Ба­бин Яр і «про­ви­на» укра­їн­ців

Як пре­зи­дент Ізра­ї­лю ви­явив­ся за­ру­чни­ком ра­дян­ських сте­ре­о­ти­пів

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ігор СЮНДЮКОВ, «День»

Як ві­до­мо, 27 ве­ре­сня в сто­ли­ці Укра­ї­ни роз­по­ча­ли­ся між­на­ро­дні ме­мо­рі­аль­но-скор­бо­тні за­хо­ди, при­свя­че­ні 75-м ро­ко­ви­нам тра­ге­дії Ба­би­но­го Яру. Де­ле­га­цію Ізра­ї­лю, зокре­ма, очо­лив пре­зи­дент ці­єї кра­ї­ни Ре­у­вен Рів­лін. Ві­дбу­ли­ся пе­ре­го­во­ри па­на Рів­лі­на з Пре­зи­ден­том Укра­ї­ни Пе­тром По­ро­шен­ком, зокре­ма йшло­ся про за­лу­че­н­ня ізра­їль­ських ін­ве­сти­цій в Укра­ї­ну, акти­ві­за­цію дво­сто­рон­ніх від­но­син, про над­скла­дні про­бле­ми ми­ну­ло­го. Два пре­зи­ден­ти про­ве­ли спіль­ну прес-кон­фе­рен­цію, ви­три­ма­ну у вель­ми опти­мі­сти­чно­му ду­сі. Але...

Бу­кваль­но за па­ру го­дин пре­зи­дент Ізра­ї­лю ви­сту­пив на спе­ці­аль­но­му за­сі­дан­ні Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни, при­свя­че­но­му ро­ко­ви­нам пер­ших роз­стрі­лів у Ба­би­но­му Яру. І ось що він ска­зав (ци­ту­є­мо до­слів­но): « Близь­ко 1,5 млн єв­ре­їв бу­ло вби­то на те­ри­то­рії су­ча­сної Укра­ї­ни під час Дру­гої сві­то­вої вій­ни в Ба­би­но­му Яру і ба­га­тьох ін­ших мі­сцях. Їх роз­стрі­лю­ва­ли в лі­сах, бі­ля ярів і ро­вів, зі­штов­ху­ва­ли в брат­ські мо­ги­ли. Ба­га­то по­сі­бни­ків зло­чи­ну бу­ли укра­їн­ця­ми. І се­ред них осо­бли­во ви­ді­ля­ли­ся бій­ці ОУН, які зну­ща­ли­ся над єв­ре­я­ми, вби­ва­ли їх і в ба­га­тьох ви­пад­ках ви­да­ва­ли нім­цям. Вір­но і те, що бу­ло біль­ше 2,5 тис. пра­ве­дни­ків на­ро­дів сві­ту і ті лі­че­ні іскри, які яскра­во го­рі­ли в пе­рі­од тем­них су­тін­ків люд­ства. Однак біль­шість мов­ча­ли. Від­но­си­ни між укра­їн­ським і єв­рей­ським на­ро­да­ми сьо­го­дні спря­мо­ва­ні в май­бу­тнє, але ми не мо­же­мо допу­сти­ти, щоб істо­рія як з її стра­шни­ми, так і з її хо­ро­ши­ми по­ді­я­ми за­бу­ла­ся » , — під­су­му­вав пре­зи­дент Ізра­ї­лю.

Як ба­чи­мо, Ре­у­вен Рів­лін ви­сло­вив­ся гра­ни­чно від­вер­то, до то­го ж, оче­ви­дно, він ви­сту­пав у Вер­хов­ній Ра­ді не як при­ва­тна осо­ба (та ще й на та­ко­му за­хо­ді), а, ціл­ком імо­вір­но, ви­сло­вив офі­цій­ну по­зи­цію Дер­жа­ви Ізра­їль, гла­вою якої він є. (До ре­чі, на мо­мент під­пи­са­н­ня но­ме­ру не чу­тно бу­ло про офі­цій­ну ре­а­кцію Пре­зи­ден­та або на­шо­го МЗС на сло­ва па­на Рів­лі­на.) Але до­зволь­те, чи­та­чу, з та­кою са­мою від­вер­ті­стю ви­сло­ви­ти де­кіль­ка мір­ку­вань (осо­би­сто від ав­то­ра), чо­му, на мою дум­ку, по­ді­бний під­хід є не­прийня­тним, обра­зли­вим для укра­їн­ців і не спри­яє «спря­мо­ва­ним у май­бу­тнє » від­но­си­нам на­ших на­ро­дів.

