У Дні­прі – Но­бе­лів­ський кон­грес

Бо­рис ХО­ЛОД: «Сьо­го­дні, ко­ли Укра­ї­на в ста­ні вій­ни, не­має те­ми, ва­жли­ві­шої за мир»

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ва­дим РИЖКОВ, «День», Дні­про

20—24 ве­ре­сня 2016 ро­ку в Уні­вер­си­те­ті іме­ні Аль­фре­да Но­бе­ля три­ває Мі­жна­ро­дний но­бе­лів­ський кон­грес. Ця по­дія від­бу­ва­є­ться в Дні­прі ко­жні два ро­ки і має ве­ли­ке зна­че­н­ня у спра­ві по­пу­ля­ри­за­ції на­у­ки та но­бе­лів­сько­го ру­ху в су­ча­сно­му сві­ті. Цьо­го ро­ку ма­те­рі­а­ли для кон­гре­су на­да­ли на­у­ков­ці зУкра­ї­ни, Шве­ції, Іспанії, Ве­ли­ко­бри­та­нії, Ав­стрії, США. Осо­би­сту і вір­ту­аль­ну участь у кон­гре­сі бе­руть не ли­ше на­у­ков­ці, але і по­лі­ти­ки, ди­пло­ма­ти, гро­мад­ські ді­я­чі зі сві­то­ви­ми іме­на­ми. Іні­ці­а­ти­ву про­ве­де­н­ня кон­гре­су вже під­три­ма­ли та­кі ві­до­мі лю­ди, як Ро­алд Гоф­фман, Но­бе­лів­ський ла­у­ре­ат зхі­мії (1981, США), Ма­ріо Вар­гас Льо­са, Но­бе­лів­ський ла­у­ре­ат злі­те­ра­ту­ри (2010, Пе­ру-Іспа­нія), про­фе­сор Мі­ка­ель Но­бель, під­при­є­мець, бла­го­дій­ник, ба­га­то­рі­чний пре­зи­дент То­ва­ри­ства ро­ди­ни Но­бе­лів (Шве­ція), Йо­ель Едель­штейн, спі­кер Кне­се­та Дер­жа­ви Ізра­їль, а та­кож ке­рів­ни­цтво Єв­ро­пей­ської ра­ди з бі­знес-осві­ти (ECBE) та про­від­ні ді­я­чі укра­їн­ської на­у­ки і по­лі­ти­ки. Го­лов­на те­ма на­у­ко­вої дис­ку­сії цьо­го ро­ку — «Ми­ро­твор­ча та про­сві­тни­цька мі­сія но­бе­лів­ських ла­у­ре­а­тів у су­ча­сних гло­баль­них умо­вах». Про істо­рію між­на­ро­дних но­бе­лів­ських кон­гре­сів роз­по­від­ає пре­зи­дент Уні­вер­си­те­ту ім. Аль­фре­да Но­бе­ля Бо­рис Іва­но­вич Хо­лод.

— Як з’яви­ла­ся ідея про­ве­де­н­ня по­ді­бних кон­гре­сів у Дні­прі?

