Вря­ту­ва­ти бі­жен­ців, щоб вря­ту­ва­ти Єв­ро­пу

Про си­стем­ний під­хід розв’яза­н­ня про­бле­ми, який скла­да­є­ться із се­ми прин­ци­пів

Den (Ukrainian) - - День Планети - Джордж СОРОС Джордж СОРОС, аме­ри­кан­ський фі­нан­сист, ін­ве­стор, фі­лан­троп Про­ект Син­ди­кат

Кри за бі жен ців в Єв­ро пі вже штов ха ла Єв­ро со юз на шлях де­зін­те­гра­ції, ко­ли 23 чер в ня бри тан ці, мо­ти­во­ва­ні ці­єю кри­зою, про­го­ло су ва ли за ви хід із ЄС ( Брек - зит). Кри­за бі­жен­ців і спро­во­ко­ва на нею ка та стро фа Брек зи ту під­си­ли­ли ксе­но­фоб­ські, на ціо­на­лі­сти­чні ру­хи, які те­пер пра­гну ти муть до пе ре мо ги на май - бу­тніх ви­бо­рах, у то­му чи­слі на за галь но на ці о наль них ви бо рах у Фран­ції, Ні­дер­лан­дах і Ні­меч­чи ни 2017 ро ку, а та кож на ре­фе рен ду мі 2 жов т ня в Угор - щи ні з пи тан ня про по лі ти ку бі­жен ців в ЄС і на по втор них пре­зи­дент­ських ви­бо­рах в Ав­стрії 4 гру­дня.

За­мість то­го, щоб об’єд­на­ти­ся для про ти сто ян ня цій за гро - зі, кра ї ни ЄС де мон ст ру ють де - да лі мен ше го тов нос ті спів пра - цю­ва­ти одна з одною. Во­ни здійс ню ють его їс тич ну міг ра цій ну по­лі­ти­ку за прин­ци­пом «роз­ори су­сі­да» (на­при­клад, роз­мо­ту­ють ко лю чий дріт на сво їх кор до - нах), що при­зво­дить до подаль­шої фра­гмен­та­ції Єв­ро­со­ю­зу, зав­дає сер­йо­зних зби­тків усім кра­ї­нам ЄС, зни­жує гло­баль­ні стан­дар­ти за­хи­сту прав лю­ди­ни.

Ни ніш ній не сис тем ний під - хід до кри зи бі жен ців, куль - мі­на ці­єю якої ста ла укла де на цьо­го року уго­да між ЄС і Ту­реч­чи ною з ме тою стри ма ти по тік бі жен ців зі Схід но го Се ред - зем­но мор’ я, страж дає від чо - ти­рьох фун да мен таль них вад. По- пер ше, її не мож на на зва ти до сте мен но єв ро пейсь кою: до - го­вір з Ту­реч­чи­ною бу­ло по­го­дже­но — а по­тім на­ки­ну­то Єв­ро­пі — ні­мець ким кан ц ле ром Ан­ге­лою Мер­кель. По-дру­ге, він ду же по­га но про фі нан со ва ний. По- тре тє, він пе ре тво рює Гре - цію на фак тич ний за гін для бі - жен ців, аб со лют но до цьо го не - при­сто­со­ва­ний.

Але най го лов ні ше, цей під - хід не є до­бро­віль­ним. ЄС на­ма - га­є­ться на­ки­ну­ти всім кра­ї­нам, ко­трі вхо дять до Со ю зу, кво ти, яким ба­га­то хто з них по­си­ле­но чи­нить опір, він зму­шує бі­жен­ців по год жу ва ти ся на про жи - ва­н­ня в кра­ї­нах, де на них ні­хто не че кає і ку ди во ни не хо чуть їха ти, на реш ті, він праг не по - вер ну ти до Ту реч чи ни тих, хто при був до Єв­ро пи не стан дар т - ним шля­хом.