По- пер­ше, сло­ва Р. Рів­лі­на — це, по су­ті, за­сто­су­ва­н­ня ціл­ком хи­бно­го ме­то­ду ко­ле­ктив­ної від­по­від­аль­но­сті за ма­со­ві ге­но­ци­дні зло­чи­ни. Від­по­від­аль­но­сті фа­кти­чно за­галь­но­на­ціо­наль­ної — адже, по­вто­ри­мо ци­та­ту, «ба­га­то по­сі­бни­ків зло­чи­ну бу­ли укра­їн­ця­ми» (тут на­яв­ні не про­сто кри­те­рії ко­ле­ктив­ної від­по­від­аль­но­сті, а й від­по­від­аль­но­сті на­ціо­наль­ної — укра­їн­ців). А тим ча­сом нор­ми між­на­ро­дно­го кри­мі­наль­но­го пра­ва, як і нор­ми мо­ра­лі, пе­ред­ба­ча­ють ін­ди­ві­ду­аль­ну (на­го­ло­шу­є­мо!) від­по­від­аль­ність кон­кре­тних зло­чин­ців за кон­кре­тні, ско­є­ні ни­ми, зло­чи­ни, і обра­ху­ва­н­ня що­до то­го, що «ба­га­то зло­ді­їв» бу­ли пред­став­ни­ка­ми та­кої- то на­ції ( укра­їн­ської, єв­рей­ської, ні­ме­цької, ро­сій­ської то­що) — це шлях у ні­ку­ди.

По-дру­ге, укра­їн­ці пе­ре­жи­ли, як ві­до­мо, Го­ло­до­мор- ге­но­цид 1932—1933 ро­ків. Кне­сет Ізра­ї­лю офі­цій­но (на від­мі­ну від на­шої Вер­хов­ної Ра­ди) до­сі не ви­знав йо­го ге­но­ци­дом. Ав­тор цих ряд­ків не вва­жає пра­виль­ним здій­сню­ва­ти «мо­ні­то­ринг » за на­ціо­наль­ною озна­кою зло­чин­ців, що вин­ні у ге­но­ци­ді — те­ро­рі го­ло­дом й з’ ясо­ву­ва­ти від­со­ток єв­ре­їв, ро­сі­ян, гру­зи­нів то­що у се­ре­до­ви­щі цих не­лю­дей. Про­те ска­жі­мо від­вер­то: пі­сля ви­сту­пу Р. Рів­лі­на кіль­кість при­хиль­ни­ків са­ме та­ко­го під­хо­ду се­ред укра­їн­ців, ціл­ком мо­жли­во, збіль­ши­ться. І ще: як сприйня­ли б в Ізра­ї­лі, як­би Пре­зи­дент Укра­ї­ни у ви­сту­пі в сті­нах кне­се­ту по­ру­шив би са­ме це пи­та­н­ня і са­ме в та­кій пло­щи­ні? І де ре­а­кція укра­їн­ських ін­те­ле­кту­а­лів на та­ку по­зи­цію кне­се­ту?

По-тре­тє. Так, ми із су­мом ма­є­мо ви­зна­ти, що пре­зи­дент Ізра­ї­лю пе­ре­бу­ває в по­ло­ні сум­но ві­до­мих ра­дян­ських сте­ре­о­ти­пів (як мі­ні­мум). А яким є рі­вень гро­ма­дян­ської від­по­від­аль­но­сті та ін­те­ле­кту­аль­ної зрі­ло­сті на­ших де­пу­та­тів, гро­мад­ських ді­я­чів, екс­пер­тів, «зі­рок» «Фейс­бу­ку»? Що за­ва­жає їм уго­лос за­яви­ти на весь світ: так, у Ба­би­но­му Яру по­ля­гли де­ся­тки ти­сяч єв­ре­їв, стра­шни­ми бу­ли їхні жер­тви, але там за­ги­ну­ли не ли­ше єв- реї. І жо­дна на­ція чи спіль­но­та не впра­ві «при­ва­ти­зу­ва­ти» цю тра­ге­дію. Ба­бин Яр є свя­тим мі­сцем і на­шої укра­їн­ської скор­бо­ти — до­сить зга­да­ти чіль­ну ді­я­чку ОУН(м) Оле­ну Те­лі­гу (Шов­ге­но­ву), роз­стрі­ля­ну там. Во­на, ро­сі­ян­ка за по­хо­дже­н­ням, ста­ла укра­їн­ською па­трі­о­ткою й на­ціо­на­ліс­ткою із по­чу­т­тя, пе­ре­дов­сім, обра­же­ної і по­то­пта­ної спра­ве­дли­во­сті. Вра­жа­ю­чий при­клад для на­ших ін­те­ле­кту­а­лів.

