Пі­сля вій­ни

Ва­дим ЧЕРНИШ: «Най­ва­жли­ві­ше, що нам по­трі­бно сьо­го­дні зро­би­ти, — за­пу­сти­ти про­це­си вну­трі­шньої ін­те­гра­ції»

Den (Ukrainian) - - Актуальне Інтерв’ю -

Во­стан­ній­день лі­та Ка­бмін схва­лив до­ку­мент, яки­ймає на­да­ти по­штовх від­бу­до­ві мир­но­го жи­т­тя на Дон­ба­сі, — Кон­це­пцію Дер­жав­ної ці­льо­вої про­гра­ми «Від­нов­ле­н­ня та роз­бу­до­ва ми­ру у схі­дних ре­гіо­нах Укра­ї­ни», роз­ро­бле­ну мі­ні­стер­ством з пи­тань тим­ча­со­во оку­по­ва­них те­ри­то­рій­та вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­них осіб спіль­но з ор­га­на­ми мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, дер­жав­ни­ми ор­га­на­ми вла­ди, між­на­ро­дни­ми пар­тне­ра­ми, на­у­ко­вою спіль­но­тою та гро­мад­ськи­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми.

Про цю та ін­ші іні­ці­а­ти­ви но­во­ство­ре­но­го мі­ні­стер­ства, про на­галь­ні про­бле­ми по оби­дві сто­ро­ни від лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня — роз­мо­ва з мі­ні­стром з пи­тань тим­ча­со­во оку­по­ва­них те­ри­то­рій та ВПО Ва­ди­мом ЧЕРНИШОМ.

«РОЗ­БУ­ДО­ВА МИ­РУ»: МЕ­ХА­НІ­ЗМИ І ДОКОРИ

— Які тер­мі­ни прийня­т­тя са­мої Про­гра­ми?

— Це скла­дний­про­цес, що скла­да­є­ться з двох най­го­лов­ні­ших ета­пів. Пер­ший— Кон­це­пція про­гра­ми, схва­ле­на уря­дом 31 сер­пня. Дру­гий— роз­роб­ка са­мої Про­гра­ми. В нас вже є не­об­хі­дні на­пра­цю­ва­н­ня, основ­ні по­зи­ції, зав­дя­ки яким змо­же­мо ім­пле­мен­ту­ва­ти най­кра­щі сві­то­ві пра­кти­ки. Під час на­пи­са­н­ня Кон­це­пції ми по­ба­чи­ли про­бле­ми на рів­ні се­ре­дньої управ­лін­ської лан­ки: управ­лін­ці не ро­зумі­ли ба­га­тьох тер­мі­нів та під­хо­дів, за­де­кла­ро­ва­них у Кон­це­пції. До­ве­ло­ся ба­га­то по­пра­цю­ва­ти, аби зла­ма­ти сте­ре­о­ти­пи в під­хо­дах до на­пи­са­н­ня та­ких до­ку­мен­тів. Оскіль­ки ми слі­ду­ва­ли за­ко­но­дав­ству та пра­кти­ці Укра­ї­ни, скла­дно бу­ло ада­пту­ва­ти су­ча­сні сві­то­ві пра­кти­ки ре­а­гу­ва­н­ня на ви­кли­ки, пов’яза­ні зі зброй­ни­ми кон­флі­кта­ми та не­га­тив­ни­ми на­слід­ка­ми. Але за­лу­че­н­ня до роз­роб­ки Кон­це­пції і між­на­ро­дних, і укра­їн­ськиї фа­хів­ців по­ка­за­ло, що це мо­жли­во. Що го­лов­не в са­мійПро­гра­мі? Ко­ор­ди­на­ція всіх зу­силь, на­прав­ле­них на по­до­ла­н­ня на­слід­ків кон­флі­кту в схі­дних ре­гіо­нах. Але схі­дні ре­гіо­ни — це не тіль­ки Дон­бас. 2+3 — я би так ска­зав. До­не­цька, Лу­ган­ська обла­сті плюс Хар­ків­ська, Дні­про­пе­тров­ська та За­по­різь­ка. Там є як спіль­ні, так і від­мін­ні про­бле­ми. Під­хо­ди до ре­гіо­нів ма­ють де­що рі­зни­ти­ся, але є про­бле­ма за­галь­на — біль­ше 50% ВПО за­хо­ди­ться са­ме у цих п’яти ре­гіо­нах.

