Про шкі­дли­вість дер­жав­но­го про­те­кціо­ні­зму

Оку­по­ва­ні те­ри­то­рії Пів­ні­чно­го Кі­пру як при­клад еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ві­ктор РОМАНЮК, на­ро­дний де­пу­тат

Фі­нан­су­ва­н­ня ви­трат на утри­ма­н­ня пе­ре­се­лен­ців пі­сля ане­ксії Кри­му та по­ча­тку вій­ни на схо­ді Укра­ї­ни ко­шту­ва­ли укра­їн­ським пла­тни­кам по­да­тків у пе­рі­од з 2014- го до 2016 ро­ку 5,8 млрд грн. Крім то­го, ви­пла­ти по без­ро­бі­т­тю для ці­єї ж ка­те­го­рії гро­ма­дян ко­шту­ва­ли 8,8 млрд грн. Окре­мо бу­ло ви­пла­че­но май­же 40 млрд грн пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня гро­ма­дя­нам так зва­них ДНР і ЛНР. Тоб­то за­галь­ні со­ці­аль­ні ви­пла­ти скла­ли май­же 55 млрд грн. А кіль­кість вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­них осіб — 1,5 млн гро­ма­дян. Для при­кла­ду, на­се­ле­н­ня всі­єї Чер­ні­гів­ської обла­сті скла­дає близь­ко 1 млн гро­ма­дян, на­се­ле­н­ня су­сі­дньої Сум­ської — від­по­від­но 1,1 млн.

Для на­шої дер­жа­ви це ко­ло­саль­ні фі­нан­со­ві ви­тра­ти, так са­мо як і ве­ли­че­зна мі­гра­ція тру­до­вих ре­сур­сів у ме­жах на­шої дер­жа­ви. Про­во­дя­чи по­лі­ти­ку со­ці­аль­них вли­вань, чи від­чу­ли ці со­ці­аль­ні гру­пи зро­ста­н­ня ма­те­рі­аль­но­го до­ста­тку? Су­дя­чи з офі­цій­ної ста­ти­сти­ки, одно­зна­чно — ні. До­бро­бут біль­шо­сті цих гро­ма­дян за­ли­ша­є­ться на низь­ко­му рів­ні.

Во­дно­час, якщо по­ди­ви­тись на кар­ту Укра­ї­ни за остан­ні 25 ро­ків, ми за­зна­ли ве­ли­че­зних люд­ських втрат і, як на­слі­док, ма­є­мо ці­лі ре­гіо­ни з низь­кою щіль­ні­стю на­се­ле­н­ня, які ма­ють кор­дон з ті­єю ж РФ. Для при­кла­ду, в одній Чер­ні­гів­ській обла­сті близь­ко 30% сіл сьо­го­дні май­же зне­лю­дне­ні, і ця тен­ден­ція зро­стає. Ми ма­є­мо ли­ше по­оди­но­кі ви­пад­ки, ко­ли пе­ре­се­ле­н­ня зі схо­ду Укра­ї­ни спря­мо­ва­не до та­ких зне­лю­дне­них ре­гіо­нів.

Люд­ський фа­ктор є клю­чо­вим для збе­ре­же­н­ня дер­жа­вою кон­тро­лю над те­ри­то­рі­єю і за­без­пе­че­н­ня за­хи­сту сво­їх ін­те­ре­сів.

Одним із при­кла­дів пе­ре­се­ле­н­ня ве­ли­кої кіль­ко­сті гро­ма­дян мо­же бу­ти при­клад Пів­ні­чно­го Кі­пру. Отри­мав­ши в 1960 ро­ці не­за­ле­жність, Пів­ні­чний Кіпр збе­рі­гав кон­флі­ктність на етні­чно­му ґрун­ті. За під­трим­ки вій­сько­вої ди­кта­ту­ри «чор­них пол­ков­ни­ків», яка пе­ре­бу­ва­ла при вла­ді в Гре­ції, на Кі­прі бу­ло здій­сне­но вій­сько­вий пе­ре­во­рот. У від­по­відь Ту­реч­чи­на вве­ла 30-ти­ся­чний вій­сько­вий кон­тин­гент і взя­ла під кон­троль май­же 37% ре­спу­блі­ки Кіпр.

При­чо­му до мо­мен­ту оку­па­ції на­се­ле­н­ня тюрк­сько­го по­хо­дже­н­ня ста­но­ви­ло ли­ше 10%, ре­шта бу­ли гре­ки.

У зв’яз­ку з тим, що Ту­реч­чи­на і Гре­ція бу­ли кра­ї­на­ми чле­на­ми НАТО, в 1975-му під егі­дою ООН бу­ло вве­де­но ми­ро­твор­чу мі­сію, яка пра­цює до сьо­го­дні.

Вже у 1983 ро­ці бу­ло про­го­ло­ше­но Ту­ре­цьку ре­спу­блі­ку Пів­ні­чно­го Кі­пру. Зго­дом Ту­реч­чи­на для збе­ре­же­н­ня кон­тро­лю оку­по­ва­ної те­ри­то­рії зро­би­ла два кро­ки:

1. Пе­ре­се­ли­ла на оку­по­ва­ну те­ри­то­рію Пів­ні­чно­го Кі­пру 115 тис. на­се­ле­н­ня з кон­ти­нен­таль­ної Ту­реч­чи­ни;

2. У 2014 ро­ці за­без­пе­чи­ла по­ста­ча­н­ня до Пів­ні­чно­го Кі­пру прі­сної во­ди по дну Се­ред­зем­но­го мо­ря.

