На сво­їй зем­лі, в чу­жо­му до­мі

Валь­тер КЕЛІН: «Робота з вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­ни­ми осо­ба­ми має ста­ти ча­сти­ною дер­жав­ної стра­те­гії»

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

На по­ча­тку ти­жня в Ки­є­ві від­бу­ла­ся зу­стріч-дис­ку­сія з па­ном Валь­те­ром К елі н ом, пред­став­ни­ком Ор­га­ні­за­ції Об’єд­на­них На­цій, при­свя­че­на про­бле­ма­ти­ці вну­трі­шньої мі­гра­ції, що бу­ла ви­кли­ка­на агре­сі­єю Ро­сії на Дон­ба­сі і в Кри­му. За­хід так і на­зи­вав­ся: «Як най­кра­ще до­по­мог­ти вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­ним осо­бам в Укра­ї­ні». Вар­то від­мі­ти­ти, що пан Келін в цій сфе­рі має ве­ли­кий до­свід, адже за­ймав­ся пи­та­н­ня­ми вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­них осіб у ба­га­тьох кра­ї­нах.

На зу­стріч та­кож був за­про­ше­ний не­що­дав­но при­зна­че­ний мі­ністр з пи­тань тим­ча­со­во оку­по­ва­них те­ри­то­рій та вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­них осіб Ва­дим Чер­ниш, який в свою чер­гу по­ді­лив­ся сво­їм ба­че­н­ням ви­рі­ше­н­ня зга­да­них си­ту­а­цій. Що­прав­да, в ко­ро­ткій про­мо­ві па­на Чер­ни­ша так і не бу­ло по­чу­то сло­во «Ро­сія». В бе­сі­ді з па­ном Ке- лі­ном те­му агре­сії РФ про­ти Укра­ї­ни пред­став­ник ООН так са­мо на­ма­гав­ся уни­ка­ти. Келін при­був в Укра­ї­ну для ви­вче­н­ня си­ту­а­ції з вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­ни­ми осо­ба­ми в умо­вах за­тя­гну­то­го, фа­кти­чно «за­мо­ро­же­но­го», кон­флі­кту. Але жур­на­лі­стам, на від­мі­ну від обе­ре­жних ди­пло­ма­тів, та­ки ва­жли­во зро­би­ти акцент на то­му, що сам факт на­яв­но­сті так зва­них пе­ре­се­лен­ців є на­слід­ком кон­кре­тних зло­чин­них дій Ро­сії.

«ІСНУ­ЮТЬ РІЗНІ МЕХАНІЗМИ КОМПЕНСАЦІЙ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМ»

— Па­не Валь­те­ре, на­скіль­ки до­сте­мен­но вам вда­ло­ся ви­вчи­ти пи­та­н­ня з вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­ни­ми осо­ба­ми в Укра­ї­ні?

— Са­ме цим я за­раз за­йма­ю­ся. Бе­зу­мов­но, я не на­стіль­ки во­ло­дію ін­фор­ма­ці­єю, як ви — ті, хто ре­аль­но зі­штов­хну­ли­ся з про­бле­ма­ми. Але я маю свій до­свід ви­вче­н­ня цих пи­тань. За зав­да­н­ням ООН я озна­йо­мив­ся з за­галь­ною си­ту­а­ці­єю що­до вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­них осіб. Кон­флікт дій­сно за­тя­гнув­ся, і від­по­від­но пи­та­н­ня з пе­ре­се­лен­ця­ми — теж. Мо­їм зав­да­н­ням бу­ло ви­вчи­ти ре­тель­но це пи­та­н­ня в п’яти кра­ї­нах, і Укра­ї­на є одні­єю з них. Я ви­вчав, що ро­би­ться уря­да­ми кра­їн для то­го, щоб спра­ви­тись з ци­ми про­бле­ма­ми, і що ще мо­жна зро­би­ти.

— Ваш до­свід ґрун­ту­є­ться в то­му чи­слі на кра­ї­нах, які, як і Укра­ї­на, по­тер­пі­ли від агре­сії са­ме Ро­сії. На­скіль­ки на За­хо­ді усві­дом­лю­ють те, що про­бле­ма вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­них осіб ви­ни­кла са­ме вна­слі­док та­кої агре­сії, а от­же, ра­но чи пі­зно са­ме Ро­сія має ком­пен­су­ва­ти по­тер­пі­лим укра­їн­ським гро­ма­дя­нам їхні ма­те­рі­аль­ні і мо­раль­ні втра­ти? Так са­мо, як Ні­меч­чи­на сво­го ча­су роз­пла­чу­ва­лась з ти­ми, ко­му за­по­ді­я­ла шко­ду і бі­ди.

