Дон­бас отри­мав без­пре­це­ден­тний бю­джет роз­ви­тку

«День» го­во­рив із ав­то­ром від­по­від­но­го за­ко­ну Ма­кси­мом Єфі­мо­вим про те, на що пі­дуть ці гро­ші

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

Це пер­ша ка­ден­ція Ма­кси­ма Єфі­мо­ва у Вер­хов­ній Ра­ді. Але са­ме він є ав­то­ром одно­го з тих не­ба­га­тьох сут­тє­вих за­ко­но­дав­чих рі­шень, яки­ми мо­же по­хва­ли­ти­ся цей пар­ла­мент.

2 черв­ня 2016 р. ВРУ та­ки про­го­ло­су­ва­ла За­кон № 4623 «Про вне­се­н­ня змі­ни до під­пун­кту 4 пун­кту 24 роз­ді­лу VI «При­кін­це­ві та пе­ре­хі­дні по­ло­же­н­ня» Бю­дже­тно­го ко­де­ксу Укра­ї­ни», іні­ці­а­то­ром яко­го є Єфі­мов. В ре­зуль­та­ті чо­го Дон­бас — єди­ний з укра­їн­ських ре­гіо­нів — отри­мав без­пре­це­ден­тні чо­ти­ри мі­льяр­ди гри­вень су­бвен­цій на роз­ви­ток.

Ро­бо­та над про­су­ва­н­ням цьо­го за­ко­но­про­е­кту три­ва­ла 10 мі­ся­ців. Тяж­ко бу­ло про­би­ти­ся че­рез Мін­фін і... Опо­зи­цій­ний блок, роз­по­від­ає у інтерв’ю «Дню» Єфі­мов. Та не менш сер­йо­зний бій ще по­пе­ре­ду, ка­же на­ро­дний де­пу­тат. Адже те­пер по­трі­бно зро­би­ти так, щоб ці гро­ші бу­ли ви­тра­че­ні на те, що справ­ді по­тре­бує Дон­бас. Клю­чо­ве, чо­го б хо­ті­ло­ся на­шо­му спів­ро­змов­ни­ку — змі­ни­ти якість жи­т­тя в ре­гіо­ні. Са­ме то­му, з йо­го слів, так не­об­хі­дно пу­сти­ти цей бю­джет на інфраструктуру, осві­ту і ме­ди­ци­ну. Про спра­ви на Дон­ба­сі, про­ро­сій­ські на­строї і укра­їн­ський па­трі­о­тизм, а та­кож про те, хто сьо­го­дні най­біль­ше опи­ра­є­ться від­нов­лен­ню До­не­цької та Лу­ган­ської обла­стей — чи­тай­те в інтерв’ю «Дню» одно­го з най­ба­га­тших на­ро­дних де­пу­та­тів Вер­хов­ної Ра­ди 8-го скли­ка­н­ня.

*** — Ва­ші очі­ку­ва­н­ня від но­во­го по­лі­ти­чно­го се­зо­ну у Вер­хов­ній Ра­ді? Ба­га­то по­лі­то­ло­гів про­гно­зу­ють, що він мо­же ста­ти остан­нім для ці­єї ка­ден­ції пар­ла­мен­ту. Ви по­ді­ля­є­те та­ку дум­ку?

— Ду­же ба­га­то зав­дань зро­бле­но на­по­ло­ви­ну, то­му, зви­чай­но, хо­че­ться, щоб цей по­лі­ти­чний се­зон про­три­вав що­най­мен­ше до на­сту­пної осе­ні, аби всти­гну­ти за­кін­чи­ти по­ча­те.

По то­му, як від­був­ся пер­ший ро­бо­чий ти­ждень, я ба­чу, що пев­на кон­со­лі­да­ція в пар­ла­мен­ті є. Скіль­ки він про­жи­ве — за­ле­жить ли­ше від на­шої спро­мо­жно­сті при­йма­ти рі­ше­н­ня, які змо­жуть зня­ти на­пру­гу, що є сьо­го­дні в су­спіль­стві.

