, чи оді оз ний по ку пець бу ро - вих морсь ких ви шок. Ди вує й тен ден ція вста нов лен ня не бо - ся­жних по­са­до­вих окла­дів по­са­дов­цям, які ще ні­чим се­бе не про­я­ви­ли. У зв’яз­ку з цим нам тре­ба ство­ри­ти стру­кту­ру, яка мо­гла б ба чи ти, про гно зу ва ти і ре алі зо - ву­ва­ти ре­аль­ну пер­спе­кти­ву роз - ви­тку га­лу­зі, від­по­від­а­ла за ра­ціо наль не ви ко ри стан ня до свід че - них фа­хів­ців та за під­го­тов­ку но­вих ка­дрів, а головне — за пе­ре­ос на щен ня роз від ки та бу рін ня, за­про­ва­дже­н­ня но­ві­тніх те­хно­ло­гій. І вже час, на­ре­шті, спро­сту­ва ти по пу ліс­тсь ку каз ку про мож ли вість піль го во го за без пе - че­н­ня на­се­ле­н­ня де­ше­вим га­зом влас но го ви до бут ку. Во люн та - рис­тсь ка по лі ти ка, яка за без пе - чу ва ла від пус к ну ці ну га зу для під­при­ємств на рів­ні со­бі­вар­то­сті та на віть ниж че, при зве ла тіль­ки до за­не­па­ду га­лу­зі. Адже газ влас но го ви до бут ку, як і ім - пор то ва ний, не рід ко по трап ляв не до на­се­ле­н­ня, а на під­при­єм­ства, які на­ле­жа­ли олі­гар­хам, і ви­ко рис то ву вав ся там прак тич но без оп лат но, а по тім пе рі о дич но спи су вав ся Вер хов ною Ра дою. Чи не за вка зів ка ми тих са мих олі­гар­хів?

То му пла ни го лов ної га зо ви - до­був­ної ком­па­нії кра­ї­ни, якою, без сум нів но, є « Укр­газ ви до бу - ван ня » , по тріб но ви бу до ву ва ти без гі­ган­то­ма­нії. На мою дум­ку, ре аль ність до зво ляє очі ку ва ти най­ближ­чим ча­сом ли­ше та­ко­го рів ня влас но го ви до бут ку, який міг би в основ­но­му за­без­пе­чу­ва­ти на се лен ня, а та кож під три му - ва­ти на дій ність за ку пів лі, у ви - пад­ку над­зви­чай­них по дій, в одно го із зов ніш ніх по ста чаль ни - ків, бу­ти для кра­ї­ни своє­рі­дним стра­хів­ни­ком.

ПІДЗЕМНІ ГАЗОВІ СХОВИЩА: БАЛАНСУВАННЯ НАД ПРІРВОЮ

Так са­мо і що­до під­зем­но­го збе­рі­га­н­ня га­зу. Вже час зрозуміти, що на­ші сховища є еле­мен­том на­дій­но­сті. Ви­хо­дя­чи з цьо­го, кра­ще на­гро­ма­ди­ти на­віть за­ви­ще­ний за­пас га­зу, бо при низь­кій тем­пе­ра­ту­рі йо­го від­су­тність по­ста­чаль­ни­ки — ані за­хі­дні, ані схі­дні — не ком­пен­су­ють за бу­дья­ку про­по­но­ва­ну на­ми ці­ну. На­га­даю, як­би ми­ну­лої зи­ми похо­ло­да­н­ня у се­ре­ди­ні сі­чня за­три­ма­ло­ся ще на де­ся­ток днів, на­ша кра­ї­на опи­ни­ла­ся б у ду­же по­га­ній си­ту­а­ції (у схо­ви­щах не ви­ста­ча­ло близь­ко 1 мі­льяр­да ку­бо­ме­трів).

То­му пе­ре­мо­жна те­за, що кра­ї­на обі­йшла­ся май­же без екс­пор­ту ро сійсь ко го га зу, є не ко рек т - ною: еко­но­мі­ка ба­лан­су­ва­ла над прірвою, по­си­ле­ний від бір га­зу в че­твер­то­му квар­та­лі мо­жна бу­ло здій­сню­ва­ти ли­ше за умо­ви зна­чно біль шо го на ко пи чен ня йо го за­па­сів. Ди­вує й ни­ні­шня не­роз­по­ря­дли­вість у по­пов­нен­ні то­вар­но го га зу для май бут ньої зи ми. Схо­же, ма­ти­ме­мо за­па­си, на­віть ниж­чі, аніж ми­ну­ло­го се­зо­ну.

