Чи гі­дна «ди­пло­ма­тія» на­ших сол­да­тів?

«До­по­ки не буде при­пи­не­но во­гонь і не га­ран­то­ва­но без­пе­ко­ве пи­та­н­ня, го­во­ри­ти про ре­а­лі­за­цію будь-яко­го по­лі­ти­чно­го ета­пу за­ра­но», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

До Ки­є­ва при їха ли го ло ви мі ніс терств за кор дон них справ Ні меч чи ни, Фран - ції, Ве ли ко­бри та нії, Поль­щі. Пе­ред тим ні­ме­цький очіль­ник МЗС Штайн­майєр за­явив, що ви­бо­ри на Дон­ба­сі ма­ють від­бу­ти­ся, адже це за­пи­са­но в Мін­ських до­мов­ле­но­стях. Ва таж ки бой о ви ків май же в уні сон за яв ля ють про « од но - сто­рон­нє» при­пи­не­н­ня во­гню з 15 ве­ре­сня і во­дно­час акти­ві­зу­ють об стрі ли, внас лі док чо го за­ги­ну­ли троє укра­їн­ських бій­ців. По ро шен ко ви сло вив на - дію на змі ни до Кон с ти ту ції в час ти ні де цен т ра лі за ції, які оста­то­чно має вне­сти Вер­хов­на Ра­да. Та­ка три­во­жна дис­по­зи­ція се ре ди ни цьо го тиж ня. Три вож на то му, що озву че ні лей т мо ти ви го во рять про про - цес за­мо­ро­же­н­ня кон­флі­кту на Дон ба сі, який де- фак то є вій - ною вна­слі­док ро­сій­ської агре­сії. Ро­змо­ви про де­цен­тра­лі­за­цію від лу ню ють чут ка ми про го рез віс ний « особ ли вий ста - тус» оку­по­ва­них те­ри­то­рій.

На тлі збіль­ше­н­ня за пер­ше пів­річ­чя 2016-го ім­пор­ту пи­ва в Укра ї ну із Ро сії утри­чі, РНБО, окрім ухва лен ня обо - рон но го бюд же ту на 2017 рік, має роз гля да ти сан к ції про ти агре­со­ра. Це не іро­нія, це факт по­двій­ної гри. І якщо РФ ве­де про ти Укра ї ну « гіб рид ну вій - ну», то ба­га­то екс­пер­тів вва­жа­ють, що про ти Укра ї ни « гіб - ри­дну вій­ни» ве­де ще й вла­да.

При­їзд зга­да­них єв­ро­пей­ських по­лі­ти­ків до Ки­є­ва ба­га­то хто пов’язує з ти­ском на Укра­ї­ну для ско­рі­шо­го про­штов­ху - ва­н­ня змін до Кон­сти­ту­ції. Ця вер­сія під­твер­джу­є­ться і за­ява­ми Пре­зи­ден­та про де­цен­тра­лі­за­цію. Ін­ші екс­пер­ти і по­лі­ти - ки пе ре ко на ні, що ніх то на Укра­ї­ну тиснути не зби­ра­є­ться. Один із ко­ли­шніх уча­сни­ків по­лі­ти­чної пе­ре­го­вор­ної гру­пи в Мін­ську­Ро­ман Без­смер­тний у свій час зі­зна­вав­ся «Дню», що дій­сно від єв­ро­пей­ських лі­де­рів упе­ре­го­во­рах ні­яко­го ти­ску­не від­чу­ва­є­ться. Так чи іна­кше все за­ле­жить від ме­жі допу­сти­мо­го з бо­ку­са­мої Укра­ї­ни.

