Як пе­ре­мог­ти Пу­ті­на?

Сво­ї­ми ре­це­пта­ми ді­ля­ться поль­ський гла­ва МЗС Ві­тольд ВАЩИКОВСЬКІ та нор­везь­кі екс­пер­ти Тор БУВОЛЛ і Хри­сті­ан ОТЛАНД, які цьо­го ти­жня при­бу­ли до Ки­є­ва

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Ро­зроб­ка стра­те­гій по­ве­дін­ки єв­ро­пей­ських кра­їн не­мо­жли­ва без де­таль­но­го ви­вче­н­ня си­ту­а­ції, яка ви­ни­кла у схі­дній Єв­ро­пі вна­слі­док агре­сії РФ про­ти Укра­ї­ни. Біль­ше то­го, ні Укра­ї­на, ні Єв­ро­па, ні НАТО яв­но не очі­ку­ва­ли та­ко­го роз­гор­та­н­ня по­дій, яке від­бу­ло­ся з по­ча­тку 2014 ро­ку. А це озна­чає, що не ли­ше роз­від­ка, а й під­хо­ди до ана­лі­ти­ки за­хі­дним екс­пер­там не­об­хі­дно до­ко­рін­но пе­ре­гля­да­ти.

В цьо­му пла­ні Пу­тін ду­же влу­чно ви­ко­ри­став ефект не­спо­ді­ван­ки. Не­пе­ре­дба­чу­ва­ність — ста­ла еле­мен­том ефе­ктив­но­сті агре­сії, а гра в під­мі­ну по­нять вда­ло за­ма­ску­ва­ла на­мі­ри Крем­ля. З ін­шо­го бо­ку, Пу­тін ні­чо­го осо­бли­во­го й не ви­га­дав. Він про­сто ско­ри­став­ся слаб­кі­стю по­ляр­ної сто­ро­ни, яка «про­ков­тну­ла» кон­флікт у Гру­зії, на­ро­би­ла по­ми­лок у зов­ні­шній по­лі­ти­ці, зокре­ма в Іра­ку. На­віть за­яви Пу­ті­на, який до­зво­ляв со­бі ста­ви­ти під сум­нів укра­їн­ську дер­жав­ність, не зна­йшли на­ле­жної ува­ги та від­по­від­ної ре­а­кції.

Так са­мо, як у Пу­ті­на в пев­ний мо­мент вко­ре­ни­лось пе­ре­ко­на­н­ня то­го, що так зва­на Но­во­ро­сія — це не ли­ше плід йо­го уяви, а й по­тен­цій­но існу­ю­чі пер­спе­кти­ви від­окрем­ле­н­ня пів­ден­но­го-схо­ду Укра­ї­ни, так і на За­хо­ді до­сі га­да­ють, що Пу­ті­на мо­жна «за­ми­ри­ти».

Дня­ми в го­стях у «Дня» якраз по­бу­ва­ли нор­везь­кі екс­пер­ти Тор БУВОЛЛ, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник, який очо­лює про­гра­му ви­вче­н­ня Ро­сії в Ін­сти­ту­ті обо­рон­них до­слі­джень в Осло та Хри­сті­ан ОТЛАНД, на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Ін­сти­ту­ту обо­рон­них до­слі­джень в Осло.

Нор­веж­ці в сан­кці­ях спра­ве­дли­во вба­ча­ють не якесь по­ка­ра­н­ня Крем­ля, а на­сам­пе­ред умо­ву не­мо­жли­во­сті роз­ви­тку обо­рон­ної про­ми­сло­во­сті Ро­сії до ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чно­го рів­ня. Адже це озна­ча­ти­ме не­без­пе­ку для всьо­го сві­ту. Та во­дно­час га­да­ють, що зго­дом Ро­сія все ж та­ки ста­не де­мо­кра­ти­чною кра­ї­ною. Для більш гли­бин­но­го ро­зу­мі­н­ня цьо­го су­пе­ре­чли­во­го пи­та­н­ня, не­об­хі­дно пір­ну­ти до істо­рії. На жаль, мен­таль­ність ро­сі­ян не змі­ню­ва­лась ві­ка­ми. Са­ме то­му на­віть у ста­ні зу­бо­жі­н­ня у ро­сі­ян за­ли­ша­є­ться по­пит на «ца­ря», яко­му мо­жна де­ле­гу­ва­ти від­по­від­аль­ність, а са­мим за­до­воль­ня­тись мі­ні­му­мом.

До ре­чі, під час на­сту­пу на Дон­бас, Кремль і під­го­ту­вав та­кий «со­ці­аль­ний пакет», ко­ли ме­шкан­ці оку­по­ва­них те­ри­то­рій пе­ре­бу­ва­ють у пов­ній за­ле­жно­сті від «вла­ди ав­то­ма­та». Пу­тін не лі­зе ту­ди, де йо­му да­дуть «по зу­бах». Сам же Дон­бас, як і Крим, го­ту­вав­ся мі­сце­ви­ми «князь­ка­ми», а де-фа­кто ре­зи­ден­та­ми Крем­ля, про­тя­гом до­сить три­ва­ло­го тер­мі­ну для сприйня­т­тя на­чеб­то «за­гро­зи» із За­хо­ду й обі- цян­ка­ми «по­вер­не­н­ня» до Ра­дян­сько­го Со­ю­зу.

