«Iдея — су­пер!»

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Пі­дго­ту­ва­ла Оль­га ХАРЧЕНКО, «День»

Ли­ше ми­ну­ло­го тижня«День» пред­ста­вив на Фо­ру­мі ви­дав­ців у Льво­ві свою уні­каль­ну скринь­ку скар­бів, а вже отри­му­є­мо за­хо­пле­ні ві­дгу­ки. Так, одним із пер­ших вла­сни­ків усьо­го ком­пле­кту цьо­го­рі­чних но­ви­нок — а це, на­га­да­є­мо, крім скринь­ки, ще кни­га «Се­стра моя, Со­фія...» та екс­клю­зив­ний бра­слет із лі­те­рою «аз» — став на­ро­дний де­пу­тат Ми­ко­ла Кня­жи­цький. «Все, що ро­бить ва­ша га­зе­та, зав­жди над­зви­чай­но ці­ка­во, і но­ві про­е­кти теж. Книж­ку «Се­стра моя, Со­фія...» при­дбав і чи­та­ти­му із за­до­во­ле­н­ням. Так са­мо, як і ідея скринь­ки ме­ні над­зви­чай­но спо­до­ба­ла­ся. Хо­тів би по­ба­жа­ти, щоб ва­ші книж­ки і но­вин­ки зав­жди бу­ли по­ді­єю не ли­ше на Фо­ру­мі ви­дав­ців, а й на всіх книж­ко­вих фо­ру­мах і на­віть у ко­жно­му ма­га­зи­ні», — го­во­рить пан Ми­ко­ла.

■ «Про­е­кти «Дня» зав­жди осо­бли­ві та сим­во­лі­чні, а цьо­го­рі­чна «скри­ня­скар­бів» вра­жає унікальною про­ду­ма­ні­стю сво­го вмі­сту! Це най­кра­щий да­ру­нок для­від­да­них чи­та­чів, які про­жи­ва­ють свої рі­зно­ко­льо­ро­ві в ма­жор­но-мі­нор­ній то­наль­но­сті дні з «Днем» вже двад­цять ро­ків, і ко­жен но­мер га­зе­ти є для них ду­хов­ним скар­бом, — пи­шуть на­ші ав­то­ри зі Льво­ва Ан­дрій та Га­ли­на Яцен­ки (див. пов­ний ма­те­рі­ал у №168 від 20 ве­ре­сня). — Впев­не­ні, бо мо­же­мо це ска­за­ти про се­бе, що ко­жен ша­ну­валь­ник га­зе­ти має вдо­ма свою «скри­ню» но­ме­рів «Дня», а те­пер ма­ти­ме ще й чу­до­ву скринь­ку гар­но­го на­строю і на­тхне­н­ня­від днів­ців. Одним із най­цін­ні­ших скар­бів у цій скри­ні, без сум­ні­ву, є на­сі­н­ня­чор­но­брив­ців із ба­тьків­щи­ни Іва­на Фран­ка. Це ду­же зна­ко­вий за­дум ре­да­кто­ра Ла­ри­си Ів­ши­ної, бо са­ме зер­ни­ни Фран­ко­во­го сло­ва сто­лі­т­тя то­му зав’яза­ли па­рос­тки ду­ху сво­бо­ди, на­сі­н­няя ко­го сьо­го­дні дбай­ли­во зби­рає твор­чий ко­ле­ктив га­зе­ти та за­сі­ває на під­го­то­ва­ну рі­л­лю укра­їн­ської сві­до­мо­сті. Це сим­во­лі­чний на­тяк для чи­та­чів, що ко­жен мо­же змі­ни­ти світ, пе­ре­тво­рив­ши сво­єю лю­бов’ю ма­лень­ку чор­ну на­сі­нин­ку на бар­ви­сту кві­тку».

