Як зро­би­ти бю­джет че­сним?

Біль­ше гро­шей за­слу­го­вує той се­ктор, де від­бу­ва­ю­ться ре­фор­ми, — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Сьо год ні ( в чет вер) уряд по - обі цяв від по від но до бюд - же­тно­го ко­де­ксу пред­ста­ви­ти Вер­хов­ній Ра­ді та кра­ї­ні го­лов­ний ко­што­рис кра­ї­ни. «Цьо­го ти­жня уряд вне­се до пар­ла­мен­ту бю­джет на 2017 рік, — за­явив у по­не­ді­лок прем’єр-мі­ністр Во­ло­ди­мир Грой­сман у сво­є­му он­лайн­ві­део­звер­нен­ні у Facebook. — Ми зро би мо це ма ло не впер ше вчас - но. Ми аб­со­лю­тно го­то­ві до дис­ку­сії з по­гля­ду то­го, яким має бу­ти бю­джет на 2017 рік. Ми дис­ку­ту­ва­ти­ме­мо з де­пу­та­та­ми, з екс­пер­та ми. Але ду же важ ли во, що ми вне се мо чес ний бюд жет — бюд - жет, який буде зро­зумі­лим за сво­ї­ми до­хо­да­ми й ви­тра­та­ми». І то­го ж дня гро­мад­ські акти­ві­сти та чи­нов­ни­ки про­ве­ли дис­ку­сію, на які на­прям­ки й га­лу­зі слід спря­мо­ву­ва­ти пу­блі­чні фі­нан­си кра­ї­ни, що має бу­ти прі­о­ри­те­том уря­ду й за­ко­но­дав­ців.

«ВДАРИМО» БЮДЖЕТОМ ПО БЕЗДОРІЖЖЮ

Першими взя­ли сло­во при­бі­чни ки роз вит ку інф ра струк ту ри. Ди рек тор Цен т ру транс пор т них стра те гій Сер гій Вовк за зна чив, що та­кі дві мо­но­поль­ні га­лу­зі, як «Укр­за­лі­зни­ця» й мор­ські пор­ти, що ро ку вно сять до бюд же ту сім мі­льяр­дів гри­вень пря­мих по­да­тків. У той же час не має жод ної дер жав ної про гра ми фі нан су ван - ня цих га­лу­зей за ра­ху­нок ко­штів бю­дже­ту. «Що та­ке ін­фра­стру­кту­ра? Во на є дій ною ко ро вою бюд - же ту чи ру ші єм еко но мі ки? Від - по­відь на це пи­та­н­ня ми шу­ка­є­мо вже двад­цять ро­ків», -ска­зав Вовк і при­пу­стив, що в Укра­ї­ні діє пер­ший під хід. Че рез це в кра ї ні зро­стає ава­рій­ність на транс­пор­ті, фі­ксу­ю­ться та­кож зу­пин­ки транс­пор­ту че­рез брак па­ли­ва. Екс­перт про­по­нує змі­ни­ти під­хо­ди до ін­фра­стру­кту­ри. На йо­го дум­ку, слід під­три­му­ва­ти еко­но­мі­ку шля­хом роз вит ку інф ра струк ту ри. Він упев не ний, що в цьо му з ним по - го­дя­ться і агра­рії, і ме­та­лур­ги — ті ком­па­нії, що під­три­му­ють екс­порт, під­ні­муть оби­дві ру­ки.

Екс-го ло ві де пар та мен ту Мі - нін ф рас т рук ту ри Ро ма ну Хмі лю тре ба бу ло го во ри ти про до ро ги, але він за­го­во­рив про без­до­ріж­жя. За йо­го сло­ва­ми, за остан­ні де­сять ро ків фі нан су­ван ня до рож ньо го гос по дар ст ва ста но ви ло ли ше 10% від над­хо­джень до бю­дже­ту, що скла­да­ю­ться зі збо­рів, спла­че­них ав­то­мо­бі­лі­ста­ми, й акци­зів на наф то про дук ти. Та й ці су ми, за йо­го сло­ва­ми, зна­чною мі­рою роз­кра­да­ю­ться. У ре­зуль­та­ті 60% за­галь но на ці о наль них до ріг у ава - рій­но­му ста­ні. І в та­ко­му ж ста­ні 70% мо­стів.

