Жи­т­тя пі­сля тран­шу: що бу­де з еко­но­мі­кою?

За остан­ню до­бу від­бу­лись одра­зу три на­дзви­чай­но ва­жли­ві по­дії для фі­нан­со­во-еко­но­мі­чно­го се­ре­до­ви­ща Укра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

По-пер­ше, в ніч з се­ре­ди на че­твер у Вашингтоні Ра­да ди­ре­кто­рів Мі­жна­ро­дно­го ва­лю­тно­го фон­ду ви­рі­ши­ла на­да­ти чер­го­вий транш. По-дру­ге, учо­ра Ка­бі­нет Мі­ні­стрів пред­ста­вив текст про­е­кту Бю­дже­ту на 2017 рік і вніс йо­го на ре­є­стра­цію до Вер­хов­ної Ра­ди. І по-тре­тє, в се­ре­ду 14 ве­ре­сня на за­сі­дан­ні правління На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни ви­рі­ши­ло ще пом’якши­ти тим­ча­со­ві обме­же­н­ня на ва­лю­тно­му рин­ку Укра­ї­ни (від­те­пер мо­жна зні­ма­ти з ра­хун­ка ва­лю­ту на су­му, екві­ва­лен­ту 250 ти­ся­чам гри­вень, а не ли­ше 100 ти­ся­чам, як бу­ло ра­ні­ше) та зни­зи­ти облі­ко­ву став­ку до 15% рі­чних.

Всі ці ці по­дії ду­же пов’яза­ні між со­бою і без­по­се­ре­дньо впли­ва­ють на курс грив­ні та подаль­шу еко­но­мі­чну си­ту­а­цію в кра­ї­ні. Спро­бу­є­мо ро­зі­бра­ти­ся, чо­му.

Тож най­більш обго­во­рю­ва­на у ЗМІ по­дія — засідання Ра­ди ди­ре­кто­рів МВФ. По­при на­ма­га­н­ня Ро­сії зі­рва­ти рі­ше­н­ня, Фонд все ж та­ки ви­рі­шив про­дов­жи­ти спів­пра­цю з Укра­ї­ною і ви­ді­лив один мі­льярд доларів. Ці гро­ші, як від­зна­чає мі­ністр фі­нан­сів гро­мад­ської іні­ці­а­ти­ви «Пер­ший про­фе­сій­ний уряд Укра­ї­ни» Та­рас Ко­зак, не по­тра­плять в дер­жав­ний бю­джет. Їх адре­сат — На­ціо­наль­ний банк — по­пов­не­н­ня зо­ло­то­ва­лю­тних ре­зер­вів.

■ За сло­ва­ми за­сту­пни­ка го­ло­ви НБУ Оле­га Чу­рія, над­хо­дже­н­ня тран­шу в Укра­ї­ну, як пра­ви­ло, від­бу­ва­є­ться про­тя­гом де­кіль­кох днів з мо­мен­ту прийня­т­тя від­по­від­но­го рі­ше­н­ня Ра­дою ди­ре­кто­рів МВФ. Су­ма тре­тьо­го тран­шу фі­нан­су­ва­н­ня ста­но­вить 716,11 млн спе­ці­аль­них прав за­по­зи­че­н­ня (СПЗ), що практично є екві­ва­лен­том одно­го мі­льяр­ду доларів США. Біль­шу йо­го ча­сти­ну Укра­ї­на отри­має в СПЗ, ін­шу ча­сти­ну — в між­на­ро­дних ва­лю­тах.

«На­ціо­наль­ний банк Укра­ї­ни ві­тає рі­ше­н­ня Ра­ди ди­ре­кто­рів Мі­жна­ро­дно­го ва­лю­тно­го фон­ду що­до схва­ле­н­ня дру­го­го пе­ре­гля­ду про­гра­ми роз­ши­ре­но­го фі­нан­су­ва­н­ня. Це свід­чить про під­трим­ку про­гра­ми ре­форм в Укра­ї­ні між­на­ро­дною ор­га­ні­за­ці­єю і є си­гна­лом як для ві­тчи­зня­них, так і зов­ні­шніх ін­ве­сто­рів, що на­ша кра­ї­на пря­мує пра­виль­ним шля­хом до від­нов­ле­н­ня стій­ко­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня», — під­кре­слив Чу­рій.