— Це не зов­сім те зав­да­н­ня, яке сто­су­є­ться мо­го ман­да­ту. Але за мо- їм до­сві­дом, я зі­штов­ху­вав­ся з си­ту­а­ці­єю ко­ли лю­дям, які бу­ли вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­ни­ми осо­ба­ми, по­тім ви­пла­чу­ва­лась ком­пен­са­ція. На­при­клад, так бу­ло в си­ту­а­ції з Кі­пром, який пе­ре­ніс зброй­не втор­гне­н­ня Ту­реч­чи­ни. То­ді вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­ні осо­би звер­та­лись до Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни і до­би­ва­лись ком­пен­са­ції. Так са­мо є пев­на кіль­кість по­зо­вів, які очі­ку­ють рі­ше­н­ня, і сто­су­ю­ться во­ни си­ту­а­ції в На­гор­но­му Ка­ра­ба­сі. В сві­ті існу­ють різні механізми що­до та­ких компенсацій. Але що­до Укра­ї­ни важ­ко щось ска­за­ти, адже тут все за­над­то скла­дно, і, по­вто­рюю, в мій ман­дат це не вхо­дить.

«ЄВРОПІ ВІ­ДО­МО ПРО РОЛЬ РО­СІЇ В ЦЬО­МУ КОНФЛІКТІ»

— Про­те Ро­сія на­па­ла на Укра­ї­ну і має по­не­сти свою від­по­від­аль­ність. Для укра­їн­ців так са­мо ва­жли­вим є те, на­скіль­ки єв­ро­пей­ці ро­зу­мі­ють факт то­го, що йде­ться про агре­сію РФ про­ти Укра­ї­ни, і те, що ні­яко­го вну­трі­шньо­го кон­флі­кту в Укра­ї­ні не­має.

— Європі ві­до­мо про роль Ро­сії в цьо­му конфлікті. Але не моя ком­пе­тен­ція за­раз го­во­ри­ти про це.

— Я звер­нув ува­гу у ва­шій біо­гра­фії, що ви ма­ли сто­су­нок до пи­та­н­ня за­хи­сту прав лю­ди­ни в конфлікті між Іра­ком і Ку­вей­том. На­скіль­ки ме­ні ві­до­мо, Ірак до­сі спла­чує Ку­вей­ту за свою агре­сію. Во­ни зумі­ли про­ве­сти цю про­це­ду­ру. На­скіль­ки це ре­аль­но для Укра­ї­ни?

— Це дій­сно так. В 1991 ро­ці я був при­зна­че­ний спе­ці­аль­ним до­по­від­а­чем що­до цьо­го пи­та­н­ня, і дій­сно моя робота сто­су­ва­ла­ся ді­яль­но­сті ство­ре­ної то­ді ко­мі­сії з компенсацій. Фа­кти, з яки­ми я пра­цю­вав, ста­ли для ці­єї ко­мі­сії осно­вою для від­по­від­них ви­плат. Ме­ха­нізм ком­пен­са­ції і рі­ше­н­ня про ньо­го при­йма­лись Ра­дою Без­пе­ки ООН. У ва­шо­му ви­пад­ку це, мо­жли­во, бу­де на­ба­га­то за­плу­та­ним і скла­дним про­це­сом.

— До сфе­ри ва­шо­го ман­да­ту на­ле­жить по­їзд­ка на оку­по­ва­ні те­ри­то­рії для ви­вче­н­ня про­бле­ма­ти­ки укра­їн­ських гро­ма­дян?

— Ні. Моя фун­кція по­ля­гає ви­клю­чно в ро­бо­ті на віль­ній те­ри­то­рії Укра­ї­ни, і ме­та мо­го ві­зи­ту — ви­вчи­ти шля­хи по­кра­ще­н­ня си­ту­а­ції вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­них осіб, які ма­ють про­бле­ми з по­ме­шка­н­ням, з ро­бо­тою, з ада­пта­ці­єю. Тоб­то йде­ться про той ви­па­док, ко­ли за­кін­чу­є­ться пря­ма гу­ма­ні­тар­на до­по­мо­га і що не­об­хі­дно ро­би­ти да­лі пі­сля пря­мої, без­по­се­ре­дньої гу­ма­ні­тар­ної до­по­мо­ги. Я зро­зу­мів, що за­раз в Укра­ї­ні це не є прі­о­ри­те­тним пи­та­н­ням для уря­ду. Це мій ви­сно­вок. Більш то­го, для ба­га­тьох грав­ців сві­то­во­го рів­ня — це та­кож не є прі­о­ри­те­том. На мою дум­ку, укра­їн­ський уряд має роз­ро­би­ти стра­те­гію то­го, як мо­жна по­кра­щи­ти ста­но­ви­ще вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­них осіб і як від­пра­цю­ва­ти механізми їх ада­пта­ції се­ред мі­сце­вих гро­мад, ку­ди їдуть пе­ре­се­лен­ці.

«ПРИ­ЗНА­ЧЕ­Н­НЯ МІ­НІ­СТРА З ОКУ­ПО­ВА­НИХ ТЕ­РИ­ТО­РІЙ Є ПОЗИТИВНИМ КРОКОМ»

— Тоб­то мо­жна ска­за­ти, що ви не за­до­во­ле­ні ро­бо­тою на­шо­го уря­ду в цьо­му се­кто­рі?