■ При­єм­но, що на­ші при­хиль­ни­ки тон­ко від­чу­ва­ють по­сил, який за­кла­ла го­лов­ний ре­да­ктор у на­пов­не­н­ня­скри­ні. А в ній, крім на­сі­н­ня із с. На­гу­є­ви­чі, ще ко­ле­кці­я­ли­сті­вок — 30 best photo фо­то­ви­став­ки «Дня», 10 зна­ко­вих пер­ших шпальт, 25 ка­ри­ка­тур Ана­то­лі­я­Ка­зан­сько­го, 5 ка­ри­ка­тур Ві­кто­ра Бо­го­ра­да, 15 кра­щих ма­люн­ків «Дня», 15 ли­сті­вок, при­свя­че­них «Мар­шру­ту №1», а та­кож моль­берт та «ко­ро­лів­ський» олі­вець! А ще — по­дя­чне сло­во. «По­дя­чне сло­во сим­во­лі­зує, що все, що ми в цій скри­ні на­дба­ли, бу­ло не­мо­жли­ве без лю­дей, які під­три­му­ва­ли нас у рі­зні ро­ки, хоч це бу­ло ду­же не­про­сто», — го­во­рить Ла­ри­са Ів­ши­на.

■ До ре­чі, ба­га­то від­ві­ду­ва­чів на­шо­го стен­ду під час книж­ко­во­го фо­ру­му у Льво­ві за­пи­ту­ва­ли, чи про­да­є­ться­ви­шу­ка­ний олі­вець з на­пи­сом «З лю­бов’ю Ла­ри­са Ів­ши­на» зі скри­ні окре­мо, на­скіль­ки він за­ці­ка­вив сво­єю не­ор­ди­нар­ні­стю. Ма­буть, во­ни ін­ту­ї­тив­но від­чу­ва­ли, що за йо­го по­явою — окре­ма істо­рія. Адже олі­вець — «ко­ро­лів­ський»! «Цяі­дея на­ро­ди­ла­сяв ме­не че­рез олі­вець з Един­бур­га, — від­кри­ває се­крет Ла­ри­са Оле­ксі­їв­на. — Ко­ли яйо­го там по­ба­чи­ла, бу­ла під вра­же­н­ням від то­го, як мі­сце­ві пам’ята­ють істо­рію про се­стру Яро­сла­ва — ко­ро­ле­ву Ага­ту, яка бу­ла дру­жи­ною шо­тланд­сько­го ко­ро­ля. Ко­ли ми від­ві­ду­ва­ли за­мок в Един­бур­зі, це зву­ча­ло в роз­по­від­ях. Ме­не це ду­же роз­чу­ли­ло. А крім то­го, в Един­бур­зі є пам’ятна до­шка кня­зю Во­ло­ди­ми­ру. Це був пер­ший по­сил».

■ «А по­тім, ко­ли ми по­ча­ли від­би­ра­ти ма­люн­ки для­на­шої фан­та­сти­чної скри­ні, одною з пер­ших бу­ла ка­ри­ка­ту­ра на­шо­го ге­ні­аль­но­го Ана­то­лі­я­Ка­зан­сько­го, — про­дов­жує го­лов­ний ре­да­ктор «Дня». — Це ма­лю­нок 1997 ро­ку, де він зо­бра­зив смі­шли­во, у ха­ра­ктер­но­му для­ньо­го сти­лі, га­зе­ту «День», яка за­ро­джу­ва­ла­ся­то­ді на тлі ра­дян­сько­го ха­о­су. Ха­ра­ктер­но, що там є єди­ний мій порт­рет йо­го ав­тор­ства. Ана­то­лій Ка­зан­ський май­стер­но ма­лю­вав олів­цем. І на­віть роз­по­від­ав, що зав­жди, ко­ли ля­гав спа­ти, клав біля се­бе ва­тман па­пе­ру і олі­вець. Цей олі­вець і на­ше га­сло «Чи­та­ти з олів­цем!», і мій «порт­рет» з та­кою смі­шною ко­ро­ною ор­га­ні­чно під­ка­за­ли ідею «ко­ро­лів­сько­го олів­ця» від Ла­ри­си Ів­ши­ної».