— Кон­кре­тно ви над чим пра­цю­ва­ти­ме­те?

— Що сто­су­є­ться ко­мі­те­ту, то у нас на роз­гля­ді є ба­га­то за­ко­нів, на­прав­ле­них на під­трим­ку вну­трі­шньо­го ви­ро­бни­ка, де­ре­гу­ля­цію і ство­ре­н­ня умов для бі­зне­су. Ми хо­че­мо, аби був прийня­тий за­ко­но­про­ект 3872, який «за­мо­ро­зить» ріст по­да­тку на зем­лю. Ця нор­ма за­че­пить пра­кти­чно усіх під­при­єм­ців як ма­лих, так і се­ре­дніх, і ве­ли­ких. По­трі­бно до­пра­цю­ва­ти за­ко­но­дав­ство по ін­ду­стрі­аль­них парках. Прийня­ти рі­ше­н­ня, яке до­зво­лить де­ре­во­об­ро­бним під­при­єм­ствам ім­пор­ту­ва­ти обла­дна­н­ня без спла­ти вві­зно­го ми­та і ПДВ. На ми­ну­лій се­сії ми за­бо­ро­ни­ли екс­порт «лі­су-кру­гля­ку», але це тіль­ки по­ло­ви­на ро­бо­ти для то­го, щоб за­пу­сти­ти лі­со­пе­ре­роб­ку в кра­ї­ні і не ку­пу­ва­ти олів­ці та рам­ки в Ки­таї.

Що ж до ро­бо­ти на окру­зі, то одним із най­ва­жли­ві­ших пи­тань є гло­баль­ні про­гра­ми від­нов­ле­н­ня Дон­ба­су, які за пів­то­ра ро­ку бо­роть­би з Мін­фі­ном ми на­ре­шті спро­мо­гли­ся за­пу­сти­ти. У черв­ні пар­ла­мент прийняв рі­ше­н­ня що­до ви­ді­ле­н­ня на роз­ви­ток До­не­цької та Лу­ган­ської обла­стей близь­ко чо­ти­рьох мі­льяр­дів гри­вень. Хо­ті­ло­ся б, щоб ці гро­ші справ­ді пе­ре­ро­сли в про­е­кти. Упро­довж на­сту­пних 9 мі­ся­ців в ре­гіо­ні ма­ють від­бу­ти­ся над­зви­чай­но ва­жли­ві транс­фор­ма­ції.

— Перш ніж пе­ре­йде­мо до де­та­лей по цих гро­шах і пи­тань ва­шо­го окру­гу, оскіль­ки ви зга­да­ли те­му по­да­тку на зем­лю, ска­жіть, на ва­шу дум­ку, цей пар­ла­мент го­то­вий ви­рі­ши­ти пи­та­н­ня від­кри­т­тя рин­ку зем­лі в Укра­ї­ні?

— Ні, це пи­та­н­ня не мо­же бу­ти ви­рі­ше­но в цьо­му ро­ці. По-пер­ше, ба­га­то де­пу­та­тів бу­дуть не го­то­ві втра­ти­ти свій аграр­ний бі­знес. По­дру­ге, це над­то скла­дна та бо­лю­ча те­ма, що­до якої і се­ред де­пу­та­тів, і у су­спіль­стві має бу­ти до ся­гну­то кон­сен­су­су.

— Вам справ­ді вда­ло­ся до­мог­ти­ся без­пре­це­ден­тно­го рі­ше­н­ня. До­не­цька і Лу­ган­ська обла­сті зав­дя­ки за­ко­ну, про який ви зга­да­ли, отри­ма­ють най­біль­ше ко­штів з держ­бю­дже­ту на про­е­кти роз­ви­тку. Роз­ка­жіть, на які кон­кре­тно про­е­кти во­ни бу­дуть спря­мо­ва­ні?

