Єв­ро­гар­мо­ні­за­ція: рух на галь­мах

Ро­змов на­ба­га­то біль­ше, ніж дій, вва­жа­ють екс­пер­ти

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Лі­то ми­ну­ло май­же без ре­форм. Та­ко­го ви­снов­ку ді­йшли гро­мад­ські акти­ві­сти, про­ана­лі­зу­вав­ши, на­скіль­ки за остан­ні три мі­ся­ці в Укра­ї­ні про­су­ну­ли­ся ре­фор­ми в га­лу­зі енер­ге­ти­ки, які, згідно з Уго­дою про асо­ці­а­цію, гар­мо­ні­зу­ють ві­тчи­зня­ні за­ко­ни з єв­ро­пей­ськи­ми, на­бли­жу­ють Укра­ї­ну до за­ко­но­дав­ства Єв­ро­со­ю­зу, а гро­ма­дян — до рів­ня жи­т­тя на­ших су­сі­дів на за­хо­ді.

■ «Ще рік то­му ми пи­ша­ли­ся ти­ми до­ся­гне­н­ня­ми, які бу­ли в га­зо­во­му се­кто­рі, — го­во­рить ке­рів­ник про­е­ктів та про­гра­ма­на­лі­ти­чно­го цен­тру DiXi Group Ро­ман НІЦОВИЧ, — бу­ло ухва­ле­но до­сить про­гре­сив­ний за­кон про ри­нок га­зу, го­ту­ва­ло­ся вто­рин­не за­ко­но­дав­ство, і всі спо­ді­ва­ли­ся, що на­ре­шті у нас по­чне пра­цю­ва­ти кон­ку­рен­тний і ефе­ктив­ний га­зо­вий ри­нок. Але ми­нув рік, і ми ба­чи­мо, що тем­пи пе­ре­тво­рень не ви­три­му­ю­ться, а та ві­зія, яка бу­ла за­кла­де­на в цьо­му за­ко­ні, май­же не пра­цює. Екс­перт кон­ста­тує, що пар­ла­мент, який ні­би­то пів­лі­та пра­цю­вав, не зміг роз­гля­ну­ти остан­ній із па­ке­ту за­ко­но­про­е­ктів, що мав би гар­мо­ні­зу­ва­ти по­ло­же­н­ня за­ко­ну про ри­нок га­зу з єв­ро­пей­ським за­ко­но­дав­ством».

«Із по­ча­тком се­сій­них за­сі­дань Вер­хов­ної Ра­ди очі­ку­є­мо на при­пи­не­н­ня « за­тиш­шя » і при­швид­ше­н­ня тем­пу пе­ре­тво­рень, — до­дав Ніцович. — Зокре­ма, це сто­су­є­ться ухва­ле­н­ня ба­зо­вих за­ко­нів у сфе­рі еле­ктро­енер­ге­ти­ки, за­хи­сту нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща, енер­го­ефе­ктив­но­сті, де­ре­гу­ля­ції та по­лі­пше­н­ня бі­зне­склі­ма­ту».

■ «72-га ди­ре­кти­ва в га­лу­зі еле­ктро­енер­ге­ти­ки го­во­рить нам про те, що Укра­ї­на по­вин­на бу­ла ухва­ли­ти. І тер­мін вже дав­но ми­нув, за­ко­ни про ре­гу­ля­то­ра та ри­нок еле­ктро­енер­гії, — від­зна­чає го­ло­ва ком­па­нії «Тран­с­енер­го­кон­сал­тинг» Сві­тла­на ГОЛІКОВА. — Зви­чай­но, за­кон про ре­гу­ля­то­ра рин­ку еле­ктро­енер­гії пе­ре­бу­ває біль­ше у по­лі­ти­чній пло­щи­ні, ніж у ор­га­ні­за­цій­но-пра­во­вій. І са­ме в цій пло­щи­ні три­ває по­лі­ти­чна бо­роть­ба між пев­ни­ми си­ла­ми, які по-рі­зно­му ба­чать не­змі­стов­не на­пов­не­н­ня ро­бо­ти від­по­від­ної на­ціо­наль­ної ко­мі­сії, а са­ме — ор­га­ні­за­цій­ну скла­до­ву її ді­яль­но­сті. Те­пер подаль­ша до­ля НКРЕКП за­ле­жа­ти­ме від по­лі­ти­чних до­мов­ле­но­стей та го­ло­су­ва­н­ня ці­єї осе­ні».

