Про « ве­ли­ку ри­бу»...

Яре­ма КОВАЛІВ: «Біль­шість про­ду­кції, яку спо­жи­ва­ють укра­їн­ці, на­справ­ді своя, тіль­ки «ті­ньо­ва»

Den (Ukrainian) - - Економіка -

Єв­ро­пей­ський ін­ве­сти­цій­ний банк на­дасть укра­їн­ським агра­рі­ям кре­дит на 400 міль­йо­нів єв­ро. Тре­ти­на цих ко­штів про­сто му­сить ві­ді­йти ма­лим фер­ме­рам на... ри­бу. У цьо­му пе­ре­ко­на­ний го­ло­ва Дер­жри­б­агент­ства Яре­ма Ковалів. Мо­ло­дий, про­те над­зви­чай­но ам­бі­цій­ний чи­нов­ник, який при­йшов на дер­жав­ну слу­жбу тро­хи біль­ше ро­ку то­му з бі­зне­су, пе­ре­ко­на­ний: укра­їн­ці мо­жуть зі сво­їх рі­чок і се­бе про­го­ду­ва­ти, і до­бре за­ро­би­ти, аби тіль­ки «на­го­рі» трі­шки до­по­мо­гли ма­ло­му «аква­фер­ме­ру» і... не кра­ли.

За­пу­ще­ний з іні­ці­а­ти­ви Дер­жри­б­агент­ства 16 черв­ня пер­ший в Укра­ї­ні ри­бний па­труль на пра­кти­ці про­де­мон­стру­вав, як ли­ше за ра­ху­нок ефе­ктив­ної си­сте­ми кон­тро­лю мо­жна ви­рі­ши­ти ба­га­то з по­то­чних про­блем не­за­кон­но­го, не­пі­дзві­тно­го, не­кон­тро­льо­ва­но­го ри­баль­ства. «Офіційно в Укра­ї­ні ви­лов­лю­є­ться 80 ти­сяч тонн ри­би, а не­о­фі­цій­но — всі 200 ти­сяч. Це при­бли­зно 4 млрд грн на рік. Ті­ньо­ві 4 мі­льяр­ди. З них дер­жа­ва не отри­мує ні­чо­го. Це «ри­бна ма­фія», про яку всі зна­ють, однак дов­го не бу­ло ін­стру­мен­ту, щоб зло­ви­ти за ру­ку. Па­труль став та­ким ін­стру­мен­том», — за­явив Ковалів.

На дум­ку Ко­ва­лі­ва, дер­жа­ва зда­тна ви­рі­ши­ти про­бле­ми га­лу­зі че­рез ком­пле­ксний під­хід, що пе­ред­ба­чає пра­цю­ю­чий ри­бний па­труль, а та­кож де­ре­гу­ля­цію і ско­ро­че­н­ня бю­ро­кра­тії для під­при­єм­ців га­лу­зі, спро­ще­н­ня умов ро­бо­ти для ри­бно­го фер­мер­ства аква­куль­ту­ри — щоб ви­ро­щу­ва­ти то­вар­ну ри­бу бу­ло ви­гі­дні­ше та про­сті­ше, аніж не­за­кон­но ви­лов­лю­ва­ти. Так, на йо­го дум­ку, не­об­хі­дни­ми кро­ка­ми є за­про­ва­дже­н­ня сер­ти­фі­ка­та по­хо­дже­н­ня ри­би, що су­про­во­джу­ва­ти­ме її з мо­мен­ту ви­ло­ву до при­лав­ка ма­га­зи­ну і уне­мо­жли­вить ре­а­лі­за­цію бра­ко­ньєр­ської ри­би, та про­зора про­це­ду­ра зві­ту­ва­н­ня про ви­лов, у то­му чи­слі че­рез еле­ктрон­ні си­сте­ми.

Де­таль­ні­ше про про­бле­ми і пер­спе­кти­ви укра­їн­ської ри­би — в ін­терв’ю «Дню» го­ло­ви Дер­жри­б­агент­ства Яре­ми КО­ВА­ЛІ­ВА.

— Ви за­яви­ли, що тре­ти­на ко­штів з кре­ди­ту ЄІБ (а це 400 міль­йо­нів єв­ро) має пі­ти на фі­нан­су­ва­н­ня та­ко­го на­пря­му, як «аква­куль­ту­ра та ри­бне го­спо­дар­ство», на кре­ди­ти для аква­фер­ме­рів, роз­ви­ток ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су. По­я­сність, яких від­чу­тних ре­зуль­та­тів мо­же до­ся­гну­ти га­лузь і що при­не­сти за ці гро­ші?

