ІСТО­РІЯ ОДНО­ГО ВІРША

Den (Ukrainian) - - Українці – Читайте! -

«При­віт Бол­га­рії, що пу­та ві­ко­ві В свя­щен­ній бо­роть­бі роз­би­ла вщент, на­ві­ки, Що ви­но­град ро­стить і рози на кро­ві, Яку про­лив на­род у єд­но­сті ве­ли­кій»

Ці ряд­ки Ма­кси­ма Риль­сько­го ста­ли епі­гра­фом до кни­ги «Се­стра моя, Со­фія...». Ряд­ки не­ви­пад­ко­ві, як по­ка­зує істо­рія по­е­зії.

У да­ле­ко­му 1957 ро­ці до чен­ців Риль­сько­го мо­на­сти­ря в Бол­га­рії при­йшов уже си­вий укра­їн­ський по­ет Ма­ксим Риль­ський. По­ет не міг, на­віть по­при за­сте­ре­же­н­ня, які, оче­ви­дно, бу­ли в ча­си во­йов­ни­чо­го ате­ї­зму, утри­ма­ти­ся від ці­єї поїздки. І при­чи­ною був, ма­буть, аж ні­як не го­лос кро­ві, хо­ча якщо за­ми­сли­тись, то, ма­буть, у ро­ду Ге­ди­мі­но­ви­чів-Тру­бе­цьких, з яко­го по­хо­див наш по­ет, бу­ло чи­ма­ло кров­них сто­сун­ків із бол­гар­ською зна­т­тю, і якщо гли­бо­ко до­слі­джу­ва­ти, то, мо­жли­во, і зна­йде­ться без­по­се­ре­дній зв’ язок із по­том­ка­ми бол­гар­сько­го свя­то­го, який 1240 ро­ку одним по­ма­хом ру­ки врятував ці­ле мі­сто Рильськ від мон­голь­ських орд. То­ді від во­гню і гра­бун­ку уці­лі­ло ли­ше єди­не мі­сто. Та тут, як ви­да­є­ться, по­ет пі­шов на Сло­во. На йо­го дух. Про що ду­мав Ма­ксим Риль­ський у ти­ші бол­гар­сько­го мо­на­сти­ря? Про скла­дні пе­ре­пле­ти йо­го до­лі. Ко­лись йо­го пра­пра­дід із див­ним ім’ям Ро­му­альд, служ­ка при Ва­си­лі­ян­сько­му мо­на­сти­рі в Ума­ні, за­спі­вав за мить до стра­ти пра­во­слав­ний гімн «Пре­чи­ста Ді­во, ма­ти Ру­сько­го краю». Це спра­ви­ло на ва­таж­ка гай­да­ма­ків та­ке вра­же­н­ня, що він від­пу­стив хло­пця, а та­кож ре­шту за­су­дже­них на смерть по­ля­ків та єв­ре­їв. Чи про спо­ча­тку сплюн­дро­ва­ну, а по­тім зруй­но­ва­ну біль­шо­ви­ка­ми цер­кву свя­то­го Іо­ана Риль­сько­го в Ки­є­ві? Чи го­рю­вав за не­на­пи­са­ни­ми мо­ли­тва­ми, які би зу­пи­ни­ли ван­да­лів, що па­лять іко­ни, ста­ро­дав­ні кни­ги, руй­ну­ють хра­ми? Він ви­ніс із ці­єї сла­ве­тної оби­те­лі без­цін­ний скарб — іко­ну сво­го по­кро­ви­те­ля, по­да­ро­ва­ну бол­гар­ськи­ми чен­ця­ми. Ли­ше одна зо­ло­та ни­тка, яка пов’яза­ла Бол­га­рію та Укра­ї­ну. Не тих, що бу­ли то­ді, а тих, які по­ста­ли ни­ні. Які про­сто зо­бов’яза­ні, про­йшов­ши ли­хо­лі­т­тя уярм­ле­н­ня ду­ху і сло­ва, зна­йти шлях до по­ро­зу­мі­н­ня й єд­но­сті.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.