Озе­ле­не­н­ня – про­ти змі­ни клі­ма­ту

Вче­ні до­слі­ди­ли, де в Ки­є­ві най­спе­ко­тні­ше, і як цьо­му за­ра­ди­ти

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Окса­на МИКОЛЮК, «День»

Ро­бо­ту про­ве­ли: фа­хів­ці На­ці о наль но го уні вер си те ту «Ки­є­во-Мо­ги­лян­ська ака­де­мія», На­у­ко­во­го цен­тру ае­ро­ко­смі­чних до­слі­джень Зем­лі та На­ціо­наль­но­го еко­ло­гі­чно­го цен­тру Укра­ї­ни за під­трим­ки Єв­ро­со­ю­зу. За оцін­ка­ми вче­них, у на ступ ні ро ки збе ре жеть ся зро стан ня літ ніх тем пе ра тур, а та кож — збіль шен ня си ли теп - ло вих хвиль. Акти ві за ція цих про­це­сів спо­сте­рі­га­є­ться про­тя­гом кіль кох остан ніх ро ків. За ви­снов­ка­ми NASA, сер­пень 2016 ро­ку став най­те­плі­шим у світі за всю істо­рію спо­сте­ре­жень. Про­гно­зи на май­бу­тнє нев­ті­шні: на­віть якщо світ втри­має зро­ста­н­ня тем­пе­ра­ту­ри Зем­лі в рам­ках двох гра ду сів, тен ден ція до збіль шен ня си ли теп ло вих хвиль збе­ре­же­ться.

«Цьо­го ро­ку Укра­ї­на під - пи­са­ла та ра­ти­фі­ку­ва­ла Па­ризь­ку уго­ду, яка пе­ред­ба­чає не тіль­ки ско­ро­че­н­ня ви­ки­дів ву­гле­ки­сло­го га­зу, а й ре­а­лі­за­цію пев­них за­хо­дів з ада­пта­ції до змін клі­ма­ту. За­хо­ди рі­зні, ви­ма­га­ють рі­зних зу­силь, але в да­но­му ви­пад­ку ми оці­ню­є­мо роль зе­ле­них зон в цій ада­пта­ції, — го­во­рить ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції Укра­їн­ській еко­ло­гіч - ний клуб «Зе­ле­на хви­ля» Олександра ХАЛАЇМ. — Ідея до­слі­дже­н­ня по­ля­га­ла в то­му, щоб оці­ни­ти, на­скіль­ки ми мо­же­мо вдо­ско­на­ли­ти фун­кціо­ну­ва­н­ня існу­ю­чих зе­ле­них зон в Укра­ї­ні, з огля­ду на не­без­пе­ку змін клі­ма­ту. Ми по­ста­ви­ли за ме­ту оці­ни­ти, як мі­сце­ва вла­да, ко­му­наль­ні під­при­єм­ства, що від­по­від­а­ють за ство­ре­н­ня і роз­ви­ток та­ких зон, мо­жуть під­ви­щи­ти ада­пта­цій­ну спро­мо­жність те­ри­то­рій ви­три­му­ва­ти хви­лі спе­ки та забезпечувати ада­пта­цію лю­дей до екс­тре­маль­них умов».

Під час до­слі­дже­н­ня, що ві дю у ва ли ся в лип ні та сер п ні цьо­го ро­ку, вче­ні про­ана­лі­зу­ва­ли тем­пе­ра­тур­ний ре­жим у ра­йо­нах Ки­є­ва з рі­зни­ми пло­ща­ми озе­ле­не­н­ня, ви­вчи­ли, які де­ре­ва по гли на ють біль ше вуг ле цю, сфор­му­ва­ли те­пло­ву кар­ту мі­ста. Та­кож ек­спер­ти про­ана­лі­зу­ва­ли нор ма тив но-пра во ву ба зу, яка ре­гу­лює ство­ре­н­ня зе­ле­них зон.

«Щоб ство­ри­ти те­пло­ву кар­ту столиці, ми ро­би­ли те­пло­ву зйом­ку з без­пі­ло­тно­го апа­ра­та. Для до слід жен ня об ра ли жит ло ві квар та ли з рів ним рів - нем озе­ле­не­н­ня, та­кож — де - кіль ка буль ва рів, ви ко рис то ву - ва­ли те­пло­ві­зор. Знім­ки по­ка­за­ли, що тем­пе­ра­ту­ра де­рев і га­зо­нів у спе­ку зна­чно ниж­ча за тем­пе­ра­ту­ру ін­ших по­вер­хонь, во­на не про­грі­ва­є­ться біль­ше, ніж на 30 гра­ду­сів. При цьо­му по­верх­ня де­рев хо­ло­дні­ша за тем­пе­ра­ту­ру га­зо­нів. От­же, са­ди­ти де­ре­ва до­ціль­ні­ше, з то­чки зо­ру ада­пта­ції міст до змін клі­ма­ту. Ми по­ба­чи­ли, що біль­шість де­рев при плюс 35 гра­ду­сах за Цель­сі­єм ство­рю­ють за­ті­не­н­ня, де тем­пе­ра­ту­ра не пе­ре­ви­щує 25 гра­ду­сів. До ре­чі, за­ті­нок спри­яє то­му, що зни­жу­є­ться тем­пе­ра­ту­ра і нав­ко­ло та­кої зо­ни», — про­дов­жує Олександра ХАЛАЇМ.