Це да­ло змо­гу збіль­ши­ти час­тку на­се­ле­н­ня тюрк­сько­го по­хо­дже­н­ня до 20%.

Ці­ка­вим для нас бу­де про­цес ада­пта­ції пе­ре­се­лен­ців і під­трим­ка їх на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях.

Осо­бам, які по­го­джу­ва­лись пе­ре­се­ли­тись із те­ри­то­рії Ту­реч­чи­ни на Пів­ні­чний Кіпр дер­жа­ва на­да­ва­ла до­по­мо­гу. Во­дно­час сти­му­ли для пе­ре­се­ле­н­ня та­кої кіль­ко­сті на­се­ле­н­ня не но­си­ли тра­ди­цій­них форм під­трим­ки, які ін­тен­сив­но екс­плу­а­тує Укра­ї­на остан­ні 25 ро­ків, тоб­то на­да­н­ня мі­ні­маль­них со­ці­аль­них ви­плат без ство­ре­н­ня ба­зи для за­охо­че­н­ня під­при­єм­ни­цтва та са­мо­зайня­то­сті на­се­ле­н­ня.

Для ту­ре­цької вла­ди го­лов­ним бу­ло сти­му­лю­ва­н­ня під­при­єм­ни­цької актив­но­сті для пе­ре­се­лен­ців, осо­бли­во вра­хо­ву­ю­чи від­тік актив­ної ча­сти­ни на­се­ле­н­ня і ка­пі­та­лів з ці­єї те­ри­то­рії.

Зокре­ма, осо­бам, які по­го­ди­лись пе­ре­се­ли­тись до Пів­ні­чно­го Кі­пру, на­да­ва­лись кре­ди­ти на при­дба­н­ня жи­тла і піль­го­ві умо­ви для ве­де­н­ня під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті.

По­при всі тру­дно­щі, не­ви­зна­н­ня Пів­ні­чно­го Кі­пру і май­же пов­ну між­на­ро­дну ізо­ля­цію, мі­сце­ва еко­но­мі­ка де­мон­струє вра­жа­ю­че зро­ста­н­ня: 2001—2005 ро­ки: 5,4%, 6,9%, 11,4%, 15,4%, 10,6% від­по­від­но. За­га­лом ВНП пів­ні­чно­го Кі­пру з по­ча­тку по­лі­ти­ки пе­ре­се­ле­н­ня в пе­рі­од з 2000 ро­ку до 2009-го ви­ріс утри­чі! Одним із прі­о­ри­те­тних се­кто­рів роз­ви­тку мі­сце­вої еко­но­мі­ки обра­но се­ктор осві­ти.

Як на­слі­док, сти­му­лю­ва­н­ня актив­ної час­тки на­се­ле­н­ня і роз­ра­ху­нок на під­при­єм­ни­цькі іні­ці­а­ти­ви ви­ко­на­ли свою ево­лю­цій­ну фун­кцію.

Сьо­го­дні, по­тра­пив­ши до Пів­ні­чно­го Кі­пру, іно­зем­ний ту­рист пра­кти­чно не від­чу­ває обме­жень, по­чи­на- ючи з то­го, що мо­жна лег­ко роз­ра­хо­ву­ва­тись за до­по­мо­гою кар­ток між­на­ро­дних пла­ті­жних си­стем і за­кін­чу­ю­чи при­су­тні­стю між­на­ро­дних брен­дів, а най­го­лов­ні­ше — ви­со­ким рів­нем під­при­єм­ни­цької актив­но­сті мі­сце­вої гро­ма­ди!

Уряд Укра­ї­ни ви­тра­тив на пе­ре­се­ле­н­ня з оку­по­ва­них те­ри­то­рій ве­ли­че­зні фі­нан­со­ві ре­сур­си пла­тни­ків по­да­тків, ма­ю­чи пов­ну між­на­ро­дну під­трим­ку, одне із най­спри­я­тли­ві­ших в Єв­ро­пі по­да­тко­вих за­ко­но­давств що­до ма­ло­го і се­ре­дньо­го бі­зне­су, й отри­мав аб­со­лю­тно зво­ро­тний ефект.

Сьо­го­дні, пі­сля двох ро­ків вій­ни, мо­жна го­во­ри­ти, що за­зна­че­ні фі­нан­со­ві вкла­де­н­ня та мі­жна­ро­дна під­трим­ка не при­не­сли жо­дно­го по­зи­тив­но­го еко­но­мі­чно­го й со­ці­аль­но­го ефе­кту, го­лов­не — та­кі зна­чні вли­ва­н­ня аб­со­лю­тно не сти­му­лю­ють лю­дей до під­при­єм­ни­цтва і са­мо­зайня­то­сті. Ми не ма­є­мо ні еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, ні со­ці­а­лі­за­ції не­за­се­ле­них те­ри­то­рій, а ли­ше актив­ний від­тік най­більш актив­но­го про­шар­ку на­се­ле­н­ня за ме­жі Укра­ї­ни з одно­ча­сною швид­кою люм­пе­ні­за­ці­єю тих, хто роз­ра­хо­вує на під­трим­ку дер­жа­ви.

Оче­ви­дно, що ви­бра­ний шлях мі­ні­маль­но­го дер­жав­но­го про­те­кціо­ні­зму, без ство­ре­н­ня сти­му­лів до пра­ці та під­при­єм­ни­цтва пе­ре­се­ле­них гро­ма­дян не від­по­від­а­ють ін­те­ре­сам дер­жа­ви і су­спіль­ства.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.