Про зем­лю со­ня­чної Тав­ри­ди

Ви­дав­ни­цтво «Пуль­са­ри» ви­пу­сти­ло ан­то­ло­гію «Крим, який ми лю­би­мо»

Den (Ukrainian) - - Культура - Сві­тла­на БОЖКО

Це за­мов­ле­н­ня Держ­ком­те­ле­ра­діо за про­гра­мою «Укра­їн­ська кни­га». До книж­ки уві­йшли тво­ри про Крим кла­си­ків укра­їн­ської, крим­сько­та­тар­ської лі­те­ра­тур і су­ча­сних по­е­тів. Текс­ти по­да­но укра­їн­ською, кримсь - ко­та­тар­ською та ро­сій­ською мо­ва­ми. Упо­ря­дни­ком ан­то­ло­гії є до­ктор фі­ло­ло­гі­чних на­ук, про­фе­сор, про­від­ний на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Ін­сти­ту­ту лі­те­ра­ту­ри ім. Т. Г. Шев­чен­ка НАН Укра­ї­ни Лю­дми­ла Тар­на - шин­ська.

— Ідея ство­ри­ти ан­то­ло­гію тво рів про Крим ви ник ла спон тан но, як по рив під три - ма­ти те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність не за леж ної Укра ї ни, — то ді, ко ли сер це від чу ло не ймо вір - ну гір ко ту од усві дом лен ня фак ту анек сії ук ра їнсь ко го пів ос т ро ва, — го во рить Л. ТАРНАШИНСЬКА. — Моя лю бов до ці­єї ці лю щої зем лі, якій я без­ме­жно вдя­чна за всі свої фі­зи­чні й ду­хов­ні зці­ле­н­ня, не вмі ща ла ся в сер ці — й то ді, ко ли її ци ніч ною ру кою від­ри­ва­ли од Укра­ї­ни. Кри­те­рі­єм бу­ло роз­ма­ї­т­тя, ці­ка­вість і, го­лов­не, по­рух лю­бо­ві ав­то­рів, які ре­пре­зен­ту­ють усі ку - то­чки Укра­ї­ни.

■ Про Крим із лю­бов’ю пи­са ли Ле ся Укра їн ка, Олек - сандр Олесь, Гри го рій Чуп - рин­ка, Ми­хай­ло Драй-Хма­ра, Ми ко ла Зе ров, Єв­ген Плуж - ник, Ма­ксим Риль­ський та ба­га то ін ших ук ра їнсь ких по - етів. Їхні тво­ри, а та­кож вір­ші Ма­кси­мі­лі­а­на Во­ло­ши­на, Ан­ни Ахма­то­вої, Оси­па Ман­дельш та ма, по етів на ступ них по - ко лінь — Ле о ні да Пер во - майсь ко го, Бо ри са Чи чи ба бі - на, Бо ри са Мо зо левсь ко го, Миколи Він­гра­нов­сько­го, Ві­кто ра Кор ду на — увій ш ли до пер­шо­го роз­ді­лу ан­то­ло­гії.

■ Дру­га ча­сти­на ре­пре­зен­тує твор чість кримсь ко та - тар­ських по­е­тів: від кла­си­ка, ав то ра на ці о наль но го гім ну кримсь ких та тар Но ма на Че - ле­бі­джи­ха­на до ці­ло­го су­зір’я но­вих для нас імен. Цей роз­діл дає чи та че ві па но рам не уяв - ле­н­ня про крим­сько­та­тар­ську лі­те­ра­ту­ру, яка пі­зна­ла та­кі ж го­ні­н­ня і пе­ре­слі­ду­ва­н­ня, як і її на­род.

