Про ва­жли­вість успі­ху Укра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

По­сол Че­ської Ре­спу­блі­ки Іван ПОЧУХ дня­ми за­вер­шує свою мі­сію в Укра­ї­ні. І тра­ди­цій­но своє пер­ше і остан­нє ін­терв’ю він дав на­шо­му ви­дан­ню. Зро­зумі­ло, що пан Почух, якийп’ ять ро­ків пе­ре­бу­вав у на­шій­кра­ї­ні, ду­же до­бре зна­є­ться на вну­трі­шніх укра­їн­ських по­ді­ях.

«ПРЕМ’ЄР-МІ­НІСТР СОБОТКА ЗА­ЯВИВ ОДНО­ЗНА­ЧНО, ЩО ПО­КИ НЕ­МАЄ ПРИ­ВО­ДУ ДЛЯ ЗНЯТТЯ САН­КЦІЙ»

— Ви, на­пев­но, зна­є­те, що не­що­дав­но у сво­є­му ви­сту­пі в Нью­Йор­ку ві­це- пре­зи­дент Джо Бай­ден за­явив, що в Єв­ро­пі є п’ ять кра­їн, які го­то­ві ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти будь- який при­від, зокре­ма і зво­лі­ка­н­ня Укра­ї­ни з ре­фор­ма­ми, щоб зня­ти сан­кції з Ро­сії, які вве­де­но за її агре­сі­ю­на Дон­ба­сі і ане­ксі­ю­Кри­му. Чи є ва­ша кра­ї­на в цьо­му спи­ску?

— Га­даю, що пан Бай­ден не мав на ува­зі Че­ську Ре­спу­блі­ку, то­му що по­зи­ція на­шо­го уря­ду одно­зна­чна. Я пам’ятаю, що нам на чер­го­вих збо­рах по­слів на­при­кін­ці сер­пня прем’єр-мі­ністр Соботка за­явив одно­зна­чно, що по­ки не­має при­во­ду для зняття сан­кцій, оскіль­ки не­має про­су­ва­н­ня у ви­ко­нан­ні Мін­ська- 2, щоб ви­прав­да­ти сер­йо­зну дис­ку­сію про ска­су­ва­н­ня сан­кцій.

А що­до Мін­ська-2, про­бле­ма в то­му, що для єв­ро­пей­ських уча­сни­ків «нор­манд­сько­го фор­ма­ту» Мінськ- 2 був ілю­зі­єю шля­ху для по­лі­ти­чно­го вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту.

Ме­ні бу­ло ясно, що пі­сля під­пи­са­н­ня Мін­ська-2 де­які пун­кти ви­ко­ну­ва­ти­ся не бу­дуть. На­при­клад, в уго­ді Мінськ-1 був пункт, в яко­му го­во­ри­ло­ся про спіль­не ство­ре­н­ня Укра­ї­ною і Ро­сі­єю бу­фер­ної зо­ни на ді­лян­ці укра­їн­сько- ро­сій­сько­го кор­до­ну, не­під­кон­троль­но­го Укра­ї­ні. А в пун­кті 9 Мін­ська2 го­во­ри­ться від­ра­зу про те, що Укра­ї­на отри­має кон­троль над ці­єю ді­лян­кою ли­ше в пер­ший­день пі­сля про­ве­де­н­ня так зва­них мі­сце­вих ви­бо­рів і пі­сля за­вер­ше­н­ня кон­сти­ту­цій­них змін, що сто­су­ю­ться осо­бли­во­го ста­ту­су окре­мих ра­йо­нів До­не­цької і Лу­ган­ської об- ла­стей. Я від­ра­зу по­ста­вив со­бі пи­та­н­ня, як мо­же бу­ти ре­а­лі­зо­ва­но там про­це­си, по­ки не бу­де сто­від­со­тко­вої га­ран­тії ви­ко­на­н­ня всіх за­хо­дів, пов’яза­них з без­пе­кою, від­ве­де­н­ням важ­кої зброї і обмі­ном вій­сько­во­по­ло­не­них.

