«Кар­тко­вий бу­ди­нок» – на га­стро­лях

«За­про­ше­н­ня Ке­ві­на Спей­сі з бо­ку ор­га­ні­за­то­рів YES, як-то ка­жуть, — це біль­ше, ніж зло­чин. Це по­мил­ка», — по­літ­те­хно­лог

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Про­ве­де­ний ти­ждень то­му Фо­рум YES, який що­рі­чно ор­га­ні­зо­вує ро­ди­на Ку­чми-Пін­чу­ка, шо­ку­вав на­віть тих, хто дав­но не ди­ву­є­ться. Найбільший ре­зо­нанс якраз ви­кли­ка­ла не те­ма за­хо­ду — «Світ, Єв­ро­па та Укра­ї­на: шторм змін», хо­ча по су­ті ма­ла б, а при­їзд акто­ра Ке­ві­на Спей­сі, який зі­грав го­лов­но­го ге­роя куль­то­во­го аме­ри­кан­сько­го те­ле­се­рі­а­лу « Кар­тко­вий бу­ди­нок » Френ­ка Ан­дер­ву­да. З цьо­го при­во­ду в со­цме­ре­жі одра­зу з’ явив­ся шквал по­стів і ко­мен­та­рів.

«16 ве­ре­сня День пам’яті Ге­ор­гія Гон­га­дзе, але про це не зга­ду­ють на цьо­го­рі­чній зу­стрі­чі #yes2016 сим­во­лі­чно що го­лов­ний гість там Ан­дер­вуд — ко­тро­му зі­йшло з рук вбив­ство жур­на­лі­ста», — вдо­ва вби­то­го жур­на­лі­ста Ми­ро­сла­ва Гон­га­дзе. На­пе­ре­до­дні фо­ру­му Ми­ро­сла­ва та­кож від­ре­а­гу­ва­ла: «Цьо­го ро­ку YES Пін­чу­ка від­кри­ва­є­ться 16 ве­ре­сня. Хтось до­бре про­ду­мав і зва­жив да­ти — я так ро­зу­мію, що на від­крит­ті бу­де Ку­чма і що роз­поч- не­ться кон­фе­рен­ція хви­ли­ною пам’яті про Ге­ор­гія Гон­га­дзе. 16 ве­ре­сня ви­пов­ню­є­ться 16 ро­ків з дня смер­ті Гії. Хо­чу по­ба­чи­ти цей ви­яв жур­на­ліст­ської со­лі­дар­но­сті, осо­бли­во від ко­ли­шніх ко­лег Ге­ор­гія, як Сер­гій Ле­щен­ко та ре­шти, які є зви­чни­ми уча­сни­ка­ми ці­єї кон­фе­рен­ції і на­віть, як ми те­пер зна­є­мо з офі­цій­них де­кла­ра­цій, отри­му­ва­ли го­но­ра­ри за ви­сту­пи у ній».

«Тоб­то в День пам’яті жур­на­лі­ста Ге­ор­гія Гон­га­дзе на фото, зро­бле­но­му за­раз в цен­трі Ки­є­ва, Ке­він Спей­сі, який зно­ву став все­сві­тньо ві­до­мим зав­дя­ки се­рі­а­лу « Кар­тко­вий бу­ди­нок » , де він зі­грав пре­зи­ден­та, що вби­ває жур­на­ліс­тку за­ра­ди збе­ре­же­н­ня вла­ди, і Ві­ктор Пін­чук — зять то­го са­мо­го пре­зи­ден­та Ку­чми, який...?», — жур­на­ліст Оле­ксандр Ткач.

« 16 ве­ре­сня в Брюс­се­лі на дис­ку­сії «Гро­ші та по­лі­ти­ка: бу­дів­ни­цтво дер­жа­ви, де­мо­кра­тія та ко­ру­пція» зга­да­ла у виступі і про YES: як укра­їн­ські олі­гар­хи ку­пу­ють ло­яль­ність за­хі­дної елі­ти, ко­ли­шніх прем’ єрів кра­їн ЄС та держ­се­кре­та­рів США, які за ве­ли­кі го­но­ра­ри чи бла­го­дій­ність на свої фон­ди їздять від­бі­лю­ва­ти імідж ко­ру­пціо­не­рів, які ко­лись бу­ли під сан­кція- ми на в’ їзд в США. Ци­ні­чно. Пра­гма­ти­чно. YES — та­ка со­бі ту­сов­ка, яр­мар­ка мар­но­слав­ства. Сим­во­лі­чно, що 16 ро­ків то­му вби­то Гон­га­дзе. І до­сі за­мов­ни­ки на во­лі», — го­ло­ва пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту у за­кор­дон­них спра­вах Ган­на Го­пко.