На­га­да­є­мо, ра­ні­ше За­сту­пник го­ло­ви НБУ за­яв­ляв, що транш МВФ зу­пи­нить де­валь­ва­цію грив­ні, яку ми спо­сте­рі­га­ли остан­ні де­кіль­ка ти­жнів. Без до­по­мо­ги Фон­ду упо­ра­ти­ся з кур­сом не зна­ли як.

На­то­мість го­ло­ва правління CMD-Ukraine Юрій ПРОЗОРОВ в ко­мен­та­рів «Дню» за­ува­жив, що не роз­ді­ляє та­ку кар­ди­наль­ну по­зи­цію НБУ. «На мою дум­ку, питання тран­шу є ва­жли­вим, але не кри­ти­чним. Як­би ми не отри­ма­ли транш у ве­ре­сні, а, на­при­клад, до кін­ця ро­ку, ні­чо­го кри­ти­чно не тра­пи­лось», — ка­же він.

За сло­ва­ми Про­зо­ро­ва, на­ба­га­то ва­жли­ві­ше ви­ко­ри­ста­ти на­яв­ні мо­жли­во­сті еко­но­мі­ки. На­при­клад, Уряд так і не роз­по­чав обі­ця­ну про­гра­му при­ва­ти­за­ції, зокре­ма, про­ва­лив про­даж Оде­сько­го при­пор­то­во­го за­во­ду. Окрім то­го, від­кла­да­н­ня фор­му­ва­н­ня Ра­ди На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни, при­зве­ло до не­до­о­три­ма­н­ня Дер­жбю­дже­том 38 млрд. гри­вень від ми­ну­ло­рі­чно­го пе­ре­ви­ще­н­ня до­хо­дів над ви­да­тка­ми. Зокре­ма, 19 млрд гри­вень з

ці­єї су­ми ма­ло бу­ти пе­ре­ра­хо­ва­но ще в пер­шо­му пів­річ­чі. «Якщо скла­сти всі ці ци­фри, то во­ни пе­ре­ви­щу­ють ко­шти від сві­то­вих до­но­рів», — під­кре­слює екс­перт.

Не ві­рить в «ря­тів­ну» дію цьо­го тран­шу і на­ро­дний де­пу­тат, го­ло­ва пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань про­ми­сло­вої по­лі­ти­ки та під­при­єм­ни­цтва Ві­ктор ГАЛАСЮК. На йо­го дум­ку, до­по­мо­га дасть тіль­ки одне — тим­ча­со­ву «по­ду­шку без­пе­ки» для кур­су грив­ні, але ду­же ко­ро­тко­стро­ко­ву та, по су­ті, шту­чну. Ста­біль­ність на­ціо­наль­ної гро­шо­вої оди­ни­ці у се­ре­дньо­стро­ко­вій та дов­го­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві мо­же за­без­пе­чу­ва­тись тіль­ки за ра­ху­нок вла­сно­го ви­ро­бни­цтва, ін­ве­сти­цій до кра­ї­ни та пе­ре­ви­ще­н­ня екс­пор­ту над ім­пор­том, під­кре­слює він в коментарі «Дню».

«За кре­ди­ти МВФ вла­да ко­жно­го ра­зу «ку­пує» тим­ча­со­ву фі­нан­со­ву ста­біль­ність, «пе­ре­ди­шку» на кіль­ка мі­ся­ців чи пів­ро­ку. Але за цей час гли­бин­ні стру­ктур­ні еко­но­мі­чні ре­фор­ми жо­дно­го ра­зу не бу­ли про­ве­де­ні. Кре­ди­ти МВФ про­сто про­їда­ю­ться, а по­вер­та­ти їх при­йде­ться з від­со­тка­ми нам та на­шим ді­тям», — го­во­рить Галасюк. На­ро­дний де­пу­тат до ілю­стра­ції сво­го «ді­а­гно­зу» на­во­дить при­клад до­по­мо­ги Сві­то­во­го Бан­ку. «Кре­ди­ти Сві­то­во­го Бан­ку, які на­да­ю­ться на роз­ви­ток — для ре­а­лі­за­ції стру­ктур­них ре­форм, уря­дом хро­ні­чно не­до­ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться. Не ви­ко­ри-

ста­но понад $2 млрд з по­го­дже­но­го фі­нан­су­ва­н­ня, про що на­рі­кає на­віть ке­рів­ни­цтво Сві­то­во­го Бан­ку», — під­кре­слює Галасюк.

