Ра­да ле­га­лі­зу­ва­ла «ні­чий­ні» зем­лі і...

Але пар­ла­мент все ще не го­то­вий до зня­т­тя мо­ра­то­рію на віль­ний про­даж сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь, пе­ре­ко­на­ний на­ро­дний де­пу­тат

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

Ми­ну­ло­го вів­тор­ка, 20 ве­ре­сня, в пар­ла­мен­ті від­був­ся третій «аграр­ний день». І він при­ніс сіль­сько­му го­спо­дар­ству зна­чний уро­жай. Де­пу­та­ти під­три­ма­ли одра­зу сім «аграр­них» за­ко­но­про­е­ктів, два з яких ви­рі­шу­ють над­зви­чай­но го­стрі пи­та­н­ня зем­лі.

По-пер­ше, Вер­хов­на Ра­да схва­ли­ла в дру­го­му чи­тан­ні й у ці­ло­му за­ко­но­про­ект «Про вне­се­н­ня змін до Зе­мель­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни та ін­ших за­ко­но­дав­чих актів що­до пра­во­вої до­лі зе­мель­них ді­ля­нок, вла­сни­ки яких по­мер­ли».

За за­ко­но­про­ект № 3006 ав­тор­ства на­ро­дно­го де­пу­та­та Оле­га Ку­лі­ні­ча та ін­ших нар­де­пів про­го­ло­су­вав 231 пар­ла­мен­тар.

«Цей за­кон до­по­мо­же ле­га­лі­зу­ва­ти ве­ли­че­зні зе­мель­ні ма­си­ви від­у­мер­лої спад­щи­ни, які за­раз пе­ре­бу­ва­ють по­за пра­во­вим по­лем. Від цьо­го стра­жда­ють на­сам­пе­ред мі­сце­ві бю­дже­ти, які не отри­му­ють пла­ти за зем­лю. Та­ким чи­ном, за­зна­че­ні зем­лі або є об’єктом для ко­ру­пції, або ж вза­га­лі «гу­ля­ють», — про­ко­мен­ту­вав ухва­ле­н­ня за­ко­ну йо­го іні­ці­а­тор го­ло­ва під­ко­мі­те­ту з пи­тань зе­мель­них від­но­син ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди з пи­тань аграр­ної по­лі­ти­ки і зе­мель­них від­но­син Олег КУЛІНІЧ.

Згі­дно з по­ясню­валь­ною за­пи­скою до за­ко­но­про­е­кту, облік сіль­сько­го­спо­дар­ських зе­мель від­у­мер­лої спад­щи­ни не ве­де­ться, а офі­цій­на ста­ти­сти­ка їхньої за­галь­ної пло­щі від­су­тня. За при­бли­зни­ми під­ра­хун­ка­ми, та­кі ді­лян­ки мо­жуть ста­но­ви­ти до 15% пло­щі тих зе­мель­них ма­си­вів, де во­ни роз­та­шо­ва­ні, а за­га­лом по Укра­ї­ні та­кі зем­лі ста­нов­лять близь­ко пів­то­ра міль­йо­на ге­кта­рів. За під­ра­хун­ка­ми ав­то­рів за­ко­но­про­е­кту, мі­сце­ві бю­дже­ти втра­ча­ють на цьо­му по­над мільярд гри­вень на рік.

Зі слів Оле­га Ку­лі­ні­ча, за­ко­но­про­ект бу­ло де­що до­о­пра­цьо­ва­но до дру­го­го чи­та­н­ня: зокре­ма, де­пу­та­ти по­ки що від­мо­ви­ли­ся від впро­ва­дже­н­ня ав­то­ма­ти­зо­ва­ної си­сте­ми по­шу­ку від­у­мер­ло­го май­на. «Ми про­ве­ли де­кіль­ка на­рад з уча­стю фа­хів­ців Мін’юсту, Дер­жгео­ка­да­стру, дер­жав­них під­при­ємств «Ін­фор­ма­цій­ний центр» та «Центр дер­жав­но­го зе­мель­но­го ка­да­стру». На цих на­ра­дах бу­ло обго­во­ре­но пи­та­н­ня те­хні­чної мо­жли­во­сті ство­ре­н­ня у скла­ді Спад­ко­во­го ре­є­стру си­сте­ми ав­то­ма­ти­зо­ва­но­го по­шу­ку від­у­мер­лої спад­щи­ни. За на­слід­ка­ми на­рад ми зро­би­ли ви­сно­вок, що на сьо­го­дні ство­рю­ва­ти цю си­сте­му за­ра­но», — по­ві­до­мив Кулініч, пред­став­ля­ю­чи за­ко­но­про­ект.

