Зу­стріч че­рез ти­ся­чо­лі­т­тя

Зав­тра «День» пред­ста­вить на Фо­ру­мі ви­дав­ців но­вин­ку «Се­стра моя, Со­фія...». Че­ка­є­мо вас у Дзер­каль­ній за­лі Па­ла­цу По­то­цьких об 11.00!

Den (Ukrainian) - - Тайм-аут -

Уже чо­тир­над­ця­тий рік по­спіль «День» го­тує для сво­їх чи­та­чів осін­ні книж­ко­ві «сма­ко­ли­ки». Цьо­го, юві­лей­но­го для га­зе­ти року ре­да­кція пред­ста­вить осо­бли­вий на­бір ін­те­ле­кту­аль­ної та есте­ти­чної на­со­ло­ди.

Пе­ре­д­усім — книж­ка. Оша­тне і стиль­не ви­да­н­ня «Се­стра моя, Со­фія...», яке не тіль­ки ви­яв­ляє при­хо­ва­ні істо­ри­чні па­ра­ле­лі, а й до­по­ма­гає зна­йти від­по­віді на ба­га­то акту­аль­них пи­тань.

Яку роль ві­ді­гра­ли українські ін­те­ле­кту­а­ли в бол­гар­сько­му дер­жа­во­тво­рен­ні? Чо­му Свя­то­слав Хо­ро­брий хо­тів пе­ре­не­сти сто­ли­цю сво­єї дер­жа­ви на Ду­най? Яким чи­ном слов’ян­ській Бол­га­рії вда­ло­ся всту­пи­ти в НАТО і ЄС? Якщо хо­че­те ді­зна­ти­ся — при­ходь­те!

Як і Укра­ї­ні, бол­гар­ській дер­жав­но­сті та куль­ту­рі вда­ло­ся від­ро­ди­тись у, зда­ва­лось би, без­на­дій­них, ка­та­стро­фі­чних си­ту­а­ці­ях. Нав­ча­ю­чись до­сві­ду Бол­га­рії, її ба­га­тю­щої істо­рії, та­кої ще­дрої на бли­ску­чі пе­ре­мо­ги й тяж­кі, але зго­дом по­до­ла­ні на­ро­дом ка­та­стро­фи, ми пі­зна­є­мо са­мих се­бе...

Пред­став­ле­н­ня но­вин­ки від­бу­де­ться 16 ве­ре­сня об 11.00 у Дзер­каль­ній за­лі Па­ла­цу По­то­цьких (вул. Ко­пер­ни­ка, 15) з уча­стю го­лов­но­го ре­да­кто­ра «Дня» Ла­ри­си ІВ­ШИ­НОЇ та ав­то­рів: Сер­гія КОТА, Пе­тра КРАЛЮКА, Ма­рії ЧАДЮК, Оле­ни ЧМИР, Ан­дрія ЛЮБКИ; упо­ря­дни­ків ви­да­н­ня: Іго­ря СЮНДЮКОВА, Ро­ма­на ГРИВІНСЬКОГО. Мо­де­ра­тор зу­стрі­чі — Юлі­а­на ЛАВРИШ.

«Ця кни­га — спро­ба про­ясни­ти най­ва­жли­ві­ші пи­та­н­ня істо­рії Бол­га­рії й че­рез них — ще то­чні­ше від­чу­ти «ву­зли» не­пі­зна­ної укра­їн­ської істо­рії. Не­ви­пад­ко­во на­ша се­рія на­зи­ва­є­ться «Укра­ї­на Incognita». Бол­га­рія дає нам ча­сти­ну від­по­від­ей на за­пи­та­н­ня про Укра­ї­ну. Якщо бол­гар­ську істо­рію на­ма­га­ли­ся ви­кри­ви­ти, то на­шу — при­вла­сни­ти. Ми пі­зна­є­мо се­бе та­ки­ми, яки­ми ми се­бе ра­ні­ше не зна­ли. Со­фія — це про нас. Со­фія — це про них. Со­фія — це про но­ву ви­со­ту, якої тре­ба до­сяг­ти. До­слі­джу­ю­чи цей ци­ві­лі­за­цій­ний про­стір, вза­єм­ні про­ни­кне­н­ня, які від­бу­ва­ли­ся ти­ся­чі ро­ків то­му, ми ро­зу­мі­є­мо, що во­ни й до­сі за­ли­ша­ю­ться жи­ви­ми та акту­аль­ни­ми», — за­зна­чає Ла­ри­са Ів­ши­на, го­лов­ний ре­да­ктор га­зе­ти «День» (ури­вок із пе­ред­мо­ви до кни­ги «Се­стра моя, Со­фія...»).

