«Усі пе­ре­по­ни мо­жна здо­ла­ти»

Пол­тав­ці — про ре­кор­дні до­ся­гне­н­ням па­ра­лім­пій­ців, під­го­тов­ку до Дня мі­ста та ви­со­кі та­ри­фи і ван­да­лізм

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» -

Лю­дми­ла КРИВОБОК,

жур­на­ліст:

— Хоч як це див­но, але хо­чу роз­по­ві­сти не про те, що вже ста­ло­ся. Біль­ше кор­тить та на­ди­хає роз­по­ві­сти про те, чо­го яду­же че­каю. 23 ве­ре­сня— День мі­ста Пол­та­ва. Ні­би ні­чо­го не­зви­чно­го, але якісь осо­бли­ві від­чу­т­тя­на­пов­ню­ють ме­не з цьо­го при­во­ду. На­при­клад, що­ро­ку в мі­сті у ве­ре­сні від­бу­ва­є­ться­па­рад ви­ши­ва­нок. За­хід ви­до­ви­щний, щи­рий та ду­же ра­ді­сний, який зби­рає чи­ма­ло мі­стян. Цьо­го­річ па­рад бу­де про­хо­ди­ти від Бі­лої аль­тан­ки до пар­ку «Пе­ре­мо­га», тоб­то со­тні пол­тав­ців у на­ціо­наль­но­му одя­зі прой­дуть ма­ло не че­рез усю цен­траль­ну ча­сти­ну мі­ста.

Утім, ма­буть, біль­ше за День мі­ста яо­чі­кую на ін­шу по­дію, яка від­бу­ва­ти­ме­ться­ци­ми ви­хі­дни­ми у Пол­та­ві,— ХХ юві­лей­ний Все­укра­їн­ський па­трі­о­ти­чний му­зи­чний фестиваль ми­стецтв «Ма­зе­па-Фест»! Цьо­го­річ свя­то від­ро­джу­є­ться, адже про­тя­гом п’яти остан­ніх ро­ків йо­го не про­во­ди­ли. Ор­га­ні­за­то­ри обі­ця­ють ду­же ці­ка­ву про­гра­му фе­сти­ва­лю, і, ду­маю, на за­хід вар­то за­ві­та­ти не ли­ше жи­те­лям мі­ста. Окрім чу­до­вої му­зи­ки укра­їн­ських ви­ко­нав­ців та рі­зно­ма­ні­тних ці­ка­ви­нок пла­ну­є­тьсяі до­по­мо­га уча­сни­кам АТО за рахунок ко­штів, ви­ру­че­них від ре­а­лі­за­ції вхі­дних кви­тків.

Ще з хорошого хо­ті­ло­сяб від­зна­чи­ти та­ку не­ор­ди­нар­ну по­дію, як VII Все­укра­їн­ський еко­ло­гі­чний фестиваль до­ку­мен­таль­но­го кі­но «Пол­та­ва-Док», що від­бу­де­ться24 та 25 ве­ре­сняу Пол­та­ві. Він ор­га­ні­зо­ва­ний із ме­тою по­пу­ля­ри­за­ції но­вих філь­мів про лю­дей і при­ро­ду, яка їх ото­чує, ви­сві­тлює еко­ло­гі­чні цін­но­сті краю та їх про­бле­ми. Я вва­жаю ду­же по­зи­тив­ним, що цей за­хід спо­ну­кає до ро­бо­ти ама­то­рів кі­но, під­ви­щує рі­вень про­фе­сіо­на­лів, а го­лов­не — при­вер­тає ува­гу до про­блем збе­ре­же­н­ня­нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща. Це уні­каль­ний фестиваль! Але... яплав­но пе­ре­йшла до «поганого» — цьо­го­рі­чний «Пол­та­ва-Док» прой­де востаннє.

І го­во­ря­чи про по­га­не, не мо­жу не зга­да­ти но­ви­ну, яка дня­ми стала шо­ком як для ме­не, так і для біль­шо­сті пол­тав­ців та жи­те­лів Укра­ї­ни, а са­ме, у Пол­та­ві роз­би­то п’ять ме­мо­рі­аль­них до­щок за­ги­блим ге­ро­ям, які від­да­ли свої жи­т­тя­за те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність на­шої кра­ї­ни. Обу­рює і ду­же гні­тить, що по­ді­бний акт ван­да­лі­зму від­бу­ва­є­тьсяу на­шо­му мі­сті вже не впер­ше, і вин­них ще не зна­йшли. Хо­ча в поліції й за­пев­ня­ють, що пра­во­охо­рон­ці вже вийшли на слід зло­чин­ців, все ж до­свід ми­ну­лих та­ких зло­чи­нів не дає впев­не­но­сті, що вин­них зна­йдуть і по­ка­ра­ють.

Ві­кто­рія РОДIЧЕВА,

прес-се­кре­тар Від­кри­тої гро­мад­ської пла­тфор­ми «Но­ва Пол­та­ва» та ма­ти ди­ти­ни з ін­ва­лі­дні­стю:

— Ні для­ко­го, ма­буть, не є вже но­ви­ною те, як фе­є­ри­чно ви­сту­пи­ли укра­їн­ські спортс­ме­ни на Па­ра­лім­пій­ських іграх у Ріо-де-Жа­ней­ро. 117 ме­да­лей та тре­тє за­галь­но­ко­ман­дне мі­сце — ре­корд!!! Це, без­умов­но, ду­же гар­на но­ви­на. По­га­на но­ви­на в ін­шо­му... Май­же впев­не­на, що на­ши­ми па­ра­лім­пій­ця­ми «по­пи­ша­ю­ться» трі­ше­чки й за­бу­дуть про них. Зви­чай­но ж, вру­чать пре­мії, по­че­сні на­го­ро­ди, квар­ти­ри чем­піо­нам то­що. Але... за­бу­дуть, що для­то­го, щоб ді­ста­ти­ся, на­при­клад, на тре­ну­ва­н­ня, спортс­ме­нам з обме­же­ни­ми мо­жли­во­стя­ми до­во­ди­ться що­ра­зу до­ла­ти но­ві «ви­со­ти»: бор­дю­ри, схо­ди... Во­ни му­сять май­же що­дня сти­ка­ти­сяз не­при­сто­со­ва­ні­стю транс­пор­ту для­них.