Якраз Ган­на ще два ро­ки то­му про­я­ви­ла прин­ци­по­ву по­зи­цію і при­ста­ла на за­клик по­тер­пі­ло­го у « спра­ві Гон­га­дзе- По­доль­сько­го » Оле­ксія По­доль­сько­го бой­ко­ту­ва­ти за­хо­ди Ку­чми­Пін­чу­ка. Ра­ні­ше По­доль­ський за­явив «Дню» з цьо­го при­во­ду: «Я вже дав­но за­кли­каю бой­ко­ту­ва­ти за­хо­ди Ку­чми — Пін­чу­ка, але аб­со­лю­тна біль­шість сві­до­мо ігно­ру­ють мій за­клик — ба­га­то хто при­їжджає сю­ди за гро­ші, ін­ші то­му, що зо­бов’яза­ні, а тре­ті вза­га­лі на зар­пла­ті. Зви­чай­но, ми мо­же­мо ки­ва­ти на іно­зем­ців, які сво­єю при­су­тні­стю до­по­ма­га­ють Ку­чмі, але це на­сам­пе­ред на­ша спра­ва, з якою ми са­мі ма­є­мо по­кін­чи­ти. З ін­шо­го бо­ку, ва­жли­во, що вже за­раз на За­хо­ді по­чи­на­ють ува­жно при­див­ля­ти­ся до ро­лі ро­ди­ни Ку­чми-Пін­чу­ка у фі­нан­су­ван­ні фон­ду Клін­то­нів, про що пи­шуть про­від­ні аме­ри­кан­ські ЗМІ».

Так от, від­по­від­а­ю­чи на лист-за­про­ше­н­ня Ква­снєв­сько­го ( го­ло­ва На­гля­до­вої ра­ди YES), Го­пко у 2014-му за­яви­ла: «Я не мо­жу прийня­ти ва­шу про­по­зи­цію. У кри­ти­чний для кра­ї­ни час бой­кот по­ді­бних за­хо­дів дає чі­ткий си­гнал: Ле­о­нід Ку­чма і Ві­ктор Яну­ко­вич по­вин­ні не­сти від­по­від­аль­ність за ско­є­ні зло­ді­я­н­ня і по­ста­ти пе­ред спра­ве­дли­вим су­дом. За остан­ні ро­ки ви ду­же ба­га­то ча­су про­ве­ли в Укра­ї­ні. Але, на жаль, так і не звер­ну­ли ува­ги на ре­зо­нан­сні кри­мі­наль­ні справи і су­до­ві про­це­си, пов’ яза­ні з при­че­тні­стю Ле­о­ні­да Ку­чми до жор­сто­ко­го на­силь­ства про­ти по­лі­ти­ків, жур­на­лі­стів та акти­ві­стів».

Зви­чай­но, у цьо­го фо­ру­му є свої за­хи­сни­ки, осо­бли­во ті, хто вже дав­но і ґрун­тов­но під­хо­пи­ли « ві­рус Ку­чми » . Пі­сля то­го, як в ін­фо­про­сто­рі з’яви­ла­ся ве­ли­ка до­за кри­ти­ки, під­клю­чи­ли­ся і во­ни.

