Не­три­ві­аль­не зав­да­н­ня для куль­тур­ної ди­пло­ма­тії

Чи бу­дуть між­на­ро­дні лі­те­ра­тур­ні та ін­ші куль­тур­ні май­дан­чи­ки між Укра­ї­ною і Ро­сі­єю оби­ра­ти Укра­ї­ну?

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Олег КОЦАРЕВ

Скан­дал дов­ко­ла за­про­ше­н­ня За ха ра При лє пі на на « Фес ти валь Кон ра да » в Кра ко ві, як ви гля дає на - ра зі, розв’ язав ся на ко ристь Укра ї ни. Ко рот ко на га дую фа - бу­лу. На ві­до­мий мі­жна­ро­дний лі те ра тур ний фес ти валь у Поль щі — « Фес ти валь Кон ра - да», який має від­бу­ти­ся на­при­кін­ці жов­тня, за­про­си­ли одіо­зно го ро сійсь ко го пись мен ни ка За­ха­ра При­лє­пі­на. З одно­го бо­ку, При­лє­пі­на ба­га­то хто з кри­ти­ків і чи­та­чів по­ці­но­вує як ці­ка­во­го про­за­ї­ка, з дру­го­го бо­ку, він при хиль ник ро сійсь кої ім - персь кої ідео ло гії, ре гу ляр но їз дить до оку по ва ної час ти ни Дон ба су, під три мує ідею ство - рен ня там « рес пуб лік » та при - єд нан ня їх до Ро сії ( і в цьо му він по слі дов ні ший за сьо год - ніш ню офі цій ну крем лівсь ку по зи цію), звіс но ж, ак тив но про­па­гує ан­ти­укра­їн­ські по­гля­ди. Так са­мо за­про­си­ли на фес - ти валь і ук ра їнсь ких ав то рів. Ви­бу­ху бу­ло не уни­кну­ти.

■ І справ­ді, ко­ли ін­фор­ма­ція про При­лє­пі­на ста­ла ши­ро­ко ві­до­мою, да­ле­ко не ли­ше укра­їн­ці ви­сло­ви­ли обу­ре­н­ня з та­ко­го за­про­ше­н­ня під час вій­ни. Пі­шли роз­мо­ви про бой­кот фе­сти­ва­лю. І ось, як мо­жна здо­га­да­ти­ся, пе­ре­мо­ви­ни, за­яви та де­мар­ші да­ли ре­зуль­тат: на сай­ті «Фе­сти­ва­лю Кон­ра­да» роз­мі­сти­ли за­яву арт-ди­ре­кто­ра фе­сти­ва­лю Мі­ха­ла Па­ве­ла Мар­ков­сько­го і ди­ре­кто­ра з про­гра­ми Ґже­ґо­жа Ян­ко­ви­ча (http://conradfesti - val.pl/a/ 1503, oswiadczenie-dyrektorow- festi walu-conrada- wsprawie-zachara-prilepina). Во­на сфор­му­льо­ва­на в то­му ду сі, що При­лє­пі­на за­про­си­ли, бо фе­сти­валь від­кри­тий до дис­ку­сій, і критику на­ціо­на­лі­зму бу ло б до­бре про­ва­ди­ти са­ме в ді­а­ло­зі з яскра­вим на­ціо­на­лі­стом, але, оскіль­ки йо­го по­стать ви­кли­ка­ла та­ку го­стру ре­а­кцію, зу­стріч ви­рі­ши­ли від­кла­сти до «кра­щих ча­сів».

Що ж, ма­лень­ка, але ва­жли­ва пе­ре­мо­га.

■ Яка, про те, по вин на зму - си­ти за­ми­сли­ти­ся і спро­бу­ва­ти про­ра­ху­ва­ти де­ко­трі кро­ки на­пе­ред. На моє пе­ре­ко­на­н­ня, по­діб ні ін ци ден ти на да лі тіль ки час ті ша ти муть. Якщо, звіс но, не бу­де яко­гось гло­баль­но­го за­го­стре­н­ня кон­флі­кту й бом­бар­ду­вань Ки­є­ва, Льво­ва чи Ри­ги, « спе ци фіч ні » ро сійсь кі ді ячі куль­ту­ри що­раз біль­ше з’яв­ля­ти­му­ться на між­на­ро­дних по­ді­ях. Про це свід­чить про­ста ло­гі­ка. На ша вій на — дав но не в цен т рі ува ги зві то вих за со бів ма­со­вої інформації. Для гро­ма­дян ба га тьох кра їн, особ ли во тих, які без по се ред ньо з на ми не ме жу ють, її суть є зро зу мі - лою ду­же умов­но. Уя­ві­мо, як­би ка та лонсь кі по ети, кот рі час то від ві ду ють Фо рум ви дав ців у Льво ві, по ча ли би про тес ту ва - ти, що в Ки­є­ві ви­сту­пав Ль­йо­са і ду же гос т ро ви слов лю вав ся про­ти ка­та­лон­сько­го ру­ху за не- за леж ність. Звіс но, біль шос ті укра­їн­ців бу­ло б не про­сто з хо­ду ро­зі­бра­ти­ся в цій ко­лі­зії. Чи зо рі єн ту ва тись у пред с тав ни - ках бал­кан­ських кра­їн, які «по­стій­но між со­бою во­ю­ють». Ось так і схід нос лов’ янсь кі дра ми ззов ні не зав ж ди ви гля да ють про­зо­ро. На­ре­шті, ва­жить тут і тра ди ція сприй нят тя ро - сій­ської куль ту ри, особ ли вої по­ва­ги до неї. Зро­зумі­ло, що по­ді­бно­го сприйня­т­тя укра­їн­ської куль­ту ри бу ти не мо же, під ва - ли­ни бо­дай еле­мен­тар­но­го впі­зна ван ня за кла да ють ся ли ше сьо­го­дні.

