Чу­жі ви­бо­ри в на­шо­му Кри­му

«Укра­ї­ні по­трі­бно бу­ти по­слі­дов­ною і не ви­зна­ти но­во­обра­ну Ду­му, а За­хо­ду не при­йма­ти ро­сій­ську де­ле­га­цію в ПАРЄ», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Ва­лен­тин ТОРБА, «День»; На­та­лія ПУШКАРУК

УРо­сії про­йшли пар­ла­мент­ські ви­бо­ри. То­чні­ше — фор­маль­на імі­та­ція ви­бор­чої про­це­ду­ри для під­трим­ки ни­ні­шньо­го ре­жи­му. Щось по­ді­бне бу­ло за ра­дян­ських ча­сів, з ті­єю ли­ше істо­тною рі­зни­цею, що в но­вих по­лі­ти­чних ре­а­лі­ях ни­ні­шня крем­лів­ська вла­да ви­му­ше­на до­три­му­ва­тись біль­шої кіль­ко­сті фор­маль­но­стей, на­бли­же­них до ре­аль­но­сті.

От­же, на мо­мент під­го­тов­ки ма­те­рі­а­лу ЦВК РФ обро­би­ла 93% бю­ле­те­нів. «Яв­ка — 47,81%. Во­на змі­ню­є­ться. Яв­ка як яв­ка», — по­ві­до­ми­ла го­ло­ва ЦВК Ел­ла Пам­фі­ло­ва. Втім, як і ма­ло змін що­до ре­зуль­та­тів. «Єди­на Ро­сія» про­дов­жує лі­ди­ру­ва­ти (54,28%) і, за по­пе­ре­дні­ми да­ни­ми, отри­має в Дер­жду­мі 140 ман­да­тів за пар­тій­ни­ми спи­ска­ми, 203 — по одно­ман­да­тних окру­гах. КПРФ отри­мує по­пе­ре­дньо 13,45% за під­сум­ка­ми го­ло­су­ва­н­ня за пар­тій­ни­ми спи­ска­ми. Це ста­но­вить 35 ман­да­тів. Ре­зуль­та­ти ЛДПР — 13,24%, ця пар­тія отри­мує в Ду­мі 34 ман­да­ти за пар­тій­ни­ми спи­ска­ми. «Спра­ве­дли­ва Ро­сія» — 6,17%. По­лі­ти­чні пар­тії по­за­си­стем­ної опо­зи­ції про­хі­дний бар’єр в 5% не по­до­ла­ли. Та­ким чи­ном, за по­пе­ре­дні­ми да­ни­ми, в «Єди­ної Ро­сії» бу­де 343 мі­сця в Дер­жду­мі, тоб­то кон­сти­ту­цій­на біль­шість.

Зда­ва­ло­ся б, яке нам ді­ло до ро­сій­ських ви­бо­рів, де вла­да фа­кти­чно за­кон­сер­во­ва­на з 1999 ро­ку. Ра­дян­ський Со­юз теж ко­лись вва­жа­ли аб­со­лю­тно за­кри­тою си­сте­мою, де кон­тро­лю­є­ться все, але в ре­зуль­та­ті все одно роз­ва­лив­ся. Однак за­раз не про це. Зви­чай­но, нам не­об­хі­дно зна­ти, що від­бу­ва­є­ться у су­сі­да, тим біль­ше, якщо цей су­сід оку­пу­вав ча­сти­ну на­шої кра­ї­ни і розв’язав вій­ну на схо­ді Укра­ї­ни. Біль­ше то­го, за­лу­чив до ви­бо­рів «на­гра­бо­ва­не» — на­се­ле­н­ня Кри­му.

МЗС Укра­ї­ни за­су­ди­ло ор­га­ні­за­цію Ро­сі­єю ви­бо­рів до Дер­жду­ми РФ на те­ри­то­рії Кри­му та в м. Се­ва­сто­поль і пе­ре­дасть сво­їм між­на­ро­дним пар­тне­рам пе­ре­лік осіб, без­по­се­ре­дньо при­че­тних до ор­га­ні­за­ції цьо­го «фар­су» в Кри­му, та тих, хто брав участь у не­за­кон­них ви­бо­рах, для вклю­че­н­ня їх до спи­сків сан­кцій. Та­кож Укра­ї­на за­кли­ка­ла не ви­зна­ва­ти ре­зуль­та­ти ви­бо­рів до Дер­жав­ної Ду­ми в ча­сти­ні го­ло­су­ва­н­ня на те­ри­то­рії оку­по­ва­но­го Крим­сько­го пів­остро­ва.