— Щоб за­кін­чи­ти кон­флікт на Дон­ба­сі, одні­єї зброї та па­трі­о­ти­зму не до­ста­тньо. На мою дум­ку, укра­їн­цям, осо­бли­во тим, які жи­вуть на те­ри­то­рі­ях, близь­ких до кон­флі­кту, по­трі­бно по­ка­зу­ва­ти но­ву якість жи­т­тя в кра­ї­ні. Ма­ють бу­ду­ва­ти­ся до­ро­ги, від­нов­лю­ва­ти­ся шко­ли, ство­рю­ва­ти­ся хо­ро­ша со­ці­аль­на ін­фра­стру­кту­ра, якої там ні­ко­ли не бу­ло. Аби лю­ди від­чу­ли, що дер­жа­ва дбає про сво­їх гро­ма­дян. На жаль, за два ро­ки ні­чо­го мас­шта­бно­го у цьо­му на­прям­ку зро­бле­но не бу­ло. Адже вій­на, ви­мо­ги МВФ, зо­бов’яза­н­ня пла­ти­ти від­со­тки по кре­ди­там, па­ді­н­ня еко­но­мі­ки да­ва­ли чі­ткий си­гнал — гро­шей на Дон­бас у дер­жа­ви не­має і не бу­де. Ми з цим зми­ри­ли­ся, але спро­бу­ва­ли зна­йти рі­ше­н­ня. На­ро­ди­лось во­но у сті­нах До­не­цької обл­держ­адмі­ні­стра­ції. За­про­по­ну­вав ідею го­ло­ва ОДА Пав­ло Же­брів­ський. Її суть про­ста — на­пра­ви­ти близь­ко чо­ти­рьох мі­льяр­дів гри­вень, що бу­ли за­ку­му­льо­ва­ні на ра­хун­ках мі­сце­вих бю­дже­тів оку­по­ва­них те­ри­то­рій, на роз­ви­ток та від­нов­ле­н­ня під­кон­троль­них Укра­ї­ні те­ри­то­рій Дон­ба­су. — В який спо­сіб? — Ну, на прик лад, Єна кі євсь - кий ме та лур гій ний за вод, який пра цює на оку по ва ній те ри то рії, пе ре ре єс т ру вав ся з Єна кі є во го в ук ра їнсь кий Ма рі у поль та пла - тить за­ро­бі­тну пла­ту сво­їм пра­ців­ни­кам. Від­по­від­но по­да­ток на до­хо­ди фі­зи­чних осіб спла­чу­є­ться в бю­джет Укра­ї­ни. Ка­зна­чей­ський ра­ху­нок мі­ста Єна­кі­є­ве зна­хо­дить- ся в Ма рі у по лі. На ньо го над хо - дять кош ти, але від по від но до бю­дже­тно­го ко­де­ксу, ор­га­ни вла­ди оку по ва них те ри то рій не фі - нан­су­ють ви­да­тки. Тоб­то, по-су­ті, у них на­ко­пи­чу­ю­ться до­хо­ди з ПДФО, по­да­тку на зем­лю, ЄСВ. За 2014, 2015 ро­ки ці гро­ші на­ко­пи­чу­ва­лись. То­му бу­ло прийня­то рі­ше­н­ня, що оскіль­ки ці ко­шти є ре­сур сом, який не ви ко рис то ву єть - ся, то ми мо­же­мо пе­ре­ра­ху­ва­ти їх на ра хун ки дер жоб лад мі ніс т ра - цій — До нець кої та Лу гансь кої. Та­ким чи­ном До­не­цька область отри ма ла близь ко трьох мі лья р дів гри­вень, і один мі­льярд отри­ма­ла Лу­ган­ська область.

— Це не­ма­лі гро­ші. Що кон­кре­тно бу­де зро­бле­но?