— Я ду­маю, що якщо по­рів­ню­ва­ти те, як ви­рі­шу­ва­ли про­бле­ми з пе­ре­се­лен­ця­ми в Укра­ї­ні з ін­ши­ми кра­ї­на­ми, які опи­ни­лись в по­діб них си ту а ці ях, то Укра ї на спра­ви­лась до­сить не­по­га­но. У вас при­найм­ні лю­ди не жи­вуть в па - ла­тках. Але пи­та­н­ня по­ля­гає в си­ту­а­ції за­раз, ко­ли, по­вто­рюю, кон­флікт за­тя­гнув­ся і лю­ди до­сить три­ва­лий час не мо­жуть по­тра­пи­ти до­до­му. Тре­ба ви­зна­чи­тись з тим, яким має бу­ти на­сту­пний крок. Адже ба­га­то з цих лю­дей не мо­жуть зна­йти ро­бо­ту і від­по­від­но не мо­жуть бу­ду­ва­ти своє май­бу­тнє. Їхні пла­ни не­пев­ні, що у не­мо­жлив­лює пов­но­цін­не жи­т­тя і ро­зви­ток. Якщо за­раз ні­чо­го не зро­би­ти, то з ча­сом ці лю­ді ста­нуть ще бі­дні­ши­ми, а це по­ту­жна ча­сти­на всьо­го на­ро­ду. То­ді ці про­бле­ми ста­нуть про­бле­ма­ми вже не ли­ше вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­них осіб, а в ці­ло­му дер­жа­ви і тих місць, ку­ди ці лю­ди пе­ре­се­ли­лись. Дер­жа­ва по­вин­на ма­ти стра­те­гію сво­го роз­ви­тку і одні­єю із скла­до­вих ці­єї стра­те­гії має бу­ти пі­клу­ва­н­ня за сво­ї­ми гро­ма­дя­на­ми. На­го­ло­шую, робота з вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­ни­ми осо­ба­ми має ста­ти ча­сти­ною дер­жав­ної стра­те­гії. Якщо ми по­ди­ви­мось на до­свід Гру­зії, то по­ба­чи­мо, що про­тя­гом ба­га­тьох ро­ків май­же ні­чо­го не ро­би­лось в си­ту­а­ції з вну­трі­шні­ми пе­ре­се­лен­ця­ми. Ли­ше пе­ред 2010 ро­ком уряд Гру­зії по­чав ро­би­ти кон­кре­тні кро­ки для ада­пта­ції цих гро­ма­дян. Укра­ї­на має мож - ли­вість уни­кну­ти цьо­го і зро­би­ти ви­снов­ки своє­ча­сно. Ду­маю, що при­зна­че­н­ня мі­ні­стра з оку по в аний те­ри­то­рій є в цьо­му пла­ні позитивним кроком.

«МЕ­НІ КОРИСНО ПОЧУТИ ПРО ПРО­БЛЕ­МИ ПЕ­РЕ­СЕ­ЛЕН­ЦІВ З ПЕР­ШИХ ВУСТ»

— Чи існу­ють вже якісь кон­кре­тні про­гра­ми із за­лу­че­н­ням єв­ро­пей­ських сил для ре­а­лі­за­ції та­кої стра­те­гії?

— Са­ме за­раз по­чи­на­є­ться обго­во­ре­н­ня цьо­го пи­та­н­ня. На ми­ну­ло­му ти­жні Ка­бмін узго­див ство­ре­н­ня спе­ці­аль­но­го фон­ду у спів­ро­бі­тни­цтві з між­на­ро­дни­ми стру­кту­ра­ми. Осо­би­сто я роз­мов­ляв з кіль­ко­ма ор­га­ні­за­ці­я­ми, які по­тен­цій­но мо­жуть ста­ти до­но­ра­ми для та­ких про­грам. Але без чі­ткої стра­те­гії за­лу­чи­ти їхню до­по­мо­гу ду­же важ­ко. На­го­ло­шую, в пи­тан­ні вну­трі­шньої мі­гра­ції по­трі­бен чі­ткий план на­рів­ні дер­жав­ної стра­те­гії. Для цьо­го тре­ба пра­цю­ва­ти з ци­ми лю­дьми, і ме­ні осо­би­сто корисно почути про їхні про­бле­ми з пер­ших вуст. Ме­ні, на­при­клад, ві­до­ма про­бле­ма з про­пуск ни­ми пун­кта­ми на лі­нії р о зме­жу­ва­н­ня, ко­ли гро­ма­дя­ни ви - му­ше­ні сто­я­ти ба­га­то го­дин в чер­гах. З одно­го бо­ку, мо­жна зро­зу­мі­ти укра­їн­ську сто­ро­ну, яка по­вин­на ма­кси­маль­но за­без­пе­чу­ва­ти без­пе­ку віль­ної те­ри­то­рії. З дру­го­го, існу­ють ді­є­вім е хан ізми про­пу­скних ре­жи­мів, які про­сто уне­мо­жли­ви­ли б ство­ре­н­ня зай­вих про­блем для ци­віль­них. Адже ці лю­ди, як на віль­ній, та­кі на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії, є гро­мад яна­ми Укра­ї­ни, і во­ни ма­ють пра­во на сво­бо­ду пе­ре­су­ва­н­ня.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.