І, на­ре­шті, остан­нє. Чи пра­виль­но вчи­ни­ли на­ші вла­до­мож­ці, на­дав­ши Пре­зи­ден­ту Ізра­ї­лю фа­кти­чно «екс­клю­зив­ні пра­ва » на прем’ єр- ви­ступ під час скор­бо­тних за­хо­дів у пар­ла­мен­ті? Чи бу­ла до­ста­тньо про­ду­ма­ною «ре­жи­су­ра» цих за­хо­дів? Адже не так вже й важ­ко бу­ло пе­ред­ба­чи­ти, що са­ме бу­де го­во­ри­ти Рів­лін — ще 15 ро­ків то­му один із йо­го по­пе­ре­дни­ків на по­са­ді, Мо­ше Ка­цав, го­во­рив на 60- х ро­ко­ви­нах Ба­би­но­го Яру пра­кти­чно те са­ме. Яка по­зи­ція на­шо­го МЗС і якою є йо­го роль у цих за­хо­дах?

Ду­же ва­жли­во зро­зу­мі­ти одне: укра­їн­ців та­ко­го ро­ду де­мар­ші, як про­мо­ва Р. Рів­лін, не ма­ють ста­ви­ти у при­ни­зли­ве ста­но­ви­ще « го­лов­них вин­них » або « тих, хто ві­чно ка­є­ться». Адже на­віть Р. Рів­лін му­сив зга­да­ти про «пра­ве­дни­ків сві­ту » — укра­їн­ців, які з ри­зи­ком для життя ( і ба­га­то хто від­дав життя) ря­ту­ва­ли без­за­хи­сних єв­ре­їв. Що­прав­да, го­во­ря­чи про ці «лі­че­ні іскри» (як він ви­сло­вив­ся), пан Рів­лін не зга­дав, що во­ни бу­ли укра­їн­ця­ми (як не зга­дав й не міг зга­да­ти, що у скла­ді ОУН бу­ли й єв­рей­ські вій­сько­ві ча­сти­ни). Але для нас біль­ше ва­жить ін­ше. Цей при­крий факт яскра­во свід­чить ще й про не­які­сне став­ле­н­ня ( якщо не ціл­ко­ви­те не­ві­гла­ство) на­шої елі­ти, як во­на са­ма се­бе йме­нує, до жит­тє­во ва­жли­вих пи­тань дер­жав­но­го бу­дів­ни­цтва й на­ціо­наль­ної пам’яті. Оце є вже на­справ­ді сер­йо­зним. « Як­би ви вчи­лись так, як тре­ба…»

«ПРА­ВЕ­ДНИ­КІВ МИ­РУ БУ­ЛО НЕ ДВІ З ПОЛОВИНОЮ ТИСЯЧІ, А ДЕ­СЯ­ТКИ ТИ­СЯЧ»

Юрій ЩЕРБАК, пу­блі­цист, по­сол Укра­ї­ни в Ізра­ї­лі (1992—1994):