— Тіль­ки по Кр­ама­тор­ську 190 міль­йо­нів гри­вень пі­де на ре­монт і бу­дів­ни­цтво до­ріг. При цьо­му зна­чну ува­гу при­ді­ли­мо роз­ви­тку се­лищ нав­ко­ло мі­ста. Оскіль­ки сьо­го­дні ми по­стій­но го­во­ри­мо про не­об­хі­дність гро­ма­дам об’єд­ну­ва­тись, то вар­то як мі­ні­мум за­без­пе­чи­ти між ни­ми які­сну ко­му­ні­ка­цію. Для то­го щоб Кр­ама­торськ зміг об’єд­на­ти дов­ко­ла се­бе се­ли­ща-су­пу­тни­ки, не­об­хі­дно зро­би­ти так, щоб лю­ди лег­ко і зру­чно доби­ра­ли­ся до адмі­ні­стра­тив­но­го цен­тру. Для ро­зу­мі­н­ня, за 25 ро­ків на бу­дів­ни­цтво до­ріг в Кр­ама­тор­ську ви­ді­ля­ли в се­ре­дньо­му що­ро­ку бі­ля чо­ти­рьох міль­йо­нів гри­вень. 2015-й став пе­ре­лом­ним та без­пре­це­ден­тним за об­ся­га­ми за­лу­че­них ін­ве­сти­цій на ці по­тре­би. Об’єм ви­ко­на­них ро­біт пе­ре­ви­щив се­ред - ньо­рі­чні по­ка­зни­ки у 10 ра­зів. Це ко­ло­саль­ні по­ка­зни­ки для мі­ста.

У ці ло му по об лас ті од ним із най­ва­жли­ві­ших на­прям­ків є осві­та. За­пла­но­ва­но ство­ре­н­ня близь­ко 40 опор­них шкіл єв­ро­пей­сько­го рів ня. Кож не міс то До нець кої об лас ті от ри має од ну- дві су час ні те­хно­ло­гі­чні укра­ї­но­мов­ні шко­ли. Це бу­дуть ті осе­ред­ки, де укрі­плю­ва­ти­муть укра­їн­ський па­трі­о­тизм на Дон­ба­сі.

Дру­гим на­прям­ком є ство­ре­н­ня хо ро шої со ці аль ної інф ра - стру­кту­ри — ам­бу­ла­то­рії, по­лі­клі­ні­ки, ба­сей­ни, спор­тив­ні май­дан­чи­ки — все те, що дасть мо­жли­вість зви­чай­ним лю­дям по­ба­чи­ти ре аль не від род жен ня. Кра ма - торськ, Слов’янськ, Друж­ків­ка, Ко­стян­ти­нів­ка, Вол­но­ва­ха, Ба­хмут — це ма­лень­кі мі­ста, які бу­ли прив’яза­ні до про­ми­сло­вих об’єк-

Ма­ксим ЄФІ­МОВ — за­сту­пник го­ло­ви пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань про­ми­сло­вої по­лі­ти­ки та під­при­єм­ни­цтва, член де­пу­тат­ської фра­кції пар­тії «Блок Пе­тра По­ро­шен­ка». На­ро­див­ся 1 ли­сто­па­да 1974 ро­ку в Ка­зах­ста­ні. За­кін­чив Берн­ський уні­вер­си­тет, фа­куль­тет BVL (Швей­ца­рія), еко­но­мі­чний фа­куль­тет До­не­цько­го дер­жав­но­го уні­вер­си­те­ту та ме­та­лур­гій­ний — До­не­цько­го на­ціо­наль­но­го те­хні­чно­го уні­вер­си­те­ту. Вже в 22 ро­ки — у 1996 ро­ці — став ге­не­раль­ним ди­ре­кто­ром Кр­ама­тор­ської ме­та­лур­гій­ної ма­ши­но­бу­дів­ної ком­па­нії. У Вер­хов­ну Ра­ду при­йшов з по­са­ди ди­ре­кто­ра по­ту­жно­го під­при­єм­ства «Енер­го­ма­шспец­сталь». ЗМІ у 2015 ро­ці на­зва­ли Єфі­мо­ва одним із най­ба­га­тших на­ро­дних де­пу­та­тів від Дон­ба­су. Він обі­гнав за до­хо­да­ми Сер­гія Та­ру­ту і Юхи­ма Звя­гіль­сько­го. За­ро­бі­ток Єфі­мо­ва та йо­го сім’ї у 2015 ро­ці склав май­же 24,5 міль­йо­на гри­вень. Сам де­пу­тат за­де­кла­ру­вав по­над 18 міль­йо­нів гри­вень, у той час, як до­хо­ди йо­го сім’ї є втри­чі мен­ши­ми.