«Ві­дне­се­н­ня Ро­сі­єю не­від’єм­ної ча­сти­ни су­ве­рен­ної те­ри­то­рії Укра­ї­ни до єди­но­го фе­де­раль­но­го ви­бор­чо­го окру­гу, як і ство­ре­н­ня на Крим­сько­му пів­остро­ві чо­ти­рьох одно­ман­да­тних ма­жо­ри­тар­них ви­бір­ко­вих окру­гів, є гру­бим по­ру­ше­н­ням фун­да­мен­таль­них норм і прин­ци­пів між­на­ро­дно­го пра­ва. У зв’яз­ку з цим ре­зуль­та­ти го­ло­су­ва­н­ня та пов­но­ва­же­н­ня 4 де­пу­та­тів Дер­жав­ної Ду­ми, обра­них в оку­по­ва­но­му Кри­му по ма­жо­ри­тар­ній си­сте­мі, і 225 пар­ла­мен­та­рів, обра­них за про­пор­цій­ною си­сте­мою, є ні­кчем­ни­ми і не­ле­гі­тим­ни­ми, що ста­вить під сум­нів ле­гі­тим­ність всі­єї Дер­жав­ної Ду­ми», — го­во­ри­ться в за­яві МЗС.

Ра­ні­ше мі­ністр за­кор­дон­них справ Укра­ї­ни Пав­ло Клім­кін за­явив, що Укра­ї­на прийня­ла рішення про за­бо­ро­ну від­кри­т­тя пов­но­цін­них ви­бор­чих діль­ниць у ро­сій­ських ди­пло­ма­ти­чних уста­но­вах на укра­їн­ській те­ри­то­рії. Про­те ви­знав, що йде­ться про ефе­ктив­ну за­бо­ро­ну го­ло­су­ва­н­ня гро­ма­дян, які не є ди­пло­ма­та­ми. Для то­го щоб за­бо­ро­ни­ти остан­нім, у Ки­є­ва не­має ін­стру­мен­тів.

В ре­зуль­та­ті, ви­бо­ри на ви­бор­чих діль­ни­цях у ро­сій­ських ди­пло­ма­ти­чних уста­но­вах все одно від­бу­ли­ся. Акти­ві­сти і пред­став­ни­ки де­яких пар­тій, які на­ма­га­ли­ся пе­ре­шко­джа­ти го­ло­су­ван­ню, бу­ли за­три­ма­ні по­лі­ці­єю. Проблема на­справ­ді по­ля­гає в то­му, що не­має по­лі­ти­чної та пра­во­вої ви­зна­че­но­сті — ни­ні­шня вла­да так і не на­ва­жи­ла­ся ро­зі­рва­ти ди­пло­ма­ти­чні від­но­си­ни з РФ, від­по­від­но не бу­ло пра­во­вих під­став за­бо­ро­ни­ти ро­сій­ським гро­ма­дя­нам го­ло­су­ва­ти.

«ОРГАНІЗАТОРАМИ ВИ­БО­РІВ У ДУ­МУ В КРИ­МУ, ПО СУТІ, ВИСТУПИЛИ РОСІЙСЬКІ СПЕЦСЛУЖБИ»

Ан­дрій СЕНЧЕНКО, на­ро­дний де­пу­тат V, VI, VII скли­кань, го­ло­ва пра­во­за­хи­сної ор­га­ні­за­ції Все­укра­їн­ський рух «Си­ла пра­ва»:

— Що сто­су­є­ться ви­бо­рів до Ро­сій­ської дер­жду­ми на те­ри­то­рії віль­ної Укра­ї­ни, то все це від­бу­ва­є­ться че­рез те, що у нас збе­рі­га­ю­ться ди­пло­ма­ти­чні сто­сун­ки з дер­жа­вою агре­со­ром. Всі роз­по­віді про те, що ці ди­пло­ма­ти­чні сто­сун­ки не­об­хі­дні для то­го, щоб за­хи­ща­ти ін­те­ре­си укра­їн­ців на те­ри­то­рії РФ, про­сто бре­хня. Проблема по­ля­гає в пси­хо­ло­гі­чній не­зда­тно­сті пре­зи­ден­та Укра­ї­ни прийня­ти не­об­хі­дне і від­по­від­не ре­аль­ній си­ту­а­ції рішення. Що сто­су­є­ться ви­бо­рів у Ду­му на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії, то зро­зумі­ло, що організаторами цих ви­бо­рів, по суті, ви­сту­па­ють російські спецслужби. Во­ни за­без­пе­чу­ють і фор­му­ва­н­ня ко­мі­сій, і яв­ку. Хо­ча сто­сов­но яв­ки не мо­жна ска­за­ти, що їм це ду­же до­бре вда­ло­ся.

Укра­їн­ська вла­да мо­гла б сут­тє­во де­зор­га­ні­зо­ву­ва­ти зу­си­л­ля ро­сій­ських спец­служб, як­би своє­ча­сно бу­ла да­на пра­во­ва оцін­ка ді­ям тих укра­їн­ських гро­ма­дян, хто ор­га­ні­зо­ву­вав про­ве­де­н­ня не­за­кон­но­го «ре­фе­рен­ду­му» в Кри­му, хто брав участь у йо­го про­ве­ден­ні, пе­ре­бу­ва­ю­чи у скла­ді так зва­них ви­бор­чих ко­мі­сій. Йде­ться про всі рів­ні ор­га­ні­за­то­рів — від вер­хів­ки оку­па­цій­ної вла­ди до ни­зо­вих ви­ко­нав­ців, а та­кож тих, ко­го оби­ра­ли. Як­би та­ку пра­во­ву оцін­ку бу­ло да­но вча­сно, то це при­ве­ло б до то­го, що зна­чна ча­сти­на укра­їн­ських гро­ма­дян, яких по суті російські спецслужби зму­шу­ва­ли бра­ти участь у цих так зва­них ви­бо­рах до Дер­жду­ми, по­бо­я­ла­ся це ро­би­ти.

Ві­дно­сно між­на­ро­дної ре­а­кції, тут ду­же ва­жли­во, що не ви­зна­ю­ться ці ви­бо­ри на те­ри­то­рії Кри­му. Але, на жаль, по­зи­ція За­хо­ду м’яка, і во­ни не го­то­ві да­ти жорс­тку оцін­ку в ці­ло­му ле­гі­тим­но­сті ви­бо­рів до Дер­жду­ми. Ва­жли­во, аби між­на­ро­дні ор­га­ні­за­ції, в пер­шу чер­гу Пар­ла­мент­ська Асам­блея Ра­ди Єв­ро­пи не ви­зна­ва­ла пов­но­ва­же­н­ня ро­сій­ської де­ле­га­ції.

«ДУМА НЕ Є ТІ­ЄЮ ІНСТИТУЦІЄЮ, ЯКА БЕРЕ УЧАСТЬ У ГЛО­БАЛЬ­НИХ ПО­ЛІ­ТИ­ЧНИХ ІГРАХ»

Се­мен НОВОПРУДСЬКИЙ, не­за­ле­жний жур­на­ліст, Мо­сква:

— Про те, що ці ви­бо­ри бу­ли ру­тин­ни­ми, свід­чить до­сить низь­ка яв­ка. І прин­ци­по­во те, що най­ниж­ча яв­ка бу­ла за­ре­є­стро­ва­на в Мо­скві та Санкт-Пе­тер­бур­зі. Якщо для Пе­тер­бур­га це не сен­са­ція, то в Мо­скві ця яв­ка бу­ла не­спо­ді­ва­но низь­кою для вла­стей.