— Се­ред усіх уні­вер­си­те­тів сві­ту наш уні­вер­си­тет єди­ний но­сить ім’я Аль­фре­да Но­бе­ля. Сво­го ча­су я ли­сту­вав­ся із­пред­став­ни­ка­ми Но­бе­лів­сько­го фон­ду, який зна­хо­ди­ться у Сток­голь­мі, щоб ді­зна­ти­ся їхню дум­ку: чи мо­же не­дер­жав­ний ву­зно­си­ти ім’я та­кої ви­да­тної лю­ди­ни? Во­ни не за­пе­ре­чу­ва­ли, нав­па­ки, на­пи­са­ли в ли­сті: це до­бре, що є уні­вер­си­тет із­та­кою на­звою. При­чо­му не ва­жли­во, в якій кра­ї­ні. Аби це при­вер­та­ло ува­гу мо­ло­ді та су­спіль­ства до тих ідей, які Аль­фред Но­бель за­по­від­ав 1895 ро­ку. Я ін­фор­му­вав Но­бе­лів­ський фонд про те, що у нас по­ки не­має та­ких фун­да­мен­таль­них фа­хів, як фі­зи­ка, хі­мія, ма­те­ма­ти­ка. Але го­лов­не — ба­жа­н­ня про­фе­сор­сько-ви­кла­да­цько­го скла­ду, сту­ден­тів і спів­ро­бі­тни­ків уні­вер­си­те­ту про­па­гу­ва­ти і роз­ви­ва­ти ідеї Аль­фре­да Но­бе­ля. А се­ред них най­ва­жли­ві­шою є ідея збе­ре­же­н­ня ми­ру. Мо­жна ли­ше ди­ву­ва­ти­ся: ко­ли А.Но­бель пи­сав за­по­віт, він пре­кра­сно ро­зу­мів, що най­кра­щі до­ся­гне­н­ня в на­у­ці чи лі­те­ра­ту­рі ма­ти­муть сенс ли­ше то­ді, ко­ли бу­де мир. Я зна­йшов ці­ка­вий за­пис в А.Но­бе­ля що­до сві­то­вої по­лі­ти­ки. Він го­во­рив, що від­дав би все за те, щоб на на­шій пла­не­ті ні­ко­ли не бу­ло во­єн. Це ду­же пра­виль­ні та гар­ні сло­ва. І це го­во­ри­ла лю­ди­на, яка ви­на­йшла ди­на­міт! 2007 ро­ку ме­не за­про­си­ли на Все­сві­тній еко­но­мі­чний кон­грес, який від­бу­вав­ся у Стам­бу­лі, і я пе­ре­ко­нав­ся в то­му, яку ці­ка­вість сві­то­ва гро­мад­ськість ви­яв­ляє до ідей Аль­фре­да Но­бе­ля. Там у нас бу­ла бе­сі­да зНо­бе­лів­ським ла­у­ре­а­том Джо­зе­фом Сти­глі­цем. І я ви­рі­шив про­ве­сти пер­ший Но­бе­лів­ський кон­грес в Укра­ї­ні, і са­ме у Дні­прі. Я по­ду­мав, що це бу­де ці­ка­во, якщо на ба­зі уні­вер­си­те­ту обго­во­рю­ва­ти­муть те­му пер­спе­ктив сві­то­вої еко­но­мі­ки. 2008 ро­ку ми від­кри­ли у дво­рі на­шо­го уні­вер­си­те­ту ме­мо­рі­аль­ний сим­вол «Пла­не­та Аль­фре­да Но­бе­ля», де зо­бра­же­ні но­бе­лів­ські ла­у­ре­а­ти всіх но­мі­на­цій, зу­сіх кра­їн сві­ту. На від­крит­ті пам’ятни­ка я ще раз­пе­ре-

БО­РИС ХО­ЛОД ко­нав­ся в то­му, яку по­ва­гу ви­яв­ля­ють на­у­ков­ці та по­сли рі­зних кра­їн до іме­ні та гран­діо­зно­го за­ду­му Аль­фре­да Но­бе­ля. То­му всі­єю вче­ною ра­дою уні­вер­си­те­ту ми під­три­ма­ли ідею про те, що раз на два ро­ки на ба­зі на­шо­го уні­вер­си­те­ту не­об­хі­дно про­во­ди­ти між­на­ро­дні но­бе­лів­ські кон­гре­си.

— Яким те­мі і ме­ті при­свя­чу­ють ці на­у­ко­ві фо­ру­ми?

