Хи­бна ло­гі­ка

Як пар­тне­ри по «нор­манд­сько­му фор­ма­ту» нав’язу­ють Укра­ї­ні ви­ко­на­н­ня Мін­ських до­мов­ле­но­стей, не зга­ду­ю­чи Ро­сію

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Схо­же, що За­хід, зокре­ма в осо­бі пар­тне­рів Укра­ї­ни по «нор­манд­сько­му фор­ма­ту» — Ні­меч­чи­ни та Фран­ції, ви­рі­шив під­си­ли­ти тиск са­ме на на­шу кра­ї­ну, а не Ро­сію, щоб до­мог­ти­ся по­сту­пу у ви­ко­нан­ні Мін­ських до­мов­ле­но­стей. І під­твер­дже­н­ням цьо­го ви­яви­ла­ся дру­га за цей рік зу­стріч очіль­ни­ків ні­ме­цько­го та фран­цузь­ко­го зов­ні­шньо­по­лі­ти­чних ві­домств Фран­ка-Валь­те­ра Штайн­майє­ра і Жан-Мар­ка Еро з Пре­зи­ден­том Укра­ї­ни Пе­тром По­ро­шен­ком у Ки­є­ві.

З одно­го бо­ку, оби­два мі­ні­стри по­за­вчо­ра на прес-кон­фе­рен­ції в Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та за­яви­ли, що при­їха­ли як дру­зі Укра­ї­ни, що­би на­го­ло­си­ти на сво­їй ве­ли­кій со­лі­дар­но­сті й під­трим­ці Укра­ї­ни як віль­ної та не­за­ле­жної де­мо­кра­ти­чної дер­жа­ви, а та­кож під­три­ма­ти ре­фор­ми, які здійснює уряд.

А з ін­шо­го — во­ни фа­кти­чно да­ли зро­зу­мі­ти, що Укра­ї­на має йти на ком­про­міс і по­ча­ти ви­ко­ну­ва­ти по­лі­ти­чні умо­ви Мін­ських до­мов­ле­но­стей, по­при те, що до­сі не ви­ко­на­но три го­лов­ні пе­ред­умо­ви. Не­має ста­ло­го три­ва­ло­го при­пи­не­н­ня во­гню, бо­йо­ви­ка­ми не від­ве­де­но важ­кої те­хні­ки і не за­без­пе­че­но кон­тро­лю з бо­ку спо­сте­рі­га­чів ОБСЄ за від­ве­де­ною те­хні­кою на території, кон­тро­льо­ва­ній бо­йо­ви­ка­ми за під­трим­ки ро­сій­ських військ та, го­лов­не, за укра­їн­сько-ро­сій­ським кор­до­ном.

На­пе­ре­до­дні під час спіль­ної пре­скон­фе­рен­ції з мі­ні­стром зов­ні­шніх справ Поль­щі Ві­толь­дом Ва­щи­ков­ським очіль­ник укра­їн­ської ди­пло­ма­тії Пав­ло Клім­кін за­явив про не­об­хі­дність ви­ро­бле­н­ня узго­дже­ної до­ро­жньої кар­ти, де бу­ли б за­крі­пле­ні фун­да­мен­таль­но ва­жли­ві ре­чі — це по­слі­дов­ність то­го, що по­трі­бно зро­би­ти, і га­ран­тії то­го, що ро­сій­ська сто­ро­на це зро­бить. Та­ким чи­ном він про­ко­мен­ту­вав озву­че­ну ра­ні­ше гла­вою МЗС РФ Сер­гі­єм Лав­ро­вим ідею про роз­роб­ку па­ра­лель­ної «до­ро­жньої кар­ти».

Але, як ста­ло зро­зумі­ло під час від­по­від­ей на за­пи­та­н­ня жур­на­лі­стів, оби­два пред­став­ни­ки «нор­манд­сько­го» фор­ма­ту фа­кти­чно по­вто­ри­ли ро­сій­ське ба­че­н­ня вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту на Дон­ба­сі, що пе­ре­шко­дою до цьо­го є не­ви­ко­на­н­ня Укра­ї­ною по­лі­ти­чних умов.