Для­на­ших па­ра­лім­пій­ців ко­жен день — зма­га­н­ня. Зма­га­н­ня із зов­ні­шні­ми об­ста­ви­на­ми, яких про­сто не ма­ло би бу­ти, як­би вла­да по­справ­жньо­му опі­ку­ва­ла­ся­лю­дьми з ін­ва­лі­дні­стю. Гар­на ж но­ви­на по­ля­гає в то­му, що ці пе­ре­по­ни мо­жна здо­ла­ти. Щоб при­найм­ні че­рез чо­ти­ри ро­ки не ли­ше ми мо­гли пи­ша­ти­ся­до­ся­гне­н­ня­ми та пе­ре­мо­га­ми на­ших па­ра­лім­пій­ців, але й во­ни на­ши­ми до­ся­гне­н­ня­ми з ада­пта­ції нав­ко­ли­шньо­го про­сто­ру до по­треб усіх ка­те­го­рій на­се­ле­н­ня. І це бу­ла б справ­жня пе­ре­мо­га для­Укра­ї­ни!

Iгор КУЖИК,

ди­ре­ктор те­ле­ка­на­ла « РТ-Пол­та­ва»:

— Пер­шо­чер­го­во хо­ті­ло­сяб від­зна­чи­ти по­дію, яку по­мі­ти­ли всі, — тре­тє мі­сце на­ших па­ра­лім­пій­ців на іграх у бра­зиль­сько­му Ріо-де-Жа­ней­ро. Це один із клю­чо­вих і ви­зна­чаль­них мо­мен­тів у жит­ті кра­ї­ни за остан­ній ти­ждень. До хорошого мо­жу від­не­сти і те, що Укра­ї­на отри­ма­ла чер­го­вий транш Мі­жна­ро­дно­го ва­лю­тно­го фон­ду. Це якось ста­бі­лі­зу­ва­ло не­спо­кій­ний курс до­ла­ра, який по­тро­ху пі­ді­ймав­сяв­го­ру. Отри­ма­н­ня­час­тки кре­ди­ту в чер­го­вий раз за­свід­чує, що ми не є без­на­дій­ни­ми, Укра­ї­на не є без­на­дій­ною. Тоб­то ек­спер­ти, еко­но­мі­сти, які ви­рі­шу­ють, да­ва­ти чи не да­ва­ти гро­ші на­шій дер­жа­ві, ві­рять у нас і ма­ють на­дію, що ми ці ко­шти змо­же­мо по­вер­ну­ти. Це до­бре і для­укра­їн­ців, і для­то­го кур­су, який дня­ми ста­бі­лі­зу­вав­ся.

Що­до хорошого у Пол­та­ві, то мі­сто, яке ми лю­би­мо, яке ві­ді­гра­ло ва­жли­ву роль в істо­рії Укра­ї­ни й Єв­ро­пи, яке на­ро­ди­ло ви­зна­чних осо­би­сто­стей все­укра­їн­сько­го і сві­то­во­го рів­ня, сто­їть на по­ро­зі сво­го Дня­на­ро­дже­н­ня .

Зро­зумі­ло, що наш світ на­си­че­ний ба­га­тьма по­га­ни­ми но­ви­на­ми. Осо­би­сто яне хо­чу вда­ва­ти­сяу щось гло­баль­не, то­му на­зву де­що зі світ­сько­го жи­т­тя. Ме­не ду­же за­сму­ти­ла ін­фор­ма­ці­я­про роз­лу­че­н­ня­ві­до­мо­го зір­ко­во­го по­друж­жя­Бре­да Піт­та та Ан­дже­лі­ни Джо­лі, які бу­ли іде­аль­ною па­рою. Во­ни за­да­ва­ли тон, як по­трі­бно жи­ти, до чо­го пра­гну­ти, як ви­хо­ву­ва­ти ді­тей, тоб­то бу­ли взір­цем для­міль­йо­нів лю­дей.

А ще за­сму­чує при­хід осе­ні. Ме­ні ця­по­ра ро­ку не ду­же ім­по­нує, осо­бли­во по­го­да, яка за­раз за ві­кном. Да­лі пі­дуть зли­ви, хо­ло­ди, мо­ро­зи. Тур­бує та­кож про­бле­ма, як пе­ре­жи­ве Укра­ї­на чер­го­ву зи­му з но­ви­ми та­ри­фа­ми. Зві­сно, га­зу на­ша кра­ї­на за­ка­чає вдо­сталь, а от чи змо­жуть зви­чай­ні лю­ди за­пла­ти­ти за ньо­го, не­зва­жа­ю­чи на си­сте­му суб­си­дій, уяви­ти ду­же важ­ко.

На­о­ста­нок хо­тів би за­зна­чи­ти, що Укра­ї­на, як і біль­шість кра­їн сві­ту, не­що­дав­но від­зна­чи­ла Мі­жна­ро­дний день ми­ру. Тож ямаю ве­ли­кі спо­ді­ва­н­ня, що в на­шій кра­ї­ні цей мир за­па­нує вже зов­сім ско­ро.

Бо­г­дан ПРОСКУРОВ, Пол­та­ва

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.