Мо­ре, ди­хай!

Як укра­їн­ські та гру­зин­ські вче­ні вив­ча­ють стан здо­ров’я чор­но­мор­сько­го узбе­реж­жя

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Окса­на МИКОЛЮК, «День»

Шкіль­ні еко­ло­гі­чні ко­ман­ди Ки­є­ва, Оде­си, Оча­ко­ва та се­ла По­кров­ське Оча­ків­сько­го ра­йо­ну Ми­ко­ла­їв­ської обла­сті ста­ли уча­сни­ка­ми пер­шої в Укра­ї­ні гро­мад­ської іні­ці­а­ти­ви в ме­жах між­на­ро­дної акції «Чи­сті пля­жі Чор­но­го мо­ря», яка при­свя­че­на до­слі­джен­ню еко­ло­гі­чно­го ста­но­ви­ща мо­ря. По­ча­ли з ва­жли­вої ор­ні­то­ло­гі­чної те­ри­то­рії між­на­ро­дно­го зна­че­н­ня — Кін­бурн­ської ко­си, що на Ми­ко­ла­їв­щи­ні, на те­ри­то­рії На­ціо­наль­но­го при­ро­дно­го пар­ку «Бі­л­обе­реж­жя Свя­то­сла­ва». Га­зе­та «День» пи­са­ла про від­нов­ле­н­ня уні­каль­ної при­ро­дної зо­ни, яка роз­та­шо­ва­на на те­ре­ні Кін­бурн­ської ко­си, — Бі­єн­ко­вих плав­нів (ма­те­рі­ал «Бі­єн­ко­вим плав­ням — жи­ти!» у № 106-107 за 19 — 20 черв­ня 2015 р.), зав­дя­ки чо­му сю­ди по­вер­ну­ли­ся ро­же­ві пе­лі­ка­ни. Ро­бо­та три­ває, і ось мо­ло­ді еко­ло­ги ви­пу­сти­ли в за­то­ку три ти­ся­чі ко­ро­пів — що­би пта­хам за­по­від­ни­ка бу­ло чим по­жи­ви­ти­ся.

НАЙ­БІЛЬ­ШЕ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЗА­БРУ­ДНЕ­Н­НЯ — БІ­ЛЯ КРОМКИ ВО­ДИ

По­при те, що те­ри­то­рія за­по­від­на, тут зби­ра­є­ться ба­га­то смі­т­тя. Ра­зом зі сто­ка­ми за­бру­дне­н­ня твер­ди­ми від­хо­да­ми про­во­кує цві­ті­н­ня во­ди, від чо­го за­ди­ха­є­ться ри­ба, ги­не все жи­ве. Як роз­по­ві­ли пра­ців­ни­ки за­по­від­ни­ка, ви­во­зи­ти смі­т­тя з ко­си ду­же важ­ко, оскіль­ки тут не­має асфаль­то­ва­них до­ріг, ця ро­бо­та до­ро­га й від­по­від­аль­на.

«Ро­ків 50 то­му в Чор­но­му мо­рі ста­ли про­яв­ля­ти­ся на­слід­ки ан­тро­по­ген­ної ді­яль­но­сті. До­слі­джу­ва­ти стан здо­ров’я мо­ря — спра­ва скла­дна і не­де­ше­ва. На Чор­не мо­ре дав­но звер­ну­ли ува­гу між­на­ро­дні стру­кту­ри, зокре­ма ООН, і че­рез це упро­довж ба­га­тьох ро­ків ми мо­же­мо про­во­ди­ти на­у­ко­ві до­слі­дже­н­ня. То­рік ми ро­би­ли екс­пе­ди­цію на су­днах, а за­раз три­ває дру­га ча­сти­на про­е­кту, що ви­ко­ну­є­ться на бе­ре­зі, — го­во­рить ака­де­мік На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук, до­ктор біо­ло­гі­чних на­ук Юве­на­лій ЗАЙЦЕВ. — За да­ни­ми но­ві­тніх до­слі­джень ви­яв­ле­но, що най­біль­ше ску­пчень ор­га­ні­змів — бі­ля кромки мо­ря, на від­ста­ні кіль­кох ме­трів від во­ди. Ці­ка­во, що ці ску­пче­н­ня утво­ре­ні пе­ре­ва­жно мор­ськи­ми ор­га­ні­зма­ми на ран­ніх ста­ді­ях роз­ви­тку: ли­чин­ка­ми, маль­ка­ми, без­хре­бе­тни­ми. Ра­зом із тим у цих по­верх­нях на­ко­пи­чу­є­ться ве­ли­ка кіль­кість шкі­дли­вих для жи­вих ор­га­ні­змів ре­чо­вин. Тоб­то ма­є­мо мі­сце зу­стрі­чі жи­т­тя з під­ви­ще­ною кон­цен­тра­ці­єю шкі­дли­вих ре­чо­вин. Звід­си ви­сно­вок: най­біль­шу кіль­кість постраждалих від за­бру­дне­н­ня слід шу­ка­ти бі­ля кромки во­ди».