«Що­рі­чні по­дії, зав­дя­ки своєму рів­ню, гли­би­ні по­ста­нов­ки пи­тань та їх від­кри­тих обго­во­рень на YES, прив­но­сять в Укра­ї­ну ча­стин­ку Єв­ро­пи як ви­мрі­я­но­му про­сто­ру від­кри­то­сті, че­сно­сті, про­гре­су і жит­тє­во­го рів­ня, — пи­ше у се­бе в ФБ ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Мі­жна­ро­дно­го фон­ду «Ві­дро­дже­н­ня» Джор­джа Со­ро­са Єв­ген Би­стри­цький. — Да­ють зу­стрі­тись мо­жно­влад­цям і їх су­про­тив­ни­кам від по­лі­ти­ки і гро­мад­сько­сті. Зійтись на очах Єв­ро­пи і сві­ту. Це, дій­сно, про­ти­річ­чя у на­шо­му сприйнят­ті. Про­ти­річ­чя між всім цим і тим, що все це ста­ло ли­ше і ли­ше мо­жли­вим зав­дя­ки олі­гар­хі­чній кон­цен­тра­ції не­об­хі­дних для цьо­го ко­штів в ру­ках мир­но­го олі­гар­ха Ві­кто­ра Пін­чу­ка. І що та­ко­го за­хо­ду, яке прив­но­сить нам та мо­де­лює у нас, тут, Єв­ро­пу і за­хі­дний світ де­мо­кра­ти­чних цін­но­стей, в прин­ци­пі не мо­гло би бу­ти без ньо­го».

Пін­чук, дій­сно, яків по­пе­ре­дні ро­ки, по­ка­зав се­бе упре­кра­сній фор­мі. Го­стей бу­ло ду­же ба­га­то — укра­їн­ських, іно­зем­них. За ба­га­то ро­ків (фо­рум був за­сно­ва­ний у 2004 р.) на за­хо­ді по­бу­ва­ли аб­со­лю­тно всі ді­ю­чі пре­зи­ден­ти Укра­ї­ни — Ві­ктор Ющен­ко, Ві­ктор Яну­ко­вич, яко­го сво­го ча­су во­ди­ли ту­ди як вів­цю на шнур­ку — який, зда­є­ться, вза­га­лі не ро­зу­мів, що нав­ко­ло ньо­го від­бу­ва­є­ться...

Цьо­го ро­ку YES від­крив Пе­тро Порошенко. І що по­ка­зо­во, пре­зи­ден­ти змі­ню­ю­ться, а ор­га­ні­за­то­ри на пла­ву. Де сьо­го­дні Ющен­ко? На « по­лі­ти­чний пен­сії » . А де Яну­ко­вич? Втік в Ро­сію. А Ку­чма? В Мін­ську пред­став­ляє Укра­ї­ну на пе­ре­го­вор­но­му про­це­сі.

Є одне за­пи­та­н­ня — який ре­зуль­тат для Укра­ї­ни про­тя­гом всіх цих ро­ків від фо­ру­му? А ре­зуль­тат та­кий, що за­раз стра­те­гія вза­га­лі стала «без­дом­ною» — не­має ні Ял­ти, ні Кри­му. За­те є ци­ні­чна за­ява са­мо­го Ку­чми про те, що по­вер­ну­ти пів­острів вже не­ре­аль­но... Скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що цей дис­ку­сій­ний май­дан­чик біль­ше по­трі­бний са­мо­му Пін­чу­ку і ро­ди­ні, ніж кра­ї­ні.

«Спра­ва в то­му, що і в Ку­чми, і у йо­го най­ближ­чих ро­ди­чів є до­ста­тньо фа­хо­ві ко­ман­ди для то­го, щоб від­бі­ли­ти се­бе. Ці лю­ди не про­сто ко­мен­ту­ють, а і вмі­ють мо­де­лю­ва­ти су­спіль­ну дум­ку, — ко­мен­тує «Дню» на­ро­дний де­пу­тат Ігор Лу­цен­ко. — Хо­чу ска­за­ти, що той же Пін­чук не при­хо­вує своїх на­мі­рів і аб­со­лю­тно від­вер­то за­про­шує до своїх про­грам, зокрема, і жур­на­лі­стів. Су­спіль­ство має бу­ти ду­же ро­зум­ним для то­го, щоб філь­тру­ва­ти нав’яза­ні йо­му ім­пе­ра­ти­ви. Адже пев­ні си­ли вда­ло мім ікру­ют ь під за­галь­но­єв­ро­пей­ські трен­ди, при цьо­му за­ли­ша­ю­чись до­но­ра­ми кон­кре­тних олі­гар­хів. Той же Пін­чук, при то­му, що фі­нан­су­вав їх аб­со­лю­тно про­зо­рим чи­ном, брав участь у від­бі­лю­ван­ні сво­го те­стя Ку­чми».