Штайн­майєр, зокре­ма, за­зна­чив із цьо­го при­во­ду: «ми ба­чи­ли остан­нім ча­сом, що без­пе­ка не­мо­жли­ва без про­дов­же­н­ня по­лі­ти­чно­го про­це­су. А про­дов­же­н­ня по­лі­ти­чно­го про­це­су не­мо­жли­ве без без­пе­ки. Нам по­трі­бно пра­цю­ва­ти над тим, щоб ми ро­зум­но і па­ра­лель­но ре­а­лі­зу­ва­ли без­пе­ко­вий та по­лі­ти­чний па­кет».

Йо­го ко­ле­га Еро де­таль­но зу­пи­нив­ся на то­му, які са­ме умо­ви ма­ють бу­ти ви­ко­на­ні для до­ся­гне­н­ня вре­гу­лю­ва­н­ня.

По-пер­ше, за­зна­чив він, іде­ться про га­ран­тії без­пе­ки. Ми вже ска­за­ли про при­пи­не­н­ня во­гню, яке від­бу­ло­ся пер­шо­го ве­ре­сня. Нам не­об­хі­дно до­кла­сти спіль­них зу­силь, щоб кон­со­лі­ду­ва­ти це до­ся­гне­н­ня.

По-дру­ге, ін­шою умо­вою по­лі­ти­чно­го ха­ра­кте­ру є під­го­тов­ка до ухва­ле­н­ня про­е­кту укра­їн­сько­го за­ко­но­дав­ства з про­ве­де­н­ня мі­сце­вих ви­бо­рів на Дон­ба­сі, а та­кож що­до на­да­н­ня осо­бли­во­го ста­ту­су цьо­му ре­гіо­ну.

Від­по­від­а­ю­чи на за­пи­та­н­ня про чер­го­вість ви­ко­на­н­ня умов, пан Еро обра­зно по­рів­няв це з бу­дів­ни­цтвом жи­тла. За йо­го сло­ва­ми, на­ра­зі йде­ться про фун­да­мент, який ми за­кла­да­є­мо — а це при­пи­не­н­ня во­гню, роз­ве­де­н­ня військ, яке має від­бу­ти­ся на­сту­пно­го ти­жня в трьох пі­ло­тних зо­нах.

«На­сту­пним, — про­дов­жив він, — має бу­ти ухва­ле­н­ня Вер­хов­ною Ра­дою за­ко­нів про про­ве­де­н­ня мі­сце­вих ви­бо­рів на Дон­ба­сі, а та­кож про осо­бли­вий ста­тус цих обла­стей. Ра­зом із цим від­бу­ва­є­ться роз­ши­ре­н­ня цих пі­ло­тних зон, три­ва­ють від­ве­де­н­ня і збе­ре­же­н­ня під кон­тро­лем важ­ких озбро­єнь, здій­сню­ю­ться кро­ки що­до по­лег­ше­н­ня до­сту­пу спо­сте­рі­га­чів до території Дон­ба­су, від­бу­ва­є­ться ство­ре­н­ня про­су­ну­тих баз спо­сте­ре­же­н­ня ОБСЄ.

Тре­тій етап — за­твер­дже­н­ня Вер­хов­ною Ра­дою да­ти про­ве­де­н­ня ви­бо­рів, за­вер­ше­н­ня кон­сти­ту­цій­ної ре­фор­ми, ухва­ле­н­ня за­ко­ну що­до ам­ні­стії. Але ра­зом із цим від­бу­ва­є­ться за­вер­ше­н­ня роз­ве­де­н­ня військ по всій лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня, ство­ре­н­ня но­вих про­пу­скних пун­ктів, звіль­не­н­ня за­ру­чни­ків, за­кін­че­н­ня від­ве­де­н­ня військ і пов­ний до­ступ до кор­до­ну. Та­ка про­гре­сив­на ло­гі­ка, яку ми вба­ча­є­мо і яка мо­же по­сту­по­во ре­а­лі­зу­ва­ти­ся. Але най­ва­жли­ві­ший етап — це на­сту­пний ти­ждень, який на­справ­ді мо­же на­да­ти цьо­му про­це­су но­вої ди­на­мі­ки».