— Укра­їн­ська вла­да в осо­бі Іри­ни Ге­ра­щен­ко від­ре­а­гу­ва­ла на за­яви пре­зи­ден­та Ізра­ї­лю в Ки є ві. Пре зи дент Укра ї ни не став ні чо го за яв ля ти, ад же швид­ше за все не хо­че псу­ва­ти від но си ни з го ло вою Ізра ї лю. От­же, вла­да не так го­стро, але від­ре­а­гу­ва­ла. На мій по­гляд, у сво є му ви сту пі у Вер хов ній Ра­ді пре­зи­дент Ізра­ї­лю Ре­у­вен Рів­лін не ска­зав ні­чо­го но­во­го, чо­го б ми не чу­ли від йо­го по­пе ред ни ків що до учас ті ук ра - їнсь ких на ці о на ліс тів у Го ло - кос ті. Зви чай но, це ста рі сте - ре­о­ти­пи, які сфор­мо­ва­ні ще в пе рі од Дру гої сві то вої вій ни ра дянсь кою про па ган дою. Ці сте­ре­о­ти­пи, на жаль, гли­бо­ко уві­йшли в сві­до­мість ба­га­тьох ізра­їль­тян. Я пам’ятаю одно­го ви со ко го пред с тав ни ка Ізра ї - лю, який при їхав в Укра ї ну, зу стрі чав ся з ук ра їнсь ки ми жін­ка­ми, які йо­го і йо­го бра­та вря­ту­ва­ли в Ко­ло­миї, хо­ва­ли в під ва лі від нім ців. Але ко ли він по­вер­нув­ся до Ізра­ї­лю (а я як по­сол Укра­ї­ни був на то­му при­йо­мі), за­явив, що одним із най­більш ан­ти­се­міт­ських на­ро­дів є укра­їн­ці, гре­ки і по­ля­ки. І при цьо­му він не на­звав... нім­ців.

Ме­не це ду­же зди­ву­ва­ло, адже тіль­ки-но він був в Укра­ї­ні і спіл­ку­вав­ся з укра­їн­ця­ми, які, ри­зи­ку­ю­чи вла­сним жи­т­тям, йо­го вря­ту­ва­ли. На жаль, пре­зи­дент Ізра­ї­лю по­вто­рив цей же сте­ре­о­тип.

Я ува­жно ви­вчав істо­рію Ізра­ї­лю і мо­жу ска­за­ти, що там бу­ли свої на­ціо­наль­но-ви­зволь­ні ор­га­ні­за­ції, які ді­я­ли в ім’я дер­жа­ви Ізра­їль. Пред­став­ни­ки цих ор­га­ні­за­цій ста­ли ча­сти­ною ша­но­ва­но­го по­лі­ти­чно­го спе­ктру і ні­чо­го стра­шно­го ні­хто в цьо­му не вба­чає. Ми по­вин­ні вбивць на­зи­ва­ти по­і­мен­но і від­мо­ви­тись від по­лі­ти­ки по­двій­них стан­дар­тів. При цьо­му не вар­то звер­та­ти ува­гу це укра­їн­ці чи ні та на­ле­жать во­ни до укра­їн­ських на­ціо­наль­них ру­хів чи ні. Тоб­то тре­ба на­зи­ва­ти кон­кре­тні прі­зви­ща. На­зи­ва­ти ж всю ор­га­ні­за­цію ан­ти­се­міт­ською або на­віть на­род не мо­жна. Зви­чай­но, заява пре­зи­ден­та Ізра­ї­лю, яка бу­ла зро­бле­на у вів­то­рок, є не­ко­ре­ктною. У нас склав­ся істо­ри­чний кон­сен­сус між укра­їн­ця­ми і єв­ре­я­ми, і не­має дер­жав­но­го ан­ти­се­мі­ти­зму. Більш то­го, на­віть по­бу­то­вий ан­ти­се­мі­тизм зу­стрі­ти у нас важ­ко, і це ствер­джу­ють ба­га­то впли­во­вих єв­рей­ських ді­я­чів в Укра­ї­ні. Тре­ба го­во­ри­ти са­ме про ці ре­а­лії сьо­го­де­н­ня, а не жи­ти в сте­ре­о­ти­пах ми­ну­ло­го.