Мо­де­лю­ва­н­ня ре­аль­но­сті під се­бе ро­ди­ною Ку­чми- Пін­чу­ка, на­справ­ді, має дав­ні ко­ре­ні. Спо­ча­тку кон­стру­ю­ва­ли­ся пе­ре­мо­ги на ви­бо­рах — щоб при­йти до вла­ди. Одни­ми з най­ва­жли­ві­ших для кра­ї­ни і найбільш сфаль­си­фі­ко­ва­них ви­бо­рів в істо­рії Укра­ї­ни — бу­ли пре­зи­дент­ські ви­бо­ри 1999 ро­ку. Ще на по­ча­тку ви­бор­чої кам­па­нії Ку­чма мав не­ве­ли­кі шан­си пе­ре­о­бра­ти­ся на дру­гий тер­мін, але зав­дя­ки по­літ­те­хно­ло­гам пе­ре­мо­гу та­ки «злі­пи­ли». Бу­ла ви­ко­ри­ста­на ро­сій­ська те­хно­ло­гія «чер­во­ної загрози» — там це був Зю­га­нов про­ти Єль­ци­на у 1996му, в нас — Си­мо­нен­ко про­ти Ку­чми. За­пам’ята­ло­ся тво­рі­н­ня по­літ­те­хно­ло­гів шта­бу дру­го­го пре­зи­ден­та у ви­гля­ді пла­ка­ту Ку­чми, де він був зо­бра­же­ний з

іро­ке­зом. Під­пис на пла­ка­ті: « Всьо бу­де чо­тко » . Та­кий хід по­ви­нен був під­кре­сли­ти близь­кість Ку­чми до мо­ло­ді і за­без­пе­чи­ти йо­го під­трим­кою но­во­го по­ко­лі­н­ня.

Ми по­спіл­ку­ва­ли­ся з Ми­ки­тою По­ту­ра­є­вим, який то­ді пра­цю­вав у ви­бор­чо­му шта­бі Ле­о­ні­да Ку­чми, і роз­пи­та­ли про по­дро­би­ці кам­па­нії:

— У обра­за Ку­чми з іро­ке­зом бу­ли два ав­то­ри, які, до ре­чі, при­їха­ли за­раз до Ки­є­ва з Єв­ро­пи. Це Ігор По­доль­чак і Ігор Дю­рич. Во­ни є до­сить ві­до­ми­ми укра­їн­ськи­ми арт­ді­я­ча­ми. Вза­га­лі в 1999 ро­ці в тій ча­сти­ні пе­ред­ви­бор­чо­го шта­бу, який ку­ру­вав Ві­ктор Пін­чук, бу­ло за­лу­че­но ве­ли­ку кіль­кість та­ла­но­ви­тих лю­дей. На­при­клад, всі фо­то­гра­фії Ку­чми ро­бив най­ві­до­мі­ший фо­то­ху­до­жник Ві­ктор Ма­ру­щен­ко.

Я вам ска­жу, що у нас бу­ли ве­ли­кі на­дії на Ку­чму, хо­ча не мо­жу ска­за­ти, що всі во­ни справ­ди­лись. Ми ду­ма­ли, що кра­ї­на бу­де роз­ви­ва­тись в на­прям­ку ав­то­ри­тар­но­го про­сві­тни­цько­го лі­бе­ра­лі­зму. Але, на жаль, ми по­ба­чи­ли де­стру­ктив­ну роль олі­гар­хі­чних груп. До 1999 ро­ку не мо­жна бу­ло го­во­ри­ти, що Ку­чма за­ле­жить від олі­гар­хі­чних груп. Але по­тім все змі­ни­ло­ся, осо­бли­во пі­сля «справи Гон­га­дзе». То­ді Ку­чма змі­нив курс і від­мо­вив­ся від єв­ро­а­тлан­ти­чно­го на­прям­ку. Але та­кож не мо­жна за­бу­ва­ти ре­во­лю­цій­ний крок — за­про­ва­дже­н­ня єди­но­го по­да­тку. То­ді по­чав з’ яв­ля­тись се­ре­дній клас, який зре­штою і ви­сту­пив на Май­да­ні, який ви­йшов про­ти то­ді­шньої си­сте­ми.