Три на­ші про­по­зи­ції вне­се­но до опе­ра­цій­но­го пла­ну Ка­бмі­ну. Якщо уряд їх ухва­лить, це до­по­мо­же нам ско­ор­де­ну­ва­ти зу­си­л­ля всіх цен­траль­них та ре­гіо­наль­них ор­га­нів ви­ко­нав­чої вла­ди на ви­рі­шен­ні про­блем схо­ду. Пер­ше — ство­ре­н­ня спе­ці­аль­ної Ра­ди як ко­ор­ди­на­цій­но­го ор­га­ну ( по­ста­но­ву Ка­бмі­ну що­до ство­ре­н­ня Ра­ди ухва­ле­но 14.09.2016 р. — «День») , який­мо­же очо­ли­ти ві­це-прем’єр-мі­ністр з пи­тань ре­гіо­наль­ної по­лі­ти­ки, ку­ди увій­дуть пред­став­ни­ки цен­траль­них, ре­гіо­наль­них та мі­сце­вих ор­га­нів для прийня­т­тя ско­ор­де­но­ва­них рі­шень по всіх ві­дом­ствах на на­ціо- наль­но­му, ре­гіо­наль­но­му та мі­сце­во­му рів­нях. Дру­ге — ме­ха­нізм між­на­ро­дно­го фі­нан­су­ва­н­ня че­рез так зва­ний­тра­сто­вий­ці­льо­вий­фонд, за уча­стю ба­га­тьох пар­тне­рів, ме­та яко­го — від­нов­ле­н­ня та роз­бу­до­ва ми­ру. Дер­жав­на ці­льо­ва про­гра­ма ще йє під­ста­вою для фі­нан­су­ва­н­ня. Ми ду­же ре­тель­но пра­цю­є­мо над за­пу­ском цьо­го до­нор­сько­го фон­ду: пра­гне­мо ство­ри­ти мо­дель, яка ви­кли­ка­ла би до­ві­ру і між­на­ро­дних пар­тне­рів, і на­шої гро­мад­сько­сті. Ді­я­ти­ме ме­ха­нізм, за яким бу­де від­сте­жу­ва­ти­ся і ді­яль­ність фон­ду, і про­це­ду­ри ви­тра­ча­н­ня ко­штів (бо­роть­ба з ко­ру­пці­єю — це не ли­ше ство­ре­н­ня агенств по бо­роть­бі, це та­кож за­про­ва­дже­н­ня ме­ха­ні­змів, які її уне­мо­жлив­лю­ють). То­му на­ма­га­є­мо­ся за­пу­сти­ти ме­ха­ізм, який­був би прив’яза­ний­не до пер­со­на­лій, а до най­кра­щих сві­то­вих пра­ктик.

Ми від­пра­цю­ва­ли з ООН та Сві­то­вим бан­ком до­ку­мен­ти, де про­пи- са­ні ці ме­ха­ні­зми, і на­пра­ви­ли їх на узго­дже­н­ня всім за­ці­кав­ле­ним ві­дом­ствам. Там про­пи­са­на стру­кту­ра ухва­ле­н­ня спіль­них рі­шень пред­став­ни­ка­ми укра­їн­ських дер­жав­них ор­га­нів та між­на­ро­дни­ми до­но­ра­ми і ор­га­ні­за­ці­я­ми. Стру­кту­ра та­ка. Два ві­кна — ООН та Сві­то­вий­банк, які адмі­ні­стру­ють або до­по­мо­га­ють адмі­ні­стру­ва­ти ро­бо­ту фон­ду. Ді­яль­ність фон­ду пе­ред­ба­чає мо­бі­лі­за­цію ре­сур­сів, прийня­т­тя рі­шень що­до на­прям­ків їхньо­го ви­ко­ри­ста­н­ня, ме­ха­нізм кон­тро­лю за ви­тра­ча­н­ням. Тоб­то, якщо ти до­нор, то­бі зру­чно при­йти до цьо­го фон­ду, який пред­став­ляє як адмін­стра­тив­ний агент або Сві­то­вий­банк, або ООН (рі­ше­н­ня при­йма­ю­ться ко­ле­гі­аль­но) і ска­за­ти: у ме­не є ко­шти, які хо­чу ви­ді­ли­ти для Укра­ї­ни згі­дно з про­це­ду­рою, прийня­тою, при­мі­ром, у Сві­то­во­му бан­ку (він орі­єн­то­ва­ний на по­до­ла­н­ня со­ці­аль­но-еко­но­мі­чних на­слід­ків кри­зи), але я хо­чу звіт і ро­зу­мі­ти, на які про­е­кти пі­дуть мої гро­ші. ООН пра­кти­кує ре­гіо­наль­ний­під­хід, він пра­цю­ва­ти­ме по До­не­цькій­та Лу­ган­ські­йо­бла­стях, а Сві­то­вий­банк мо­же пра­цю­ва­ти по всійУкра­ї­ні. Ми зна­є­мо, скіль­ки ви­ни­кає пи­тань: ти­пу, зро­зумі­ло, ку­ди пі­дуть гро­ші... То­му при­ді­ля­є­мо та­ку ува­гу всім де­та­лям. Сві­то­вий­банк і ООН ді­я­ти­муть в рам­ках під­хо­дів, за­де­кла­ро­ва­них укра­їн­ським Уря­дом — за ним остан­не сло­во, бо це на­ша від­по­від­аль­ність. За ро­ки не­за­ле­жно­сті жо­дно­го тра­сто­во­го фон­ду не бу­ло ство­ре­но. То­му так скла­дно про­хо­дить сьо­го­дні ця про­це­ду­ра. До ре­чі, у фонд змо­жуть звер­та­ти­ся і гро­ма­ди.