Справ­ді, ще два ро­ки то­му в га­зе­ті «День» ви­хо­ди­ло ін­терв’ю з го­ло­вою пред­став­ни­цтва Сві­то­во­го Бан­ку в Укра­ї­ні Чі­мяо Фа­ном в яко­му він від­кри­то за­явив, що 2/3 схва­ле­них Ра­дою ди­ре­кто­рів СБ для Укра­ї­ни ко­штів не бу­ли ви­ко­ри­ста­ні («Укра­ї­на не всти­гає осво­ю­ва­ти до­по­мо­гу кре­ди­то­рів», «День» від 2 березня 2016 ро­ку). Си­ту­а­ція не змі­ни­лась.

Про свою не­за­до­во­ле­ність ви­ко­на­н­ням Укра­ї­ною зо­бов’язань що­до ухва­ле­них про­грам спів­пра­ці за­явив не­що­дав­но і но­во­при­зна­че­ний по­сол ЄС Хю­го Мін­га­рел­лі. «Ми ду­же за­сму­че­ні тим, що Вер­хов­на ра­да в остан­ньо­му чи­тан­ні не ухва­ли­ла За­кон Укра­ї­ни про На­ціо­наль­ну ко­мі­сію, що здійснює дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня у сфе­рах енер­ге­ти­ки та ко­му­наль­них по­слуг», — за­явив він, на­го­ло­сив­ши, що ухва­ле­н­ня цьо­го за­ко­ну є умо­вою для ви­ді­ле­н­ня дру­го­го тран­шу у роз­мі­рі 600 мільйонів єв­ро у рам­ках ма­кро­фі­нан­со­вої до­по­мо­ги ЄС.

До сло­ва, про транш МВФ як умо­ву про­дов­же­н­ня спів­пра­ці з Укра­ї­ною не бу­ло ні сло­ва. На­то­мість, чо­мусь і Пре­зи­дент, і пред­став­ни­ки НБУ, ко­мен­ту­ю­чи «пе­ре­мо­гу» у Вашингтоні за­яв­ля­ли про те, що рі­ше­н­ня МВФ від­кри­ває

шла­гба­ум для отри­ма­н­ня Ка­бмі­ном по­зик за ці­лою низ­кою дво­сто­рон­ніх угод — га­ран­то­ва­ні Уря­дом США облі­га­ції на $1 мі­льярд, кре­ди­ту в Ђ600 млн від ЄС, а та­кож кре­ди­ту в $500 млн від Сві­то­во­го бан­ку!

Опи­та­ні ж «Днем» екс­пер­ти з огля­ду на пу­блі­чні за­яви ке­рів­ни­цтва Сві­то­во­го Бан­ку і пред­став­ни­цтва ЄС, більш обе­ре­жні у про­гно­зах що­до над­хо­джень. «В кон­текс­ті ко­штів від ма­кро­фі­нан­со­вої до­по­мо­ги ЄС, ва­жли­во не по­сту­пи­ти­ся на­ціо­наль­ни­ми ін­те­ре­са­ми за­ра­ди їх отри­ма­н­ня, зокре­ма від­сто­я­ти дер­жав­ни­цьку по­зи­цію по лі­су-кру­гля­ку що­до за­хи­сту від ви­руб­ки укра­їн­ських лі­сів на ко­ристь май­бу­тніх по­ко­лінь укра­їн­ців, а не на­ших за­хі­дних су­сі­дів, — на­го­ло­шує Прозоров. — В борг мо­жна бра­ти, але Ба­тьків­щи­ною не мо­жна тор­гу­ва­ти».

Що ж до дру­гої по­дії — по­яву дов­го­о­чі­ку­ва­но­го про­е­кту фі­нан­со­во­го пла­ну дер­жа­ви на 2017 рік, екс­пер­там ста­ном на вчо­ра важко бу­ло да­ти якісь кон­кре­тні про­гно­зи що­до на­слід­ків для грив­ні та еко­но­мі­ки. Адже, по су­ті, бу­ло практично не ві­до­мо жо­дно­го по­ка­зни­ка. На дум­ку, Ди­ре­кто­ра Ін­сти­ту­ту іме­ні Оле­ксан­дра По­ля Во­ло­ди­ми­ра Пан­чен­ко, пе­ред­ба­че­не в про­е­кті бю­дже­ту зро­ста­н­ня ВВП на 1% при ін­фля­ції 14% — це май­же та­кі по­ка­зни­ки пе­ред­ба­ча­ли­ся ще в 2015 році. «Це пов’яза­но перш за все з по­жвав­ле­н­ням цін на си­ро­вин­ну про­ду­кцію. Оскіль­ки укра­їн­ська еко­но­мі­ка на