— Во­ни по­вин­ні спри­я­ти роз­ви­тку на­у­ки, ро­зу­мін­ню то­го, де ми жи­ве­мо, яким має бу­ти світ і що це мо­же да­ти мо­ло­до­му по­ко­лін­ню. За цей час ми про­ве­ли чо­ти­ри кон­гре­си — 2008, 2010, 2012 і 2014 ро­ків. Усі во­ни бу­ли при­свя­че­ні еко­но­мі­ці, а ми­ро­твор­ча те­ма­ти­ка з’яви­ла­ся пі­сля то­го, як у нас 2014 ро­ку по­бу­вав Но­бе­лів­ський ла­у­ре­ат у га­лу­зі лі­те­ра­ту­ри, ві­до­мий пи­сьмен­ник Вар­гас Льо­са. Я йо­му роз­по­вів, що до цьо­го ча­су ми про­во­ди­ли кон­гре­си зеко­но­мі­чної те­ма­ти­ки, але нас хви­лює, ку­ди да­лі пі­де Укра­ї­на, Єв­ро­па і в ці­ло­му люд­ська ци­ві­лі­за­ція. Адже на по­ча­тку XXI сто­річ­чя ми зі­ткну­ли­ся з та- ки­ми про­бле­ма­ми, які не змо­гли пе­ред­ба­ча­ти в кін­ці сто­річ­чя двад­ця­то­го! У роз­мо­ві з Льо­сою я по­ра­див­ся: як би він сприйняв те­му ми­ро­твор­чої та про­сві­тни­цької мі­сії но­бе­лів­ських ла­у­ре­а­тів у су­ча­сних умо­вах? На це він від­по­вів ме­ні: пре­кра­сна те­ма! І не то­му, що Укра­ї­на сьо­го­дні опи­ни­ла­ся у ста­ні вій­ни. Адже проблема ми­ру акту­аль­на для ба­га­тьох кра­їн, на рі­зних кон­ти­нен­тах — Близь­кий Схід, Азія, Ла­тин­ська Аме­ри­ка. Та­ку ж дум­ку про цю ідею ви­сло­вив Ро­алд Гоф­фман, Но­бе­лів­ський ла­у­ре­ат зхі­мії, з яким я зу­стрі­чав­ся у Льво­ві ми­ну­ло­го ро­ку. Цей но­бе­лів­ський кон­грес бу­де п’ятим, але пер­шим — що­до ми­ро­твор­чої те­ма­ти­ки. На­ша мо­лодь по­вин­на ро­зу­мі­ти, в яко­му на­прям­ку да­лі роз­ви­ва­ти­ме­ться люд­ство. Сту­ден­ти по­не­суть цю ідею ми­ро­твор­чо­го по­тен­ці­а­лу да­лі — і це на­ше го­лов­не зав­да­н­ня. Уні­вер­си­тет ім. Аль­фре­да Но­бе­ля на­по­ле­гли­во пра­цю­ва­ти­ме над тим, щоб ідея ми­ру бу­ла під­три­ма­на лю­дьми. Свої ли­сти-звер­не­н­ня ми на­пра­ви­ли до Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та, до МЗС, Мі­ні­стер­ства осві­ти і на­у­ки, Ака­де­мії на­ук та ін­ших ін­стан­цій в Укра­ї­ні та за кор­до­ном, а та­кож усім но­бе­лів­ським ла­у­ре­а­там пре­мії Ми­ру, що ни­ні жи­вуть. Їхні від­по­віді по­ка­зу­ють, що ідея кон­гре­су зта­ким по­ряд­ком ден­ним ду­же акту­аль­на.

— Хто із ві­до­мих го­стей бу­де при­су­тній на кон­гре­сі?

— На по­пе­ре­дніх фо­ру­мах у нас бу­ло ба­га­то вче­них ізріз них кра­їн. В основ­но­му це бу­ли ке­рів­ни­ки ака­де­мі­чних ін­сти­ту­тів. При­їжджа­ли та­кож над­зви­чай­ні та пов­но­ва­жні по­сли, які ін­фор­му­ва­ли про но­бе­лів­ські кон­гре­си свої мі­ні­стер­ства за­кор­дон­них справ. На по­пе­ре­дніх кон­гре­сах бу­ло до 150 го­стей ізріз них кра­їн. Цьо­го ро­ку ми за­про­си­ли ба­га­то но­бе­лів­ських ла­у­ре­а­тів, але ситуація в Укра­ї­ні за­ли­ша­є­ться скла­дною. То­му во­ни від­кри­тим текс­том пи­шуть, що хо­ча на­да­лі зби­ра­ю­ться спів­пра­цю­ва­ти зу­ні­вер­си­те­том за ці­єю та ін­ши­ми те­ма­ти­ка­ми, але ста­но­ви­ще на схо­ді Укра­ї­ни не дає їм мо­жли­во­сті бу­ти при­су­тні­ми осо­би­сто. На­ва­жив­ся при­їха­ти до Дні­пра Мі­ка­ель Но­бель, вну­ча­тий пле­мін­ник Аль­фре­да Но­бе­ля. Він зби­рав­ся при­їха­ти ще на ми­ну­лий наш кон­грес, але то­ді це не вда­ло­ся.

