Бю­джет ста­гна­ції

Ви­хо­ду з кри­зи не бу­де, якщо чи­нов­ни­ки не пе­ре­о­сми­слять си­сте­му бю­дже­тних ви­да­тків

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Сві­тла­на КОВАЛІВСЬКА, Ін­сти­тут су­спіль­но-еко­но­мі­чних до­слі­джень

Зав­дя­ки своє­ча­сно­му по­дан­ню­про­е­кту бю­дже­ту на 2017 рік, чи не впер­ше за остан­ні ро­ки су­спіль­ство отри­ма­ло мо­жли­вість озна­йо­ми­тись з фі­нан­со­ви­ми пла­на­ми вла­ди на на­сту­пний рік. Осо­бли­во ва­жли­во для бі­зне­су зро­зу­мі­ти пер­спе­кти­ви еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку дер­жа­ви, яки­ми бу­дуть прі­о­ри­те­ти на ко­ро­тко­стро­ко­ву пер­спе­кти­ву, і чи змі­ни­ться курс ре­форм. Са­ме на ці пи­та­н­ня мав би від­по­від­а­ти дер­жав­ний бю­джет.

НА ЩО ПІДУТЬ КОШТИ?

На­то­мість який про­ект бю­дже­ту-2017 ми ма­є­мо сьо­го­дні? На мій по­гляд, це чер­го­вий ско­пі­йо­ва­ний з ми­ну­ло­рі­чно­го план ви­да­тків, без сут­тє­вих по­кра­щень. Але, вар­то від­зна­чи­ти — без зна­чних по­гір­шень. Та­кий со­бі план за­хо­дів, який не­ві­до­мо яким чи­ном, але має при­зве­сти до зро­ста­н­ня ВВП на 3%. Без ви­ді­ле­них прі­о­ри­те­тів, без фі­нан­су­ва­н­ня ре­форм.

За сво­єю су­т­тю— це план фі­нан­су­ва­н­ня дер­жав­них ор­га­нів вла­ди та бю­дже­тних уста­нов. Кошти пла­ну­є­ться ви­тра­ча­ти пе­ре­ва­жно на по­то­чні ви­да­тки й на кіль­ка про­гра­му під кон­троль­ній сфе­рі ді­яль­но­сті, а та­кож на про­е­кти, що під­три­му­ю­ться між­на­ро­дни­ми до­но­ра­ми.

МІЗЕРНІ ВКЛАДЕННЯ У ВВП

Час­тка ін­ве­сти­цій у ВВП з ро­ку в рік зни­жу­є­ться. Якщо в Укра­ї­ні 1992 р. ін­ве­сти­ції у ВВП ста­но­ви­ли 39,1%, то 2007-г о (в яко­му був ін­ве­сти­цій­ний пік) во­ни ста­но­ви­ли вже 27,8%. А остан­ні­ми ро­ка­ми ця скла­до­ва ВВП стрім­ко впа­ла — до 15,3% (за ме­то­ди­кою роз­ра­хун­ків МВФ, Economic Outlook 2016). Во­дно­час кра­ї­ни, що роз­ви­ва­ю­ться, вкла­да­ють удві­чі або втри­чі біль­ше й від­по­від­но ма­ють кон­ку­рен­тні пе­ре­ва­ги.

Укра­ї­ні як дер­жа­ві, що обра­ла шлях ре­форм по­трі­бно на­сам­пе­ред зо­се­ре­ди­тись на сти­му­лю­ван­ні са­ме ці­єї ком­по­нен­ти ВВП (ін­ве­сти­ції ). В кон­текс­ті бю­дже­тно­го про­це­су це сто­су­є­ться дер­жав­них ін­ве­сти­цій. Дер­жа­ва ма­ла б да­ва­ти грав­цям на ін­ве­сти­цій­но­му рин­ку чі­ткий си­гнал про дов­го­стро­ко­ві на­мі­ри вкла­да­ти кошти в еко­но­мі­ку. Під­ста­ви­ти пле­че т аста­ти на­дій­ним пар­тне­ром.