«МИ ВЧИМО ДІ­ТЕЙ, ЯК ПРА­ВИЛЬ­НО ПОВОДИТИСЯ ЗІ СВО­ЇМ МО­РЕМ»

Вла­сне, в ме­жах ці­єї на­у­ко­вої ро­бо­ти до­слі­дже­н­ня еко­ло­гі­чно­го ста­но­ви­ща Чор­но­го мо­ря здій­сню­є­ться за ме­то­дом Зай­це­ва — ви­вча­ю­чи ор­га­ні­зми, що їх мо­ре ви­ки­ну­ло на бе­рег (во­до­ро­сті, мо­лю­ски то­що), і тва­рин, які здо­бу­ва­ють по­жи­ву на бе­ре­зі (пта­хи). При цьо­му тва- рин, ро­слин та ор­га­ні­зми, які пе­ре­бу­ва­ють у при­бе­ре­жній зо­ні, вче­ні на­зва­ли «еко­ло­гі­чни­ми вар­то­ви­ми»: ті пер­ши­ми кон­та­кту­ють з дже­ре­ла­ми за­бру­дне­н­ня й ви­ко­ну­ють фун­кцію ін­ди­ка­то­рів.

«Та­кий ме­тод ро­бо­ти дає змо­гу за­лу­чи­ти до ро­бо­ти всіх охо­чих — і мі­сце­вих жи­те­лів, і еко­ло­гів-лю­би­те­лів. Якщо роз­по­ві­сти, на що звер­ну­ти ува­гу, то мо­жна отри­ма­ти да­ні про еко­ста­но­ви­ще всі­єї бе­ре­го­вої лі­нії мо­ря і з цьо­го зро­би­ти ви­сно­вок. Та­ко­го мас­шта­бу за­хід про­во­ди­ться впер­ше: ми по­єд­на­ли біо­ло­гі­чні до­слі­дже­н­ня зі зби­ра­н­ням смі­т­тя. Це го­лов­не, бо ми вчимо ді­тей, як пра­виль­но поводитися зі сво­їм мо­рем», — на­го­ло­шує ре­гіо­наль­ний те­хні­чний ра­дник з між­на­ро­дних вод ПРООН Во­ло­ди­мир МАМАЄВ.

ЩОБ ЗНА­ТИ, ЯК ЗА­ХИ­СТИ­ТИ

Ана­ло­гі­чний гро­мад­ський мо­ні­то­ринг від­бу­ва­є­ться і в Гру­зії, во­ди Чор­но­го мо­ря на те­ри­то­рії якої теж хво­рі­ють і по­тер­па­ють від низ­ки про­блем. На­у­ков­ці ка­жуть, що в про­це­сі вив­че­н­ня еко­ло­гі­чно­го ста­но­ви­ща Чор­но­го мо­ря в Укра­ї­ні та Гру­зії во­ни ви­ко­ну­ють сер­йо­зне зав­да­н­ня — пе­ре­хід на «за­галь­но­єв­ро­пей­ську мо­ву», що­би оці­ню­ва­ти во­до­йми за ква­лі­фі­ко­ва­ни­ми і зро­зумі­ли­ми кри­те­рі­я­ми.