■ «У скри­ні є олі­вець, моль­берт. З ни­ми ти мо­жеш про­е­кту­ва­ти свій «осо­би­стий про­стір» що­дня. На ко­жен день мо­жеш по­ста­ви­ти пев­ний ма­лю­нок чи фо­то­ро­бо­ту. Тут ко­жна річ не­с­про­ста», — під­су­мо­вує Ла­ри­са Оле­ксі­їв­на.

Са­ме та­кі не­про­сті — 25 ка­ри­ка­тур Ана­то­лі­я­Ка­зан­сько­го, чиї ро­бо­ти не втра­ти­ли акту­аль­но­сті й че­рез 20 ро­ків. «Це «пов­не зі­бра­н­ня » на­шої но­ві­тньої істо­рії, тре­ба вмі­ти її чи­та­ти, — го­во­рить го­лов­ний ре­да­ктор «Дня». — Це гли­бо­ка фі­ло­со­фі­яй на­ша не­про­го­во­ре­на істо­рія. Ко­жен ма­лю­нок мо­же ма­ти свій коментар».

На свою «скри­ню для­о­сми­сле­н­ня» уже че­кає й Ан­на, мо­ло­дий хі­мік із Чер­кас, що за­мо­ви­ла но­вин­ку «Дня» на сай­ті. На­шу га­зе­ту во­на чи­тає вже по­над 5 ро­ків. «Ко­ли на­вча­ла­ся­на дру­го­му кур­сі, ви­пад­ко­во по­чу­ла анонс га­зе­ти по ра­діо. Ме­не во­на ду­же за­ці­ка­ви­ла, при­га­дую, там са­ме йшло­ся­про Хви­льо­во­го, я при­дба­ла той ви­пуск. І з цьо­го, вла­сне кажучи, і по­ча­ло­ся­зна­йом­ство, яке три­ває і до­сі», — роз­по­від­ає Ан­на. «Вза­га­лі за­мов­ляю пра­кти­чно все, що у вас ви­хо­дить, — про­дов­жує дів­чи­на. — До то­го ж ялю­би­тель са­ме та­ких есте­ти­чних ре­чей. Тож ко­ли «День» ство­рив та­ку осо­бли­ву кра­су, одра­зу її за­мо­ви­ла. Знаю, що там є ли­стів­ки з ва­ших фо­то­гра­фій, акту­аль­ні ка­ри­ка­ту­ри Ка­зан­сько­го. Зі­зна­ю­ся, див­но бу­ло про­чи­та­ти, що там на­віть є на­сі­н­ня чор­но­брив­ців. Це бу­ло ду­же ці­ка­во і не­о­чі­ку­ва­но». А про­чи­тав­ши про ре­цепт пи­ро­га з чор­но­брив­ців, який го­ту­ва­ли Іва­но­ві Фран­ку, Ан­на на­віть за­ми­сли­ли­ся, як роз­по­ря­ди­ти­ся на­сі­н­ням. «Мо­жли­во, я по­ді­лю йо­го на ча­сти­ни, одну з яких дій­сно вар­то по­са­ди­ти», — го­во­рить на­ша чи­та­чка. І так з’яви­ться ча­стин­ка На­гу­є­ви­чів у Чер­ка­сах. А олі­вець Ан­на пла­нує ви­ко­ри­ста­ти в на­вчаль­них ці­лях. «Ду­же дя­кую вам за га­зе­ту», — го­во­рить дів­чи­на і ра­дить усім бра­ти з неї при­клад.

Пер­ші вла­сни­ки — про «скринь­ку скар­бів«Дня»

ФОТО ВЕРОНІКИ БОРКОВСЬКОЇ / «День»

ЛА­РИ­СА ІВ­ШИ­НА: «СТВОРЮЄМО ЄДИ­НИЙ ЧОРНОБРИВЦЕВИЙ ПРО­СТІР!»

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

МА­ЛЮ­НОК АНАТОЛІЯ КА­ЗАН­СЬКО­ГО / З АРХІВУ «Дня», 1997 р.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.