Во­дно­час ми спо­сте­рі­га­є­мо: ви­да­тки роз­ви­тку( кошти на бу­дів­ни­цтво, ре­кон­стру­кцію та ін­фра­стру­кту­ру) ско­ро­ти­лись май­же вче­тве­ро по­рів­ня­но з пі­ко­вим 2007 р. При цьо­му оче­ви­дною є тен­ден­ція, яка роз­по­ча­лась ще 2014 ро­ку, ко­ли ви­да­тки спо­жи­ва­н­ня скла­ли по­над 90% всіх бю­дже­тних ви­трат. При цьо­му ви­да­тки роз­ви­тку ось уже три ро­ки по­спіль не пе­ре­ви­щу­ють 8%.

Час­тка ви­да­тків роз­ви­тку у ВВП у ці ро­ки ста­но­вить — 2,2— 2,4%. Фа­кти­чно ко­ли­ва­н­ня на­зва­них по­ка­зни­ків у пе­рі­од 2014— 2017 (про­гноз) є в ме­жах 0,2%, з чо­го мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок про «за­ко­сте­ні­лість» бю­дже­тно­го про­це­су в остан­ні ро­ки. Ві­дбу­ва­є­ться ко­пі­ю­ва­н­ня та не­змін­ність дер­жав­ної еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки остан­ні чо­ти­ри ро­ки. А весь про­цес еко­но­мі­чно­го ре фор­му­ва­н­ня кра­ї­ни пе­ре­тво­рив­ся у «гру з ну­льо­вою су­мою».

ДЕР­ЖА­ВА-ІНВЕСТОР ПРИПИНЯЄ ДІЯЛЬНІСТЬ?

Ін­вес ти цій на роль дер жа ви 2017 ро­ку бу­де пра­кти­чно від­су­тня. Ли­ше 6 дер­жав­них ін­ве­сти­цій­них про­е­ктів під­три­му­ва­ти­ме­ться на су­му 1 млрд грн. Що це за про­е­кти? Се­ред них — ре­став­ра­ція та при­сто­су­ва­н­ня Ма­рі­їн­сько­го па­ла­цу, ре­кон­стру­кція гі­дро­те­хні­чних спо­руд за­хи­сних ма­си­вів дні­пров­ських во­до­схо­вищ, про­е­кти На­ціо­наль­ної ака­де­мії ме­ди­чних на­ук, бу­дів­ни­цтво ди­тя­чої лі­кар­ні «Охмат­дит» Ці про­е­кти не ство­рю­ють но­вих акти­вів, ви­ро­бни­цтва які в май­бу­тньо­му ста­ли б дже­ре­ла­ми до­хо­дів то­го ж бю­дже­ту.

На мій по­гляд, цим мі­льяр­дом, а кра­ще ста мі­льяр­да­ми мо­жна бу­ло б роз­по­ря­ди­тись на­ба­га­то ефе­ктив­ні­ше для еко­но­мі­ки. На­при­клад, фі­нан­су­ва­ти не 100% про­е­кту, а ли­ше йо­го час­тку. При цьо­му збіль- шу­ю­чи за­галь­ний об­сяг ін­ве­сти­цій в ра­зи за ра­ху­нок ін­ших дже­рел (при­ва­тних та за­лу­че­них). Це не обов’яз­ко­во ма­ють бу­ти дер­жав­ні ін­ве­сти­цій­ні про­е­кти, ва­жли­во, щоб дер­жа­ва бра­ла участь у при­ва­тних про­е­ктах як на­дій­ний пар­тнер, і в май­бу­тньо­му, мо­жли­во, про­да­ти свою час­тку в об’єкті, або, нав­па­ки, бу­ти пов­но­прав­ним пар­тне­ром...Так ді­ють кра­ї­ни Єв­ро­пи. Ду­же гар­ний при­клад Єв­ро­пей­сько­го фон­ду стра­те­гі­чних ін­ве­сти­цій, який ми­ну­ло­го ро­ку ство­рив ЄС. Цей фонд пла­нує за три ро­ки пе­ре­тво­ри­ти кошти фон­ду в роз­мі­рі 21 млрд єв­ро на 315 млрд єв­ро ін­ве­сти­цій в ін­фра­стру­ктур­ні про­е­кти, ін­но­ва­цій­ні те­хно­ло­гії, ро­зви­ток МСБ.