Де­пу­тат за­зна­чив, що ре­є­стра­ція смер­ті в Укра­ї­ні не­рід­ко від­бу­ва­є­ться без вне­се­н­ня ві­до­мо­стей про іден­ти­фі­ка­цій­ний код, а от­же — здій­сни­ти ав­то­ма­ти­зо­ва­ну іден­ти­фі­ка­цію по­мер­ло­го гро­ма­дя­ни­на май­же не­мо­жли­во. То­му від­по­від­ні по­ло­же­н­ня про­по­ну­є­ться ви­лу­чи­ти із за­ко­но­про­е­кту.

Від­по­від­но до норм за­ко­но­про­е­кту зем­лі від­у­мер­лої спад­щи­ни та ін­ше не­ру­хо­ме май­но має бу­ти пе­ре­да­но в ко­му­наль­ну вла­сність те­ри­то­рі­аль­ній гро­ма­ді за мі­сцем­роз­та­шу­ва­н­ня спад­щи­ни (на сьо­го­дні та­ке май­но від­хо­дить гро­ма­ді за мі­сцем смер­ті йо­го вла­сни­ка).

Ва­жли­вим по­ло­же­н­ням про­е­кту є звіль­не­н­ня ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня від спла­ти су­до­во­го збо­ру за по­да­н­ня до су­ду за­яви про ви­зна­н­ня спад­щи­ни від­у­мер­лою. На дум­ку ав­то­рів, це спро­стить і при­ско­рить про­це­ду­ру ле­га­лі­за­ції «ні­чий­них» зе­мель.

Крім то­го, про­по­ну­є­ться, щоб пра­во звер­та­ти­ся до су­ду що­до ви­зна­н­ня спад­щи­ни від­у­мер­лою, крім ор­га­ну мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, ма­ли та­кож кре­ди­то­ри по­мер­ло­го. Якщо ж іде­ться са­ме про зе­мель­ну ді­лян­ку сіль­сько­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня, то та­ке пра­во по­ши­рю­є­ться і на вла­сни­ка або ко­ри­сту­ва­ча су­мі­жної зе­мель­ної ді­лян­ки зі збе­ре­же­н­ням по­ло­жень що­до пе­ре­да­ва­н­ня май­на у скла­ді від­у­мер­лої спад­щи­ни в ко­му­наль­ну вла­сність.

Як по­яснив у коментарі «Дню» го­ло­ва під­ко­мі­те­ту з пи­тань ці­но­утво­ре­н­ня та роз­ви­тку зов­ні­шньо­еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті в агро­про­ми­сло­во­му ком­пле­ксі ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни з пи­тань аграр­ної по­лі­ти­ки та зе­мель­них від­но­син Сер­гій ХЛАНЬ, ухва­ле­ний пар­ла­мен­том за­ко­но­про­ект № 3006 «спря­мо­ва­ний на за­без­пе­че­н­ня ста­біль­ної ро­бо­ти агра­рі­їв в умо­вах не­ста­біль­но­го пра­ва ви­ко­ри­ста­н­ня зем­лі». «Оскіль­ки агра­рії пра­цю­ють на чу­жій зем­лі на під­ста­ві до­го­во­ру орен­ди, тра­пля­ю­ться ви­пад­ки, ко­ли пі­сля смер­ті вла­сни­ка зе­мель­но­го паю спад­ко­є­мець роз­ри­ває до­го­вір орен­ди, тим са­мим зри­ва­ю­чи увесь те­хно­ло­гі­чний про­цес, — по­яснює на­ро­дний де­пу­тат. — Це по­пе­ре­ди­ти мо­жна дво­ма шля­ха­ми — або від­кри­т­тям рин­ку зем­лі, або за­ко­но­дав­чо за­бо­ро­ни­ти спад­ко­єм­цю до­стро­ко­во роз­ри­ва­ти до­го­вір орен­ди. Оскіль­ки є мо­ра­то­рій на про­даж зем­лі, ми пі­шли скла­дним шля­хом — за­ко­но­дав­чо за­бо­ро­ня­є­мо спад­ко­єм­цю до­стро­ко­во роз­ри­ва­ти до­го­вір орен­ди».

...«ЦЕЙ ЗА­КО­НО­ПРО­ЕКТ ДУ­ЖЕ ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ ХЕР­СОН­ЩИ­НИ»

По-дру­ге, то­го ж дня пар­ла­мент про­го­ло­су­вав ще одну ва­жли­ву для укра­їн­ської зем­лі за­ко­но­дав­чу іні­ці­а­ти­ву — за­ко­но­про­ект № 2920, який пе­ред­ба­чає змі­ни в чин­но­му за­ко­но­дав­стві Укра­ї­ни що­до вста­нов­ле­н­ня мі­ні­маль­но­го стро­ку орен­ди зе­мель­них ді­ля­нок сіль­госп­при­зна­че­н­ня, на яких про­во­ди­ться гі­дро­те­хні­чна ме­лі­о­ра­ція.