В 1991 ро­ці, щой­но Укра­ї­на про­го­ло­си­ла акт дер­жав­ної Не­за­ле­жно­сті в сер­пні, у ве­ре­сні від­був­ся пам’ ятний ре­кві­єм­мі­тинг в Ба­би­но­му Яру, ку­ди з’ їха­ли­ся ду­же ба­га­то пред­став­ни­ків за­хі­дних кра­їн. То­ді ви­сту­пав Пре­зи­дент Ле­о­нід Крав­чук і ска­зав, що ми по­вин­ні по­ка­я­тись за ско­є­ні зло­чи­ни. Га­даю, що це і є фор­му­лою но­вої Укра­ї­ни. Но­ва Укра­ї­на, яка ні­яко­го від­но­ше­н­ня до тих зло­чи­нів не ма­ла, про­те взя­ла на се­бе ча­сти­ну про­ви­ни. Сум­ні­ва­ю­ся, що по­стій­не по­вто­ре­н­ня та­ких за­яв бу­де по­гли­блю­ва­ти на­ші від­но­си­ни. Вва­жаю, що цей зло­чин, який став­ся на ки­їв­ській зем­лі, тре­ба ще ви­вча­ти. Ки­я­ни то­ді пла­ка­ли і су­му­ва­ли. Це бу­ла кар­ти­на все­на­ро­дної тра­ге­дії. Ми по­вин­ні зна­ти, що пра­ве­дни­ків ми­ру бу­ло не дві з половиною тисячі на всю Укра­ї­ну, а їх бу­ло де­ся­тки ти­сяч. Але вже в 1946 ро­ці ра­дян­ська вла­да за­бо­ро­ни­ла єв­рей­ську те­ма­ти­ку, і при­пи­ни­ли­ся всі­ля­кі роз­шу­ки тих осіб, які до­по­ма­га­ли єв­ре­ям. Сво­го ча­су в Ізра­ї­лі ми про­во­ди­ли спіль­ну кон­фе­рен­цію і ста­ви­ли пи­та­н­ня про те, що тре­ба ого­ло­си­ти Ан­дрія Ше­пти­цько­го і йо­го бра­та Кли­мен­тія пра­ве­дни­ка­ми ми­ру. Але ізра­їль­ська сто­ро­на ка­те­го­ри­чно це за­пе­ре­чи­ла, ска­за­ла, що цьо­го не зро­бить ( не зва­жа­ю­чи на те, що Ше­пти­цький вря­ту­вав со­тні єв­ре­їв). От­же, про все це ми ма­є­мо зна­ти, зви­чай­но, не оми­на­ю­чи кон­кре­тних осіб, які ко­ї­ли зло­чи­ни.

«НІ­ХТО НЕ МО­ЖЕ НА­ДА­ТИ ДО­КУ­МЕН­ТІВ, ЯКІ Б ДОВОДИЛИ ПРИЧЕТНІСТЬ ОУН ДО ЗЛО­ЧИ­НІВ ПРО­ТИ ЄВ­РЕ­ЇВ»

Йо­сиф ЗІСЕЛЬС, Укра­їн­ський гро­мад­ський ді­яч і ди­си­дент, ді­яч укра­їн­сько­го єв­рей­сько­го ру­ху:

— Мій ви­ступ у Вер­хов­ній Ра­ді у вів­то­рок є пов­ною про­ти­ле­жні­стю сло­вам пре­зи­ден­та Ізра­ї­лю. Вар­то звер­ну­ти ува­гу на те, що він го­во­рив на ів­ри­ті. Я не впев­не­ний в аде­ква­тно­сті пе­ре­кла­ду з ів­ри­ту, адже спе­ці­а­лі­стів в син­хрон­но­му пе­ре­кла­ді з ів­ри­ту на укра­їн­ську мо­ву не так ба­га­то. Я вже зро­бив за­пит у ізра­їль­сько­му по­соль­стві для то­го, щоб во­ни на­да­ли ме­ні пов­ний текст про­мо­ви пре­зи­ден­та ів­ри­том. Ми від­да­мо цей текст на­шим фа­хів­цям, які ма­ють пе­ре­кла­сти цю про­мо­ву укра­їн­ською мо­вою, і то­ді змо­же­мо де­таль­но обго­во­рю­ва­ти ню­ан­си ви­слов­лю­вань, а не ін­тер­пре­та­ції. Якщо він дій­сно ска­зав те, як йо­го пе­ре­кла­ли, то тут мо­же бу­ти два по­ясне­н­ня. По-пер­ше, це го­во­рить про ду­же по­га­не зна­йом­ство з укра­їн­ською істо­рі­єю. Але якщо Рив­лін мо­же не зна­ти до­сте­мен­но істо­ри­чних ню­ан­сів, то екс­пер­тів, які го­ту­ва­ли цю про­мо­ву, я про­сто не ро­зу­мію. Адже ви­хо­дить, що во­ни зов­сім не го­ту­ва­ли­ся і не ви­вча­ли істо­рію, орі­єн­ту­ю­чись на сте­ре­о­ти­пи ра­дян­ської про­па­ган­ди. 2007 ро­ку і я до­по­ма­гав го­ту­ва­ти ві­зит Ющен­ка до Ізра­ї­лю. З ним їха­ли вче­ні з ін­сти­ту­ту на­ціо­наль­ної пам’яті Яд ва-Шем. Во­ни хо­ті­ли по­ба­чи­ти, чи є дій­сно до­ку­мен­ти, які свід­чать про те, що ОУН та осо­би­сто Сте­пан Бан­де­ра чи Ро­ман Шу­хе­вич при­че­тні до зло­чи­нів Го­ло­ко­сту. Та­ких до­ку­мен­тів не зна­йшло­ся. Хо­ча в роз­мо­вах де­хто го­во­рить, що всі ці до­ку­мен­ти є. То­ді по­ка­жіть їх, іна­кше це не­сер­йо­зний рі­вень. Ми зна­є­мо, що Ра­дян­ський Со­юз, який на той час був до­сить по­ту­жною си­лою, так са­мо на­ма­гав­ся за­лу­чи­ти ОУН, Бан­де­ру і Шу­хе­ви­ча до про­це­су в Нюрн­бер­гзі, але їм цьо­го та­кож не вда­ло­ся. Мі­жна­ро­дний три­бу­нал не пі­шов за ра­дян­ськи­ми ін­си­ну­а­ці­я­ми.