ГРО­ШІ ДЛЯ РЕ­ГІО­НІВ

На жаль, та­ких про­грам під­трим­ки ін­ве­сти­цій­ної ді­яль­но­сті в про­е­кті бю­дже­ту на 2017 рік не пе­ред­ба­че­но. Ви­клю­че­н­ням є фонд ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку (ДФРР), але фа­кти сто­сов­но ньо­го є нев­ті­шни­ми. За три квар­та­ли 2016 ро­ку ви­ко­ри­ста­но ли­ше тре­ти­на ко­штів ДФРР (942 тис грн із 3 млрд грн за­пла­но­ва­них).

Що по­трі­бно зро­би­ти для то­го, щоб в на­сту­пно­му ро­ці про­це­ду­ри при­швид­ши­ти, які­сних про­е­ктів ста­ло біль­ше? По­ки що не­має та­ких про­по­зи­цій що­до змін у нор­мах за­ко­нів чи по­ста­нов. При цьо­му на на­сту­пний рік сут­тє­во пе­ред­ба­ча­є­ться збіль­ши­ти кошти ДФРР. За­пла­но­ва­но збіль­ши­ти фі­нан­су­ва­н­ня ДФРР до 8 млрд грн. Біль­шу ча­сти­нуз цих ко­штів (5 млрд грн) пе­ред­ба­че­но фі­нан­су­ва­ти за ра­ху­нок кон­фі­ско­ва­но­го май­на, яке ще тре­ба від­су­ди­ти та про­да­ти. Ри­зи­ки оче­ви­дні: від не­до­фі­нан­су­ва­н­ня роз­по­ча­тих ін­ве­сти­цій­них про­е­ктів, дов­го­бу­дів, за­тя­гу­ва­н­ня роз­ви­тку ре­гіо­нів, до зни­же­н­ня ін­ве­сти­цій­но­го імі­джу.

ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ФАКТОР

На еко­но­мі­чну діяльність, як і ми­ну­ло­го ро­ку, спря­мо­ву­ю­ться не­зна­чні кошти — 6,9%. Це, що­прав­да, де­що біль­ше ми­ну­ло­рі­чно­го по­ка­зни­ка (5,3%). Та­кож пев­ною мі рою збіль ши лась час т ка цих ви­да­тків у ВВП — з 1,6% до 2,1%. За­галь­но­дер­жав­ні фун­кції та ви­да­тки на соц­за­хист 2017 р. бу­дуть, як і в ми­ну­лі ро­ки, лі­де­ра­ми дер­жав­но­го фі­нан­су­ва­н­ня — від­по­від­но пе­ред­ба­ча­є­ться ске­ру­ва­ти 5,5% та 6,5% від ВВП. Де­що зни­же­но в стру­кту­рі ви­да­тки на обо­ро­ну, що та­кож, на наш по­гляд, в умо вах АТО є не при пус ти мим ( з 8,9% 2016 ро ку до 8,4% 2017-го). Утім, якщо про­гноз що­до ВВП ви­яви­ться ре­а­лі­сти­чним 2017 р., то пе­ред­ба­ча­є­ться збе­ре­же­н­ня ви­да­тків на обо­рон­ну сфе­ру на рів­ні ми­ну­ло­го ро­ку — 2,6% від ВВП. Та­кож пе­ред­ба­ча­є­ться змен­ши­ти час­тку ви­да­тків на осві­ту з 4,8% до 4,3%. Позитивним зру­ше­н­ням є не­зна­чне збіль­ше­н­ня ви­да­тків на ЖКГ — з май­же ну­льо­вої по­зна­чки — на 0,3%, що є не­до­ста­тнім, зві­сно, для за­без­пе­че­н­ня пов­но­мас­шта­бної мо­дер­ні­за­ції пра­кти­чно зно­ше­них основ­них фон­дів в цій сфе­рі, про­те, спо­ді­ва­є­мось на за­крі­пле­н­ня по­зи­тив­ної тенденції у на­сту­пні ро­ки.