— Окрім со­ці­аль­но-еко­но­мі­чних про­блем існує ще одна, не менш ва­жли­ва. Ме­шкан­ці мир­них те­ри­то­рій не ма­ють до­сто­вір­но­го уяв­ле­н­ня про те, як жи­вуть їхні спів­гро­ма­дя­ни в зо­ні вій­ни, і нав­па­ки. Чи пла­ну­є­те ро­бо­ту з по­до­ла­н­ня цьо­го ін­фор­ма­цій­но­го роз­ри­ву?

— Зна­чна кіль­кість на­се­ле­н­ня Дон­ба­су че­рез від­су­тність ко­штів і ра­ні­ше не ма­ла мо­жли­во­сті ви­їха­ти за ме­жі сво­го ре­гіо­ну. Ба­га­то хто ні­ко­ли не ви­їжджав на­віть зі сво­го на­се­лен­но­го пун­кту. Як мо­же лю­ди­на уяви­ти жи­т­тя ін­ших лю­дей, якщо не по­ба­чить це на вла­сні очі? Яке вза­га­лі вра­же­н­ня один про одно­го мо­жуть скла­сти гро­ма­дя­ни одні­єї кра­ї­ни, якщо во­ни ні­ко­ли не зу­стрі­ча­ли­ся?А ко­ли лю­ди­на по­чи­нає спіл­ку­ва­ти­ся з ін­ши­ми, мо­же з’ясу­ва­ти­ся, що у них одна­ко­ві про­бле­ми. То­ді ко­жен ро­зу­міє: він — ча­сти­на єди­но­го ці­ло­го. То­му най­ва­жли­ві­ше, що нам по­трі­бно сьо­го­дні зро­би­ти, — за­пу­сти­ти про- це­си вну­трі­шньої ін­те­гра­ції. Ство­ри­ти від­чу­т­тя на­ле­жно­сті до єди­ної куль­ту­ри, єди­ної гу­ма­ні­тра­ної сфе­ри. Всі прин­ци­пи по­бу­до­ви су­спіль­ства ма­ють вра­хо­ву­ва­ти не­об­хі­дність то­го, аби лю­ди по­ча­ли від­чу­ва­ти ритм жи­т­тя не ли­ше сво­го мі­сте­чка, або на­віть сво­го ре­гіо­ну, а всі­єї кра­ї­ни. То­ді ми змо­же­мо по­до­ла­ти ба­га­то сте­ре­о­ти­пів не тіль­ки по від­но­шен­ню до рі­зних ре­гіо­нів, а йна рів­ні міст все­ре­ди­ні одно­го ре­гіо­ну — бо на цьо­му рів­ні та­кож не все глад­ко. Сьо­го­дні в усіх га­лу­зях тре­ба про­во­ди­ти рі­зно­ма­ні­тні про­е­кти, які пря­мо або опо­се­ред­ко­ва­но ма­ють на ме­ті об’єд­на­ти укра­їн­ців.