Але це, так би мо ви ти, проб - ле­ми най­ближ­чо­го ча­су. У пер­спе­кти­ві ж Укра­ї­на має до­ся­гну­ти то­го, щоб на­ша мо­гу­тня си­сте­ма під зем но го збе рі ган ня га зу, її най­біль­ший у Єв­ро­пі За­хі­дно­укра їнсь кий ком п лекс став осно - вою Схі­дно­єв­ро­пей­сько­го га­зо­во­го ха­бу. Ще ва­жли­ві­шим зав­да­н­ням має ста ти збе ре жен ня і по - даль ше пов но цін не фун к ці о ну - ван ня ви со ко ефек тив но го ук ра - їнсь ко го га зо тран зит но го ко ри - до ру. Ра зом із со юз ни ка ми в Єв­ро пі нам не об хід но ви рі шу ва - ти гло­баль­ні про­бле­ми, що ви­ни­ка ють внас лі док на ма гань Ро сії по бу ду ва ти Пів ніч ний по тік- 2, який іде в об­хід Укра­ї­ни.

БРАК ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ — БІДА ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

Не­а­би­яке зна­че­н­ня ма­ють та­кож еле­мен­тар­ні ка­дро­ві про­бле­ми. Не сек рет, що до свід че них фа­хів­ців га­зо­транс­порт­ної си­сте­ми за раз по сту по во ви тис ка ють «знав­ці ко­му­наль­но­го га­зо­по­ста­чан ня » . До сить ска за ти, що го - лов­ним ін­же­не­ром в «Укр­га­зви­до­бу­ван­ні» пра­цює ко­ли­шній мер Охтир­ки, який, три­ва­лий час пе­ре бу ва ю чи на ке рів них по са дах у га­лу­зі, так і не став справ­жнім про фе сі о на лом. Очіль ник « Укр - тран с га зу » — опе ра то ра ук ра їн - ської га­зо­транс­порт­ної си­сте­ми — має ба зо ву зоо тех ніч ну осві ту, один із йо го за ступ ни ків — ко - ли­шній стар­ший офі­цер мі­лі­ції, на віть проф ком «по си ли ли » фа - хів­цем з-по­за меж га­лу­зі.

«День» не­що­дав­но пи­сав про не­про­ду­ма­ний (а якщо за­ми­сли­ти ся, то й ко руп цій ний) під хід до про ве ден ня тен де рів на гід ро - роз ри ви плас тів в « Укр­газ ви до - бу ван ні » . Це свід чить та кож і про те, що НАК «На­фто­газ Укра­ї­ни» не при­ді­ляє на­ле­жної ува­ги під ви щен ню про фе сі о на ліз му ТОП-ме­не­джмен­ту, який має за­без пе чи ти тех ніч ний про рив у га­лу­зі. Чо­му тен­де­ри про­во­ди­ли­ся са ме на 100, а не, ска жі мо, на 30 чи 7 гід ро роз ри вів? Бо не бу - ло на леж но го ана лі зу фон ду свер­дло­вин та гео­ло­го-про­ми­сло­вої спе­ци­фі­ки. Чи бе­руть до ува - ги лю­ди, які го­то­ві ви­тра­ти­ти ве­ли чез ні кош ти на ма со ві гід ро - роз­ри­ви, ту об­ста­ви­ну, що ін­тен - си фі ка ція від бо ру га зу ма ти ме хі ба що тим ча со вий ефект: за рік- пів то ра по чнеть ся ще стрім - кі­ший спад ви­до­бу­тку... Ма­гі­страль­ний шлях сут­тє­во­го зро­ста­н­ня га зо ви до бу ван ня — це са ме на­ро­щу­ва­н­ня від­кри­тих за­па­сів.

Свій вне­сок у це ма­ють вне­сти не тіль ки ін же нер ні, а й еко но - міч ні та пра во ві служ би ком па - ній. Во ни, зок ре ма, ма ють об ґ - рун ту ва ти і до по мог ти дер жа ві від шко ду ва ти втра ти, за вда ні кра­ї­ні упро­довж ми­ну­лих ро­ків. Так, від­кри­те й роз­бу­ре­не за бю­джет ні кош ти Са ха лінсь ке га зо - кон ден сат не ро до ви ще за ми ну - лої вла­ди бу­ло пе­ре­да­но так зва­ним ефе­ктив­ним вла­сни­кам, які всу­пе­реч ві­тчи­зня­ній пра­кти­ці та проекту, роз­ро­бле­но­му від­по­від­ни­ми ін­сти­ту­та­ми, по­гна­ли­ся за зба­га­че­н­ням і зумі­ли за­твер­ди­ти для цьо­го ро­до­ви­ща з ду­же ви­со­ким вміс том га зо во го кон ден са - ту... ре­жим ро­бо­ти на ви­сна­же­н­ня. Цим не­ві­гла­си за­вда­ли кра­ї­ні не­по­прав­ної шко­ди. А щоб на­да­лі зро би ти та кі фак ти не мож ли - ви­ми, слід, зокре­ма, зга­да­ти, що в кра­ї­ні існує і пра­цює Українська на­фто­га­зо­ва ака­де­мія, яка має ви­со­кий на­у­ко­во-ви­ро­бни­чий по­тен ці ал і го то ва кон суль ту ва ти пра­кти­ків з усіх пи­тань.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.