На­га­да­є­мо, що рів­но рік то­му, під час го­ло­су­ва­н­ня в пер­шо­му­чи­тан­ні що­до змін до Кон­сти­ту­ції в ча­сти­ні де­цен­тра­лі­за­ції, під Ра­дою ста­лась тра­ге­дія — про­во­ка­тор ки­нув гра­на­ту, від чо­го за­ги­ну­ло чо­ти­ри пра­во­охо­рон­ці. Які б не бу­ли при­чи­ни цьо­го екс­це­су, але зро­зумі­ло, що у на­ро­ду та­кі го­ло­су­ва­н­ня за­хва­ту не ви­кли­ка­ють. І це пев­ною мі­рою три­має Ра­дув то­ну­сі. Не так дав­но пре­зи­дент Ка­зах­ста­ну­Ну рсул­тан На­зар­ба­єв за­явив, що По­ро­шен­ко го­то­вий до по­сту­пок що­до « осо­бли­во­го ста­ту­су » оку­по­ва­них те­ри­то­рій, але «йо­му­за­ва­жа­ють де­пу­та­ти » . Ко­мен­та­рів від офі­цій­но­го Ки­є­ва що­до та­кої ін­фор­ма­ції з вуст На­зар­ба­є­ва ні­хто так і не по­чув. Без­умов­но, мо­жли­во остан­ній не­о­ба­чно «злив» ди­пло­ма­ти­чний блеф, але все ж та­ки що­до пла­нів укра­їн­ської вла­ди сто­сов­но ста­ту­су оку­по­ва­них те­ри­то­рій не­ві­до­мо ні­чо­го окрім за­галь­них за­яв. Хо­ча, який ще мо­же бу­ти ста­тус у цих те­ри­то­рій, якщо во­ни оку­по­ва­ні? Зви­чай­но, ста­тус оку­по­ва­них! Але, в та­ко­му­ви­пад­ку, де за­кон про оку­по­ва­ні те­ри­то­рії? Всі ін­ші « під­хо­ди » є ні­чим ін­шим ніж спро­бою гра- ти за пра­ви­ла­ми агре­со­ра, який всі­ля­ко хо­че, з одно­го бо­ку, по­збу­тись сан­кцій ( і, схо­же, сан­кції вто­ми­ли й тих, хто їх за­про­ва­див), а з ін­шо­го, ре­аль­но оку­пу­вав­ши ча­сти­ну те­ри­то­рій, ро­би­ти ви­гляд, що Кремль тут ні до чо­го.

Без­умов­но, олі­гар­хат і вла­да по­чу­ва­ю­ться не­по­га­но й без оку­по­ва­них те­ри­то­рій. Єв­ро­па не­по­га­но по­чу­ва­є­ться й без Укра­ї­ни. То­му«за­ми­ри­ти», а не ви­рі­ши­ти, укра­їн­ське пи­та­н­ня остан­ній ду­же ви­гі­дно. І про­бле­ма тут по­ля­гає якраз в то­му, що Єв­ро­па дій­сно вва­жає це пи­та­н­ня ви­клю­чно укра­їн­ським. На­справ­ді ж, оку­па­ція ча­сти­ни Укра­ї­ни є на­па­дом на кра­ї­нув гео­гра­фі­чно­му­цен­трі Єв­ро­пи та най­га­не­бні­шим пре­це­ден­том, який по­ру­шив ба­зо­ві між­на­ро­дні пра­во­ві за­са­ди. Більш то­го, на­віть ро­сій­ський міф про на­чеб­то «вну­трі­шній кон­флікт» в Укра­ї­ні, по­при всю оче­ви­дну­бе­зглу здість ці­єї «те­о­рії » , пра­кти­чно ду­же під­хо­дить єв­ро­пей­ським пред­став­ни­кам. Це про­сто «зні­має про­бле­му». Але на­справ­ді ли­ше на ко­ро­ткий час, адже пла­ни Пу­ті­на, як ти­по­во­го оку­пан­та, не мо­жуть обме­жу­ва­тись час­ткою. Йо­му­по­трі­бні не те­ри­то­рії, а вплив. Вплив на Укра­ї­ну, на Єв­ро­пуі світ.