тів: шахт, за­во­дів. Так скла­ло­ся істо­ри­чно, що всі мі­ста Донеччини, за ви­ня­тком, мо­жли­во, Ма­рі­у­по­ля, бу­ли та­ки­ми, що на­зи­ва­ють «Бо­гом за­бу­ті». У цих мі­стах десятиліттями не фінансували інфраструктуру. У нас в Кр­ама­тор­ську є ли­ше один ві­дом­чий ба­сейн, який на­ле­жить за­во­ду. Не­має ні ко­му­наль­них ба­сей­нів, ні ко­му­наль­них ста­діо­нів. Ні­чо­го не­має. Є ли­ше кіль­ка ре­сто­ра­нів на 200 000 жи­те­лів. По су­ті, сьо­го­дні це мі­сто біль­ше схо­же на ро­бо­че се­ли­ще. Ще ві­сім ро­ків то­му 50% йо­го на­се­ле­н­ня ста­но­ви­ли пра­ців­ни­ки за­во­дів та чле­ни їхніх сі­мей. То­му ви­хо­ди­ло так, що в жит­ті біль­шо­сті лю­дей не бу­ло куль­тур­ної чи роз­ва­жаль­ної скла­до­вої. І це при то­му, що Кр­ама­торськ є ін­ду­стрі­аль­ною пер­ли­ною Дон­ба­су. У нас про­жи­ва­ють ба­га­то лю­дей з ви­щою те­хні­чною осві­тою, то­му що та­ка спе­ци­фі­ка ма­ши­но­бу­дів­ної га­лу­зі ви­ма­гає ка­дро­вої яко­сті. А що вже ка­за­ти про та­кі ро­бо­чі мі­сте­чка, як По­кровськ? Біль­шість їх ме­шкан­ців, по су­ті, ні­ко­ли не ба­чи­ла ци­ві­лі­за­ції ХХІ сто­лі­т­тя. І вла­сне, за ці чо­ти­ри мі­льяр­ди гри­вень мо­жна по­ка­за­ти та­ким лю­дям, що жи­т­тя в їхній кра­ї­ні мо­же бу­ти іна­кшим. І тіль­ки то­ді во­ни бу­дуть пи­ша­ти­ся Укра­ї­ною. То­му сьо­го­дні ми пе­ре­хо­ди­мо від «ла­та­н­ня ді­рок» до транс­фор­ма­ції спосо­бу жи­т­тя і сві

до­мо­сті ме­шкан­ців Дон­ба­су.

— Не менш ва­жли­ва для то­го, щоб Дон­бас мав хо­ро­ше май­бу­тнє, йо­го спро­мо­жність се­бе про­го­ду­ва­ти. Ви при­йшли у ве­ли­ку по­лі­ти­ку з там­те­шньо­го бі­зне­су, бу­ли ди­ре­кто­ром за­во­ду, то­му оче­ви­дно, що ма­є­те уяв­ле­н­ня про пер­спе­кти­ви еко­но­мі­ки цьо­го ре­гіо­ну. Що сьо­го­дні мо­же і має зро­би­ти дер­жа­ва: на роз­ви­ток яких га­лу­зей ста­ви­ти, як сти­му­лю­ва­ти ін­ве­сто­ра?