При цьо­му фран­цузь­кий мі­ністр по­ві­до­мив, що на­сту­пно­го ти­жня та­кож від­бу­де­ться ва­жли­ва по­дія: під­пи­са­н­ня на за­сі­дан­ні три­сто­рон­ньої кон­та­ктної гру­пи в Мін­ську про­е­кту уго­ди що­до роз­ве­де­н­ня військ у трьох пі­ло­тних зо­нах. Це, на дум­ку, па­на Еро, мо­же во­дно­час за­без­пе­чи­ти кон­со­лі­да­цію в за­крі­плен­ні стій­ко­го пе­ре­мир’я і дасть пев­ну на­дію на про­ве­де­н­ня са­мі­ту глав дер­жав «нор­манд­сько­го» фор­ма­ту з уча­стю пре­зи­ден­та Ол­лан­да, кан­цле­ра Мер­кель, пре­зи­ден­тів По­ро­шен­ка і Пу­ті­на.

«Ми очі­ку­є­мо і спо­ді­ва­є­мо­ся, що всі сто­ро­ни до­кла­дуть від­по­від­них зу­силь, які при­ве­дуть до по­сту­пу у ви­ко­нан­ні цих без­пе­ко­вих зав­дань», — на­го­ло­сив Еро.

На жаль, ні фран­цузь­кий, ні ні­ме­цький мі­ністр жо­дно­го ра­зу не зга­да­ли Ро­сію, яка здійснює агре­сію на схо­ді Укра­ї­ни і від­по­від­аль­на за свою ча­сти­ну Мін­ських до­мов­ле­но­стей. Під час прес-кон­фе­рен­ції Штайн­майєр ска­зав ли­ше: «ми при­їха­ли сьо­го­дні з обі­цян­кою із Мо­скви, що сьо­го­дні опів­но­чі на­бу­де чин­но­сті при­пи­не­н­ня во­гню на ти­ждень».

Жо­дно­го сло­ва не бу­ло ска­за­но, яким чи­ном на­ші за­хі­дні пар­тне­ри зму­шу­ва­ти­муть Ро­сію ви­ко­ну­ва­ти Мін­ські до­мов­ле­но­сті, і то­му не­зро­зумі­ло, як бу­де вті­ле­на в жи­т­тя фра­за Штайн­майє­ра, що «в цьо­му про­це­сі ми не за­бу­де­мо про по­вер­не­н­ня укра­їн­ських військ до кор­до­ну з Ро­сі­єю».

У цьо­му пла­ні більш від­вер­тим ви­явив­ся мі­ністр за­кор­дон­них справ Ве­ли­ко­бри­та­нії Бо­рис Джонсон, який по­за­вчо­ра пі­зно вве­че­рі про­вів пе­ре­го­во­ри з ше­фом укра­їн­ської ди­пло­ма­тії та Пре­зи­ден­том. «Оче­ви­дно, що про­грес у сфе­рі без­пе­ки за­ле­жить пе­ре­ва­жно від ро­сі­ян», — за­явив він під час бри­фін­гу.

Тим са­мим із трьох за­хі­дних по­лі­ти­ків, які від­ві­да­ли по­за­вчо­ра Ки­їв, ли­ше бри­тан­ський мі­ністр під­три­мав те­зу, на якій на­го­ло­сив під час спіль­ної пре­скон­фе­рен­ції Клім­кін: все, що від­бу­ва­є­ться на Дон­ба­сі, — це ви­клю­чно дії Ро­сії.

Ке­рів­ник укра­їн­сько­го зов­ні­шньо­по­лі­ти­чно­го ві­дом­ства на­го­ло­сив, що для Ки­є­ва без­пе­ка — це не ли­ше ефе­ктив­не при­пи­не­н­ня во­гню та про­дов­же­н­ня роз­ме­жу­ва­н­ня, а на­сам­пе­ред ефе­ктив­ний сто­від­со­тко­вий кон­троль з бо­ку СММ ОБСЄ з ці­ло­до­бо­вим до­сту­пом по всій території Дон­ба­су з мо­жли­ві­стю кон­тро­лю­ва­ти і мо­ні­то­ри­ти все, що від­бу­ва­є­ться вздовж ді­лян­ки укра­їн­сько-ро­сій­сько­го кор­до­ну, яка по­ки що пе­ре­бу­ває не під кон­тро­лем Укра­ї­ни.