Це сум но, оскіль ки ЄС не змо­же ви­жи­ти без си­стем­ної по­лі­ти­ки що­до на­да­н­ня при­тул­ку і міг ра ції. Ни ніш ня кри за не є ви­пад­ко­вою. Во­на зна­ме­нує по­ча­ток но­во­го пе­рі­о­ду збіль­ше­но­го міг ра цій но го тис ку, який з різ них при чин три ва ти ме все осяж не май бут нє. Се ред цих при чин: де мо гра фіч ний спад в Єв­ро пі, ви бу хо ве зро стан ня на - се­ле­н­ня в Афри­ці, по­лі­ти­чні та війсь ко ві кон ф лік ти в су сід ніх ре гі о нах, що зда ють ся не скін - чен­ни­ми, змі­на клі­ма­ту.

Із са мо го по чат ку уго да з Ту­реч чи ною ма ла ви гляд проб - ле ма тич ної. Уже са ма ви хід на ідея ці­єї уго ди, ні би бі жен ці змо жуть ле галь но по вер та ти ся до Ту­реч­чи­ни, є фун­да­мен­таль­но хиб ною. Для біль шос ті си­рій­ських бі­жен­ців Ту­реч­чи­на не є та­кою со­бі « без­пе­чною тре­тьою кра­ї­ною » , осо­бли­во пі­сля то­го, як в ли­пні там бу­ло здій­сне­но спро­бу­дер­жав­но­го пе­ре­во­ро­ту.

Який же ви­гляд мо­же ма­ти си­стем­ний під­хід? Не­за­ле­жно від йо­го фі­наль­ної фор­ми, він по­ви­нен спи­ра­ти­ся на сім прин­ци­пів.

По-пер­ше, ЄС має прийня­ти іс тот ну кіль кість бі жен ців без по се ред ньо з при фрон то вих кра­їн, при­чо­му без­пе­чним, упо­ряд­ко­ва­ним чи­ном. Для су­спіль­ства це буде най­більш прийня­тний ва­рі­ант, ніж ни­ні­шній без­лад. Якщо ЄС ві­зьме зо­бов’яза­н­ня при­йма­ти хо­ча б 300 тис. бі­жен ців на рік, то ді біль шість справ­жніх бі­жен­ців по­чнуть роз­гля­да­ти свої шан­си на до­ся­гне­н­ня ба­жа­но­го пун­кту при­зна­че­н­ня як до­сить ви­со­ки­ми, і це утри­має їх від спроб по­тра­пи­ти до Єв­ро­пи не­ле­галь­но — адже та­ка спро­ба по­зба­вить їх пра­ва на ле­галь­ний в’їзд.

По-дру­ге, ЄС має від­но­ви­ти кон­троль на сво­їх кор­до­нах. Ма­ло що роз’єд­нує і ля­кає су­спіль­ство біль­ше, ніж сце­ни ха­о­су.

По- тре тє, ЄС по тріб но зна­йти до­ста­тньо ко­штів для фі­нан­су­ва­н­ня си­стем­ної мі­гра­цій­ної по­лі­ти­ки. За оцін­ка­ми, про­тя­гом кіль­кох ро­ків до­ве де­ться ви­тра­ча­ти, що­най­мен­ше, 30 млрд єв­ро що­рі­чно, при цьо­му є ве­ли­че­зні ви­го­ди від по­лі­ти­ки «екс­тре­но­го фі­нан­су­ва­н­ня» (це швид- ке, одно­ра­зо­ве ви­тра­ча­н­ня ве­ли­ких сум гро­шей, за­мість ви­трат цих сум про­тя­гом кіль­кох ро­ків).

По-че­твер­те, ЄС тре­ба ство­ри ти єди ні ме ха ніз ми за хис ту кор­до­нів, роз­гля­ду за­пи­тів для на­да­н­ня при­тул­ку, по­ряд­ку роз­мі­ще­н­ня бі­жен­ців. Єди­ний про­цес на­да­н­ня при­тул­ку в Єв­ро­пі до зво лить ус уну­ти сти­му­ли для так зва но го шо пін гу бі жен ців (asylum shopping) і від­но­вить до­ві­ру се­ред кра­їн Єв­ро­со­ю­зу.

