По­тра­пи­ти до бу­дів­лі мо­жна з екс­кур­сі­єю. Що­прав­да, че­ка­ти до­ве­де­ться кіль­ка мі­ся­ців

Den (Ukrainian) - - Маршрут №1 - Ми­ко­ла ТИМЧЕНКО, «День» , фото ав­то­ра

Є в Ки­є­ві одна гар­на та­єм­ни­ча бу­дів­ля, яку вва­жа­ють одні­єю з ві­зи­тних кар­ток мі­ста. Це Бу­ди­нок з хи­ме­ра­ми. Він роз­та­шо­ва­ний на ву­ли­ці Бан­ко­вій, 10 і за­раз є ма­лою ре­зи­ден­ці­єю Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни. По­тра­пи­ти до бу­дів­лі ду­же скла­дно — ли­ше з екс­кур­сі­єю, на яку ми че­ка­ли май­же два мі­ся­ці. Але очі­ку­ва­н­ня вар­те то­го: не­зви­чай­на ар­хі­те­кту­ра, вну­трі­шнє убран­ство, хи­мер­ні при­кра­си осо­бня­ка ди­ву­ють і при­го­лом­шу­ють. А про бу­ди­нок і йо­го твор­ця хо­дять рі­зні ле­ген­ди.

Бу­ди­нок з хи­ме­ра­ми по­бу­ду­вав ар­хі­те­ктор Вла­ди­слав Го­ро­де­цький. 1901 ро­ку він ку­пив ді­лян­ку зем­лі на схи­лі па­гор­ба і ви­рі­шив, що це від­мін­не мі­сце для осо­бня­ка. Дру­зі Го­ро­де­цько­го ду­же зди­ву­ва­ли­ся йо­го ви­бо­ру — бу­ду­ва­ти там неможливо. Одна з мі­ських ле­генд свід­чить, що Оле­ксандр Ко­бе­лєв, ко­ле­га ар­хі­те­кто­ра, при­клав ру­ку до ло­ба Го­ро­де­цько­го і ска­зав: «Ли­ше бо­же­віль­но­му мо­же спа­да­ти на дум­ку та­ка ідея!». Ар­хі­те­кто­ри укла­ли па­рі, і че­рез два ро­ки осо­бняк бу­ло збу­до­ва­но.

Про­ект бу­дів­лі Го­ро­де­цько­му до­по­ма­гав роз­ро­бля­ти ін­же­нер Ан­тон Стра­ус, а бра­ти Еліо і Еу­дже­ніо Са­ля ство­ри­ли скуль­птур­ні при­кра­си, офор­ми­ли ін­тер’єр. Бу­ди­нок вийшов уні­каль­ним. По-пер­ше, в йо­го бу­дів­ни­цтві ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли ре­во­лю­цій­ні на той час те­хно­ло­гії: бу­дів­ля збу­до­ва­на на бе­тон­них па­лях. По-дру­ге, осо­бняк має рі­зну по­вер­хо­вість: з ву­ли­ці Бан­ко­вої — три по­вер­хи, а з бо­ку пло­щі І. Фран­ка — шість.

Го­ро­де­цький за­ми­слю­вав бу­ди­нок як при­бу­тко­вий. На ко­жно­му по­вер­сі роз­та­шо­ву­ва­ли­ся окре­мі апар­та­мен­ти, які зда­ва­ли­ся внай­ми, а сам ар­хі­те­ктор і йо­го ро­ди­на за­йма­ли четвертий по­верх. У ко­жно­му по­ме­шкан­ні бу­ло 8—10 кім­нат, пе­ред­ба­че­но кім­на­ти для при­слу­ги. У бу­дин­ку бу­ли обла­дна­ні вин­ний по­гріб, хо­ло­диль­ни­кльо­до­вик, праль­ня, а по­ряд з бу­дин­ком — ко­рів­ник, щоб у по­сто­яль­ців зав­жди бу­ло сві­же мо­ло­ко.

Най­більш не­зви­чай­ною кім­на­тою бу­дів­лі став па­ра­дний ве­сти­бюль. Йо­го ін­тер’єр оформ­ле­но у ви­гля­ді мор­сько­го дна з ве­ли­че­зним спру­том на сте­лі, ри­ба­ми і пер­ла­му­тро­ви­ми му­шля­ми з бе­то­ну. Му­шлі зро­бле­но на­стіль­ки ви­тон­че­но, що від­рі­зни­ти їх від справ­жніх ду­же скла­дно.