«Всі ра­зом ми го­то­ві до­сяг­ти про­гре­су у ви­ко­нан­ні Мін­ських до­мов­ле­но­стей. А щоб при­му­си­ти Ро­сію їх ви­ко­ну­ва­ти, нам по­трі­бне чі­тке ба­че­н­ня по­слі­дов­но­сті кро­ків та одно­ча­сна га­ран­тія ви­ко­на­н­ня з бо­ку ро­сій­ської сто­ро­ни, і ли­ше про­грес у ви­ко­нан­ні цьо­го го­лов­но­го зав­да­н­ня має при­ве­сти нас до мо­жли­во­сті зу­стрі­чі в нор­манд­сько­му фор­ма­ті на по­лі­ти­чно­му рів­ні», — на­го­ло­сив Клім­кін.

Про­те якраз клю­чо­вої те­зи про га­ран­тії ви­ко­на­н­ня мін­ських до­мов­ле­но­стей з бо­ку ро­сій­ської сто­ро­ни і не про­лу­на­ло в за­явах та від­по­від­ях Еро і Штайн­майє­ра. Ні­ме­цький мі­ністр від­зна­чив: «у ме­не з’яви­лась ма­лень­ка на­дія, яка ґрун­ту­є­ться на то­му, що нам вда­ло­ся на по­ча­тку на­вчаль­но­го ро­ку та­ки ді­йти до при­пи­не­н­ня во­гню. Це кри­хке при­пи­не­н­ня во­гню, яке ще не оста­то­чне, але все-та­ки на­дія є».

За йо­го сло­ва­ми, якщо оби­дві сто­ро­ни до­три­му­ва­ти­му­ться при­пи­не­н­ня во­гню дов­ше, ніж на ого­ло­ше­ний ти­ждень, то­ді з’яви­ться справ­жній шанс, яко­го у нас дав­но не бу­ло — до­ся­гну­ти подаль­шо­го роз­ме­жу­ва­н­ня, по­чи­на­ю­чи зі зга­да­них ра­ні­ше трьох пі­ло­тних зон.

За­га­лом, скла­да­є­ться враження, що го­во­ря­чи про про­гре­сив­ну ло­гі­ку, своє ба­че­н­ня ви­ко­на­н­ня Мін­ських до­мов­ле­но­стей, і Штайн­майєр, і Еро не хо­чуть ви­зна­ти оче­ви­дно­го: на Дон­ба­сі від­бу­ва­є­ться ро­сій­ська агре­сія, і за цим про­це­сом сто­їть без­по­се­ре­дньо Пу­тін. З огля­ду на це, Клім­кін дав ду­же про­сте й чі­тке ба­че­н­ня ви­ко­на­н­ня Мін­ських угод у від­по­відь на за­пи­та­н­ня жур­на­лі­ста про те, що би він ви­брав — ста­тус-кво на Дон­ба­сі чи мир без Дон­ба­су. «Ло­гі­ка Мін­ських до­мов­ле­но­стей для ме­не по­ля­гає в то­му, що Ро­сія має за­ли­ши­ти Дон­бас. Мі­жна­ро­дне спів­то­ва­ри­ство в яко­сті ОБСЄ отри­ма­ти кон­троль над Дон­ба­сом, а пі­сля про­ве­де­н­ня віль­них та че­сних ви­бо­рів ми ма­є­мо від­бу­до­ву­ва­ти нор­маль­не жи­т­тя, і я ду­же спо­ді­ва­юсь на те, що за до­по­мо­гою на­ших дру­зів. То­му я оби­раю мир та укра­їн­ський Дон­бас», — на­го­ло­сив мі­ністр.