Ці ви­бо­ри свід­чать про те, що, не­зва­жа­ю­чи на роз­мо­ви про якийсь бур­хли­вий по­лі­ти­чний під­йом, біль­шість ро­сі­ян, як і ра­ні­ше, апо­лі­ти­чна. І, зви­чай­но, ці ви­бо­ри свід­чать про те, що Дума, при­найм­ні, по­ки що не ста­не ін­стру­мен­том до­по­мо­ги кра­ї­ні у ви­хо­ді з кри­зи. То­му що во­на бу­де сфор­мо­ва­на з тих са­мих по­лі­ти­чних сил, які, по-пер­ше, по­ка­за­ли свою пов­ну не­са­мо­стій­ність упро­довж то­го ча­су, по­ки при­су­тні в пар­ла­мен­ті, а по-дру­ге, ба­га­то в чо­му при­че­тні до то­го, що ця гли­бо­ка кри­за існує. На­справ­ді, під га­сла­ми ста­біль­но­сті оби­ра­ю­ться ті си­ли, які по­ка­за­ли свою не­ді­є­зда­тність. Це ще й свід­че­н­ня то­го, що є кри­за ді­є­зда­тно­сті.

Але для Ро­сії че­рез те, як вла­што­ва­на по­лі­ти­чна си­сте­ма, прин­ци­по­ве зна­че­н­ня ма­ють пре­зи­дент­ські ви­бо­ри, а не пар­ла­мент­ські. То- му що пар­ла­мент у Ро­сії — це ор­ган, який про­сто ухва­лює рішення Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та, ін­ко­ли уря­ду, але не має сво­єї са­мо­стій­но­сті і аде­ква­тної по­лі­ти­чної су­бъє­ктно­сті. То­му що всі пар­ла­мент­ські пар­тії скон­стру­йо­ва­ні в Крем­лі і є зна­чною мі­рою «фей­ко­ви­ми».

Опо­зи­ція в Ро­сії ду­же роз­дро­бле­на. І на­віть якщо во­на бу­ла б об’єд­на­ною і зна­чна ча­сти­на лю­дей бу­ла го­то­ва за неї го­ло­су­ва­ти, це б теж їй не вда­ло­ся і на­вряд чи в май­бу­тньо­му вда­сться. Во­на вза­га­лі не вва­жає участь у ви­бо­рах за мо­жли­ве, ро­зу­мі­ю­чи, що це все одно не впли­ває на вла­ду. Що за­га­лом спра­ве­дли­во, то­му що у неї не бу­ло жо­дних ме­ха­ні­змів про­ти­ді­я­ти вла­ді.

Ін­ша річ, що ро­сій­ська опо­зи­ція за остан­ні два-три ро­ки пе­ре­ва­жно взя­ла на озбро­є­н­ня га­сла уль­тра­лі­вої на­ціо­на­лі­сти­чної опо­зи­ції. Тоб­то во­на різ­ко змі­сти­ла­ся у бік уль­тра­лі­во­го по­пу­лі­зму і на­ціо­на­лі­зму. На­при­клад, пар­тія «Ба­тьків­щи­на», яка по­ка­за­ла на цих ви­бо­рах ду­же низь­кий ре­зуль­тат. А на ми­ну­лих ви­бо­рах до Дер­жду­ми, ко­ли во­на ли­ше бу­ла ство­ре­на, до­ла­ла на­віть 10% бар’єр. Зро­зумі­ло, що вла­да за ці ро­ки від­тя­гну­ла на се­бе ча­сти­ну еле­кто­ра­ту, який під­три­мує по­зи­ції лі­вих або на­ціо­на­лі­стів, які про­по­ну­ють ще більш агре­сив­ну зов­ні­шню і вну­трі­шню по­лі­ти­ку.

Я не ду­маю, що за­га­лом це при­зве­де до пу­блі­чної за­яви про ви­зна­н­ня всі­єї Дер­жду­ми не­ле­гі­тим­ною з бо­ку ке­рів­ни­ків кра­їн За­хо­ду. Ме­ні зда­є­ться, що ви­бо­ри по­ки що не впли­нуть на по­зи­цію За­хо­ду що­до Кри­му. Мо­жли­во, не ви­зна­ють ви­бо­ри без­по­се­ре­дньо в Кри­му.