Про­бле­ма Мін­ська-2 по­ля­гає та­кож в то­му, що по­стій­но на пе­ре­го­во­рах трьох­сто­рон­ньої кон­та­ктної гру­пи сьо­го­дні до­сить оче­ви­дно, що ін­тер­пре­та­ція то­го, хто, як, ко­ли і що ви­ко­нує, по­стій­но від­рі­зня­є­ться з обох бо­ків.

Що б укра­їн­ська сто­ро­на не ро­би­ла, там по­стій­но пред­став­ни­ки так зва­ної «ДНР» і «ЛНР» при­хо­дять зі сво­єю ін­тер­пре­та­ці­єю, що не до­зво­ляє роз­ви­ва­ти­ся по­лі­ти­чно­му про­це­су.

Я ду­маю, що нам не по­трі­бен Мінськ-3, оскіль­ки та­ка уго­да бу­ла б ли­ше про те, як ін­тер­пре­ту­ва­ти по­лі­ти­чну ча­сти­ну Мін­ська-2.

«ЯКЩО УКРА­Ї­НА ВИ­РІ­ШИ­ЛА ЗБЛИЖУВАТИСЯ З ЄС, ТО НІ­ХТО НЕ МО­ЖЕ ЗА­БО­РО­НИ­ТИ ЇЙ ДОТРИМУВАТИСЯ ЦЬО­ГО ВИ­БО­РУ»

— То­ді за­пи­та­н­ня, як зму­си­ти Ро­сі­ю­ви­ко­на­ти сво­ю­ча­сти­ну Мін­ська-2?

— Ди­ви­ться, вре­гу­лю­ва­н­ня цьо­го кон­флі­кту грун­ту­є­ться на ви­знан­ні не­по­ру­шно­сті те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті Укра­ї­ни. На­віть у Мо­скві не став­лять цьо­го під сум­нів, але во­ни хо­чуть, щоб тут бу­ла якась осо­бли­ва ча­сти­на те­ри­то­рії з біль­ши­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми, зав­дя­ки яким мо­жна бу­ло впли­ва­ти на роз­ви­ток вну­трі­шньої і зов­ні­шньої по­лі­ти­ки Укра­ї­ни.

Якщо го­во­ри­ти про зов­ні­шню по­лі­ти­ку ЄС, то во­на пе­ре­бу­ває в та­кій­фа­зі, як по­лі­ти­ка США пі­сля Пер­шої сві­то­вої вій­ни, так зва­ної віль­со­ні­ан­ської по­лі­ти­ки. То­ді США і за­раз ЄС бу­дує свою зов­ні­шню по­лі­ти­ку і зма­га­є­ться біль­ше за прин­ци­пи і цін­но­сті, ніж за кон­кре­тні гео­по­лі­ти­чні чи якісь ін­ші ін­те­ре­си. Па­ра­до­ксаль­но, це ускла­днює си­ту­а­цію.

На­при­клад, ко­ли ство­рю­ва­ло­ся Схі­дне пар­тнер­ство 2009 ро­ку, то ін­те­рес по­ля­гав в то­му, щоб роз­ви­ва­ти спів­пра­цю з кра­ї­на­ми цьо­го пар­тнер­ства, ко­ли­шні­ми кра­ї­на­ми Ра­дян­сько­го Со­ю­зу для ко­ри­сті цих кра­їн, Єв­ро­со­ю­зу і Ро­сії. Але Ро­сія, на жаль, по­ча­ла ро­зу­мі­ти це як якийсь гео­по­лі­ти­чний­ва­жіль, за до­по­мо­гою яко­го ми ні­би­то зби­ра­ли­ся ві­ді­рва­ти цей­шма­ток. Це не від­по­від­а­ло стра­те­гі­чній­ме­ті. Але ми ма­є­мо впо­ра­ти­ся з си­ту­а­ці­єю, ко­ли Ро­сія за­яв­ляє, що ко­ли­шні кра­ї­ни СРСР, осо­бли­во Укра­ї­на, по­вин­ні за­ли­ши­ти­ся під яки­мось впли­вом Крем­ля.