— Україна має ко­ло­саль­ний по­тен­ці­ал ви­ро­щу­ва­н­ня ри­би в умо­вах аква­куль­ту­ри, у нас чи не най­біль­ша в Єв­ро­пі пло­ща вну­трі­шніх во­дойм — 1,2 міль­йо­на ге­кта­рів. Про­те є ба­га­то пе­ре­шкод для то­го, щоб цей на­прям в аграр­но­му на­пря­мі по­чав актив­но зро­ста­ти.

Одна з цих пе­ре­шкод — за­галь­но­укра­їн­ська — це від­су­тність до­сту­пно­го фі­нан­су­ва­н­ня для під­при­ємств, що хо­чуть роз­по­ча­ти свою ді­яль­ність або вже ве­дуть та хо­чуть про­сто її ін­тен­си­фі­ку­ва­ти. То­му кри­ти­чно ва­жли­во, що ЄІБ звер­нув ува­гу на ри­бну га­лузь Укра­ї­ни і в рам­ках ви­ді­ле­них ко­штів, 400 млн єв­ро, пе­ред­ба­чив та­кий на­прям як аква­куль­ту­ра та ри­бне го­спо­дар­ство.

Ці ко­шти на­ші під­при­єм­ці змо­жуть отри­ма­ти за зни­же­ни­ми від­со­тко­ви­ми став­ка­ми по­рів­ня­но зі зви­чай­ни­ми ко­мер­цій­ни­ми кре­ди­та­ми. По­пе­ре­дньо обго­во­рю­ю­чи з єв­ро­пей­ця­ми умо­ви на­да­н­ня цих кре­ди­тів, йшло­ся про від­со­тко­ві став­ки близь­ко 12%.

На­сту­пна ва­жли­ва ча­сти­на цих ко­штів — фі­нан­су­ва­н­ня як при­ва­тно­го се­кто­ру, так і ін­фра­стру­ктур­них про­е­ктів, Дер­жри­б­агент­ство за­про­по­нує пе­ре­лік до роз­гля­ду ЄІБ на пре­дмет подаль­шо­го фі­нан­су­ва­н­ня. Один з при­кла­дів, су­ча­сний за­вод із ви­ро­бни­цтва ком­бі­кор­мів, що вкрай не­об­хі­дні, для ви­ро­щу­ва­н­ня умо­вах аква­куль­ту­ри ви­со­ко­цін­них ви­дів риб — фо­ре­лі, осе­тро­вих. В Укра­ї­ні до цьо­го ча­су не існує та­ко­го ви­ро­бни­цтва, ком­бі­кор­ми вво­зя­ться із-за кор­до­ну. У зв’яз­ку з де­валь­ва­ці­єю їх вар­тість ду­же ви­ро­сла і не до­зво­ляє на­шим під­при­єм­цям ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти їх в до­ста­тньо­му об­ся­зі. Зви­чай­но, це впли­ває на со­бі­вар­тість і вар­тість кін­це­во­го про­ду­кту для укра­їн­ських спо­жи­ва­чів. За оцін­ка­ми екс­пер­тів, бу­дів­ни­цтво за­во­ду з ви­ро­бни­цтва не­об­хі­дних ком­бі­кор­мів в Укра­ї­ні зна­чно зде­ше­вить йо­го для під­при­єм­ців, спри­я­ти­ме актив­но­му роз­ви­тку аква­куль­ту­ри.

Хо­чу від­мі­ти­ти, що кре­дит ЄІБ — пер­ший ви­па­док, ко­ли до­по­мо­гу укра­їн­сько­му ри­бно­му се­кто­ру пе­ред­ба­чи­ли між­на­ро­дній фі­нан­со­вій про­гра­мі, що під­твер­джує по­тен­ці­ал се­кто­ру. В свою чер­гу Дер­жри­б­агент­ством актив­но під­три­ма­но цей про­ект, щоб за­лу­ча­ти пе­ре­до­вий, в пер­шу чер­гу, до­свід єв­ро­пей­ських кра­їн для роз­ви­тку ри­бно­го го­спо­дар­ства. На­шою ме­тою бу­ло зна­йти шля­хи, щоб за­без­пе­чи­ти фі­нан­су­ва­н­ня як ре­фор­му­ва­н­ня на­шої га­лу­зі, так і роз­ви­тку аква­куль­ту­ри. То­му, в сфе­рі аква­куль­ту­ри — це зна­чний крок для ін­тен­си­фі­ка­ції, для мо­жли­во­сті роз­ви­тку цьо­го ви­ду ді­яль­но­сті.

