Рі­вень від­кри­то­сті ви­шів – низь­кий

Зна­че­н­ня про­зо­ро­сті в ро­бо­ті ро­зу­мі­ють не всі укра­їн­ські уні­вер­си­те­ти, хо­ча це мо­же за­без­пе­чи­ти при­тік сту­ден­тів і ко­штів

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ві­та­лій АНДРОНІК

ВУкра ї ні кіль ка ро ків по - спіль ана лі тич ний центр CEDOS про во дить рей - тинг про­зо­ро­сті уні­вер­си­те тів, де до слід жу єть ся від кри - тість ді яль нос ті ви шів на влас - них сай тах. Цьо го ро ку за від - кри тіс тю ін фор ма ції пер ші міс - ця по сі ли: На ці о наль ний уні - вер си тет « Ки є во- Мо ги лянсь ка ака де мія » , На ці о наль ний тех - ніч ний уні вер си тет « Ки ївсь кий по лі тех ніч ний ін с ти тут іме ні Іго ря Сі корсь ко го » , На ці о наль - ний уні вер си тет біо ре сур сів і при­ро­до­ко­ри­сту­ва­н­ня, При­кар­па­тсь кий на ці о наль ний уні вер - си тет іме ні Ва си ля Сте фа ни ка та Уман­ський дер­жав­ний пе­да­го­гі­чний уні­вер­си­тет іме­ні Павла Ти чи ни. Про те за галь ний рі - вень від кри тос ті уні вер си те тів для гро мадсь кос ті за ли ша єть ся низь­ким.

АБІТУРІЄНТАМ БРАКУЄ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВИШІ

До слід жен ня ана лі тич но го центру CEDOS охо­пи­ло дер­жав­ні та ко­му­наль­ні ви­щі на­вчаль­ні за кла ди — за га лом 186 ви - шів, де на вча єть ся по над 91% всіх укра­їн­ських сту­ден­тів.

За сло ва ми ви ко нав чо го ди - ре­кто­ра CEDOS Єго­ра Ста­дно­го, рей­тинг по­ка­зує, на­скіль­ки уні­вер­си­те­ти го­то­ві бу­ти від­кри­ти­ми й ін­фор­му­ва­ти сту­ден­тів, ви­кла да чів та ши ро ку гро мадсь - кість про свою ді яль ність че рез сай ти.

« У лю то му 2016 ро ку бу ло про ве де но на ці о наль не опи ту - ван ня сту ден тів, яке по ка за ло, що сай ти уні вер си те тів ста ли дже­ре­лом інформації під час ви­бо­ру ви­шу для 56% те­пе­рі­шніх сту ден тів. І цей по каз ник має тен­ден­цію до зро­ста­н­ня. Во­дно­час опи ту ван ня по ка зує, що 59% сту­ден­тів бра­ку­ва­ло інформації на сай­ті уні­вер­си­те­ту», — роз­по­від­ає Єгор Ста­дний.

Із лю то го до лип ня CEDOS про­ана­лі­зу­вав сай­ти уні­вер­си­те­тів за на­яв­ні­стю адмі­ні­стра­тив­ної ін фор ма ції, да них про фі - нан­со­ву ді­яль­ність, стра­те­гі­чно­го пла ну роз вит ку, ін фор ма ції про мож ли вос ті пра цев лаш ту - ван ня, між на род но го об мі ну і зміст навчання.

УНІ­ВЕР­СИ­ТЕ­ТИ МА­ЮТЬ НАЛАГОДИТИ КОМУНІКАЦІЮ З СУСПІЛЬСТВОМ

«Якщо дивитися на ба­ли, отри ма ні уні вер си те та ми під час до слід жен ня, то ли ше 20% пе - ре­тну­ли 50 ба­лів зі 100. За­галь­ний рі­вень на­си­че­но­сті ін­фор­ма­ці­єю ду­же низь­кий», — ствер­джує Єгор Ста­дний.

Про ве ден ня до слід жен ня во­дно­час по­ка­зує, як укра­їн­ські виші не ви­ко­ну­ють За­кон «Про ви щу осві ту » , в яко му за зна че - но, що уні­вер­си­те­ти ма­ють опри­лю­дню­ва­ти да­ні про свою фі­нан­со­ву ді­яль­ність.