Але у нас один з прин­ци­пів (і цін­но­стей) зов­ні­шньої по­лі­ти­ки Єв­ро­со­ю­зу по­ля­гає в то­му, що всі кра­ї­ни ма­ють пра­во на свій­стра­те­гі­чний­ви­бір. Якщо Укра­ї­на ви­рі­ши­ла зближуватися з ЄС і за­яв­ляє, що в май­бу­тньо­му хо­че ста­ти чле­ном Єв­ро­со­ю­зу, то ні­хто не мо­же за­бо­ро­ни­ти їй­до­три­му­ва­ти­ся цьо­го ви­бо­ру. У дру­гій­де­ка­ді 21 сто­лі­т­тя ми сти­ка­є­мо­ся з ді­я­ми, які від­по­від­а­ють кін­цю 18 або по­ча­тку 19 сто­лі­т­тя. Це агре­сія і вій­сько­вий кон­флікт.

— Чи ба­чи­те ви з бо­ку ЄС під­трим­ку цим зу­си­л­лям Укра­ї­ни? Адже до­сі пов­ні­стю­не ра­ти­фі­ко­ва­но Уго­ду про асо­ці­а­ці­ю­між Укра­ї­но­юй ЄС че­рез ні­дер­ланд­ський ре­фе­рен­дум.

— Дій­сно, з фор­маль­но­го по­гля­ду про­цес ра­ти­фі­ка­ції не за­кін­че­но. Але на­справ­ді він здій­сню­є­ться. На­при­клад, до­го­вір про По­гли­бле­ну і Все­ося­жну зо­ну віль­ної тор­гів­лі діє з 2015 ро­ку.

На­віть якщо ми ві­ді­йде­мо від фор­маль­них ін­сти­ту­ціо­наль­них пи­тань, най­го­лов­ні­шою є по­лі­ти­чна ча­сти­на асо­ці­йо­ва­ної уго­ди. Це « до­ро­жня кар­та » для ва­шо­го вну­трі­шньо­го роз­ви­тку, для ва­ших ре­форм.

«ЧЕ­ХІЯ ПІД­ТРИ­МУЄ СКА­СУ­ВА­Н­НЯ ВІ­ЗО­ВО­ГО РЕ­ЖИ­МУ ДЛЯ УКРА­Ї­НИ»

— За­сту­пник го­ло­ви Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та Ко­стян­тин Єли­сє­єв за­явив не­що­дав­но на бри­фін­гу, що Укра­ї­на ви­ко­на­ла всі 144 ви­мо­ги для здо­бу­т­тя без­ві­зо­во­го ре­жи­му, а ЄС від­кла­дає ухва­ле­н­ня рі­ше­н­ня цьо­го пи­та­н­ня. То­му в Укра­ї­ні вва­жа­ють, що в Єв­ро­со­ю­зі не до­три­му­ють сло­ва. Як ви це про­ко­мен­ту­є­те?

— Пан Єли­сє­єв має ра­цію в то­му сен­сі, що Укра­ї­на фор­маль­но ви­ко­на­ла ці ви­мо­ги, які ЄС по­ста­вив для то­го, щоб обго­во­ри­ти і ухва­ли­ти рі­ше­н­ня. Але в Укра­ї­ні ду­же ча­сто за­бу­ва­ють один ви­мір цьо­го про­це­су, що оста­то­чно­му рі­шен­ню пе­ре­дує ім­пле­мен­та­ція. Бу­ває так, що в рі­зних кра­ї­нах, ко­ли від­бу­ва­ло­ся ска­су­ва­н­ня ві­зо­во­го ре­жи­му, про­цес ім­пле­мен­та­ції і спо­сте­ре­же­н­ня за нею від­бу­вав­ся кіль­ка ро­ків. То­му тре­ба вра­хо­ву­ва­ти і по­лі­ти­чні чин­ни­ки.