Зви­чай­но, є ду­же ба­га­то про­блем в укра­їн­сько­му за­ко­но­дав­стві, пов’яза­них з отри­ма­н­ням во­дойм в орен­ду, з пла­тою за орен­ду. В цих на­прям­ках ми теж пра­цю­є­мо. За­ко­но­про­ект що­до зни­же­н­ня орен­дної пла­ти за зем­лі во­дно­го фон­ду до 3% від нор­ма­тив­ної оцін­ки зем­лі з 3—12% (як це бу­ло ра­ні­ше) очі­кує сво­го роз­гля­ду.

«УПРОДОВЖ БА­ГА­ТЬОХ РО­КІВ У НАС НЕ БУ­ЛО ДОСТОВІРНОЇ ІН­ФОР­МА­ЦІЇ ЩО­ДО СТА­НУ ГА­ЛУ­ЗІ»

— Як би ви сьо­го­дні ко­ро­тко оха­ра­кте­ри­зу­ва­ли си­ту­а­цію в ри­бно­му го­спо­дар­стві Укра­ї­ни?

— В Укра­ї­ні впро­довж ба­га­тьох ро­ків не бу­ло достовірної ін­фор­ма­ції що­до ста­ну ри­бної га­лу­зі, ду­же ба­га­то під­при­ємств пра­цює «в ті­ні». На­при­клад, Україна не знає, скіль­ки під­при­ємств ве­де свою ді­яль­ність у сфе­рі аква­куль­ту­ри, до­сто­вір­них об’ємів ви­ло­ву. З тих під­при­ємств, ді­яль­ність яких мо­же­мо про­ана­лі­зу­ва­ти, біль­шість ви­ко­ри­сто­вує екс­тен­сив­ну фор­му ви­ро­щу­ва­н­ня. Че­рез від­су­тність фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів для роз­ви­тку, для то­го щоб зде­ше­ви­ти кін­це­вий про­дукт. При то­му, що у біль­шо­сті кра­їн ри­бні го­спо­дар­ства ве­дуть ін­тен­сив­не ви­ро­бни­цтво, за­сто­со­ву­ють но­ві­тні те­хно­ло­гії.

На жаль, в Укра­ї­ні до цьо­го ча­су го­во­ри­ти про ши­ро­ке впро­ва­дже­н­ня но­ві­тніх форм аква­куль­ту­ри важ­ко. Зви­чай­но, що є окре­мі ви­ня­тки, фер­ме­ри, що роз­во­дять осе­тро­вих, устри­ці, кре­ве­тку, ти­ля­пію. Але це окре­мі го­спо­дар­ства, не­ве­ли­кі під­при­єм­ства, які тіль­ки за­раз по­чи­на­ють актив­не спіл­ку­ва­н­ня між со­бою, на­ма­га­н­ня об’єд­ну­ва­тись, обмі­ню­ва­тись ін­фор­ма­ці­єю.

Ще одні­єю з про­блем, яку ми ба­чи­мо, спіл­ку­ю­чись з аква­фер­ме­ра­ми, є від­су­тність не­об­хі­дної ін­фор­ма­ції про цей вид ді­яль­но­сті: як пра­виль­но за­йма­тись; до ко­го мо­жна звер­та­тись у ви­пад­ку ви­ни­кне­н­ня про­блем, хво­роб ри­би; хто за­йма­є­ться се­ле­кці­єю в Укра­ї­ні; які є на­у­ко­ві за­кла­ди? Щоб да­ти від­по­відь на ці пи­та­н­ня Дер­жри­б­агент­ство іні­ці­ю­ва­ло ство­ре­н­ня спе­ці­аль­но­го по­сі­бни­ка, йо­го під­го­тов­ка на фі­наль­но­му ета­пі.