У Го ло сі ївсь ко му рай о ні на уков ці оці ню ва ли, як різ ні пар­ко­ві ви­ди де­рев — ли­па, ка­штан, ака­ція, то­по­ля, клен — по­гли на ють вуг ле кис лий газ, та які з них кра­ще ство­рю­ють за­ті­нок. З’ясу­ва­ли, що ко­ли в Ки­є­ві вста нов лю єть ся ден на тем пе ра - ту­ра в межах 30—35 гра­ду­сів, по­верх­ня асфаль­ту ро­зі­грі­ва­є­ться до 40— 45 гра ду сів Цель сія, ін­ко­ли до­хо­дить на­віть до 50 гра­ду сів. У цей час у за тін ку — на 20 гра ду сів ниж че. Та кож ви - яви­ло­ся, що най­кра­ще по­гли­нає СО2 у спе­ку то­по­ля, за нею йдуть каш тан і ака ція, гір ше роб лять це ли­па та клен. За да­ни­ми екс­пер­тів, згі­дно з нор­ма­ми, від­со­ток зе ле них на сад жень у Ки є ві має ста­но­ви­ти не менш ніж 25% від усі­єї пло­щі. У ба­га­тьох ра­йо­нах, зок ре ма Обо­лонсь ко му, на Тро є щи ні та По­зня ках, на ра зі він ста­но­вить 5—15%.

За теп ло вим на ван та жен - ням на міс то фа хів ці Ін­сти ту ту гео­ло­гі­чних на­ук НАН Укра­ї­ни ді­лять Ки­їв на дві ча­сти­ни: пер­ша — та, що в аре а лі Дніп ра, дру га — від да ле ні від річ ки та про­ми­сло­ві ра­йо­ни.

« В ак ва то рії Дніп ра тем - пе ра ту ра ниж ча, ніж в ін ших ча­сти­нах. У про­ми­сло­вих зо­нах під час спе ки ми спо сте рі га є мо ви щі тем пе ра ту ри — во ни ста - нов­лять по­над 35°С. Цей тем­пе­ра­тур­ний ре­жим не­ком­фор­тний для ор га ніз му лю ди ни, мож на ска за ти, — не без печ ний, — ак - цен ту ва ла на уко вий спів ро біт - ник Ін­сти­ту­ту гео­ло­гі­чних на­ук НАН Укра ї ни Ган на КРИ - ЛОВА. — Про ана лі зу вав ши тем пе ра ту ру в Ки є ві за остан ні 30 ро­ків спо­сте­ре­же­н­ня, ми ви­ді ли ли чо ти ри тем пе ра тур них зо­ни — із ма­кси­маль­ною, ви­со­кою, се­ре­дньою та низь­кою тем­пе ра ту ра ми. Мак си маль на та ви­со­ка тем­пе­ра­ту­ри вста­нов­лю­ю­ться там, де за­раз ве­де­ться актив­на за­бу­до­ва ви­со­тка­ми, і там, де за­бу­до­ва не­дав­но за­вер­ши­ла­ся, — де ду же ма ло або зов сім не має зе ле ні. Се ред ня тем пе ра - ту­ра — в ра­йо­нах зі ста­рою за­бу­до вою, де зе ле ні зо ни є дав но. Низь­ка — у пар­ко­вих зо­нах».

Вче ні спрог но зу ва ли, які рай о ни сто ли ці бу дуть най спе - кот ні ши ми че рез де сять ро ків. За їх ні ми оцін ка ми, це Со - лом’ янсь кий та Шев чен ківсь - кий ра­йо­ни: тут очі­ку­є­ться при - ріст тем­пе­ра­ту­ри на 1,5 гра­ду­са. У Го ло сі ївсь ко му рай о ні цей при ріст не ста но ви ти ме й 0,5 гра ду са. А сьо год ні най теп - лі­ше — на Обо­ло­ні та Тро­є­щи­ні.

Ни ні екс пер ти, спи ра ю - чись на до­слі­дже­н­ня, роз­ро­бля­ють ре­ко­мен­да­ції для Ки­їв­ської мі­ської дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції та ко му наль но го об’ єд нан ня « Ки їв зе лен буд » що до адап та ції мі­ста до ви­со­ких тем­пе­ра­тур.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.