Вчо­ра, пе­ре­бу­ва­ю­чи ра­зом з Еро і Штайн­майє­ром у Слов’ян­ську та Кр­ама­тор­ську, Клім­кін на­го­ло­сив, що ухва­ле­н­ня по­лі­ти­чних кро­ків з Дон­ба­су без га­ран­тій без­пе­ки озна­ча­ти­ме ле­гі­ти­ма­цію чин­них там про­ро­сій­ських ре­жи­мів.

«ЙТИ НА ПОСТУПКИ В ТАКИХ УМОВАХ ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВО»

Ми­ко­ла КАПІТОНЕНКО, ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Центру до­слі­дже­н­ня між­на­ро­дних від­но­син:

— Най­слаб­кі­ше мі­сце в іні­ці­а­ти­ві Штайн­майє­ра — Еро — це кри­ти­чно низь­кий рі­вень до­ві­ри до Ро­сії з бо­ку всіх. Як­би ро­сі­я­ни кра­ще про­ду­му­ва­ли свої рі­ше­н­ня, то одра­зу пі­сля ане­ксії Кри­му їм вар­то бу­ло тур­бу­ва­ти­ся про те, за яких умов їм уза­га­лі ста­нуть хоч скіль­ки-не­будь до­ві­ря­ти. Будь-який ал­го­ритм вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­ктів, що існує в те­о­рії, пе­ред­ба­чає в якийсь мо­мент се­рію вза­єм­них кро­ків на­зу­стріч, клю­чо­ва умо­ва для яких — мі­ні­маль­на до­ві­ра. На сьо­го­дні­шній день во­на від­су­тня. Більш як два ро­ки кон­флі­кту пе­ре­ко­на­ли всіх, що вре­гу­лю­ва­н­ня Кремль не пра­гне, а хо­че ке­ро­ва­ної еска­ла­ції або При­дні­стров­сько­го сце­на­рію. Йти на поступки — а по­лі­ти­чні кро­ки, за­про­по­но­ва­ні Ки­є­ву, мо­жна роз­ці­ню­ва­ти ли­ше так — у таких умовах практично неможливо. На­шу стра­те­гію ви­зна­ча­ти­муть ба­жа­н­ня збе­рег­ти ба­га­то­бі­чний фор­мат управ­лі­н­ня кон­флі­ктом і па­ра­ме­три вну­трі­шньо­го ком­про­мі­су. На мій по­гляд, не­об­хі­дно по­чи­на­ти ши­ро­кий на­ціо­наль­ний діа­лог про май­бу­тнє Дон­ба­су й усьо­го ком­пле­ксу від­но­син з Ро­сі­єю; і, зокре­ма, ви­зна­чи­ти­ся з тим, чим ми бу­де­мо го­то­ві за­пла­ти­ти за ре­ін­те­гра­цію ре­гіо­ну, а чим — ні. Ли­ше на цих під­ста­вах мо­жна бу­ду­ва­ти дов­го­три­ва­лу й силь­ну по­зи­цію, зро­зумі­лу всім сто­ро­нам. Від Крем­ля ж до­ціль­но ви­ма­га­ти під­твер­дже­н­ня на­мі­рів. Мо­сква, а не хтось ін­ший, від­по­від­ає за під­ри­ва­н­ня ре­гіо­наль­ної без­пе­ки; і са­ме їй до­ве­де­ться до­во­ди­ти, що вре­гу­лю­ва­ти кон­флікт на Дон­ба­сі — щи­ре пра­гне­н­ня. Без таких до­ка­зів бу­дья­кі поступки Ки­є­ва ви­гля­да­ти­муть про­я­вом зло­чин­ної без­пе­чно­сті.

ФОТО РЕЙТЕР

МІ­НІ­СТРИ ЗА­КОР­ДОН­НИХ СПРАВ УКРА­Ї­НИ, НІ­МЕЧ­ЧИ­НИ ТА ФРАН­ЦІЇ (НА ФОТО ЗЛІВА НАПРАВО) ПАВ­ЛО КЛІМ­КІН, ФРАНКВАЛЬТЕР ШТАЙНМАЄР І ЖАН-МАРК ЕРО ВИВЧАЮТЬ МАПУ ПІД ЧАС БРИ­ФІН­ГУ ОБСЄ ПОБЛИЗУ СЛОВ’ЯНСЬКА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.