Що сто­су­є­ться про­ми­сло­во­го ло­ву, то ри­бне го­спо­дар­ство — це не­ве­ли­кі під­при­єм­ства. Пе­ре­ва­жно ри­бал­ки-про­ми­сло­ви­ки екс­плу­а­ту­ють за­ста­рі­лі ма­те­рі­аль­но-те­хні­чні за­со­би, ба­га­то — офіційно за­ни­жує ви­ло­ви, де­я­кі пра­цю­ють в основ­но­му в ті­ні. Цьо­му спри­я­ло як нор­ма­тив­не ре­гу­лю­ва­н­ня, так і «схе­ми» за уча­сті ри­бін­спе­кції. До ре­чі, перші мі­ся­ці ро­бо­ти но­во­го ри­бо­охо­рон­но­го па­тру­ля на Ки­їв­щи­ні уже дає ре­зуль­тат: +24% ви­ло­ву на Ки­їв­сько­му во­до­схо­ви­щі та +36% на Ка­нів­сько­му.

Що сто­су­є­ться мо­рів, то там си­ту­а­ція скла­дні­ша, хо­ча за­галь­ний ви­лов за 6 мі­ся­ців цьо­го ро­ку ви­ріс май­же на 20,5% — до 16 тис. тонн. На Азов­сько­му мо­рі об’єми ви­ло­ву цьо­го ро­ку зро­ста­ють і по­ка­зу­ють хо­ро­шу ди­на­мі­ку при існу­ю­чій про­бле­мі за­ста­рі­ло­го фло­ту, ріст на 22,1%, на Чор­но­му мо­рі — всьо­го на 4,9%, що яскра­во ілю­струє про­бле­му із ста­ном фло­ту.

«НАЙБІЛЬШЕ РИ­БИ ПОСТАЧАЄМО У НІМЕЧЧИНУ, МОЛДОВУ, ГРУЗІЮ ТА КАЗАХСТАН»

— За да­ни­ми Дер­жри­б­агент­ства, 80% укра­їн­сько­го рин­ку ри­би ста­но­вить ім­порт. А скіль­ки ри­би ми екс­пор­ту­є­мо? Ку­ди? Яку? Роз­ка­жіть, як змі­ню­ва­лись ці по­ка­зни­ки упродовж 25 ро­ків не­за­ле­жно­сті Укра­ї­ни?

— 80% укра­їн­ської ри­би ста­но­вить ім­порт — це за да­ни­ми офі­цій­ної ста­ти­сти­ки. Але якщо вра­ху­ва­ти ті­ньо­вий ри­нок, то роз­ра­ху­нок мо­же бу­ти кар­ди­наль­но ін­шим. І ви­йде, що біль­шість ри­би, яку спо­жи­ва­ють укра­їн­ці є укра­їн­ською. Про­сто ця ри­ба — «ті­ньо­ва» не про­хо­дить че­рез офі­цій­ні ме­ре­жі, во­на ре­а­лі­зу­є­ться на ба­за­рах, на сти­хій­них рин­ках. У нас офі­цій­ний ви­лов близь­ко 82 тис. тонн, а не­о­фі­цій­ний, за оцін­ка­ми екс­пер­тів — 200. Як вже го­во­рив, за­ре­гу­льо­ва­ність га­лу­зі бю­ро­кра­ти­чни­ми про­це­ду­ра­ми, не­на­ле­жна ро­бо­та ри­бо­охо­ро­ни за­ве­ли ба­га­тьох ри­ба­лок «в тінь». Ми­ну­ло­го ро­ку ди­на­мі­ка змі­ню­є­ться — під­при­єм­ці по­чи­на­ють по­ка­зу­ва­ти ре­аль­ні ви­ло­ви, звід­си і ріст ви­ло­ву, що по­ка­зує ста­ти­сти­ка. І мор­ський ви­лов, який вже зга­ду­вав, і у вну­трі­шніх во­до­ймах — 6 мі­ся­ців 2016 р. — 6,9 тонн, +16,8%.

Якщо ди­ви­ти­ся на «ри­бну» екс­порт­ну істо­рію Укра­ї­ни за 20 ро­ків, то си­ту­а­ція не­ве­се­ла, бо екс­порт змен­шив­ся май­же на 95% з 159,1 тис. тонн (85 млн дол. США) у 1996 ро­ці до 8,6 тис. тонн (17,7 млн дол. США) у 2015 ро­ці. Про­те по­трі­бно ро­зу­мі­ти, що це ба­га­то в чо­му пов’яза­но із зна­чним ско­ро­че­н­ням ри­бо­про­ми­сло­во­го фло­ту Укра­ї­ни, на який при­па­да­ла основ­на ча­сти­на ви­ло­ву та екс­пор­ту мо­ро­же­ної та сві­жо­мо­ро­же­ної оке­а­ні­чної ри­би і втра­тою або за­кін­че­н­ням стро­ків дії кон­тра­ктів, які бу­ли укла­де­ні ще за ча­сів Ра­дян­сько­го Со­ю­зу.