На жаль, лю­ди, які пи­са­ли «Ку­чму геть!» або «Яну­ко­ви­ча на на­ри!» не зро­зумі­ли, що си­сте­ма так і не зла­ма­лась. То­ді ми отри­ма­ли лю­ди­ну си­сте­ми — Ющен­ка. Вза­га­лі ни­ні­шній вла­дний олім­пв­клю­ча­ю­чи Ти­мо­шен­ко є лю­дьми са­ме ті­єї си­сте­ми. Зви­чай­но, Ку­чма в мо­мент, ко­ли змі­нив курс, про­я­вив слаб­кість. Га­даю, що на­ба­га­то силь­ні­шим кро­ком з йо­го бо­ку бу­ла б до­бро­віль­на від­став­ка. Це бу­ло б пе­ре­кон­ли­во. Якщо на­віть не по­го­див­ся пі­ти у від­став­ку, то мо­жна бу­ло б не йти на ком­про­мі­си з РФ.

Го­во­ри­ти про те, що ро­сі­я­ни під­клю­чи­лись до ре­клам­них кам­па­ній Ку­чми, не мо­жна, адже во­ни з цьо­го про­це­су і не ви­хо­ди­ли. Тоб­то во­ни бу­ли з са­мо­го по­ча­тку. Гру­пою ро­сій­ських те­хно­ло­гів бу­ли ви­пу­скни­ки Мо­сков­ської ме­та­лур­гій­ної шко­ли Ге­ор­гія Ще­дро­ви­цько­го. Ще в 50- х ро­ках він, Еду­ард Зі­но­вєв та Ма­рат Ма­мар­да­шві­лі ство­ри­ли гурт. Тоб­то шко­ла бу­ла до­сить сер­йо­зною. Де­я­кі з її пред­став­ни­ків з віль­них лю­дей пе­ре­тво­ри­лись зго­дом в апо­ло­ге­тів пу­тін­сько­го ре­жи­му. Так ось ви­пу­скни­ки ці­єї шко­ли з’ яви­лись в Укра­ї­ні в 1998-му ро­ці в ком­па­нії до Вер­хов­ної Ра­ди Ві­кто­ра Пін­чу­ка в Дні­прі. Та­ким чи­ном, ця гру­па спе­ці­а­лі­стів бу­ла ін­те­гро­ва­на зго­дом до пре­зи­дент­ської пе­ред­ви­бор­чої кам­па­нії Ку­чми. Але во­ни не ма­ли сто­сун­ку до ство­ре­н­ня зга­да­но­го обра­зу Ку­чми. Ко­ман­да то­ді у Ку­чми бу­ла до­сить ін­тер­на­ціо­наль­на. Ко­ли де­хто з них зго­дом під­три­мав агресію Ро­сії, я пе­ре­став з ни­ми спіл- ку­ва­тись. За­раз во­ни в Ро­сії ду­ма­ють, що кон­стру­ю­ють май­бу­тнє, хо­ча я вва­жаю, що во­ни кон­стру­ю­ють ми­ну­ле.

Бу­ли і сим­па­ти­ки ко­му­ні­стів, які при цьо­му до­по­ма­га­ли ро­би­ти окре­мі ма­те­рі­а­ли, які до­зво­ля­ли Ку­чмі пе­ре­ма­ню­ва­ти пев­ну кіль­кість го­ло­сів у Си­мо­нен­ка. Пев­ною мі­рою те­хно­ло­гії пе­ред­ви­бор­чої кам­па­нії Єль­ци­на в 1996 ро­ці на­пря­му бу­ли пе­ре­не­се­ні на пе­ред­ви­бор­чу кам­па­нію Ку­чми в 1999-му. Ні­я­ко­го се­кре­ту в цьо­му не­має. Один з ав­то­рів схе­ми 1996 ро­ку Глєб Па­влов­ський — за­снов­ник Фон­ду ефе­ктив­ної по­лі­ти­ки — без­по­се­ре­дньо не мав від­но­ше­н­ня до на­шої кам­па­нії 1999-го ро­ку, але йо­го лю­ди бу­ли при­су­тні. Це був оче­ви­дний сце­на­рій про­ти­сто­я­н­ня на­чеб­то лі­бе­раль­но­го лі­де­ра і лі­де­ра ре­тро­гра­дно­го. Спів­пра­цю­ва­ли то­ді з ро­сі­я­на­ми і ін­ші по­лі­ти­ки, зокрема Ти­мо­шен­ко з тим же Глє­бом Па­влов­ським. Олег Мє­двє­дєв три­ва­лий час пра­цю­вав у Мо­скві, а по­тім пра­цю­вав у Ти­мо­шен­ко. Тоб­то та­кі зв’яз­ки існу­ва­ли зав­жди.

