«Лю­дям на ра­дість»

24 ве­ре­сня в На­ціо­наль­но­му му­зеї укра­їн­сько­го на­ро­дно­го де­ко­ра­тив­но­го ми­сте­цтва зга­ду­ва­ти­муть ви­да­тну май­стри­ню Ма­рію При­ма­чен­ко

Den (Ukrainian) - - Культура - Алі­са АНТОНЕНКО

На за­хід за­про­шу­ють ша­ну­валь­ни­ків твор­чо­сті мис­тки­ні. Це бу­де ду­же ці­ка­ва екс­кур­сія ви­став­кою, яка має на­зву «М. П. Фан­та­сти­чна ре­аль­ність» (про яку «День» вже пи­сав). Про ви­да­тну осо­би­стість і уні­каль­ну май­стри­ню­роз­ка­же за­ві­ду­вач від­ді­лу му­зею, хра­ни­тель колекції де­ко­ра­тив­но­го роз­пи­су, ікон та пи­са­нок Оле­на Іва­нів­на Ше­ста­ко­ва, яка бу­ла зна­йо­ма з Ма­рі­є­ю­Оксен­ті­їв­ною , не­о­дно­ра­зо­во зу­стрі­ча­ла­ся з ху­до­жни­цею, фор­му­ва­ла му­зей­ну ко­ле­кці­ю­тво­рів При­ма­чен­ко впро­довж 40 ро­ків! До ре­чі, Ше­ста­ко­ва бу­ла ку­ра­то­ром по­над 60 ви­ста­вок, у яких пред­став­ля­ли­ся тво­ри май­стри­ні як в Укра­ї­ні, так і за її ме­жа­ми. Во­на є ав­то­ром-упо­ря­дни­ком, ра­зом з Є. І. Шев­чен­ком, ми­сте­цько­го аль­бо­му «Ма­рія При­ма­чен­ко (При­йма­чен­ко)».

Ма­рія Оксен­тів­на При­ма­чен­ко (1909 — 1997 рр.) — ге­ні­аль­на укра­їн­ська мис­тки­ня, на­ро­дний ху­до­жник Укра­ї­ни. Май­стри­ня до­ся­гла сві­то­во­го ви­зна­н­ня та ми­сте­цьких вер­шин, ство­рив­ши вла­сний стиль, в межах яко­го не­скін­чен­ні ва­рі­ан­ти де­ко­ра­тив­них, ор­на­мен­таль­них, жан­ро­вих і пей­за­жних ком­по­зи­цій з кві­та­ми, пта­ха­ми та зві­ра­ми. Ни­ні одна з найбільших ко­ле­кцій тво­рів Ма­рії При­ма­чен­ко (650 оди­ниць) збе­рі­га­є­ться са­ме в На­ціо­наль­но­му му­зеї укра­їн­сько­го на­ро­дно­го де­ко­ра­тив­но­го ми­сте­цтва. Хро­но­ло­гі­чно во­на обі­ймає пе­рі­од із се­ре­ди­ни 1930х по дру­гу по­ло­ви­ну 1980-х.

— Осно­ву сві­то­с­прийня­т­тя М.О. При­ма­чен­ко скла­дає від­чу­т­тя не­роз­діль­ної ці­лі­сно­сті при­ро­ди, всьо­го жи­во­го, су­що­го на Зем­лі. То­му і ба­чи­ла во­на сенс сво­го жи­т­тя — тво­ри­ти для лю­дей, тво­ри­ти «лю­дям на ра­дість». Твор­чість ху­до­жни­ці ці­лі­сна та ба­га­то­гран­на, за­ко­рі­не­на в гли­би­ні ві­ків і спи­ра­є­ться на мо­гу­тній шар на­ро­дних есте­ти­чних упо­до­бань. Осо­бли­ве мі­сце в твор­чо­сті М. При­ма­чен­ко по­сі­да­ють де­ко­ра­тив­ні пан­но із зо­бра­же­н­ня­ми фан­та­сти­чних істот, зві­рів. Це уні­каль­ні ви­тво­ри, в яких твор­ча уява мис­тки­ні до­ся­гає ви­со­кої але­го­рії, — роз­ка­зує ШЕ­СТА­КО­ВА. — З ча­сом змі­ню­ю­ться роз­мі­ри ма­люн­ків. Від не­ве­ли­ких про­зо­рих аква­ре­лей 1930-х во­на пе­ре­хо­дить до мо­ну­мен­таль­них пан­но та гу­стої на­си­че­но­сті гу­а­ші й ство­рює у 1960-х бли­ску­чу се­рі­ю­ро­біт «Лю­дям на ра­дість». За неї 1966 р. Ма­рія Оксен­ті­їв­на отри­ма­ла Державну пре­мі­ю­УРСР ім. Т.Г. Шев­чен­ка (ни­ні — На­ціо­наль­на пре­мія Укра­ї­ни ім. Т.Г. Шев­чен­ка).

За своє дов­ге твор­че жи­т­тя М. При­ма­чен­ко ство­ри­ла со­тні сю­же­тних і ор­на­мен­таль­них ком­по­зи­цій. Ми­сте­цтво ху­до­жни­ці не­по­втор­не як за при­та­ман­но­ю­ли­ше їй га­мо­ю­со­ня­чно­яскра­вих по­єд­нань барв, си­лою їхньо­го емо­цій­но­го впли­ву, фі­ло­соф­сько­ю­на­си­че­ні­стю­тво­ру, так і за своє­рі­дні­стю­ком­по­зи­цій­них рі­шень.

Не­від’єм­но­ю­скла­до­во­ю­твор­чо­го до­роб­ку мис­тки­ні ста­ють не­ве­ли­кі текс­ти у ви­гля­ді вір­шів, пі­сень або по­ба­жань, які во­на роз­мі­щу­ва­ла на зво­ро­тно­му бо­ці ар­ку­шів. І ча­сом са­ме во­ни роз­кри­ва­ють ху­до­жньо-зна­чу­ще на­ван­та­же­н­ня тво­ру.

Ма­рія Оксен­ті­їв­на пра­цю­ва­ла до остан­ніх днів сво­го жи­т­тя, за­ли­шив­ши нам не­оці­нен­ний спа­док, що ви­кли­кає асо­ці­а­ції, дум­ки та до­лу­чає до осо­бли­во­го сві­ту — гли­бин­но­го, по­е­ти­чно­го цар­ства каз­ки з її за­гад­ко­ві­стю та од­кро­ве­н­ня­ми.

У рам­ках за­хо­ду та­кож відбудеться про­гра­ма для ді­тей «Ма­лю­є­мо в сти­лі При­ма­чен­ко».

Ви­став­ка «М. П. Фан­та­сти­чна ре­аль­ність» пра­цю­ва­ти­ме до 7 жовтня.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.