Пі­сля роз­ри­ву тор­го­вих сто­сун­ків з РФ, на­шекс­порт теж силь­но впав, оскіль­ки основ­ний по­тік екс­пор­ту ішов са­ме ту­ди. У 2014 р. за­галь­ний екс­порт був 48608,2 тис. тонн, з яко­го 39624,9 тис. тонн або 82% — до Ро­сії, від­по­від­но за­галь­ний екс­порт 2015 р. — це 17784,4. Найбільше ри­би постачаємо у Німеччину, Молдову, Грузію та Казахстан. Але якщо го­во­ри­ти про за­галь­ні об’єми екс­пор­ту, це — кри­хти, по­рів­ня­но з тим по­тен­ці­а­лом, який мо­же бу­ти. По­трі­бно ін­тен­си­фі­ку­ва­ти ви­ро­бни­цтво ри­би в умо­вах аква­куль­ту­ри. По­тен­ці­ал екс­пор­ту ри­бної про­ду­кції в Укра­ї­ні я оці­нюю як до­сить ви­со­кий і цьо­му свід­чать остан­ні тен­ден­ції та по­дії на ри­бно­му рин­ку. Ко­ли за­ці­ка­ви­лись ри­бною про­ду­кці­єю кра­ї­ни Близь­ко­го Схо­ду. При цьо­му ми зна­є­мо, що тра­ди­цій­но най­біль­шпер­спе­ктив­ною екс­порт­ною скла­до­вою укра­їн­сько­го рин­ку є су­дак, є під­при­єм­ці, що успі­шно йо­го екс­пор­ту­ва­ли, в то­чу чи­слі в США.

ПРО ОТРУЄННЯ РІ­ЧОК, БЮДЖЕТ І ПРИВАТИЗАЦІЮ

— На­звіть три, на ва­шу дум­ку, най­ва­го­мі­ші при­чи­ни, які сьо­го­дні за­ва­жа­ють Укра­ї­ні роз­ви­ва­ти своє ри­бне го­спо­дар­ство?

— Я ду­маю, що най­ва­го­мі­ші при­чи­ни — за­галь­но­дер­жав­ні. Це від­су­тність до­сту­пно­го фі­нан­су­ва­н­ня, це си­ту­а­ція з по­да­тко­вим на­ван­та­же­н­ням і не­про­зоре ре­гу­лю­ва­н­ня, на­при­клад для ці­лей аква­куль­ту­ри, ви­ді­ле­н­ня зе­мель­них ді­ля­нок.

Щоб зні­ве­лю­ва­ти ці при­чи­ни, зі сто­ро­ни Дер­жри­б­агент­ства зро­бле­но низ­ку кро­ків у від­по­від­но­сті до Кон­це­пції ре­фор­му­ва­н­ня ри­бно­го го­спо­дар­ства.

— А еко­ло­гія укра­їн­ських во­дойм? Яка во­на?

— З мо­го бо­ку да­ва­ти оцін­ку не ду­же ко­ре­ктно, це ком­пе­тен­ція Мі­н­еко­ло­гії. Якщо за­галь­но, то ма­со­ве отруєння рі­чок, як, на­при­клад, лі­том цьо­го ро­ку по всій Укра­ї­ні, вкрай не­га­тив­но впли­ває на ри­бні за­па­си. Є ло­каль­ні еко­ло­гі­чні про­бле­ми — во­дя­ний го­ріх на Ки­їв­щи­ні, чер­во­но­кни­жна ро­сли­на, яка так роз­ро­сла­ся у мі­сці при­ро­дних не­ре­сто­вищ, що за­ва­жає мо­жли­во­сті при­ро­дно­го від­тво­ре­н­ня ри­би. Актив­но спів­пра­цю­є­мо з Мі­н­еко­ло­гії, щоб зна­йти ви­рі­ше­н­ня цій про­бле­мі.