Він ви­сту­пить 21 ве­ре­сня на пле­нар­но­му за­сі­дан­ні, по­тім зу­стрі­не­ться зі сту­ден­та­ми. Ду­маю, що ці­ка­ви­ми та ва­жли­ви­ми бу­дуть та­кож зу­стрі­чі го­стей кон­гре­су та на­ших сту­ден­тів ізНадз ви­чай­ним і Пов­но­ва­жним По­слом Ко­ро­лів­ства Іспанії в Укра­ї­ні Хер­рар­до Бу­га­йо От­то­не...

— Яку участь у кон­гре­сі бра­ти­муть сту­ден­ти?

— За тра­ди­ці­єю в дис­ку­сі­ях кон­гре­су ра­зом з іме­ни­ти­ми вче­ни­ми бра­ти­муть участь сту­ден­ти і на­віть стар­шо­кла­сни­ки Дні­пра та на­шо­го ре­гіо­ну. В рам­ках кон­гре­су 21 ве­ре­сня стар­тує іні­ці­йо­ва­ний сту­дра­дою Уні­вер­си­те­ту іме­ні Аль­фре­да Но­бе­ля мо­ло­ді­жний рух «За мир і без­пе­ку в Укра­ї­ні та сві­ті», при­свя­че­ний Дню Ми­ру, який від­зна­ча­є­ться 21 ве­ре­сня. Вар­то за­ува­жи­ти, що за­раз в уні­вер­си­те­ті на­вча­є­ться 3800 сту­ден­тів за 14 фа­ха­ми со­ці­аль­но-еко­но- мі­чної спря­мо­ва­но­сті — еко­но­мі­ка між­на­ро­дних від­но­син, еко­но­мі­ка під­при­ємств, фі­нан­си і ау­дит, опо­да­тку­ва­н­ня, то­ва­ро­знав­ство, пра­во­знав­ство, пси­хо­ло­гія, со­ці­аль­на ро­бо­та і пе­да­го­гі­ка, мар­ке­тинг, ме­не­джмент, ту­ризм та ін­ші.

Так от, са­ме для сту­ден­тів і стар­шо­кла­сни­ків у про­гра­мі Кон­гре­су пе­ред­ба­че­но дві дис­ку­сій­ні па­не­лі, спі­ке­ра­ми на яких бу­дуть Мі­ка­ель Но­бель і Х. Бу­га­йо От­то­не, Над­зви­чай­ний і Пов­но­ва­жний по­сол Ко­ро­лів­ства Іспанії в Укра­ї­ні. Мо­ва­ми спіл­ку­ва­н­ня на цих зу­стрі­чах за уча­стю стар­шо­кла­сни­ків і сту­ден­тів бу­де ан­глій­ська й іспан­ська. Сьо­го­дні ра­зом із укра­їн­ця­ми у нас на­вча­є­ться 100 іно­зем­них сту­ден­тів із 34 кра­їн сві­ту. Цьо­го ро­ку зкра­їн Близь­ко­го Схо­ду, Азії, Ла­тин­ської Аме­ри­ки при­йшли за­пи­ти про укла­де­н­ня но­вих угод на на­вча­н­ня сту­ден­тів 2017 та 2018 ро­ків. На ба­лу пер­шо­кур­сни­ків, при­свя­че­но­му по­ча­тку на­вчаль­но­го ро­ку, ви­сту­пав у нас один зі­ноз ем­них ви­пу­скни­ків. Він за­кін­чив ба­ка­лав­рат іздво­ма ди­пло­ма­ми — на­шо­го уні­вер­си­те­ту й Уні­вер­си­те­ту Уель­су (ця про­гра­ма між­на­ро­дних ди­пло­мів успі­шно діє у нас з2012 ро­ку). І за­ра­з­йо­му, на­шо­му ви­пу­скни­ко­ві, за­про­по­ну­ва­ли для ро­бо­ти в Ні­ге­рії п’ять по­сад най­ви­що­го рів­ня. Ми йо­го за­пи­та­ли: якщо ста­не­те Пре­зи­ден­том, то при­їде­те до нас? Від­по­від­ав, що обов’яз­ко­во по­вер­не­ться з ви­пу­скни­ка­ми шкіл і лі­це­їв, яким ре­ко­мен­ду­ва­ти­ме на­вча­н­ня в Укра­ї­ні.

Для нас та­ка на­сту­пність ду­же ва­жли­ва.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.