З лі­те­ра­ту­рою в сер­ці і... в сум­ці

У Льво­ві від­крив­ся Фо­рум ви­дав­ців. В цен­трі ува­ги — но­вин­ка га­зе­ти «День»

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ро­ман ГРИВІНСЬКИЙ, «День»

Зда­є­ться, вся Укра­ї­на з’їха­лась ни­ні до Льво­ва. Тут учо­ра від­крив­ся вже 23-й Фо­рум ви­дав­ців. Май­же ти­ся­ча за­ре­є­стро­ва­них уча­сни­ків з 27 кра­їн сві­ту, 193 ви­дав­ни­цтва, 1259 по­дій — по­ки що жо­ден ін­ший ві­тчи­зня­ний лі­те­ра­тур­ний фе­сти­валь не мо­же по­зма­га­ти­ся з фо­ру­мом у Льво­ві. «Пі­дні­міть, будь ла­ска, ру­ки ті, хто має на­ші бра­сле­ти (прав­лять за вхі­дний кви­ток на книж­ко­ву яр­мар­ку. — Авт.), — звер­та­є­ться до при­су­тніх на офі­цій­но­му бри­фін­гу пре­зи­дент ГО «Фо­рум ви­дав­ців» Оле­ксан­дра Ко­валь. — Ви ба­чи­те, як ни­ні нас ба­га­то? Це — на­ша від­зна­ка. Чотири дні ми но­си­мо її на сво­їй ру­ці, але ці­лий рік — у сер­ці. Да­вай­те ра­зом шу­ка­ти тих, хто ще, мо­жли­во, не усві­до­мив се­бе лю­дьми кни­ги, й за­лу­ча­ти їх до сво­го ко­ла. Та­ким чи­ном на­ше бра­тер­ство з ро­ку в рік зро­ста­ти­ме»! На дум­ку Оле­ксан­дри Ко­валь, са- ме брак со­лі­дар­но­сті є одним з най­біль­ших ви­кли­ків для Укра­ї­ни сьо­го­дні.

Се­ред со­тень яток львів­сько­го книж­ко­во­го яр­мар­ку осо­бли­вою по­пу­ляр­ні­стю ко­ри­сту­є­ться стенд га­зе­ти «День» (№306). Ви­кла­дач ка­фе­дри ви­дав­ни­чої спра­ви та ре­да­гу­ва­н­ня Кі­ро­во­град­сько­го дер­жав­но­го пе­да­го­гі­чно­го уні­вер­си­те­ту Іри­на Тка­чен­ко ку­пи­ла одра­зу п’ять ви­пу­сків «Мар­шру­ту №1» — ті, яких не ви­ста­ча­ло для пов­но­ти ко­ле­кції. «Ви­дав­ни­чою ді­яль­ні­стю га­зе­ти «День» ці­кав­лю­ся вже дав­но, — роз­по­від­ає па­ні Іри­на. — Це чу­до­вий при­клад су­ча­сної ре­да­кції, яка не обме­жує се­бе ли­ше га­зе­тним фор­ма­том й во­дно­час пра­гне по­пу­ля­ри­зу­ва­ти Укра­ї­ну. «Мар­шрут №1» при­ва­блює ме­не як спе­ці­а­лі­ста з пе­рі­о­ди­ки, гро­ма­дя­ни­на та есте­та. Йде­ться про своє­рі­дну мі­ні-ен­ци­кло­пе­дію в жур­наль­но­му фор­ма­ті. По­до­ба­є­ться па­лі­тра тем та екс­пер­тів. На­віть ре­кла­ма тут — осо­бли­ва. З не­тер­пі­н­ням че­каю ви­пу­ску про Кро­пив­ни­цький — на­ше мі­сто по­тре­бує «апгрей­ду» сво­го брен­ду. 10 гри­вень — не­ве­ли­ка ці­на за та­кий які­сний жур­нал».

Але, зви­чай­но, най­біль­ший ін­те­рес се­ред чи­та­чів збу­рює но­вин­ка «Дня» — роз­кі­шне ви­да­н­ня «Се­стра моя, Со­фія...» Щой­но з ти­по­гра­фії во­но ви­рі­зня­є­ться се­ред ти­сяч кни­жок не ли­ше гли­бо­ким змі­стом, а й ви­тон­че­ним ди­зай­ном. «Я вже дав­но ці­кав­лю­ся Бол­га­рі­єю, — роз­по­від­ає один з пер­ших по­ку­пців но­вин­ки, пен­сіо­нер Сер­гій Ка­ли­ни­чен­ко. — В Укра­ї­ні лю­блять скар­жи­тись на на­шу, не­ма де прав­ди ді­ти, не­про­сту істо­рію. В таких ви­пад­ках зав­жди ка­жу — по­ди­ві­ться на істо­рію Бол­га­рії! По­при со­тні ро­ків іга во­ни ви­сто­я­ли. Се­ред ін­ших кни­жок з Бі­бліо­те­ки «Дня» маю та­кож «Си­лу м’яко­го зна­ка», а ті, які не ку­пив, обмі­нюю в дру­зів та зна­йо­мих. В га­зе­ті ж осо­бли­во ці­ную ру­бри­ку Іго­ря Сюн­дю­ко­ва «Історія і я». Пе­ре­ко­на­ний, неможливо бо­ро­ти­ся за не­за­ле­жність, не зна­ю­чи вла­сної істо­рії!»

Фо­рум ви­дав­ців у Льво­ві три­ва­ти­ме впро­довж ви­хі­дних. «День» че­кає на вас на тре­тьо­му по­вер­сі «Па­ла­цу ми­стецтв».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.