Вза­га­лі, до­ки істо­ри­ки не ро­зі­бра­ли­ся в цій те­мі, ро­би­ти по­лі­ти­чні за­яви та­ко­го ґа­тун­ку не вар­то. Це ж сто­су­є­ться і жур­на­лі­стів. На­га­даю, пре­зи­дент Ізра­ї­лю є лю­ди­ною по­хи­ло­го ві­ку, і йо­го сві­до­мість фор­му­ва­лась ще за ча­сів існу­ва­н­ня Ра­дян­сько­го Со­ю­зу, а от­же і ра­дян­ської про­па­ган­ди. Біль­ше то­го, на­віть за­раз Ро­сія на­ма­га­є­ться нав’яза­ти на За­хо­ді дум­ку, що 2014 ро­ку в Укра­ї­ні пе­ре­мо­гли на­чеб­то фа­ши­сти. За­раз цих мі­фів мен­ше, але тим не мен­ше ко­ли ме­не про це за­пи­ту­ють на За­хо­ді, я ка­жу, що то­ді й ме­не — єв­рея та одно­го із ке­рів­ни­ків єв­рей­ської гро­ма­ди — мо­жна вва­жа­ти «фа­ши­стом», адже я брав участь у Май­да­ні, так са­мо як і єв­реї ги­ну­ли на Май­да­ні і за­раз во­ю­ють на Дон­ба­сі.

ФОТО МИХАЙЛА ПАЛІНЧАКА

У ВІВ­ТО­РОК В ПАР­ЛА­МЕН­ТІ ВИ­СТУ­ПИВ ПРЕ­ЗИ­ДЕНТ ІЗРА­Ї­ЛЮ РЕ­У­ВЕН РІВ­ЛІН, ЗВИНУВАТИВШИ УКРА­ЇН­ЦІВ, А ОСО­БЛИ­ВО БІЙЦІВ ОУН, У ПРИЧЕТНОСТІ ДО ВБИВСТВА І ПЕ­РЕ­СЛІ­ДУ­ВА­Н­НЯ ЄВ­РЕ­ЇВ В РО­КИ ДРУ­ГОЇ СВІ­ТО­ВОЇ ВІЙ­НИ. ЦЯ ЗАЯВА ВИКЛИКАЛА ОБУРЕННЯ СЕ­РЕД ПЕРЕСІЧНИХ УКРА­ЇН­ЦІВ, ДІ­Я­ЧІВ ТА ЕКС­ПЕР­ТІВ. ВЛА­ДА ВІД­РЕ­А­ГУ­ВА­ЛА ЧЕ­РЕЗ «ФЕЙСБУК» ЗАСТУПНИКА ГО­ЛО­ВИ ПАР­ЛА­МЕН­ТУ ІРИ­НИ ГЕ­РА­ЩЕН­КО, НАЗВАВШИ ТАКІ ОЦІНКИ «НЕКОРЕКТНИМИ І НЕДИПЛОМАТИЧНИМИ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.