Екс­перт на­го­ло­шує на існу­ю­чих про­бле­мах у на­дій­но­сті укра­їн­ської енер­го­си­сте­ми і звер­тає ува­гу на те, що 22 сер­пня об’єд­на­на енер­ге­ти­чна си­сте­ма Бі­ло­ру­сі, Ро­сії, Укра­ї­ни, Мол­до­ви та при­бал­тій­ських кра­їн 40 хви­лин пра­цю­ва­ла на гра­ни­чно низь­кій ча­сто­ті й у ру­чно­му ре­жи­мі че­рез та­кі про­бле­ми (десь не спра­цю­ва­ла ав­то­ма­ти­ка). Си­ту­а­цію вда­ло­ся за­ла­го­ди­ти ли­ше зав­дя­ки ви­со­ко­му про­фе­сіо­на­лі­зму дис­пе­тче­рів в умо­вах, ко­ли ста­ла­ся ава­рія в Ро­сії й не пра­цю­ва­ли ре­зерв­ні по­ту­жно­сті. «Це — один з ар­гу­мен­тів то­го, що укра­їн­ська енер­го­си­сте­ма має все ж та­ки пра­цю­ва­ти в єди­но­му ком­пле­ксі з єв­ро­пей­ською», — вка­зує Голікова і до­дає, що ні­хто ще не по­ра­ху­вав еко­но­мі­чну ці­ну та­ко­го ін­ци­ден­ту: хто ко­му ви­нен і хто ко­му за це пла­тить.

■ Го­ло­ва прав­лі­н­ня РАЦ «Су­спіль­ство і дов­кі­л­ля» На­та­ля АНДРУСЕВИЧ за­зна­чає, що ре­фор­ми пе­ре­бу­ва­ють пе­ре­ва­жно на ета­пі пла­ну­ва­н­ня і роз­роб­ки нор­ма­тив­них актів, а основ­ни­ми до­ся­гне­н­ня­ми за­ли­ша­ю­ться роз­ро­бле­ні й прийня­ті пла­ни ім­пле­мен­та­ції для ко­жної ди­ре­кти­ви або ре­гла­мен­ту Єв­ро­со­ю­зу. Окрім то­го, на її дум­ку, по­зи­тив­ним є те, що Вер­хов­на Ра­да в пер­шо­му чи­тан­ні прийня­ла три єв­ро­ін­те­гра­цій­ні за­ко­но­про­е­кти, а го­лов­не — ра­ти­фі­ку­ва­ла Па­ризь­ку уго­ду з охо­ро­ни дов­кі­л­ля.

Про­блем­ним во­на вва­жає про­цес онов­ле­н­ня дер­жав­ної еко­ло­гі­чної по­лі­ти­ки, який за­тя­гу­є­ться: «У від­по­від­ній стратегії не­має ( окрім одно­го) ці­льо­вих по­ка­зни­ків. В Уго­ді про асо­ці­а­цію за­крі­пле­но, що еко­ло­гі­чній стратегії ма­ють вра­хо­ву­ва­ти­ся прин­ци­пи єв­ро­пей­сько­го пра­ва, а по­ки це не вра­хо­ва­но». Екс­перт та­кож на­го­ло­шує, що, за Уго­дою про асо­ці­а­цію, Укра­ї­на ще до 1 сі­чня 2013 ро­ку ма­ла б ре­а­лі­зу­ва­ти прин­ци­пи оцін­ки впли­ву енер­ге­ти­чних об’ єктів на дов­кі­л­ля. Однак до­ку­мент і до­сі їх не мі­стить.