Окрім то­го, є чин­ни­ки, які не мо­жна одно­зна­чно від­не­сти до еко­ло­гі­чних, але які впли­ва­ють на ри­бні за­па­си — це змі­на рів­нів во­ди у на­ших во­до­схо­ви­щах. За оцін­ка­ми де­яких екс­пер­тів, змен­ше­н­ня рів­ня во­ди у во­до­схо­ви­щі на де­кіль­ка сан­ти­ме­трів в пе­рі­од не­ре­сту при­зво­дить до біль­ших втрат, ніж зав­дає на­шим ри­бним за­па­сам бра­ко­ньєр­ство про­тя­гом ці­ло­го ро­ку.

— Скіль­ки в Укра­ї­ні сьо­го­дні ді­ю­чих дер­жав­них ри­бго­спів? На­скіль­ки, за ва­ши­ми оцін­ка­ми, во­ни ефе­ктив­но ді­ють?

— Як дер­жав­них під­при­ємств у нас два ді­ю­чі ри­бго­спи — Ір­клі­їв­ський ри­бо­роз­плі­дник і По­гре­би­ще­ри­бгосп. У нас є ще 4 бю­дже­тні уста­но­ви, які за­йма­ю­ться ви­ро­щу­ва­н­ням маль­ка і за­ри­бле­н­ням на­ших во­дойм, зокре­ма осе­тро­ви­ми.

По­гре­би­ще і Ір­клі­їв по­ка­зу­ють не­по­га­ні ре­зуль­та­ти ді­яль­но­сті, але якщо по­ди­ви­ти­ся на їх по­тен­ці­ал, який во­ни мо­жуть по­ка­зу­ва­ти — то це в де­кіль­ка ра­зів мен­ше про­ду­кції від то­го, що во­ни б мо­гли по­став­ля­ти на ри­нок Укра­ї­ни.

То­му я є при­хиль­ни­ком пе­ре­да­чі дер­жав­них об’єктів у при­ва­тну вла­сність. Ра­зом з тим 12 ін­ших ДП вже вне­се­но в спи­сок на приватизацію.

— Га­лузь отри­мує фі­нан­су­ва­н­ня з держ­бю­дже­ту — у яко­му роз­мі­рі?

— Остан­ні три ро­ки фі­нан­су­ва­н­ня га­лу­зі зво­ди­лось до фі­нан­су­ва­н­ня зар­плат, фі­нан­су­ва­н­ня ко­му­наль­них за­трат, в 2016р. — 120 млн грн. Ко­штів, не­об­хі­дних для ка­пі­таль­них за­трат на ре­кон­стру­кцію на­ших за­во­дів, се­ле­кції, про­ве­де­н­ня на­у­ко­вих за­хо­дів, про­грам за­ри­бле­н­ня, на жаль, не ви­ді­ля­ють. Спо­ді­ва­є­мось, що си­ту­а­ція змі­ни­ться у 2017 ро­ці, у про­по­зи­ції в держ­бю­джет пе­ред­ба­че­но пе­ре­за­пуск про­грам за­ри­бле­н­ня та се­ле­кції, збіль­ше­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня на па­лив­но-ма­стиль­ні ма­те­рі­а­ла­ми, що кри­ти­чно ва­жли­во для на­шо­го ри­бно­го па­тру­ля. Але тут ва­жли­во ро­зу­мі­ти, що ви­ко­ри­ста­н­ня цих ко­штів має здій­сню­ва­тись на прин­ци­по­во ін­ших за­са­дах: ви­клю­чно про­зо­рі та від­кри­ті тен­де­ри, кон­троль ви­ко­на­н­ня все­ле­н­ня во­дних біо­ре­сур­сів у на­ші во­дні об’єкти.

«В УКРА­Ї­НІ З’ЯВИ­ТЬСЯ КІЛЬ­КА НО­ВІ­ТНІХ ПІД­ПРИ­ЄМСТВ, ЩО БУ­ДУТЬ НЕ ТІЛЬ­КИ ВИ­РО­ЩУ­ВА­ТИ РИ­БУ, А Й ПЕРЕРОБЛЯТИ ЇЇ»

— Не­що­дав­но ви під­пи­са­ли Ме­мо­ран­дум про по­ро­зу­мі­н­ня з ген­ди­ре­кто­ром Асоціації укра­їн­ських ім­пор­те­рів ри­би. Де бу­дуть ви­ро­щу­ва­ти ри­бу, в яких об’ємах, хто, і як це від­обра­зи­ться в ці­но­во­му ді­а­па­зо­ні на спо­жив­чо­му рин­ку? Чо­му ком­па­ні­ям стає ви­гі­дно ви­ро­щу­ва­ти ри­бу тут, а не за­во­зи­ти з ін­ших кра­їн? Нев­же ли­ше че­рез зне­ці­не­н­ня грив­ні?