— Справ­ді, про­ми­сло­вість на­шо­го ре­гіо­ну ста­но­ви­ли ме­та­лур­гій­на, ма­ши­но­бу­дів­на та ву­гіль­на га­лу­зі, роз­ви­ва­лось, як і в ці­ло­му по Укра­ї­ні, сіль­ське го­спо­дар­ство. В основ­но­му все ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня і біль­шість ме­та­лур­гів ще з ра­дян­ських ча­су бу­ли зо­рі­єн­то­ва­ні на ро­сій­ський ри­нок, і за­ле­жність від ньо­го ся­га­ла орі­єн­тов­но70%. Швид­ко за­мі­ни­ти та­ку час­тку збу­ту про­сто не­ре­аль­но. Так, ми отри­ма­ли при­клад «Азов­ма­шу», який ро­бив ци­стер­ни, а сьо­го­дні сто­їть без за­мов­лень. Та­ка ж ситуація скла­да­є­ться і з Друж­ків­ським ма­шин­ним за­во­дом, і зі «Слав­тя­жма­шем» — сьо­го­дні їх про­сто рі­жуть на ме­та­ло­брухт. І це бі­да. Ін­шо­го ва­рі­ан­ту, ніж під­трим­ка дер­жа­ви че­рез спе­ці­аль­ні про­гра­ми, я не ба­чу. Якщо ми не хо­че­мо отри­ма­ти повної деіндустріалізації Дон­ба­су, то єди­ний ви­хід — це за­мі­ни­ти під­при­єм­ствам ро­сій­ський ри­нок укра­їн­ським. У нас є ри­нок для ві­тчи­зня­но­го ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня: є «Укр­за­лі­зни­ця», є пор­ти. Дру­гий пер­спе­ктив­ний на­пря­мок — це Мі­ні­стер­ство обо­ро­ни, яке та­кож має бу­ти за­ці­кав­ле­не у роз­ви­тку вла­сних ви­ро­бни­ків. У то­му, щоб на­ші під­при­єм­ства по­ча­ли по­ста­ча­ти про­ду­кцію для ві­тчи­зня­но­го ВПК. Це ве­ли­че­зний по­тен­ці­ал. Укра­ї­на по­вин­на бу­ти силь­на, в то­му чи­слі ма­ти по­ту­жну ар­мію.

Та­кож дер­жа­ва має взя­ти на се­бе роль ло­ко­мо­ти­ва в пи­тан­ні ін­ве­сти­цій в укра­їн­ський Дон­бас. Всі ро­зу­мі­ють, що при­ва­тний ін­ве­стор не пі­де в ра­йо­ни, близь­кі до вій­ни. А ці чо­ти­ри мі­льяр­ди гри­вень ста­нуть для ньо­го гар­ним си­гна­лом. Адже окрім то­го, що ми по­лі­пшу­є­мо якість жи­т­тя ме­шкан­ців, ми ство­рю­є­мо інфраструктуру в ре­гіо­ні та ви­рі­шу­є­мо пи­та­н­ня зайня­то­сті на­се­ле­н­ня.

— Ви ча­сто бу­ва­є­те на окру­зі. Все ще на­скіль­ки силь­ні там про­ро­сій­ські на­строї? Як ви оці­ню­є­те ймо­вір­ність ре­ван­шу на цій те­ри­то­рії про­ро­сій­ських по­лі­ти­чних сил?