Як пе­ре­мог­ти Пу­ті­на? Не тре­ба пле­ка­ти ілю­зій, що Ро­сія зда­тна до са­мо­стій­них пе­ре­тво­рень. Ро­сія ни­ні — це агре­сор, на кшталт на­цист­ської Ні­меч­чи­ни. І не тре­ба за­бу­ва­ти, що де­о­ку­па­ція Єв­ро­пи під час Дру­гої сві­то­вої вій­ни мо­жли­ва бу­ла ли­ше пі­сля взя­т­тя Бер­лі­ну, а Нюрн­берзь­кий про­цес став ще­пле­н­ням для уне­мо­жлив­ле­н­ня по­вто­ре­н­ня та­ких пре­це­ден­тів. На жаль, Кремль ма­ні­пу­лює сла­бо­стя­ми Єв­ро­пи і НАТО, та вмі­ло ви­ко­ри­сто­вує де­мо­кра­ти­чні фор­ми для не­де­мо­кра­ти­чних ці­лей, на­при­клад, «ре­фе­рен­ду­ми». Але є факт — ро­сій­ські тан­ки та «Гра­ди» ни­щать укра­їн­ські мі­ста, і ро­сій­ські вій­сько­ві та на­йман­ці від­рі­за­ють ру­ки з укра­їн­ським гер­бом.

По­ки ж об’єктив­но звіль­ни­ти оку­по­ва­ні те­ри­то­рії Укра­ї­на не мо­же. А то­чні­ше, за це тре­ба бу­де за­пла­ти­ти ве­ли­ку ці­ну. З ін­шо­го бо­ку, якщо не існує во­єн­но­го шля­ху де­о­ку­па­ції, то не існує й ди­пло­ма­ти­чно­го шля­ху. Ди­пло­ма­тія тут мо­же бу­ти одна — під­пи­са­н­ня ка­пі­ту­ля­ції сто­ро­ною, ко­тра про­гра­ла. Єв­ро­пі ж і НАТО в цій си­ту­а­ції не­об­хі­дно ро­зу­мі­ти, що одні­єю з сто­рін цьо­го кон­флі­кту є не Укра­ї­на, а світ та сві­то­ва си­сте­ма без­пе­ки, на яку й за­зі­хає агре­сор. Укра­ї­на ж ни­ні вла­сною кров’ю від­сто­ює без­пе­ку й ін­те­ре­си Єв­ро­пи.

От­же, якою ба­чать си­ту­а­цію на схо­ді Укра­ї­ни нор­везь­кі екс­пер­ти?

Тор БУКВОЛЛ: — Ми за­йма­є­мо­ся ви­вче­н­ням Ро­сії і Укра­ї­ни вже 15 ро­ків. Але хо­чу за­зна­чи­ти, що зви­чай­но, існує рі­зни­ця, як ми, екс­пер­ти, і про­сті нор­веж­ці оці­ню­є­мо по­дії, що від­бу­ва­ю­ться в Укра­ї­ні. Для ме­не си­ту­а­ція на схо­ді Укра­ї­ни ціл­ком оче­ви­дна — це вій­сько­ва агре­сія. І біль­шість у Нор­ве­гії теж ду­ма­ють, що це вій­сько­ва агре­сія Ро­сії про­ти Укра­ї­ни. Є ті, хто ду­має тро­хи іна­кше. Це в основ­но­му край­ні лі­ві. У пра­во­му кри­лі та­кож є ті, хто го­во­рить: тре­ба ро­зу­мі­ти Ро­сію.

Що­до пи­тань Кри­му я ба­га­то ви­сту­пав у Нор­ве­гії на рі­зних фо­ру­мах і ду­же ча­сто ме­ні ста­ви­ли за­пи­та­н­ня, що Крим — це ж ро­сій­ська зем­ля. Ці лю­ди не зна­ють, що Крим має скла­дну істо­рію. Про­те я їм від­по­від­ав, що мо­жу ро­зу­мі­ти, чо­му ро­сі­я­ни вва­жа­ють, що Крим мо­же на­ле­жа­ти їм. Але во­дно­час не тре­ба за­бу­ва­ти Ім­ма­ну­ї­ла Кан­та, який ска­зав, дії мо­жуть бу­ти ле­гі­тим­ни­ми, якщо во­ни від­по­від­а­ють за­галь­но­му за­ко­ну (дій так, як ти б міг по­ба­жа­ти, щоб ді­я­ли всі). Я їм ка­зав, якщо ви вва­жа­є­те пра­виль­ним, що ко­жна кра­ї­на має пра­во за­бра­ти шма­ток су­сі­дньої кра­ї­ни, ко­ли з’яви­ла­ся мо­жли­вість, то­ді ви ма­є­те ра­цію, що Крим по­ви­нен на­ле­жа­ти Ро­сії.