« У нас най ближ чи ми ро ка ми мо же по ча ти ся « мос то пад » , — про­гно­зує екс­перт, а та­кож за­зна­чає, що че рез по га ний стан до ріг на них що­ро­ку ги­не вдві­чі біль­ше лю дей, ніж у АТО. Від од но го до п’ яти мі лья р дів гри вень що ро ку йде на ре­монт ав­то­мо­бі­лів, що ви­хо­дять з ла­ду че­рез не­при­да­тні до­ро­ги, кон­ста­тує екс­перт. У той же час, за йо го сло ва ми, кра ї ни, які зайня­ли­ся мас­шта­бним бу­дів­ни­цтвом до­ріг, до­ве­ли, що ко­жен до­лар, ін­ве­сто­ва­ний в до­ро­ги, дає на ви­хо­ді 1,6 до­ла­ра по­вер­не­н­ня цих ін вес ти цій шля хом впли ву на зро­стан ня ВВП і по се ред ніх по - да­тків з тих бі­зне­сів, що роз­ви­ва­ю­ться дов­ко­ла по­бу­до­ва­ної ін­фра­стру­кту­ри.

Вовк та­кож го­во­рить про во­дні ар­те­рії кра­ї­ни, яки­ми ра­ні­ше пе­ре­во­зи­ло­ся 60 міль­йо­нів тонн ван­та жів, а за раз ли ше близь ко п’ яти. Вар тість дно пог либ лен ня Дніп ра до 50 міль йо нів гри вень. Але вже 5- 6 ро ків це пи тан ня не ви рі шу єть ся. « Річ ка прак тич но «не те­че» че­рез те, що ми не мо­же­мо ор­га­ні­зу­ва­ти і про фі­нан­су­ва­ти ро­бо­ти для по­гли­бле­н­ня фар­ва­те­ру » , — за зна чає ди рек тор ін с ти - ту­ту. Від­по­від­ні рі­ше­н­ня, за йо­го сло­ва­ми, мо­жна прийня­ти за два мі­ся­ці.

ЗДО­РОВ’Я ТА ОСВІ­ТА — НЕ СОЦІАЛКА, А ІН­ВЕ­СТИ­ЦІЇ В ЕКО­НО­МІ­КУ

« Без осві ти ми не ма ти ме мо су­ча­сних те­хно­ло­гій, — за­зна­чає рад ник мі ніс т ра осві ти та на уки Во­ло­ди­мир Бах, — вже й за­раз ми втра­ти­ли при­ла­до­бу­ду­ва­н­ня й ба­га то ін ших тех но ло гій. Ми ри зи - ку є мо втра ти ти на віть чор ну ме - та­лур­гію, бо в нас не­має фа­хів­ців, зда­тних ви­ро­бля­ти кон­ку­рен­то­спро­мо­жну про­ду­кцію, на­ші рин­ки по­стій­но зву­жу­ю­ться че­рез те, що не­має від­по­від­них фа­хів­ців. Нам по тріб ні су час на осві та, су час на на­у­ка. А для цьо­го по­трі­бно їх фі­нан­су­ва­ти».

Екс-за­сту­пник мі­ні­стра осві­ти та на­у­ки, ві­це-пре­зи­дент Ки­їв­ської шко­ли еко­но­мі­ки Ін­на Сов­сун озву­чи­ла «про­сту від­по­відь» на твер­дже­н­ня про те, чо­му осві­та ви­ма­гає біль­шо­го бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня, ніж ін­фра­стру­кту­ра: «Вкла­де­н­ня в ін­фра­стру­кту­ру при­но­сять 1,6 до­ла­ра на один вкла­де­ний, а один до­лар, вкла­де­ний в осві­ту, в дов­го­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві при­но­сить за рі­зни­ми оцін­ка­ми від 8 до 15 до­ла­рів». То­му ін­ве­сти­ції в осві­ту є стра­те­гі­чни­ми й ва­жли­ви­ми, го­во­рить во­на.

«Одна з го­лов­них про­блем при пла ну­ван ні бюд же ту ме ди ци ни те, що ми оці­ню­є­мо від­по­від­ні ви­тра ти ви ключ но як со ці аль ні ви - тра ти, — за­зна­чає за ступ ник мі - ніс т ра охо ро ни здо ров’ я Пав ло Ков­то­нюк, — на мій по­гляд, це ін­ве­сти­ції. По-пер­ше, в еко­но­мі­ку. Адже лю­ди — це наш най­го­лов­ні­ший і най­до­рож­чий ре­сурс. А ме­ди­ци­на по­дов­жує для них час тру­до­во­го жи­т­тя. І в пе­ре­ра­хун­ку на один вкла­де­ний до­лар, зокре­ма у про­фі­ла­кти­ку за­хво­рю­вань, во­на дає 11,5 до ла ра. По- дру ге, це ін - ве­сти­ції в по­лі­ти­чну ста­біль­ність дер­жа­ви».