« Про зо рість та фі нан со ва звіт ність, якої не має на сай тах всіх на­ших уні­вер­си­те­тів, — це ви­мо­га За­ко­ну «Про ви­щу осві - ту » . Це до слід жен ня по ка зує, як від­бу­ва­є­ться ім­пле­мен­та­ція цьо го за ко ну. Ми спро бу ва ли по­рів­ня­ти рей­тин­ги уні­вер­си­те­тів, які збіль ши ли держ за мов - лен ня, з рей тин гом про зо рос ті. Ми ба­чи­мо, що ті, хто збіль­шив держ за мов лен ня, мо жуть зай - ма ти 39- те міс це і 169- те. Цим під­ри­ва­є­ться до­ві­ра абі­ту­рі­єн­та до ви­що­го на­вчаль­но­го за­кла­ду. Для ме не важ ли во, щоб це до - слі­дже­н­ня мо­гло бу­ти си­стем­но ви ко ри ста но са ми ми уні вер си - те­та­ми для на­ла­го­дже­н­ня ро­бо - ти і ко­му­ні­ка­ції з суспільством та мі­ні­стер­ством, ко­ли ми на­ма­га є мо ся оці ни ти якість осві - ти», — про­ко­мен­ту­ва­ла мі­ністр осві­ти і на­у­ки Лі­лія Гри­не­вич.

«БУ­ТИ ПРОЗОРИМ — ЦЕ РАЦІОНАЛЬНИЙ ВИ­БІР»

Одна з про­блем, че­рез яку виші ма­ло ін­фор­му­ють абі­ту­рі­єн­тів та сту­ден­тів про се­бе че­рез сайт, на дум­ку пре­зи­ден­та На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту «Ки­є­во-Мо­ги­лян­ська ака­де­мія» Ан­дрія Ме­ле­ше­ви­ча, по­ля­гає в то­му, що не всі во­ни ро­зу­мі­ють, для чо­го це по­трі­бно. Та­ким чи­ном во­ни за­чи­ня­ють две­рі пе­ред ін­ве­сто­ра­ми, то­ді як в усьо­му світі за­кла­ди ви­щої осві­ти дав­но ко­ри­сту­ю­ться мо­жли­ві­стю за­лу­че­н­ня гран­тів, що без про­зо­ро­сті є не­мо­жли­вим.

«Від­кри­тість по­трі­бна не тіль­ки для то­го, щоб по­ін­фор­му­ва­ти абі­ту­рі­єн­та. Уні­вер­си­тет має ін­фор­му­ва­ти в се­бе на сай­ті, що че­кає на абі­ту­рі­єн­та в йо­го сті­нах. Крім то­го, фі­нан­су­ва­н­ня уні­вер­си­те­тів від­бу­ва­є­ться з дер­жав­но­го бю­дже­ту, ко­штом кон­тра­ктни­ків. Але ми не­до­оці­ню­є­мо та­ке дже­ре­ло фі­нан­су­ва­н­ня, як фан­драй­зинг, і зро­зумі­ло, що ні­хто не спів­пра­цю­ва­ти­ме з уні­вер­си­те­том, який при­хо­вує ін­фор­ма­цію про свою фі­нан­со­ву ді­яль­ність. Жо­ден до­нор не да­ва­ти­ме ко­штів уні­вер­си­те­то­ві, який не опри­лю­днює зві­тів із цьо­го на­пря­му. Бу­ти прозорим — це раціональний ви­бір, це при­ва­блює і абі­ту­рі­єн­тів, і до­но­рів», — вва­жає Ан­дрій Ме­ле­ше­вич.

Хоч рей­тинг про­зо­ро­сті уні­вер си те тів не є по каз ни ком яко­сті ви­щої осві­ті, він є ін­стру­мен том її під ви щен ня. Єгор Стад ний ре зю мує: « До ступ до та­кої інформації не га­ран­тує ви­со кої якос ті освіт ніх про грам, од нак він є не об хід ною пе ре д - умо­вою для ство­ре­н­ня ефе­ктив­них ме­ха­ні­змів її за­без­пе­че­н­ня, а та­кож дає мо­жли­вість абітурієнтам біль­ше ді­зна­ти­ся про навчання, яке їх очі­кує, і зро­би­ти сві­до­мий ви­бір».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.