— Вла­сне, йде­ться про від­су­тність дер­жав­ної гу­ма­ні­тар­ної по­лі­ти­ки. Зві­сно, це пи­та­н­ня не до Вас. Але на ва­ших «під­ше­фних» те­ри­то­рі­ях ні­чо­го не змі­не­ться, до­ки не бу­де та­кої по­лі­ти­ки.

— У нас спо­сте­ре­га­є­ться ве­ли­кий­ро­зрив між гу­ма­ні­тар­ни­ми цін- но­стя­ми, які де­кла­ру­є­мо, і ти­ми, які го­то­ві ім­пле­мен­ту­ва­ти у пов­сяк­ден­не жи­т­тя. Ча­сто ка­же­мо: ми — за єв­ро­пей­ські цін­но­сті. Але скла­дно зро­зу­мі­ти, що са­ме ма­є­мо на ува­зі. У нас є зви­чка ке­ру­ва­ти­ся ви­клю­чно еко­но­мі­чною до­ціль­ні­стю. Але дотримуватися прав лю­ди­ни май­же зав­жди еко­но­мі­чно не ви­гі­дно: це ж со­цаль­ні ви­пла­ти, ада­пта­ція осіб з ін­ва­лі­дні­стю.... Гу­ма­ні­тар­на по­лі­ти­ка має ба­зу­ва­ти­ся на за­галь­но­люд­ських цін­но­стях . Ко­жна лю­ди­на має від­чу­ва­ти: дер­жа­ва про неї пі­клу­є­ться, за­бе­чпе­чує мо­жли­вість роз­ви­тку... От­же, стан­дар­тів в гу­ма­ні­тра­ній­сфе­рі у нас май­же не існує. У то­му чи­слі, і по від­но­шен­ню до схі­дних ре­гіо­нів. Акцент ро­бив­ся, зно­ву ж та­ки, на еко­но­мі­ці. Ка­за­ли: ну, під­ні­міть їм зар­пла­ти, ну, дай­те їм ще гро­шей з бю­дже- ту. А по­тім ди­ву­ва­ли­ся: чим во­ни ще не­за­до­во­ле­ні? Теж са­ме сьо­го­дні з пе­ре­се­лен­ця­ми. Я не­о­дно­ра­зо­во чув від чи­нов­ни­ків: «Що їм ще? Є ж до­по­мо­га від дер­жа­ви у 884 грив­ні!» Моя кон­це­пція та­ка: ді­яль­ність не­об­хі­дно пла­ну­ва­ти на ба­зі уні­вер­саль­них люд­ских цін­но­стей, які є осно­вою де­мо­кра­ти­чних гу­ма­ні­тар­них стан­дар­тів, і вті­лю­ва­ти їх у жи­т­тя. Ми в ком­по­нент роз­бу­до­ви ми­ру за­кла­ли ряд від­по­від­них еле­мен­тів. Спів­пра­цю­є­мо з Ра­дою Єв­ро­пи, Між­на­ро­дним ко­мі­те­том Чер­во­но­го Хре­ста, ООН са­ме по тих пи­та­н­нях, які сьо­го­дні ба­га­то хто не вва­жає ва­жли­ви­ми. А ми вва­жа­є­мо. На­при­клад, на­силь­ство в су­спіль­стві. Не ли­ше те, що пов’яза­но з вій­ною, а йте, що у рі­зних фор­мах про­яв­ля­є­ться в со­ці­у­мі, в сім’ ї. Або пост­трав­ма­ти­чний­син­дром, який пе­ре­жи­ва­ють не тіль­ки вій­сько­ві, а ймир­ні лю­ди. Звер­та­є­мо ува­гу на всі еле­мен­ти, оскіль­ки хо­че­мо ба­чи­ти си­ту­а­цію в ком­пле­ксі. У на­шо­го мі­ні­стер­ства не ви­ста­чає ре­сур­сів та ко­штів на ви­рі­ше­н­ня та­ких про­блем, але є пар­тне­ри — гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції, які цим за­йма­ю­ться, і ми на­да­є­мо їм до­по­мо­гу.