І в да­но­му ра­зі про­бле­ма пов’яза­на не з са­мою Укра­ї­ною і тим як во­на ви­ко­нує на пра­кти­ці ці всі ви­мо­ги. Річ у тім, що від­бу­ва­є­ться по­лі­ти­чна дис­ку­сія про ме­ха­нізм при­пи­не­н­ня без­ві­зо­во­го ре­жи­му в Єв­ро­пар­ла­мен­ті і Єв­ро­пей­ській Ра­ді. Є по­бо­ю­ва­н­ня, що без­ві­зо­вим ре­жи­мом, я не ка­жу що­до Укра­ї­ни, мо­жуть злов­жи­ва­ти в де­яких кра­ї­нах. Що мі­гра­ція до­ся­гне ве­ли­че­зно­го роз­мі­ру, і гро­ма­дя­ни де­яких кра­їн ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­муть без­ві­зо­вий­ре­жим не для ту­ри­зму, а для по­шу­ку не­ле­галь­ної ро­бо­ти. Це ле­гі­тим­ні пи­та­н­ня, які ор­га­ни ЄС по­вин­ні обго­во­рю­ва­ти і ухва­лю­ва­ти рі­ше­н­ня.

Во­дно­час хо­чу ска­за­ти, що Че­ська ре­спу­блі­ка під­три­мує ска­су­ва­н­ня ві­зо­во­го ре­жи­му для Укра­ї­ни. Я на­віть те­пер про­ти­стою де­яким по­гля­дам укра­їн­ських екс­пер­тів, які ча­сом зви­ну­ва­чу­ють нас в то­му, що якщо ми ска­су­є­мо ві­зо­вий­ре­жим, то не бу­де ва­же­ля впли­ву або ти­ску на уряд, щоб він про­дов­жу­вав здій­сню­ва­ти ре­фор- ми. Я їм го­во­рю: ні, так ми ді­я­ти не бу­де­мо, ми не пов’язу­є­мо ці пи­та­н­ня, оскіль­ки це сто­су­є­ться 45 млн лю­дей.

Нам тре­ба зро­зу­мі­ти, яку ва­гу має Укра­ї­на не ли­ше для без­пе­ки Єв­ро­пи, але і подаль­шо­го по­лі­ти­чно­го роз­ви­тку єв­ро­спів­то­ва­ри­ства, збе­ре­же­н­ня ідеї Єв­ро­со­ю­зу, для роз­ши­ре­н­ня сфе­ри по­лі­ти­чної ста­біль­но­сті йеко­но­мі­чно­го про­цві­та­н­ня і в то­му чи­слі для єд­но­сті Єв­ро­пи. Укра­ї­на не мо­же за­ли­ша­ти­ся на око­ли­ці Єв­ро­пи по­стій­но. Укра­ї­на зро­би­ла стра­те­гі­чний­ви­бір. Шлях цей, як я вже го­во­рив, три­ва­лийі скла­дний. Але це ле­гі­тим­ний­ви­бір Укра­ї­ни. І ні­хто не мо­же втру­ча­ти­ся в це і зу­пи­ня­ти Укра­ї­ну че­рез те, що істо­рія бу­ла та­ка або ін­ша.

Якщо Укра­ї­на успі­шно по­до­лає це­йшлях, це впли­не на по­лі­ти­чне май­бу­тнє ін­ших кра­їн ко­ли­шньо­го СРСР, у то­му чи­слі на Бі­ло­русь, Мол­до­ву і кра­ї­ни Цен­траль­ної Азії. Це не пи­та­н­ня одні­єї пре­зи­дент­ської ка­ден­ції, мо­жли­во — одні­єї ге­не­ра­ції.