Напередодні го­ло­су­ва­н­ня го­ло­ва пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань про­ти­дії ко­ру­пції Єгор СОБОЛЄВ на­звав цю за­ко­но­дав­чу іні­ці­а­ти­ву ко­ру­пці­о­ген­ною. «Йде­ться про ідею до­пи­са­ти до Зе­мель­но­го ко­де­ксу мо­жли­вість без тор­гів та кон­кур­сів — да­лі ци­тую: — «на­да­н­ня в орен­ду зе­мель­них ді­ля­нок, зайня­тих во­дни­ми об’єкта­ми для ри­бо­го­спо­дар­ських по­треб, у то­му чи­слі ри­бни­цтва (аква­куль­ту­ри)», — на­пи­сав на сво­їй сто­рін­ці у «Фейс­бу­ці» Соболєв. — Про­сті­ше ка­жу­чи, цей за­ко­но­про­ект про­по­нує уза­ко­ни­ти схе­му: «за­вер­ніть ме­ні отой ста­во­чок, ще й з бе­ре­га­ми».

Соболєв звер­нув­ся до пар­ла­мен­та­рів з про­ха­н­ням не під­три­му­ва­ти цьо­го за­ко­ну, по­си­ла­ю­чись на те. що до цьо­го ча­су дум­ка ко­мі­те­ту з пи­тань про­ти­дії ко­ру­пції для ВРУ бу­ла ав­то­ри­те­тною. «В цьо­му пар­ла­мен­ті жо­ден із 284 за­ко­но­про­е­ктів, де ми зна­йшли ко­ру­пцію, за­ко­ном не став. Ко­ру­пці­о­ген­ні нор­ми бу­ли або ви­кре­сле­ні, або за­ко­но­про­е­кти не прийня­ті в ці­ло­му», — за­явив на­ро­дний де­пу­тат. Але ко­ле­ги йо­го не по­чу­ли, і за­ко­но­про­ект бу­ло схва­ле­но спо­ча­тку за осно­ву, а по­тім і в ці­ло­му. «За» бу­ло 245 на­ро­дних обран­ців, про­ти — 0 (!), утри­ма­ли­ся — 3, а 97 не го­ло­су­ва­ли.

«День» по­про­сив одно­го зі спів­ав­то­рів за­ко­но­дав­чої іні­ці­а­ти­ви Сер­гія Хла­ня по­ясни­ти ло­гі­ку прийня­тих змін, і як їх від­чу­ють укра­їн­ці. За сло­ва­ми на­ро­дно­го де­пу­та­та, по­тре­ба в цьо­му за­ко­ні об­умов­ле­на тим, що до сьо­го­дні укра­їн­ські агра­рії не мо­гли бу­ти впев­не­ни­ми, що на на­сту­пний рік по­ле за­ли­ши­ться за ним пі­сля то­го, як він зро­бив на цьо­му по­лі ме­лі­о­ра­цію, вклав ту­ди де­ся­тки міль­йо-

нів гри­вень... «Вла­сник зем­лі, на­сту­пно­го ро­ку мо­же від­да­ти свій пай будь-яко­му ін­шо­му агра­рію, якщо той за­про­по­нує на сто гри­вень біль­ше. Та­кі ви­пад­ки тра­пля­ю­ться ду­же ча­сто, — ка­же на­ро­дний де­пу­тат. — Про­гра­ють усі: агра­рій не за­йма­є­ться ме­лі­о­ра­ці­єю, в кра­що­му ра­зі отри­мує ма­лень­кі при­бу­тки, а за­зви­чай — зби­тки. Пай­щик втра­чає біль­шу орен­дну пла­ту, яку він міг би отри­ма­ти зі зро­шу­ва­ної зем­лі».

За сло­ва­ми Хла­ня, ви­хо­ду з цьо­го ста­ну бу­ло два — або за­ко­но­дав­чо га­ран­ту­ва­ти орен­да­ре­ві де­сять ро­ків ста­біль­но­сті на цих па­ях, або до­зво­ли­ти віль­ний про­даж зем­лі. «Оскіль­ки діє мо­ра­то­рій на про­даж зем­лі, ми пі­шли скла­дним шля­хом — мі­ні­маль­ний строк орен­ди на по­лях, де ме­лі­о­ра­ція здій­сню­є­ться про­тя­гом не мен­ше, ніж де­сять ро­ків. Та­кож хо­чу за­ува­жи­ти, що за цим до­го­во­ром роз­мір орен­дної став­ки мо­же ко­ри­гу­ва­ти­ся що­рі­чно. Цей за­ко­но­про­ект ду­же важливий для Хер­сон­щи­ни, де зро­ше­н­ня є га­ран­ті­єю ста­біль­ної ро­бо­ти агра­рі­їв», — по­яснив пар­ла­мен­тар.