То­му « осо­бли­ві ста­ту­си » для ле­гі­мі­ти­за­ції бан­ди­тів і оку­па­ції ли­ше при­швид­шать ро­зви­ток апе­ти­ту­агре­со­ра. Зга­ду­ю­чи до­свід Ко­мін­тер­ну, Єв­ро­пей­ський Со­юз мо­же не­по­мі­тно для се­бе пе­ре­тво­ри­тись на Со­юз Ра­дян­ський. І це не пе­ре­біль­ше­н­ня для тих, хто пам’ятає істо­рію. То­му­зу си­л­ля сві­то­вих ди­пло­ма­тів ма­ють бу­ти спря­мо­ва­ні не на «за­ми­ре­н­ня» кон­флі­кту­між Ро­сі­єю і Укра­ї­ною, а на де­мон­таж крем­лів­сько­го ре­жи­му. І сан­кції в цьо­му пла­ні ли­ше обов’яз­ко­вий еле­мент стра­те­гії. Від укра­їн­ської ж сто­ро­ни за­ле­жить чі­тка ар­ти­ку­ля­ція сві­то­вим лі­де­рам сво­єї по­зи­ції. Га­не­бний до­свід го­ло­су­ва­н­ня за за­кон про «осо­бли­вий ста­тус» у ве­ре­сні 2014-го та го­ло­су­ва­н­ня за змі­ни до Кон­сти­ту­ції 31 сер­пня 2015-го ма­ють на­вчи­ти пар­ла­мен­та­рів го­лов­но­му ви­снов­ку— ні­які по­лі­ти­чні по­сту­пки агре­со­ру не по­став­лять кра­пку у вій­ні, а бу­дуть ли­ше одні­єю з форм ка­пі­ту­ля­ції.

«ДЛЯ НАС ВА­ЖЛИ­ВО ТУТ, В УКРА­Ї­НІ, ПОСТАВИТИ ШТАНМАЙЄРУ КОН­КРЕ­ТНІ ПИ­ТА­Н­НЯ»

Ган­на ГОПКО, го­ло­ва ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди у за­кор­дон­них спра­вах:

— Ві­зит Штайн­ма­є­ра мо­же бу­ти сприйня­то як тиск на Укра­ї­ну, але це не так. Пі­сля тої ша­ле­ної кри­ти­ки, яку отри­мав Штайн­ма­єр вна­слі­док ви­сту­пів уЄка те­рин­бур­зі, він сам іні­ці­ю­вав при­їзд до Ки­є­ва. Для нас ва­жли­во тут, в Укра­ї­ні, по­ста­ви ти йо му кон крет ні пи тан ня. Що до­ся­гну­то під час го­ло­ву­ва­н­ня Ні­меч­чи­ни в ОБСЄ? Що зро­би­ла Ні­меч­чи­на для то­го, щоб спо­сте­рі­га­чі ОБСЄ мо­гли бу­ти при­су­тні­ми в Кри­му? Що Ні­меч­чи­на і Фран­ція зро­би­ли для до­ти­ска­н­ня Пу­ті­на? То­му я ра­джу не під­да­ва­тись на ро­сій­ську про­па­ган­ду, яка роз­кру­чує по­сил, мов­ляв, до нас їдуть з Єв­ро­пи, щоб ди­кту­ва­ти умо­ви.

Окрім то­го, Штайн­ма­єр їде на схід Укра­ї­ни. Ду­же ва­жли­во, щоб він на вла­сні очі по­ба­чив об­стрі­ли на­шої те­ри­то­рії бо­йо­ви­ка­ми. Ба­жа­но, щоб во­ни по­тра­пи­ли яко­мо­га ближ­че до лі­нії зі­ткне­н­ня, щоб всі сум­ні­ви у них роз­ві­я­лись. Адже пе­ред тим як нам го­во­ри­ти якісь ре­чі про по­лі­ти­чний діа­лог, тре­ба на вла­сні очі пе­ре­ко­на­ти­ся, що оку­пант не зби­ра­є­ться по­ли­ша­ти агре­сив­них на­мі­рів, а от­же й по­лі­ти­чні ме­то­ди по­ки що не­мо­жли­ві. Ми жорс­тко на­по­ля­га­є­мо на то­му, що перш за все має сто­я­ти пи­та­н­ня без­пе­ки.