■ « Укра­ї­на взя­ла на се­бе ду­же ба­га­то зо­бов’язань не ли­ше пе­ред Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом, — на­го­ло­шує екс­перт гро­ма­дян­ської ме­ре­жі «Опо­ра» Те­тя­на БОЙ­КО, — у ба­га­тьох до­ку­мен­тах пе­ред­ба­че­но, що ра­зом із під­ви­ще­н­ням та­ри­фів — вста­нов­ле­н­ням рин­ко- вих цін на енер­го­но­сії — уряд під­три­му­ва­ти­ме енер­го­збе­ре­же­н­ня, на­ла­го­джу­ва­ти­ме си­сте­му со­ці­аль­но­го за­хи­сту » . Ана­лі­зу­ю­чи іде­о­ло­гію уря­ду в цих пи­та­н­нях, екс­перт вка­зує, що у сфе­рі енер­го­ефе­ктив­но­сті Укра­ї­на зо­бов’язу­ва­ла­ся за­без­пе­чи­ти пов­ний ко­мер­цій­ний облік ко­му­наль­них по­слуг, вста­но­ви­ти стан­дар­ти енер­го­ефе­ктив­но­сті бу­ді­вель, за­про­ва­ди­ти фі­нан­со­ві ме­ха­ні­зми під­трим­ки сі­мей, які вжи­ва­ють за­хо­дів що­до змен­ше­н­ня енер­го­єм­но­сті сво­їх осель, а та­кож — роз­ро­би­ти со­ці­аль­ну по­лі­ти­ку, яка за­хи­ща­ти­ме най­бі­дні­ших лю­дей.

■ «Та ро­змов бу­ло на­ба­га­то біль­ше, ніж дій. Ми ба­чи­мо хво­ро­бу на по­пу­лізм, ко­ли обі­цян­ки сут­тє­во пе­ре­вер­шу­ють спра­ви, які ро­бить пар­ла­мент чи уряд, — кон­ста­тує Бой­ко, — ба­жа­не ду­же ча­сто ви­да­є­ться за дій­сне. Ни­ні є два за­ко­но­про­е­кти: уря­до­вий — про енергоефективність бу­ді­вель і де­пу­тат­ський — про ко­мер­цій­ний облік. Це — пе­ре­мо­га, як­би ще не бу­ло б та­кою «зра­дою», що за мо­єї пам’яті ці за­ко­но­про­е­кти вже три­чі по­бу­ва­ли в пар­ла­мен­ті. Цей про­цес три­ває вже ро­ків п’ять. Бу­де­мо спо­ді­ва­ти­ся, що цьо­го ра­зу їх та­ки схва­лять на цій се­сії».

По­вер­та­ю­чись до фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів, які ма­ли б під­три­му­ва­ти та­ку не­об­хі­дну дер­жа­ві іні­ці­а­ти­ву гро­ма­дян з під­ви­ще­н­ня енер­го­ефе­ктив­но­сті бу­ді­вель, фун­кціо­нер «Опо­ри» на­го­ло­шує: «Сьо­го­дні існує єди­на дер­жав­на про­гра­ма — про­гра­ма «те­плих» кре­ди­тів. Та на неї бу­ло ви­ді­ле­но на цей рік май­же 900 міль­йо- нів гри­вень. Але по­пит з бо­ку фі­зи­чних осіб пе­ре­вер­шив дер­жав­ну про­по­зи­цію, і гро­шей не ви­ста­чи­ло. Тож у ли­пні цьо­го ро­ку ві­це- прем’ єр за­пев­нив, що до­да­тко­во ви­ді­ля­є­ться 100 міль­йо­нів гри­вень. Але сьо­го­дні вже ве­ре­сень, та від­по­від­ну по­ста­но­ву уря­ду до­сі не опри­лю­дне­но. І на­зва­на про­гра­ма пра­кти­чно за­бло­ко­ва­на. Та й жо­дної но­вої по­ста­но­ви про 100 міль­йо­нів ні­хто в очі не ба­чив». Річ у тім, що її й не зби­ра­ли­ся пи­са­ти, бо по­пе­ре­дньо слід би вне­сти змі­ни до держ­бю­дже­ту.