80% си­ро­вин­на, то це впли­ває ве­ли­чи­ну над­хо­джень до бю­дже­ту та від­по­від­но — на рі­вень ВВП. На тлі па­ді­н­ня си­ро­вин­них рин­ків в ми­ну­лих ро­ках, в 2016 році по­ча­лось їх по­жвав­ле­н­ня. Про­дов­жи­ться во­но і в 4 квар­та­лі. В цьо­му сен­сі вар­то зга­да­ти і зро­ста­н­ня уро­жаю та екс­пор­ту зер­но­вих, яке хоч і ні­ве­лю­є­ться їх не­ви­со­кою ці­ною, та все ж сут­тє­во впли­ває на до­хі­дну ча­сти­ну. І ще один фа­ктор — ма­со­вий від’їзд укра­їн­ців за кор­дон на ро­бо­ту та зро­ста­н­ня ва­лю­тних над­хо­джень до Укра­ї­ни. З ін­шо­го бо­ку, якщо лю­ди від’їжджа­ють, в дер­жа­ві зни­жу­є­ться рі­вень спо­жи­ва­н­ня, від­по­від­но — па­дає ін­фля­ція. До ре­чі, за ра­ху­нок від’їзду за­ро­бі­тчан у нас зро­стає по­тре­ба на ро­бо­чу си­лу. І те, про що си­гна­лі­зу­ва­ли пер­ші 2 квар­та­ли всі, хто за­йма­є­ться ка­дра­ми, — по­пит пе­ре­ва­жає про­по­зи­цію на рин­ку пра­ці. Це від­ра­зу спра­цю­ва­ло на збіль­ше­н­ня зар­пла­ти. В ре­аль­но­му се­кто­рі во­ни по­тро­ху ро­сте, адже найня­ти ква­лі­фі­ко­ва­ну лю­ди­ну стає все важ­че. Але ці зар­пла­ти все рів­но не від­по­від­а­ють єв­ро­пей­ським. То­му про­цес зро­ста­н­ня зар­плат бу­де збіль­шу­ва­ти­ся, від­по­від­но по­ка­зу­ю­чи по­жвав­ле­н­ня еко­но­мі­ки. Ще один мо­мент — та­ри­фний шок на­вчив лю­дей еко­но­ми­ти, тоб­то зни­зи­лось спо­жи­ва­н­ня га­зу. Це по­зи­тив­но впли­ває як на ва­лю­тний ба­ланс, так і на ВВП», — по­яснив екс­перт.

І на­ре­шті тре­тя по­дія — пор­ція «ва­лю­тної лі­бе­ра­лі­за­ції» від НБУ ана­лі­ти­ка­ми оці­не­но ске­пти­чно. Так, фі­нан­со­вий ана­лі­тик Ві­та­лій ШАПРАН, в ко­мен­та­рях ЗМІ пе­ре­ко­ну­вав, що ве­ре­сне­ві ко­ли­ва­н­ня в обмін­ни­ку «не­справ­жні». «У ко­ро­тко­стро­ко­во­му пе­рі­о­ді грив­ні ні­що не за­гро­жує, і ка­та­стро­фа, яку про­ро­ку­ють на­шій ва­лю­ті, від­кла­да­є­ться. До таких ви­снов­ків мо­жна при­йти, ува­жно ана­лі­зу­ю­чи рин­ко­ву ста­ти­сти­ку», — від­зна­чив він. Шапран від­зна­чив, що го­тів­ко­вий курс на «чор­но­му рин­ку» в ве­ре­сні зни­зив­ся мен­ше, ніж на між­бан­ку — тоб­то ку­пи­ти ва­лю­ту в обмін­них пун­ктах мо­жна де­шев­ше, ніж ку­пу­ва­ли бан­ки за без­го­тів­ко­вим роз­ра­хун­ком.

МАЛЮНОК ВІ­КТО­РА БО­ГО­РА­ДА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.