Але ва­жли­во, що Ро­сій­ська дума не є ті­єю інституцією, яка бере участь у гло­баль­них по­лі­ти­чний іграх: не ці лю­ди ви­зна­ча­ють по­лі­ти­ку, не ці лю­ди є в очах За­хо­ду уосо­бле­н­ням то­го кур­су, який про­во­дить Ро­сія. Тут все зво­ди­ться до пре­зи­ден­та Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на, Сер­гія Лав­ро­ва і Сер­гія Шой­гу як го­лов­них йо­го пред­став­ни­ків у сві­то­вій по­лі­ти­ці, то­му що один з них від­по­від­ає за вій­сько­вий ком­по­нент по­лі­ти­ки, а ін­ший — за ди­пло­ма­ти­чний.

«У НАС ІЗ ДУМОЮ І ТАК НЕ БУ­ЛО МІЖПАРЛАМЕНТСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ, ПРО­ТЕ НЕ­ОБ­ХІ­ДНО ОСТАТОЧНО РО­ЗІ­РВА­ТИ ДИПСТОСУНКИ»

Оле­ксандр ЧЕРНЕНКО, на­ро­дний де­пу­тат, «Блок Петра По­ро­шен­ка»:

— За­яви Клім­кі­на і низ­ки пред­став­ни­ків за­хі­дних кра­їн, які бу­ли зро­бле­ні пе­ред так зва­ни­ми ви­бо­ра­ми до Дер­жду­ми ві­дно­сно не­ви­зна­н­ня їх ре­зуль­та­тів, пра­виль­ні. При­чо­му Укра­ї­на не ви­знає не ли­ше обра­них де­пу­та­тів на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях по ма­жо­ри­тар­ній си­сте­мі, але й ре­зуль­та­ти ви­бо­рів за ви­бор­чи­ми спи­ска­ми. Укра­ї­ні по­трі­бно бу­ти по­слі­дов­ною в цьо­му пи­тан­ні і не ви­зна­ти но­во­обра­ну Ду­му. Остан­нім ча­сом у нас з Думою і так не бу­ло міжпарламентських зв’язків, про­те не­об­хі­дно остаточно ро­зі­рва­ти ди­пло­ма­ти­чні сто­сун­ки. Біль­ше то­го, по­трі­бно за­кли­ка­ти й ін­ші кра­ї­ни аби во­ни не пра­цю­ва­ли з Думою.

Ви­клю­чно з те­хні­чної то­чки зо­ру не допу­сти­ти про­ве­де­н­ня ви­бо­рів у Ду­му в Укра­ї­ні бу­ло не­мо­жли­во, бо ми зна­є­мо, що по­соль­ства — це фа­кти­чно те­ри­то­рії ін­ших дер­жав. Тоб­то для цьо­го по­трі­бно бу­ло спо­ча­тку при­пи­ни­ти будь-які сто­сун­ки з РФ, у то­му чи­слі від­мо­ви­ти в на­яв­но­сті по­соль­ських пред­став­ництв в Укра­ї­ні. Але для нас і не по­вин­но це ма­ти ве­ли­ко­го зна­че­н­ня, бо сам факт про­ве­де­н­ня ви­бо­рів Ро­сі­єю в оку­по­ва­но­му Кри­му ви­клю­чає їх ле­гі­тим­ність.

МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

ФОТО РЕЙТЕР

ЗА ДА­НИ­МИ РО­СІЙ­СЬКОЇ ЦВК, ЯВ­КА НА ВИ­БО­РАХ ДО ДЕР­ЖДУ­МИ У МО­СКВІ СТАНОВИЛА 35,22%. В ОКУ­ПО­ВА­НО­МУ КРИ­МУ ТА м. СЕВАСТОПОЛІ НА 18.00 18 ВЕ­РЕ­СНЯ ВО­НА СТАНОВИЛА 42,37% І 40,32% ВІД­ПО­ВІД­НО. ЗА СЛО­ВА­МИ Ж НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРА­Ї­НИ СЕР­ГІЯ КУНИЦИНА, ЯВ­КА В КРИ­МУ СКЛАДАЄ ДЕСЬ 20%

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.