«НИ­НІ­ШНЄ УКРА­ЇН­СЬКЕ КЕ­РІВ­НИ­ЦТВО МАЄ ДВІ ПРО­БЛЕ­МИ»

— Ни­ні­шнє укра­їн­ське ке­рів­ни­цтво має дві про­бле­ми. З одно­го бо­ку, не­до­ві­ра гро­ма­дян, яка по­сту­по­во на­ро­ста­ла. У них бу­ли ве­ли­кі очі­ку­ва­н­ня, і во­ни роз­ча­ро­ва­ні. Ви втра­ти­ли ба­га­то ча­су. І те­пер не­мо­жли­во че­ка­ти, що пре­зи­дент По­ро­шен­ко, ко­ли­шній­прем’єр Яце­нюк, ни­ні­шнійГрой сман мо­жуть за два ро­ки пов­ні­стю усу­ну­ти ко­ру­пцію, що во­ни мо­жуть від­но­ви­ти вер­хо­вен­ство пра­ва, за­без­пе­чи­ти спра­ве­дли­вість для всіх.

Ва­жли­во, щоб спад­щи­на ни­ні­шньої по­лі­ти­чної вла­ди бу­ла по­зи­тив­ною. Щоб во­ни не вві­йшли в істо­рію як по­лі­ти­ки, які зно­ву втра­ти­ли шанс на дій­сну транс­фор­ма­цію.

Є йу­спі­хи — це ди­во, що еко­но­мі­ка Укра­ї­ни не роз­ва­ли­ла­ся, що бан­ків­ський­се­ктор, який­був на ме­жі роз­ва­лу, фун­кціо­нує. Ска­жу про­сто, тре­ба щоб лю­ди по­ві­ри­ли і по­ба­чи­ли на пра­кти­ці, що існу­ють одні пра­ви­ла для всіх груп на­се­ле­н­ня.

Якщо лю­ди по­ба­чать, що їх по­лі­ти­чні пред­став­ни­ки по­сту­по­во розв’язу­ють цю про­бле­му, де­мон­стру­ють ре­зуль­та­ти, то це бу­де під­ва­ли­ною по­лі­ти­чної ста­біль­но­сті. При­чо­му це не по­вин­но за­ле­жа­ти від змі­ни вла­ди.

Дру­га про­бле­ма по­ля­гає в то­му, що існує не­ро­зу­мі­н­ня в Єв­ро­пі то­го, що тут від­бу­ва­є­ться. Я не по­мі­тив жо­дної їх стат­ті, жо­дно­го пу­блі­чно­го ви­сту­пу, з бо­ку укра­їн­ських ди­пло­ма­тів в Пра­зі. При цьо­му тут вплив ро­сій­ських ЗМІ, тоб­то ро­сій­ської про­па­ган­ди — ве­ли­че­зний.

Лю­ди у нас в Че­хії, вже за­бу­ли про те, що бу­ло 25 ро­ків то­му, роз­вал ко­му­ні­зму, бо­роть­ба за сво­бо­ду і де­мо­кра­тію, во­ни вже не ду­ма­ють, що бу­ло 1968 ро­ку — ра­дян­ська оку­па­ція, і вже зов­сім за­бу­ли, що бу­ло 1945 ро­ку. Во­ни ви­рі­шу­ють свої пи­та­н­ня, на­при­клад, ку­пи­ти ма­ши­ну цьо­го або на­сту­пно­го ро­ку, ор­га­ні­зу­ва­ти ве­чір­ку з бар­бе­кю ци­ми ви­хі­дни­ми або на­сту­пни­ми.

Тим ча­сом ва­жли­во, щоб лю­ди пра­виль­но ро­зумі­ли, що тут від­бу­ва­є­ться то­чно бо­роть­ба за сво­бо­ду і за по­лі­ти­чне май­бу­тнє Єв­ро­пи. Якщо ми не змо­же­мо збе­рег­ти один прин­цип, одну ме­ту, на якій грун­ту­є­ться Єв­ро­со­юз, що ко­жна су­ве­рен­на кра­ї­на мо­же ухва­лю­ва­ти са­мо­стій­но рі­ше­н­ня, то як мо­же­мо по­тім впо­ра­ти­ся з ти­ми всі­ма про­бле­ма­ми, які на­су­ва­ю­ться з усіх бо­ків.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.