Пре­кра­сну кни­гу су­про­во­джує екс­клю­зив­на при­кра­са. Під час за­хо­ду буде пред­став­ле­но ар­тсу­про­від ви­да­н­ня — лі­мі­то­ва­ну ко­ле­кцію бра­сле­тів від ху­до­жни­ці Ан­ни Гав­ри­люк та Юве­лір­но­го до­му ZARINA. Ви­шу­ка­ний шкі­ря­ний лан­цю­жок та срі­бна під­ві­ска з лі­те­рою Аз — не про­сто еле­ган­тний аксе­су­ар, це, перш за все, сим­вол, за яким мо­жна «упі­зна­ти сво­їх». Так на­пи­са­ла Ла­ри­са Ів­ши­на на сво­їй сто­рін­ці у Facebook.

Що єд­нає Ки­їв та Со­фію? Пер­ше, що спа­дає на дум­ку, — ві­ра та азбу­ка. Бу­ква Аз зі ство­ре­ної Ки­ри­лом та Ме­фо­ді­єм бол­гар­ської гла­го­ли­ці на­бу­ває зна­че­н­ня сим­во­лу. Адже во­на має в осно­ві хрест. Це спо­ну­кає шу­ка­ти да­лі, і з’ясо­ву­є­ться, що со­бор Со­фії у сто­ли­ці Бол­га­рії, по­ді­бно до Свя­тої Со­фії в Кон­стан­ти­но­по­лі, є хре­сто­по­ді­бною ба­зи­лі­кою, і та­ким чи­ном — ні­би дво­ю­рі­дною се­строю Со­фії Ки­їв­ської. Тож Аз не ви­пад­ко­вий, а ціл­ком за­ко­но­мір­ний сим­вол на по­ча­тку від­нов­ле­н­ня на­шої ро­дин­но­сті з Бол­га­рі­єю.

Але і це ще не все. Тре­тій аб­со­лю­тно уні­каль­ний про­дукт, який пі­дго­ту­ва­ла ре­да­кція за іде­єю Ла­ри­си Ів­ши­ної, — скри­ня не­пі­дро­бних скар­бів, які на­дба­ла га­зе­та з 20-рі­чною істо­рі­єю! У неї уві­йшли 100 ли­сті­вок: 30 кра­щих сві­тлин на­шо­го фо­то­кон­кур­су, 25 ка­ри­ка­тур Ана­то­лія Ка­зан­сько­го і п’ять — Ві­кто­ра Бо­го­ра­да, 15 кра­щих ма­люн­ків «Дня» і 15 — при­свя­че­них «Мар­шру­ту №1» на­шої ху­до­жни­ці Ан­ни Гав­ри­люк, а ще — де­сять зна­ко­вих пер­ших шпальт га­зе­ти. Ці мі­ні-кар­ти­ни мо­жна роз­мі­сти­ти на моль­бер­ті, що вхо­дить до на­бо­ру. По­над те: у скри­ні — «ко­ро­лів­ський» олі­вець з по­ба­жа­н­ням від Ла­ри­си Ів­ши­ної та... на­сі­н­ня чор­но­брив­ців з се­ла На­гу­є­ви­чі. Во­но зі­бра­не в му­зеї-са­ди­бі Іва­на Фран­ка 2016 року, ко­ли Укра­ї­на від­зна­чає 160-річ­чя Ка­ме­ня­ра. Як вам та­ка ідея су­ве­ні­ру за­мість три­ві­аль­но­го «ма­гні­ти­ка»? На мі­ше­чку з на­сі­н­ням на­пис: «По­сі­є­мо — зій­де!» — під та­ким га­слом ми пра­цю­є­мо. І цю ри­су вда­ло під­мі­ти­ли ав­то­ри «Дня» зі Льво­ва, які не­що­дав­но на­ді­сла­ли в ре­да­кцію ста­т­тю про спіль­ні ри­си про­е­ктів на­шої га­зе­ти та ді­яль­но­сті ве­ли­ко­го Іва­на Фран­ка (див. № 148—149 від 19 сер­пня 2016 року). Ми за­люб­ки ді­ли­мо­ся сво­ї­ми на­бу­тка­ми і від­кри­т­тя­ми!

При­дба­ти цьо­го­рі­чні но­вин­ки «Дня» під час Фо­ру­му ви­дав­ців мо­жна на стен­ді №306. Не за­будь­те від­ві­да­ти!

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.