— На­строї лю­дей ви­зна­чає їхній спо­сіб жи­т­тя. А спо­сіб жи­т­тя лю­дей на Дон­ба­сі ба­га­то в чо­му ви­зна­ча­ло те, що во­ни пра­цю­ва­ли на ро­сій­сько-орі­єн­то­ва­ні за­во­ди. Там все ще діє еко­но­мі­чний па­трі­о­тизм. Лю­ди ро­зу­мі­ють, що во­ни отри­му­ють хліб від за­мов­лень з Ро­сії. То­му, за мо­ї­ми оцін­ка­ми, близь­ко 40% ме­шкан­ців Кр­ама­тор­ська все ще див­ля­ться у бік РФ і не ду­же ві­рять в те, що роз­по­від­а­ють їм укра­їн­ські ка­на­ли. На­ше зав­да­н­ня це змі­ни­ти. Во­дно­час у мі­сті по­біль­ша­ло актив­них лю­дей з про­укра­їн­ською по­зи­ці­єю. Під час па­ра­ду до Дня Не­за­ле­жно­сті Укра­ї­ни ви­ши­ку­ва­ла­ся над­зви­чай­но дов­га ко­ло­на з укра­їн­ськи­ми пра­по­ра­ми, на­ба­га­то біль­ша, ніж ми­ну­ло­го ро­ку. Ту ж са­му кар­ти­ну ми не­що­дав­но спо­сте­рі­га­ли на від­крит­ті Са­ду Бер­над­сько­го.

Зви­чай­но, є си­ли (на­сам­пе­ред, це час ти на де пу та тів місь кої ра - ди), які всі­ля­ко на­ма­га­ю­ться пе­ре­шко­ди­ти по­зи­тив­ним змі­нам у Кр­ама­тор­ську. Во­ни ро­ка­ми, як - що не десятиліттями, си­дять при вла ді і зов­сім не хо­чуть, щоб нам вда­ло­ся зро­би­ти щось хо­ро­ше. Сьо­го­дні це ста­ло ве­ли­кою про­бле­мою. Їхнє про­ти­сто­я­н­ня по­зи­тив­ним змі­нам до­хо дить до аб­сур­ду,

«НА ДОН­БА­СІ ДЕСЯТИЛІТТЯМИ НЕ ФІНАНСУВАЛИ ІНФРАСТРУКТУРУ» «ЯКЩО МИ НЕ ХО­ЧЕ­МО ПОВНОЇ ДЕІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ ДОНЕЧЧИНИ...»

і в го­ло­ві не вкла­да­є­ться те, що во­ни бло­ку­ють рі­ше­н­ня, які мо­жуть які­сно по­лі­пши­ти жи­т­тя їх і їхніх зем­ля­ків.

— Во­ни спо­ді­ва­ю­ться, що ви про­ва­ли­те­ся. І що швид­ше це від­бу­де­ться, то швид­ше во­ни змо­жуть отри­ма­ти ман­дат від лю­дей на свою ді­яль­ність.

— Зви­чай­но. То­му я й ка­жу, що по­трі­бен час до­ве­сти роз­по­ча­те до кін­ця. Ми рік ви­тра­ти­ли на те, щоб прийня­ти цей за­кон і ви­би­ти ці чо­ти­ри мі­льяр­ди гри­вень. Те­пер нам по­трі­бно за­без­пе­чи­ти ре­а­лі­за­цію кон­кре­тних про­е­ктів на ці гро­ші в най­ближ­чий час і та­ким чи­ном, щоб це по­ба­чи­ли та від­чу­ли лю­ди.

Див­но, ко­ли ми при­йма­ли за­кон про ви­ді­ле­н­ня цих гро­шей, най­біль­ше сил бу­ло по­тра­че­но на бо­роть­бу з Мін­фі­ном і... «Опо­зи­цій­ним бло­ком». Ли­ше один де­пу­тат з ці­єї політичної си­ли під­три­мав на­шу іні­ці­а­ти­ву. Хо­ча зда­ва­ло­ся, йде­ться про ін­те­ре­си без­по­се­ре­дньо їхньо­го еле­кто­ра­ту.