НЕВІДВОРОТНІСТЬ ПО­КА­РА­Н­НЯ

— В остан­ньо­му зві­ті ко­мі­са­ра ООН з прав лю­ди­ни за­фі­ксо­ва­но по­ру­ше­н­ня з бо­ку укра­їн­ських вій­сько­вих, зокре­ма зайня­т­тя ни­ми під свої по­тре­би ци­віль­них об’єктів — шкіл, лі­ка­рень.

— Бу­дів­лі шкіл вже всі звіль­не­ні. При­найм­ні, сьо­го­дні ме­ні не ві­до­мі фа­кти про їхне ви­ко­ри­ста­н­ня вій­сько­ви­ми. По­ді­бних зві­тів бу­ло де­кіль­ка, від рі­зних між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій, і ми звер­та­ли­ся до ко­ман­ду­ва­н­ня зброй­них сил. Нас за­пев­ни­ли що, та­ких ви­пад­ків вже не­має.

— Але міс­сія ООН звід­ки ж ці да­ні взя­ла...

— Ще раз ка­жу — ми пе­ре­ві­ря­ли, і жо­дно­го фа­кту не вста­но­ви­ли. Всі зві­ти мі­стять уза­галь­не­ну ін­фор­ма­цію — там не на­зи­ва­ю­ться ні на­се­лен­ні пун­кти, ні но­ме­ри вій­сько­вих ча­стин, ні при­зві­ща. Я не ба­чив та­кої кон­кре­ти­ки в жо­дно­му зві­ті. В зві­ті Ко­мі­са­ра ООН вка­за­но, що це дан­ні за ми­ну­лий­пе­рі­од. Впев­не­ний, що сьо­го­дні ви­пад­ків ви­ко­ри­ста­н­ня шкіл не­має, то­му що знаю, які на­ка­зи на­да­ю­ться на­шім вій­сько­вим — ро­би­ти все, щоб не ста­ви­ти під за­гро­зу ці­віль­не на­се­ле­н­ня. Якщо ме­ні ста­нуть ві­до­мі кон­кре­тні фа­кти, обов’ яз­ко­во їх пе­ре­ві­рю:якщо хо­ча б один бо­єць по­ру­шить по­ря­док, він мо­же за­пля­му­ва­ти честь тих, хто во­ює за Укра­ї­ну, то­му з та­ки­ми яви­ща­ми по­трі­бно бо­ро­ти­ся. І вій­сько­ва про­ку­ра­ту­ра, і СБУ вжи­ва­ють за­хо­дів, що­би по­ді­бних ви­пад­ків не бу­ло, — ви зна­є­те, що ін­ко­ли спра­ви до­во­дя­ться до су­до­вих про­це­сів.

— Яка ва­ша осо­би­ста по­зи­ція що­до прийня­т­тя Укра­ї­но­ю­ба­зо­во­го до­ку­мен­ту Га­азь­ко­го три­бу­на­лу — Рим­сько­го ста­ту­ту? На йо­го ра­ти­фі­ка­ції по­стій­но на­по­ля­га­ють Єв­ро­пар­ла­мент і ООН, але в Укра­ї­ні по­ки то­чи­ться дис­ку­сія з цьо­го при­во­ду, до то­го ж є по­зи­ція, озву­че­на РНБО: якщо Ста­тут не прийме Ро­сія, Укра­ї­ні йо­го при­йма­ти не­без­пе­чно.

— У лю­то­му цьо­го ро­ку Вер­хов­на Ра­да ви­зна­ла юрис­ди­кцію Між­на­ро­дно­го крі­мі­наль­но­го су­ду, тоб­то Га­азь­ко­го три­бу­на­лу, що­до вчи­не­н­ня зло­чи­нів про­ти лю­дя­но­сті та вій­сько­вих зло­чи­нів ви­щи­ми по­са­до­ви­ми осо­ба­ми Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції і ке­рів­ни­ка­ми те­ро­ри­сти­чних ор­га­ні­за­цій«ДНР»/«ЛНР», які при­зве­ли до осо­бли­во тяж­ких на­слід­ків і ма­со­во­го вбив­ства укра­їн­ських гро­ма­дян. У черв­ні прийня­то За­кон «Про вне­се­н­ня змін до Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни (що­до пра­во­су­д­дя)», де за­зна­ча­є­ться, що Укра­ї­на мо­же ви­зна­ти юрис­ди­кцію Між­на­ро­дно­го кри­мі­наль­но­го су­ду на

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.