■ Все це озна чає, що різ ні при­лє­пі­ни в ши­ро­ко­му ро­зу­мін­ні ма ють всі шан си й да лі по - трап ля ти на між на род ні май - дан­чи­ки (тим па­че, що есте­тич - но ці­ка­вих та по­пу­ляр­них «ім­пер­ців» у ро­сій­ській лі­те­ра­ту­рі, й не ли ше лі те ра ту рі, ви ста - чає — дій­сно ба­га­та й яскра­ва ро­сій­ська куль­ту­ра геть не ви­чер­пу­є­ться при­хиль­ни­ми до нас лі­бе­ра­ла­ми). До ре­чі, ке­рів­ни­ця укра­їн­сько­го бю­ро «Кре­а­тив­на Європа» Іри­на Ві­кир­чак у сво­є­му бло­зі ви­сло­ви­ла пе­ре­ко­на­н­ня, що, хоч При­лє­пін і не по­тра­пить на « Фе­сти­валь Кон­ра­да», він не­о­дмін­но та­ки при­їде до Кра­ко­ва й ви­сту­пить на яко­мусь аль­тер­на­тив­но­му за­хо­ді. Мо­жна уяви­ти, що ре­кла­ма цьо­му за­хо­ду вже не по­трі­бна. Так са­мо мо­жна уяви­ти, що там бу­де ска­за­но про Укра­ї­ну та укра­їн­ців, зокре­ма на тлі ни­ні­шніх тен­ден­цій у гу­ма­ні­тар­ній сфе­рі укра­їн­сько-поль­ських від­но­син.

■ Як на це ре агу ва ти? Сьо - год ні на фес ти валь у Поль щі в той чи той спо­сіб впли­ну­ти вда­ло ся. Зав т ра в якій- не будь умов­ній кра­ї­ні, яка біль­ше від - да­ле­на від нас, ні­чо­го не ви­йде. Во ни за хо чуть по чу ти про ти - леж ну сто ро ну — і край. Чи прос то дип ло ма тич но на тяк - нуть, що не ма ють ча су і на - тхне­н­ня роз­би­ра­ти­ся в усій тій плу­та­ни­ні на схо­ді. А на по­гро­зи бой ко ту ска жуть: « Ну, не при­їздіть». Тоб­то, зві­сно, мо­же та­ко­го й не ста­не­ться, мо­же, во­ни все ро­зу­мі­ти­муть, але кра­ще та­ки мати на ува­зі не­спри­я­тли­вий ва­рі­ант.

■ Що ро би ти? Бой ко ту ва - ти? А як то­ді спра­ва про­су­ва­н­ня на шої куль ту ри, ство рен ня яко­гось уяв­ле­н­ня про Укра­ї­ну? Чи не до­ве­де­ться з ча­сом бой­ко­ту ва ти вза га лі все? І чи не ста­не ро­сій­ська дум­ка про Укра­ї­ну без аль тер на тив ною? Їха ти і « своє ро би ти » ? А як то ді з гід - ніс тю? Чи не ви гля да ти ме, що ми про­сто втер­ли­ся від плюв­ка й мир но всмі ха є мо ся? Їха ти і про­те­сту­ва­ти, скрізь ме­то­ди­чно по­ясню­ва­ти, хто та­кі ро­сій­ські ім пер ці, при хо ди ти на їх ні за - хо­ди, спе­ре­ча­ти­ся там, зри­ва­ти їх? Є ри зик пе ре тво ри ти ся на по­лі­ти­чних бла­знів.

■ Справ­ді, не­три­ві­аль­не зав­дан ня для ук ра їнсь кої куль - тур­ної ди­пло­ма­тії, для ко­жно­го ук ра їнсь ко го куль тур но го ді - яча. Ма буть, на зва ні ва рі ан ти ре ак ції тре ба про бу ва ти ком бі - ну ва ти за леж но від об ста вин і мо­жли­во­стей, але чі­тко­го й оче­вид но го ре цеп та по ки що не ви­дно, йо­го слід спро­бу ва­ти ви­ро­би­ти. В будь-яко­му ра­зі, слід бу­ти го­то­ви­ми до то­го, що нам у сві то во му ін фор ма цій но му прос то рі до ве деть ся са мим об­ґрун­то­ву­ва­ти свою пра­во­ту в пи­та­н­нях ро­сій­ської агре­сії то­що. До во ди ти її не ли ше пе ред од но дум ця ми, не ли ше в ком - фор т них умо вах між на род них сан­кцій, об­стру­кцій та бой­ко­тів сто­сов­но на­ших во­ро­гів, а й то­ді, ко ли про крем лівсь ка по зи - ція ма ти ме змо гу зву ча ти на пов ний го лос. Роз ра хо ву ю чи пе­ред­усім на се­бе.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.