« Ре фор ма ме ди ци ни в остан - ніх чо­ти­рьох опи­ту­ва­н­нях вхо­ди­ла до п’ятір­ки най­жа­да­ні­ших ре­форм, — про­дов­жує за­сту­пник мі­ні­стра, —а в одно­му з них ви­йшла на дру­ге мі­сце. В охо­ро­ну здо­ров’я тре­ба ін­ве­сту­ва­ти ще й для то­го, щоб бу­ла стій­кою на­ша по­лі­тич на сис те ма » . « Чо го лю ди бо - ять ся сьо год ні най біль ше? — за - пи­тує чи­нов­ник. — Во­ни ба­жа­ють один одно­му, щоб не бу­ло вій­ни й ба жа ють здо ров’ я. Адже що ро ку 640 ти сяч сі мей в Укра ї ні ви му - ше ні здій с ню ва ти ка та стро фіч ні для них фі­нан­со­ві ви­тра­ти на ме­ди ци ну. І во на є пер шою се ред усіх при­чин па­ді­н­ня за ме­жу бі­дно­сті. У сі­чні 2016 року 92% гро­ма­дян Укра­ї­ни бо­я­ли­ся, що в ра­зі хво ро би по трап лять у тяж ке фі - нан­со­ве ста­но­ви­ще».

Ін­ве­сту­ва­ти в ме­ди­ци­ну не­об­хід но ще й для то го, упев не ний Ков то нюк, щоб лю ди зна ли: « Якщо за хво рі єш, дер жа ва те бе за­хи­стить». Він го во­рить та­кож і про те, що в ко­жно­му ві­дом­стві не має бу ти сво го МОЗ і що єди ний ме дич ний прос тір, так са мо, як і сло ган « гро ші хо дять за па ці єн - том » є сен сом ре фор ми охо ро ни здо ров’ я, що про во дить ся в кра ї - ні. За­сту­пник мі­ні­стра спро­сто­вує дум­ку про те, що по­бо­ри з хво­рих, що отри­му­ю­ться лі­ка­ря­ми, скла­да ють ве ли ку час ти ну ме дич ної еко­но­мі­ки кра­ї­ни. На йо­го дум­ку, най біль ша час ти на тя га ря, який ля­гає на па­ці­єн­та і який він опла­чує зі сво­єї ки­ше­ні, — це лі­ки (по­над 75%).

В АГРЕ­СО­РА ВІЙСЬКОВИЙ БЮ­ДЖЕТ $54 МІЛЬЯРДИ, У НАС — $2 МІЛЬЯРДИ

«На­ціо­наль­на без­пе­ка і обо­ро­на — це єди­на сфе­ра дер­жа­ви, яку не мож на від да ти на аут сор синг при ват но му сек то ру, — впев не - ний ко­ли­шній за­сту­пник мі­ні­стра оборони Юрій Гу­сєв, — це єди­ний се­ктор, який зав­жди має бу­ти пріо ри те том дер жа ви » . Він роз по ві - дає, як па­да­ло фі­нан­су­ва­н­ня на­ціо­наль­ної без­пе­ки й оборони, й до чо го це при зве ло: до то го, що 2014 ро ку ми бу ли не здат ні да ти від­січ агре­со­ро­ві на на­шій те­ри­то­рії без до по мо ги во лон те рів, без до по мо ги гро ма дян кра ї ни. « Це ди­во, що зав­дя­ки во­лон­тер­сько­му ру ху ми ви сто я ли » , — пе ре ко на - ний Гу сєв. За йо го сло ва ми, 2015 року дер­жа­ва-агре­сор ви­тра­ти­ла на обо­ро­ну 54 мільярди до­ла­рів. А ви тра ти Мі ніс тер ст ва обо - ро ни Укра ї ни 2016 ро ку ста нов - лять де­що біль­ше двох мі­льяр­дів до ла рів, з яких на за ку пів лю но - во­го озбро­є­н­ня та вій­сько­вої те­хні­ки мо­жна ви­тра­ти­ти близь­ко се­ми мі­льяр­дів гри­вень...

Оплес ки на цій дис ку сії ви - кли­ка­ла про­по­зи­ція ди­ре­кто­ра ін­сти­ту­ту роз­ви­тку те­ри­то рій Юрія Га ну ща ка: біль ше бюд жет них гро­шей за­слу­го­вує той се­ктор, де від­бу­ва­ю­ться ре фор ми. Ду ма єть - ся, в кож но го з учас ни ків цьо го дис пу ту своя прав да. За вдан ня на­ших пар­ла­мен­та­рі­їв — зро­би­ти з без лі чі цих правд од ну, що від - по ві дає ін те ре сам ук ра їнсь ко го сус піль ст ва та дер жа ви. Ось це й буде че­сний бю­джет, який обіцяє нам на май­бу­тній рік уряд.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.