■ Се і ту мер Емін — учас - ник Дру­гою сві­то­вої вій­ни, пі­сля по ра нен ня по вер нув ся в Крим, де­пор­то­ва­ний в Узбе­ки­стан, за ак тив ну участь у на - ціо наль но му ру сі на по чат ку 1970-х під­дав­ся пе­ре­слі­ду­ва­н­ням вла­ди; Ідріс Аса­нін — пі­сля де пор та ції в Узбе ки стан всту пив до Са мар кандсь ко го уні­вер­си­те­ту, на дру­го­му кур­сі йо­го за­а­ре­шту­ва­ли за вір­ші й по вість, у яких іш ло ся про тра­ге­дію де­пор­та­ції, ви­рок — 25 ро ків ув’ яз нен ня — бу ло ска­со­ва­но під час хру­щов­ської від ли ги; Ескан дер Фа зил — де ся ти річ ним хлоп чи ком був де­пор­то­ва­ний до Узбе­ки­ста­ну, пе­ре­слі­ду­вав­ся за участь у на­ці о наль но му ру сі кримсь ких та тар... Чи­та ючи ці жит тє­пи - си, ро­зу­мі­єш, що во­ни ра­зю­че по діб ні до жит тє пи сів ре пре - со ва них ук ра їнсь ких по етів, тра ге дія яких зій ш ла ся у фо - ку сі спіль ної « тюр ми на ро - дів» — Ро­сій­ської ім­пе­рії.

■ « Укра ї но, сес т ро моя! Якщо рап том во рог за хо че здій ня ти ме ча над тво­єю Сво - бо­дою, я— є!.. По­клич ме­не. Я го­то­вий іти на пла­ху, але те­бе при­ни­зи­ти — не до­зво­лю!» — ці ряд ки на пи сав 1993 ро­ку Са мад Шу кур, який зміг по - вер­ну­ти­ся з де­пор­та­ції до Кри­му ли­ше пі­сля здо­бу­т­тя Укра­ї­ною не­за­ле­жно­сті.

■ Ав­тор­ка про­е­кту у сво­їй пе­ред­мо­ві дає пов­ний пе­ре­лік ав то рів — від 1909 ро ку і до на­ших днів. Ро­бо­та Лю­дми­ли Тар­на­шин­ської — спро­ба роз - по­ві­сти про Крим трьо­ма мо­ва­ми. В ан то ло гію вклю че ні й но­ві іме­на, в то­му чи­слі ре­пре­со­ва­ні ра­дян­ською вла­дою по - ети. Упо ряд ни ця звер ну ла ся до су­ча­сних ав­то­рів і тих тво­рів, які ста ли по етич ним чи пуб лі цис тич ним від гу ком на факт оку па ції Кри му Ро сі­єю. То­му в тре­тьо­му роз­ді­лі ан­то­ло­гії чи­тач зна­йде і вір­ші пу­блі­ци­сти­чно­го зву­ча­н­ня, і стат­ті, і текст з бло­гу гро­мад­ської ді яч ки Окса ни Юр­чен ко « Я обов’ яз ко во по їду в Крим ще не раз», і на­віть по­е­ти­чний пам­флет Те­тя­ни Ма­ла­хо­вої — ві­дгук на лист ро­сій­ських ми­тців на під трим ку агре сії Пу - ті­на « Про щай, куль тур ная Рос­сия, и ты, ис пу ган ный ар­тист».

■ До­пов­ню­ють книж­ку ре­про­ду­кції кар­тин Ма­кси­мі­лі­а­на Во ло ши на, Ми ко ли Са мо - ки­ша, Іва­на Тру­ша, Іва­на Ай­ва зовсь ко го, Сер гія Ва силь - ків­сько го, Кос тян ти на Бо га - євсь ко го та ін ших ук ра їнсь - ких ху­до­жни­ків, сві­тли­ни Ле­сі Укра їн ки, Оле ни Пчіл ки, Єв­ге на Плуж ни ка під час їхньо­го пе­ре­бу­ва­н­ня в Кри­му.

Це спо­га­ди про Крим із ві­рою в те, що зем ля со няч ної Тав ри ди обов’ яз ко во бу де в скла­ді не­за­ле­жної Укра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.