По-п’яте, по­трі­бно ство­ри­ти до­бро­віль­ний ме­ха­нізм для роз­мі­ще­н­ня бі­жен­ців, що вра­хо­вує їх ін­те­ре­си й ін­те­ре­си кра­їн, які їх при­йма­ють. ЄС не по­ви нен при му шу ва ти дер жа ви, що вхо­дять до со­ю­зу, при­йма­ти бі­жен­ців, яких во­ни при­йма­ти не хо чут ь, а бі жен ців — їха ти ту­ди, де їх ні­хто не хо­че ба­чи­ти. Є схе­ми, по­ді­бні тим, що ви­ко­ри­сто­ву­ють в Ка на ді, які до зво ля ють з’ясо­ву­ва­ти і по­єд­ну­ва­ти пе­ре­ва­ги як бі­жен­ців, так і сто­рін, що їх при­йма­ють.

По-шо­сте, ЄС має на­да­ва­ти істо­тно сер­йо­зні­шу під­трим­ку кра­ї­нам, які при­йма­ють бі­жен­ців. Йо­му та­кож слід бу­ти більш ще­дрим що­до Афри­ки. За­мість то­го, щоб ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ко­шти, які ви­ді­ля­ють на ро­зви­ток, для влас них по треб, Єв­ро со юз має за­про­по­ну ва­ти дій­сно гран - діо­зну уго­ду, спря­мо­ва­ну на за­до­во­ле­н­ня по­треб кра­їн-одер­жу­ва­чів до по мо ги. Це озна чає, що тре­ба ство­рю­ва­ти ро­бо­чі мі­сця в кра­ї­нах, звід­ки бі­жать лю­ди. Це до­зво­лить зни­зи­ти сти­му­ли мі­гра­ції до Єв­ро­пи.

На реш ті, сьо мий прин - цип — по­сту­по­ве ство­ре­н­ня спри­я­тли­во­го клі­ма­ту для еко­но­мі­чних мі­гран­тів. На тлі ста­рі­н­ня єв­ро­пей­сько­го на­се­ле­н­ня ви­го­ди, які мо же при нес ти міг ра ція, зна­чно пе­ре­ва­жа­ють ви­тра­ти на ін­те­гра­цію ім­мі­гран­тів. Усі фа­кти свід­чить про те, що мі­гран­ти зда­тні зро­би­ти істо­тний вне­сок до ін­но­ва­цій і роз­ви­тку, якщо їм на­да­ти шанс зро­би­ти це.

До­три­ма­н­ня цих се­ми прин­ци­пів, як вже го­во­ри­ло­ся ра­ні­ше, по­трі­бне для то­го, щоб за­спо­ко­ї­ти стра­хи су­спіль­ства, змен­ши­ти ха­о­ти­чний на­плив бі­жен­ців, за­без­пе­чи­ти пов­но­цін­ну ін­те­гра­цію ім­мі­гран­тів, на­ла­го­ди­ти вза­є­мо­ви­гі­дні від­но­си­ни з кра­ї­на­ми Близь­ко­го Схо­ду й Афри­ки, ви­ко­на­ти між­на­ро­дні гу­ма­ні­тар­ні зо­бов’яза­н­ня Єв­ро­пи.

Кри­за бі­жен­ців — це не єди­на кри за, яка по ста ла пе ред Єв­ро­пою, але во­на най­го­стрі­ша. Якщо бу де до сяг ну то іс тот но го по­сту­пу в розв’язан­ні про­бле­ми бі­жен­ців, то­ді з ін­ши­ми про­бле­ма­ми — три­ва­ла бор­го­ва кри­за в Гре­ції, на­слід­ки Брек­зи­ту, а та­кож ви­клик, ки­ну­тий Ро­сі­єю, — ста­не лег­ше впо­ра­ти­ся. Усі час - ти­ни па­зла тре­ба зі­бра­ти ра­зом, а шан­си зро­би­ти це за­ли­ша­ю­ться не ви со ки ми. Але як що є стра те гія, яка мо же при нес ти успіх, то ді всі, хто хо че збе ре - же­н­ня ЄС, ма­ють під­три­ма­ти її.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.