— Ду­маю, що по­штов­хом одно­зна­чно ста­ло зне­ці­ню­ва­н­ня грив­ні. Але ми ро­зу­мі­є­мо, що ве­ли­ку роль зі­гра­ли і ті змі­ни, які від­бу­ли­ся у ри­бній га­лу­зі про­тя­гом остан­ньо­го ро­ку. Від­кри­та ді­яль­ність Дер­жри­б­агент­ства, за­хо­ди по де­ре­гу­ля­ції, що ми здій­сню­є­мо, діа­лог з грав­ця­ми рин­ку та за­ко­но­дав­чі іні­ці­а­ти­ви, як йо­го на­слі­док, зни­же­н­ня рів­ня ко­ру­пції. На­віть про­сто ро­бо­та з під­при­єм­ця­ми по­бу­до­ва­на за прин­ци­пом «по­чу­ти і до­по­мог­ти», а не за прин­ци­пом «щось со­бі на цьо­му отри­ма­ти».

Я вдя­чний Асоціації за те, що во­ни від­гу­кну­ли­ся на про­по­зи­цію про вза­є­мо­дію та спів­пра­цю з Дер­жри­б­агент­ством. Нам ду­же при­єм­но, що під­при­єм­ства, які ве­дуть ді­яль­ність із за­хі­дни­ми пар­тне­ра­ми, ба­чи­ли пе­ре­до­вий до­свід ви­ро­щу­ва­н­ня ри­би, пе­ре­роб­ки — змо­жуть те­пер за­сто­су­ва­ти свої зна­н­ня і в Укра­ї­ні.

Як на ме­не, це ду­же по­зи­тив­ний си­гнал для укра­їн­сько­го рин­ку і для мо­жли­во­сті ін­тен­си­фі­ка­ції ви­ро­щу­ва­н­ня ри­би в умо­вах аква­куль­ту­ри. Спо­ді­ва­юсь, що ре­зуль­та­том ді­яль­но­сті бу­де те, що в Укра­ї­ні з’яви­ться де­кіль­ка но­ві­тніх під­при­ємств, що бу­дуть не тіль­ки ви­ро­щу­ва­ти ри­бу, а й переробляти її, не тіль­ки ре­а­лі­зо­ву­ва­ти про­ду­кцію на рин­ку Укра­ї­ни, але і від­кри­ють но­вий екс­порт­ний по­тен­ці­ал для про­ду­кції за кор­до­ном.

Тим па­че, що Асо­ці­а­ція го­во­ри­ла про та­ку мо­жли­вість що­до рин­ку США, кра­їн Єв­ро­пи, Кав­ка­зу та Близь­ко­го Схо­ду. Їм ці­ка­ві всі ви­ди риб, які мо­жуть ви­ро­щу­ва­тись в Укра­ї­ні в умо­вах аква­куль­ту­ри: і кла­си­ка, на­при­клад, ко­роп, і но­ві­тні на­пря­ми — кре­ве­тка, ти­ля­пія, мо­лю­ски.

Про кон­кре­тні об­ся­ги го­во­ри­ти ще за­ра­но — на­ра­зі ви­вча­є­мо мо­жли­во­сті, на­да­є­мо їм всю не­об­хі­дну ін­фор­ма­цію.

ФО­ТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

КИ­ЇВ. ЧЕРВЕНЬ 2016 РО­КУ. ПЕРШІ МІ­СЯ­ЦІ РО­БО­ТИ НО­ВО­ГО РИ­БО­ОХО­РОН­НО­ГО ПА­ТРУ­ЛЯ УЖЕ ДА­ЮТЬ РЕ­ЗУЛЬ­ТАТ: +24% ВИ­ЛО­ВУ НА КИ­ЇВ­СЬКО­МУ ВО­ДО­СХО­ВИ­ЩІ ТА +36% НА КА­НІВ­СЬКО­МУ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.