ЦИФРИ, ЦИФРИ, ЦИФРИ

В еко­но­мі­чній ді­яль­но­сті лі­де­ром зі збіль­ше­н­ня ви­да­тків ста­ла еле­ктро­енер­ге­ти­чна га­лузь— у 338 ра­зів по­рів­ня­но з по­то­чни­ми пла­на­ми (з 0,02 до 5,9 млрд грн) і від­по­від­но бу­дуть здій­сню­ва­ти­ся за­хо­ди з під­ви­ще­н­ня енер­го­ефе­ктив­но­сті ро­бо­ти ме­ре­жі змен­ше­н­ня втра­ту роз­по­діль­чих ме­ре­жах. Фі­нан­су­ва­н­ня в основ­но­му здій­сню­ва­ти­ме­ться за ра­ху­нок кре­ди­тів від Між­на­ро­дних фі­нан­со­вих ор­га­ні­за­цій (МБРР, ЕБРР, KfW, ЄІБ) і на­прав­ля­ти­ме­ться на про­е­кти з бу­дів­ни­цтва та ре­кон­стру­кції еле­ктро­стан­цій та ме­реж.

Уряд за­пла­ну­вав збіль­ше­н­ня ви­да­тків на сіль­ське го­спо­дар­ство — з 0,18% від ВВП до 0,35%. В аб­со­лю­тно­му ви­мір і—з 3,8 млрд грн 2016 р. до 8,4 млрд грн 2017 р. Крім то­го, Ка­бмін за­по­ча­тко­вує но­ву бю­дже­тну про­гра­му «Фі­нан­со­ва під­трим­ка сіль­гос­пто­ва­ро­ви­ро­бни­ків ». На її ре­а­лі­за­цію Ка­бмін пла­нує ви­тра­ти­ти 2,97 млрд, з яких 1,5 млрд пла­ну­є­ться фі­нан­су­ва­ти за ра­ху­нок кон­фі­ско­ва­но­го май­на (як вка­зу­ва­лось ра­ні­ше, ймо­вір­но тих над­хо­джень не бу­де ). Дер­жав­на під­трим­ка тва­рин­ни­цтва збіль­ши­ла­ся в 4,2 ра­зу: за­кін­чив­ся піль­го­вий ре­жим опо­да­тку­ва­н­ня ці­єї ка­те­го­рії, і уряд мо­жли­во та­ким чи­ном на­ма­га­є­ться це ком­пен­су­ва­ти. Та - кож збіль­ши­лась в 12 ра­зів фі­нан­со­ва під­трим­ка за­хо­дів в а гр опро­ми­сло­во­му ком­пле­ксі за одно­ймен­ною про­гра­мою.

ЧИ ВІД­БУ­ДЕ­ТЬСЯ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ?

Окре­мо слід від­зна­чи­ти ско­ро­че­н­ня у від­со­тко­во­му зна­чен­ні до ВВП ви­да­тків на обро­бну про­ми­сло­вість — з 0,08% до 0,07%. Са­ме ця сфе­ра є та­кою, що ви­пу­скає про­дукт з ви­со­кою до­да­ною вар­ті­стю, має ін­но­ва­цій­не спря­му­ва­н­ня та мо­же за­без­пе­чи­ти еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня. На мій по­гляд, ігно­ру­ва­н­ня се­кто­рів обро­бної про­ми­сло­во­сті в дер­жав­ній по­лі­ти­ці при­зво­дить до па­ді­н­ня тем­пів роз­ви­тку еко­но­мі­ки.

Ви­хо­ду з кри­зи не бу­де, якщо мо­жно­влад­ці не пе­ре­о­сми­слять си­сте­ми бю­дже­тних ви­да­тків й не змі­нять її стру­кту­ру зі спо­жи­ва­н­ня у бік роз­ви­тку.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.