Що сто­су­є­ться YES і при­їзду Ке­ві­на Спей­сі. Я пев­ний час за­ймав­ся фо­ру­мом YES, але пі­шов в 2007-му. Че­сно кажучи, ко­ли я по­чув, що на фо­рум бу­ла за­про­ше­на зір­ка Ке­він Спей­сі, який грав пре­зи­ден­та, що вбив жур­на­ліс­тку, то сприйняв це, м’яко кажучи, із зди­ву­ва­н­ням. З бо­ку ор­га­ні­за­то­рів YES, як- то ка­жуть, це біль­ше ніж зло­чин. Це по­мил­ка.

Мо­жна до­да­ти, що це «по­мил­ка», яка має гли­бо­ко сим­во­лі­чний ха­ра­ктер. Якщо в Спо­лу­че­них Шта­тах «Кар­тко­вий бу­ди­нок» — це ху­до­жній фільм, то у нас він із до­ку­мен­таль­ним сю­же­том. Сю­же­том, який ве­де кра­ї­ну аб­со­лю­тно хи­бним шля­хом, при­кри­ва­ю­чись зокрема та­ки­ми заходами як Фо­рум YES. Мо­же, там і го­во­рять про ви­со­кі ре­чі, але по­ки кра­ї­на зав­дя­ки ку­чмі­зму тіль­ки втра­чає. «Укра­ї­на ма­ло змі­ни­ла­ся з дня смер­ті Ге­ор­гія, — пи­ше у ФБ во­лон­тер Юрій Ка­сья­нов. — Так са­мо кра­дуть, як і ра­ні­ше бре­шуть, тіль­ки до кро­ві нас вже при­вчи­ли: якщо ра­ні­ше вбив­ство одні­єї лю­ди­ни бу­ло тра­ге­ді­єю, то сьо­го­дні за­ги­бель де­ся­тків і со­тень — ста­ти­сти­ка. Два Май­да­ни пройшли повз сві­до­мість де­ся­тків міль­йо­нів лю­дей. І на­віть вій­на не стала ті­єю ме­жею, тим Ру­бі­ко­ном, за яким вже жи­ти, як ра­ні­ше, не мо­жна. Але уяві­мо со­бі на хви­лин­ку, що 16 ро­ків то­му спра­ву Гон­га­дзе бу­ло роз­кри­то. Вин­ні по­ка­ра­ні. У в’язни­цю сі­ли Ку­чма, Крав­чен­ко, Пу­кач і під­бу­рю­ва­чі. Істо­рія Укра­ї­ни мо­гла б пі­ти зов­сім по-ін­шо­му. Мо­же на­віть, пра­во­вим, єв­ро­пей­ським шля­хом. Не бу­ло б то­ді Яну­ко­ви­ча у вла­ді. Чи не тра­пив­ся б пер­ший і дру­гий Май­дан. Чи не за­ро­бив би на своїх « роз­слі­ду­ва­н­нях» Ле­щен­ко на квар­ти­ру... Не по­трі­бно бу­ло б про­во­ди­ти фо­рум YES. І, мо­жли­во, Укра­ї­на не втра­ти­ла б Крим, і ні­чо­го б не ста­ло­ся на Дон­ба­сі, то­му що у нас мо­гла бу­ти силь­на ар­мія, і ре­аль­на на­ціо­наль­на по­лі­ти­ка».

...Все це бу­де. По­трі­бно роз­ши­рю­ва­ти коло на­по­ле­гли­вих і прин­ци­по­вих! Час і зу­си­л­ля!

ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА

ПРЕ­ЗИ­ДЕН­ТИ ЗМІ­НЮ­Ю­ТЬСЯ, А ОР­ГА­НІ­ЗА­ТО­РИ YES НА ПЛА­ВУ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.