«На­справ­ді ж пе­ред­ба­ча­ло­ся за­бра­ти ко­шти з про­грам під­трим­ки ОСББ та вста­нов­ле­н­ня енер­го­ефе­ктив­них ко­тлів», — по­яснює Бой­ко і пе­ре­хо­дить до ін­шо­го роз­ре­кла­мо­ва­но­го вла­дою, але не ре­а­лі­зо­ва­но­го ме­ха­ні­зму — Фон­ду енер­го­ефе­ктив­но­сті. «Крім про­го­ло­ше­ної кон­це­пції фон­ду, да­лі спра­ва не пі­шла, — не без гір­ко­ти го­во­рить екс­перт, — жо­дно­го роз­по­ряд­чо­го до­ку­мен­ту та на­віть пу­блі­чної ін­фор­ма­ції до­сі не­має». «Уряд при­ді­ляє на­ба­га­то біль­ше зу­силь і ко­штів пи­та­н­ням со­ці­аль­но­го за­хи­сту, ніж пи­та­н­ням енер­го­ефе­ктив­но­сті, — вва­жає екс­перт. — Ви­хо­дить так, що лю­ди, які отри­му­ють суб­си­дії, не за­ці­кав­ле­ні у енер­го­збе­рі­га­ю­чих за­хо­дах. І зно­ву до­во­ди­ться го­во­ри­ти про за­яви. Ві­це-прем’єри Ро­зен­ко та Зуб­ко не раз обі­ця­ли мо­не­ти­зу­ва­ти ча­сти­ну за­ли­шків суб­си­дій... Та в сер­пні бу­ло ухва­ле­но по­ста­но­ву, яка оста­то­чно за­би­рає всі ко­шти, які лю­дям вда­ло­ся зеко­но­ми­ти».

■ А ось що роз­по­ві­ла про цю си­ту­а­цію чи­та­чка «Дня» Ан­то­ні­на ДЖУЛАЙ: «Я маю суб­си­дію і на­ма­га­ю­ся ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти якнай­мен­ше во­ди. Ми­ну­ло­го мі­ся­ця я ви­тра­ти­ла пів­ку­ба. Та­риф­був 40 гри­вень. Я за­пла­ти­ла 20 гри­вень, тоб­то пов­ну вар­тість, а дер­жа­ва да­ла як суб­си­дію та­кож, при­пу­сти­мо, 30 гри­вень. Ко­ли во­да ще по­до­рож­ча­ла, я за­пла­ти­ла за пів­ку­ба 30 гри­вень, а дер­жа­ва пе­ре­ра­хує 97,7 грив­ні. Але ж я май­же пов­ну вар­тість спла­ти­ла. Я те­ле­фо­ну­ва­ла у від­діл суб­си­дій, і ме­ні від­по­від­а­ють: ні­чо­го не мо­же­мо зро­би­ти — все одно бу­де­мо суб­си­дію пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти то­му, хто на­дає вам по­слу­гу, мо­же­те звер­та­ти­ся до Ка­бмі­ну. То що ме­ні ро­би­ти: про­сто зли­ва­ти во­ду чи пи­са­ти да­ні не за лі­чиль­ни­ком, а на­пе­ред?».

P. S. Прем’ єр- мі­ністр Во­ло­ди­мир Грой­сман усе ж на­го­ло­шує, що зеко­ном­ле­на су­ма жи­тло­вої суб­си­дії по­вин­на пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти­ся спо­жи­ва­чам у ви­гля­ді гро­шо­вої ком­пен­са­ції. « Да­лі мо­не­ти­за­ція суб­си­дій, мо­не­ти­за­ція еко­но­мії суб­си­дій, якщо бу­дуть мен­ше спо­жи­ва­ти і за­оща­джу­ва­ти, цю еко­но­мію ми по­вин­ні пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти лю­дям ко­шта­ми», — ска­зав він у по­не­ді­лок на се­ле­ктор­ній на­ра­ді з ке­рів­ни­ка­ми мі­сце­вих ор­га­нів вла­ди з пи­тань со­ці­аль­но­го за­хи­сту на­се­ле­н­ня й від­зна­чив, що Ка­бмін пра­цює над цим пи­та­н­ням.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.