Фа­сад бу­дин­ку при­кра­си­ли скуль­пту­ра­ми тва­рин — сло­нів, но­со­ро­гів, ле­вів, дель­фі­нів, жаб, а вну­трі­шній ін­тер’єр — лі­пни­ми фі­гу­ра­ми всі­ля­ких ми­слив­ських тро­фе­їв, ру­шниць, кин­джа­лів. Го­ро­де­цький при­стра­сно за­хо­плю­вав­ся по­лю­ва­н­ням, їздив на са­фа­рі, то­му і ви­рі­шив так екс­тра­ва­ган­тно офор­ми­ти свій осо­бняк.

Зві­рів на фа­са­ді бу­дин­ку ки­я­ни про­зва­ли хи­ме­ра­ми. Але жо­дних хи­мер там не­має. Ка­жуть, що Ми­хай­ло Бул­га­ков ство­рив ро­ман «Май­стер і Мар­га­ри­та» під вра­же­н­ням ар­хі­те­кту­ри осо­бня­ка Го­ро­де­цько­го. Сам пи­сьмен­ник ствер­джу­вав, що пер­со- на­жі Во­ланд і Аза­зе­ло з’яви­ли­ся зав­дя­ки бу­дин­ку з хи­ме­ра­ми.

Вла­ди­слав Го­ро­де­цький про­жив у сво­є­му бу­дин­ку не­дов­го. 1912 ро­ку ар­хі­те­кто­ро­ві до­ве­ло­ся за­ста­ви­ти осо­бняк Ки­їв­сько­му то­ва­ри­ству кре­ди­тів. По­вер­ну­ти со­бі бу­ди­нок він вже не зміг. До ре­во­лю­ції 1917 ро­ку бу­дів­ля змі­ни­ла кіль­ка вла­сни­ків, по­тім її на­ціо­на­лі­зу­ва­ли і по­ді­ли­ли на ко­му­наль­ні по­ме­шка­н­ня. На по­ча­ток Дру­гої сві­то­вої вій­ни бу­ди­нок за­не­пав, але гро­шей на йо­го ре­кон­стру­кцію не ви­ді­ля­ли. Пі­зні­ше тут ме­шка­ли акто­ри те­а­тру іме­ні І. Фран­ка, по­тім бу­ла ві­дом­ча по­лі­клі­ні­ка.

З ча­сом бу­ди­нок роз­ко­лов­ся на дві ча­сти­ни. Одна ча­сти­на бу­дів­лі на­хи­ли­ла­ся у бік вул. Бан­ків­ської на 33 см, дру­га — у бік те­а­тру на 10 см. Осо­бняк тер­мі­но­во ре­кон­стру­ю­ва­ли, кон­стру­кто­ри за­но­во ство­ри­ли під ним па­льо­ве по­ле. За кре­сле­н­ня­ми і фо­то­гра­фі­я­ми, що збе­ре­гли­ся, від­но­ви­ли ін­тер’єр, роз­пи­си на сті­нах, пар­ке­тні під­ло­ги, ре­а­ні­му­ва­ли аль­пій­ську гір­ку, фон­та­ни, шту­чне озе­ро.

За­раз в бу­дин­ку з хи­ме­ра­ми мі­стя­ться ка­бі­не­ти пра­ців­ни­ків дер­жав­но­го про­то­ко­лу і це­ре­мо­ні­а­лу пре­зи­дент­сько­го се­кре­та­рі­а­ту, про­во­дя­ться за­хо­ди за уча­стю Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни. Екскур­сії во­дять ли­ше по по­вер­ху, де бу­ло по­ме­шка­н­ня Го­ро­де­цько­го. Але цьо­го ціл­ком ви­ста­чає, щоб ді­зна­ти­ся про жи­т­тя ар­хі­те­кто­ра, по­слу­ха­ти істо­рію бу­дин­ку, роз­гля­ну­ти йо­го ін­тер’єри і за­га­да­ти ба­жа­н­ня, яке, згі­дно з ле­ген­дою, обов’яз­ко­во збу­де­ться.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.