Як, на­при­клад, бу­дуть ди­ви­ти­ся в очі го­ро­дя­нам, сво­їм су­сі­дам депутати мі­ськра­ди від «Опоблоку», які на днях заблокували ре­а­лі­за­цію про­е­кту з асфальтування 62 вулиць цен­траль­ної ча­сти­ни мі­ста і вну­трі­шньо­дво­ро­вих до­ріг?! Тоб­то най­ближ­чим ча­сом по­чнуть асфаль­ту­ва­ти до­ро­ги у всіх се­ли­щах, які від­но­ся­ться до мі­ста, і де депутати се­ли­щних рад всі­ля­ко спри­я­ли ро­бо­ті. А у са­мо­му Кр­ама­тор­ську до­ро­ги за­ли­ша­ться не­від­ре­мон­то­ва­ни­ми, хо­ча на це пе­ред­ба­че­ні ко­шти роз­мі­ром 100 млн гри­вень з цен­траль­но­го бю­дже­ту. Ко­ли у мі­ста ще з’яви­ться та­кий шанс?

— Не менш важливо для вас за­без­пе­чи­ти, щоб ці без­пре­це­ден­тні три мі­льяр­ди для До­не­цької обла­сті бу­ли ви­ко­ри­ста­ні про­зо­ро, ефе­ктив­но і без ко­ру­пцій­них скан­да­лів. Як ви зби­ра­є­те­ся це за­без­пе­чи­ти?

— Це справ­ді ко­ло­саль­ні гро­ші. В область, де про­жи­ває два міль­йо­ни лю­дей і близь­ко 800 ти­сяч пе­ре­се­лен­ців, при­йшло май­же три мі­льяр­ди гри­вень ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій. То­му щоб не бу­ло спе­ку­ля­цій, усі гро­ші на про­е­кти бу­дуть про­хо­ди­ти че­рез Prozorro. Біль­ше то­го, гро­ші не від­да­ють мі­стам. Роз­по­ря­дни­ком ко­штів є Обла­сна дер­жав­на адмі­ні­стра­ція, а мі­ста ли­ше го­ту­ють про­е­кти. Їх ре­а­лі­за­цію ку­ру­ва­ти­муть де­пар­та­мен­ти ОДА. Є на­віть ідея за­лу­чи­ти між­на­ро­дних екс­пер­тів, щоб кон­тро­лю­ва­ти про­цес про­хо­дже­н­ня гро­шей. Тоб­то зро­бле­но все, щоб ні ко­пій­ки з цьо­го фі­нан­су­ва­н­ня не бу­ло вкра­де­но. Біль­ше то­го — щоб во­но бу­ло ви­ко­ри­ста­но про­фе­сій­но. На­ве­ду та­кий по­ка­зо­вий і при­крий при­клад. Зі 136 міль­йо­нів гри­вень бю­дже­ту роз­ви­тку, який Кр­ама­торськ отри­мав зав­дя­ки фі­нан­со­вій де­цен­тра­лі­за­ції, ста­ном на 1 сер­пня 2016 ро­ку ви­ко­ри­ста­но ли­ше 30 міль­йо­нів. Тоб­то рі­вень осво­є­н­ня цих гро­шей ся­гає 27%. Ви­хо­дить, що ко­шти на роз­ви­ток мі­ста є, а чо­гось не ви­ста­чає, аби на­пра­ви­ти їх на по­трі­бні ці­лі. Є лю­ди, які ма­ють силь­не ба­жа­н­ня осво­ї­ти чу­жі гро­ші, але во­ни нам не со­ю­зни­ки. Ми з ко­ман­дою хо­че­мо зро­би­ти та­кі змі­ни, за які змо­гли б лег­ко відзві­ту­ва­ти пе­ред лю­дьми: чо­му са­ме цю шко­лу від­нов­лю­ють, чо­му са­ме цей са­до­чок уте­плю­ють, чо­му цю до­ро­гу ре­мон­ту­ють і т.д. До ре­чі, для Кр­ама­тор­ська ми на­пи­са­ли, по-су­ті, стра­те­гію роз­ви­тку під на­звою «Успі­шне мі­сто». В рам­ках ці­єї стра­те­гії ми і ру­ха­є­мо­ся да­лі.

«ДЕПУТАТИ «ОПОБЛОКУ» ЗАБЛОКУВАЛИ АСФАЛЬТУВАННЯ 62 ВУЛИЦЬ В КР­АМА­ТОР­СЬКУ»

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.