«НЕ­ОБ­ХІ­ДНО ПОЧАТИ ВІДКРИВАТИ РИ­НОК З ПРО­ДА­ЖУ ЗЕ­МЕЛЬ ДЕР­ЖАВ­НОЇ ВЛА­СНО­СТІ»

По­при те, що на­ро­дний де­пу­тат ви­со­ко оці­нює здо­бу­тки пар­ла­мен­ту за ми­ну­лий вів­то­рок для агра­рі­їв у зе­мель­но­му пи­тан­ні, на­ро­дний де­пу­тат не ві­рить, що та­ке син­хрон­не го­ло­су­ва­н­ня озна­чає го­тов­ність пар­ла­мен­ту до ви­рі­ше­н­ня пи­та­н­ня про зня­т­тя мо­ра­то­рію на про­даж сіль­сько­го­спо­дар­ських зе­мель.

«На мою дум­ку, ска­су­ва­н­ня мо­ра­то­рію цим скли­ка­н­ням пар­ла­мен­ту має не­ве­ли­кі шан­си. По­пер­ше, цю те­му ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­муть по­пу­лі­сти, оскіль­ки во­на ду­же зру­чна для на­пра­цю­ва­н­ня по­лі­ти­чних ба­лів. По-дру­ге, в пар­ла­мен­ті ду­же ба­га­то лю­дей, які не за­ці­кав­ле­ні у вста­нов­лен­ні рин­ко­вої вар­то­сті зем­лі, оскіль­ки це зу­мо­вить вста­нов­ле­н­ня рин­ко­во­го роз­мі­ру орен­дної став­ки. На­ра­зі ду­же ви­гі­дно спла­чу­ва­ти орен­дну за нор­ма­тив­ною оцін­кою, яка в кіль­ка ра­зів ниж­ча за рин­ко­ву, — по­яснює на­ро­дний де­пу­тат. — То­му мій про­гноз — мо­ра­то­рій на від­кри­тий ри­нок зем­лі бу­де про­дов­же­но».

Хо­ча, на йо­го дум­ку, пи­та­н­ня рин­ку зем­лі в Укра­ї­ні вже на­зрі­ло і пе­ре­зрі­ло. «Якщо бу­де­мо очі­ку­ва­ти 100% го­тов­но­сті, ри­нок зем­лі ні­ко­ли не від­кри­є­мо. Не­мо­жли­во ма­ти пов­ну го­тов­ність, не­об­хі­дно ма­ти ба­жа­н­ня і во­лю. Ви ні­ко­ли не на­вчи­тесь ке­ру­ва­ти ав­то­мо­бі­лем, якщо не ся­де­те за кер­мо. Не­об­хі­дно почати відкривати ри­нок з про­да­жу зе­мель дер­жав­ної вла­сно­сті — за три-чо­ти­ри ро­ки си­ту­а­ція по­ка­же, що по­трі­бно ско­ри­гу­ва­ти, вста­но­ви­ться ці­на на­ба­га­то ближ­ча до ре­аль­ної, а то­ді вже до­зво­ли­ти всім лю­дям на­ре­шті роз­по­ря­джа­ти­ся сво­єю вла­сні­стю», — го­во­рить Хлань.

За при­бли­зни­ми оцін­ка­ми, які на­вів у роз­мо­ві з «Днем» пар­ла­мен­тар, про­даж зем­лі вве­де в еко­но­мі­чний обіг акти­вів за­галь­ною вар­ті­стю в по­над сто мі­льяр­дів доларів, по­да­тко­вий ефект ста­но­ви­ти­ме до 90 мі­льяр­дів гри­вень що­рі­чно за ра­ху­нок ви­ко­ри­ста­н­ня цьо­го акти­ву. «Вар­то за­ува­жи­ти, що при де­цен­тра­лі­за­ції ве­ли­ка ча­сти­на з цих по­да­тків за­ли­ши­ться мі­сце­вим гро­ма­дам», — за­ува­жує Хлань. Крім то­го, пе­ре­ко­на­ний на­ро­дний де­пу­тат, роз­ви­ток аграр­но­го се­кто­ру дасть ім­пульс для роз­ви­тку ін­ших га­лу­зей, пов’яза­них з ним: роз­ви­ток хар­чо­вої про­ми­сло­во­сті, пе­ре­роб­ки, збе­рі­га­н­ня, актив­но­го впро­ва­дже­н­ня біо­те­хно­ло­гії, що в су­ку­пно­сті ство­рить до двох міль­йо­нів но­вих ро­бо­чих місць.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.