«ТЕ, БУ­ДУТЬ ТИСНУТИ НА НАС ЧИ НІ, ЗА­ЛЕ­ЖИТЬ ВИ­КЛЮ­ЧНО ВІД СА­МОЇ УКРА­Ї­НИ»

Сер­гій СОЛОДКИЙ, пер­ший за­сту­пник ди­ре­кто­ра Iн­сти­ту­ту сві­то­вої по­лі­ти­ки:

— Я б ін тер пре ту вав ві зит пар т не рів Укра ї ни по Нор - манд­сько­му фор­ма­ту з двох по­зи­цій. Пер­ше — це на­ма­га­н­ня від­но­ви­ти діа­лог між Укра­ї­ною та Ро­сі­єю пі­сля ФСБе­шної про­во­ка­ції в Кри­му у сер­пні цьо­го року та від­по­від­них за­яв Пу­ті­на, що не має сен­су в діа ло зі з Укра ї ною. Дру ге — це че рез від нов ле ний діа лог до сяг ну ти про­гре­су у пе­ре­го­вор­но­му про­це­сі. Осо­бли­во в цьо­му за­ці­кав­ле­на Ні­меч­чи­на, адже з одно­го бо ку за вер шу єть ся го ло ву ван - ня Ні меч чи ни в ОБСЄ на при - кін ці ро ку, і Штай н ма є ру по - трі­бно буде зві­ту­ва­ти, з дру­го­го бо­ку, в Ні­меч­чи­ні за­раз три­ває про цес ін тен си фі ка ції ви - бор­чої кам­па­нії.

Що­до мо­жли­во­го ти­ску на Укра­ї­ну, то, зви­чай­но, зга­да­ні фа­кто­ри зму­шу­ють Ні­меч­чи­ну да ва ти нам по ра ди, які б зру - ши ли си ту а цію з мер т вої точ - ки. Але я б не став тра­кту­ва­ти ці по ра ди як тиск. Це об мін дум­ка­ми, і ти­ском не буде, до­ки Укра ї на са ма не до зво лить на се­бе тиснути. По­ки що цьо­го не тра­пи­лось. Більш то­го, бу­ли ар­гу­мен­ти Укра­ї­ни, з яки­ми по­го­джу­ва­лась Ні­меч­чи­на. На­га­даю, що ще рік то­му був страх від так зва­но­го пла­ну Мо­ре­ля, але зре­штою ні­чо­го по­ді­бно­го не тра­пи­лось. Ми по­чу­ли чіт кі за яви Ан­ге ли Мер кель, що кон­флікт мо­жна буде вва - жа­ти вре­гу­льо­ва­ним ли­ше то­ді, ко ли Укра ї на від но вить кон т - роль над кор­до­ном. Нім­ці ду­же адек ват но сприй ма ють ар гу - мен­ти Укра­ї­ни. Ні­меч­чи­на по­ки що на пра­виль­но­му бо­ці істо рії. То му, хоч що б нам про - по ну ва ли, все бу де за ле жа ти ли ше від нас. До по ки не бу де при­пи­не­но во­гонь і не га­ран­то­ва но без пе ко ве пи тан ня, го во - ри­ти про ре­а­лі­за­цію будь-яко­го по лі тич но го ета пу за ра но. Всі ба чать, що не Укра ї на бло кує про­цес пе­ре­го­во­рів, а Ро­сія.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.