Хри­сті­ан ОТЛАНД: — Я ду­маю, ба­га­то хто в Нор­ве­гії і Скан­ди­на­вії зля­кав­ся то­го, що від­бу­ва­ло­ся тут біль­ше двох ро­ків то­му, адже ча­сти­на кра­ї­ни бу­ла оку­по­ва­на Ро­сі­єю. Ба­га­то хто зля­кав­ся ро­лі Ро­сії в цьо­му кон­флі­кті. Во­дно­час Нор­ве­гія — кра­ї­на-член НАТО, і ми не ду­ма­є­мо, що Ро­сія зро­би­ла б те ж са­ме на пів­но­чі Нор­ве­гії. У нас теж є ро­сій­ське на­се­ле­н­ня, осо­бли­во в пів­ні­чно-схі­дній ча­сти­ні кра­ї­ни. Але ро­сі­я­ни у нас до­бре ін­те­гро­ва­ні й не хо­чуть ста­ти ча­сти­ною Ро­сії. Ба­га­то хто не ли­ше в Нор­ве­гії, а й у Шве­ції і Фін­лян­дії хви­лю­є­ться че­рез по­дії в Укра­ї­ні. У Фін­лян­дії і Шве­ції від­бу­ва­ю­ться дис­ку­сії про мо­жли­вість член­ства в НАТО. Не ду­маю, що це ста­не­ться най­ближ­чим ча­сом, але в да­ле­ко­му май­бу­тньо­му це ціл­ком ре­аль­на мо­жли­вість.

— Яким­ви ба­чи­те ви­хід із ці­єї си­ту­а­ції, зокре­ма при­пи­не­н­ня Ро­сі­єю агре­сії на схо­ді Укра­ї­ни і по­вер­не­н­ня Кри­му, який бу­ло не­за­кон­но ане­ксо­ва­но?

Т.Б.: — По-пер­ше, Пу­тін має по­вер­ну­ти всі ці те­ри­то­рії. По­дру­ге, Укра­ї­на по­вин­на що­най­швид­ше пе­ре­бу­ду­ва­ти свою вну­трі­шню си­ту­а­цію, щоб ста­ти нор­маль­ною де­мо­кра­ти­чною кра­ї­ною, в якій не­має ко­ру­пції. По­тре­тє, Укра­ї­ні по­трі­бно швид­ше всту­пи­ти до Єв­ро­со­ю­зу. По­ки при вла­ді в Ро­сії за­ли­ша­є­ться Пу­тін чи хтось по­ді­бний до ньо­го, я маю сум­нів, що Укра­ї­на змо­же всту­пи­ти до НАТО. На­пев­но, кра­ще бу­ло б, щоб За­хід до­по­ма­гав Укра­ї­ні озбро­є­н­ня­ми, щоб во­на ста­ла силь­ною вій­сько­вою дер­жа­вою. Са­ме це мо­же зу­пи­ни­ти Пу­ті­на від аван­тюр.

Х. О.: — За­раз го­лов­не, щоб збе­рі­га­ли­ся сан­кції. На мою дум­ку, ці обме­жу­валь­ні за­хо­ди до­бре фун­кціо­ну­ють і впли­ва­ють на по­ве­дін­ку Ро­сії. То­му бу­ло б не­пра­виль­но їх за­раз зня­ти. Нор­ве­гія вве­ла ті ж сан­кції, що ЄС. Якщо у нас ра­ні­ше бу­ла спів­пра­ця між нор­везь­ки­ми і ро­сій­ськи­ми вій­сько­ви­ка­ми, спіль­ні на­вча­н­ня, то все це за­раз при­зу­пи­ни­ло­ся.

ФОТО РЕЙТЕР

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

У «Дні» НОР­ВЕЗЬ­КІ ЕКС­ПЕР­ТИ ПОДІЛИЛИСЬ СВО­ЇМ БА­ЧЕ­Н­НЯМ СТРАТЕГІЇ ЗВІЛЬНЕННЯ ОКУ­ПО­ВА­НИХ ТЕ­РИ­ТО­РІЙ ТА ВІД­НО­СИН ІЗРОСІЄЮ. «День» ПОДАРУВАВ ЕКС­ПЕР­ТАМ КНИГУ «КОТЕЛ», АБО СПРА­ВА БЕЗТЕРМІНУ ДАВНОСТІ» ДЛЯ КРА­ЩО­ГО РО­ЗУ­МІ­Н­НЯ НОВІТНЬОЇ ІСТО­РІЇ УКРА­Ї­НИ (НОР­ВЕЗЬ­КІ ЕКС­ПЕР­ТИ ТОР БУВОЛЛ І ХРИ­СТІ­АН ОТЛАНД)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.