Чо­му «ар­хів» Гна­тю­ка опи­нив­ся на смі­тни­ку?

Син ле­ген­дар­но­го спів­а­ка і ре­жи­се­ра за­пев­няє «День», що все цін­не за­ли­ши­ло­ся!

Den (Ukrainian) - - Культура - Те­тя­на ПОЛІЩУК, «День»

УКи­є­ві ви­ки­ну­ли осо­би­стий ар­хів на­ро­дно­го ар­ти­ста і Ге­роя Укра­ї­ни Дми­тра Гна­тю­ка. Про це в сво­є­му Facebook на­пи­сав жур­на­ліст Ва­хтанг Кі­пі­а­ні. За йо­го сло­ва­ми, ко­роб­ки зна­йшов у цен­трі зна­йо­мий ки­я­нин. Ар­хів за­ймає ві­сім ко­ро­бок і ва­жить близь­ко 50 кі­ло­гра­мів. «Ти­ся­чі ли­стів. До­ку­мен­ти. Афі­ші. Ти­ся­чі фо­то­гра­фій. Те, що має бу­ти в ар­хів­но­му фон­ді — пі­шло на смі­тник», — пи­ше Кі­пі­а­ні.

На­га­да­є­мо, Дми­тро Гна­тюк — один з най­ві­до­мі­ших опер­них спів­а­ків ра­дян­ської Укра­ї­ни, Ге­рой Укра­ї­ни (2005). Гна­тюк був пер­шим ви­ко­нав­цем хі­тів 1960- х ( ле­ген­дар­них пі­сень « Два ко­льо­ри» та «Мій Ки­їв»). У йо­го ре­пер­ту­а­рі по­над 200 тво­рів на­ціо­наль­ної та сві­то­вої кла­си­ки, на­ро­дних пі­сень і ро­ман­сів.

«День» до­дзво­нив­ся до си­на спів­ка — Ан­дрія Гна­тю­ка і по­про­сив про­ко­мен­ту­ва­ти цю при­кру но­ви­ну: нев­же дій­сно ар­хів ви­ки­ну­ли?

— Це був не ар­хів, а ми ви­ки­ну­ли ста­рі ко­роб­ки, де бу­ли пе­ре­ва­жно ві­таль­ні ли­стів­ки, не­які­сні фо­то, кіль­ка афі­шта га­зе­ти — які ще за жи­т­тя ба­тька і ма­те­рі ле­жа­ли не по­трі­бні на бал­ко­ні, — за­пев­няє Ан­дрій Дми­тро­вич ГНА­ТЮК. — Усе ва­жли­ве й цін­не ми збе­рі­га­є­мо. А це со­тні па­пок із ре­цен­зі­я­ми на ви­ста­ви, сві­тли­ни (у ро­лях і сі­мей­ні фо­то), бу­кле­ти, афі­ші з кон­цер­тів та ви­став, чер­не­тки ба­тька та ін­ші ра­ри­те­ти ні­ку­ди не ді­ли­ся. Річ у тім, що ті ко­роб­ки сам та­то на­зи­вав «мо­тло­хом» і хо­тів ви­ки­ну­ти, але все якось ру­ки не до­хо­ди­ли. На­га­даю, Дми­тро Ми­хай­ло­вич по­мер у кві­тні, а че­рез мі­сяць за ним пі­шла у Ві­чність ма­ти... Ми­нув час, і я вва­жаю, що тре­ба на­ве­сти лад у квар­ти­рі. От і ви­ки­нув ста­рі ко­роб­ки, які не ма­ють жо­дної цін­но­сті! Че­рез мі­сяць, ко­ли за­кін­чи­ться ре­монт, за­про­шую вас при­йти і по­ди­ви­ти­ся — ар­хів на мі­сці. Ін­ша проблема, що по­трі­бно бу­де всі до­ку­мен­ти ба­тька пе­ре­бра­ти. Щось із ар­хі­ву я за­ли­шу на згад­ку в на­шій ро­ди­ні, а основ­ну ча­сти­ну хо­чу пе­ре­да­ти до Цен­траль­но­го дер­жав­но­го ар­хі­ву-му­зею лі­те­ра­ту­ри і ми­сте­цтва Укра­ї­ни, щоб спе­ці­а­лі­сти йо­го впо­ряд­ку­ва­ли. Зна­є­те, ме­ні шко­да, В. Кі­пі­а­ні не звер­нув­ся, не за­пи­тав у ме­не, а ви­клав у со­цме­ре­жі зви­ну­ва­че­н­ня, що сім’я не бе­ре­же пам’яті про Д.М. Гна­тю­ка. Я б по­яснив па­ну Ва­хтан­гу, що ко­ли лю­ди­на про­жи­ла на сві­ті 90 ро­ків, то ба­га­то чим обро­стає її жи­тло... Ще раз по­вто­рю: ні­чо­го цін­но­го не про­па­ло, і ар­хів Дми­тра Дми­тро­ви­ча не про­па­де!

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.