« У Гру­зії ли­ше остан­ні­ми ро­ка­ми ми по­ча­ли від­нов­лю­ва­ти на­у­ко­ві ін­сти­ту­ти з вив­че­н­ня про­блем Чор­но­го мо­ря і ни­ні роз­ви­ва­є­мо­ся швид­ки­ми тем­па­ми в усіх на- прям­ках. Їх ду­же ба­га­то: від еко­ло­гії та ви­дів ри­би до без­хре­бе­тних і во­дно­го план­кто­ну. У цьо­му ра­зі ко­о­пе­ра­ція з укра­їн­ськи­ми та єв­ро­пей­ськи­ми ко­ле­га­ми дасть кра­щі пло­ди, то­му що ва­ша на­у­ка має ви­щий рі­вень. Ве­ли­кою про­бле­мою для Гру­зії є та­кож про­бле­ма смі­т­тя — з ко­жним ро­ком во­на стає де­да­лі акту­аль­ні­шою. На­при­клад, на­ші ма­лі рі­чки — це основ­ні «по­ста­чаль­ни­ки» смі­т­тя з гірських сіл, де актив­но ко­ри­сту­ю­ться по­лі­ети­ле­ном та рі­зни­ми по­лі­ме­ра­ми. Ви­вез­ти смі­т­тя звід­ти іно­ді не­мо­жли­во, і во­но на­ко­пи­чу­є­ться бі­ля бе­ре­гів рі­чок, а по­тім по­тра­пляє в мо­ре. Це є про­бле­мою для ба­га­тьох кра­їн. Що­прав­да, у нас ін­ша си­ту­а­ція з цві­тін- ням во­ди — але не че­рез те, що мен­ше смі­т­тя, а то­му, що у нас ве­ли­кі гли­би­ни, силь­ні те­чії, і смі­т­тя про­сто зно­сить. А тут, осо­бли­во в бе­ре­го­вій зо­ні, є мі­сця, де кіль­кість ки­сню зве­де­на до мі­ні­му­му, ви­ни­кає за­мор ри­би», — по­яснює спе­ці­а­ліст На­ціо­наль­но­го еко­ло­гі­чно­го агент­ства Гру­зії « Центр мо­ні­то­рин­гу Чор­но­го мо­ря » Ро­ман МІКЕЛАДЗЕ.

Пі­сля вив­че­н­ня еко­ста­но­ви­ща Чор­но­го мо­ря мо­жна бу­де пе­ре­хо­ди­ти до йо­го за­хи­сту, вва­жа­ють вче­ні. На­ра­зі ця ва­жли­ва еко­ло­гі­чна по­дія ста­ла мо­жли­вою зав­дя­ки під­трим­ці Про­гра­ми роз­ви­тку ООН (ПРООН) спіль­но з Укра­їн­ським то­ва­ри­ством охо­ро­ни пта­хів і На­ціо­наль­ною ака­де­мі­єю на­ук Укра­ї­ни.

«Бі­л­обе­реж­жя Свя­то­сла­ва» є най­біль­шим збе­ре­же­ним у при­ро­дно­му ста­ні при­чор­но­мор­ським при­бе­ре­жним при­ро­дним пар­ком, який на­ле­жить до Сма­ра­гдо­вої ме­ре­жі Укра­ї­ни (20 км при­чор­но­мор­ських пля­жів і 20 км пля­жів на Дні­пров­сько­му ли­ма­ні). Тут ме­шка­ють ти­ся­чі ви­дів рід­кі­сних пта­хів, в то­му чи­слі ро­же­вий пе­лі­кан, бі­ла та сі­ра ча­плі, ор­лан-бі­ло­хвіст. Кам­па­нія «Чи­сті пля­жі Чор­но­го мо­ря» здій­сню­є­ться в чор­но­мор­ських кра­ї­нах у ве­ре­сні 2016 ро­ку в ме­жах про­е­кту «Удо­ско­на­ле­н­ня еко­ло­гі­чно­го мо­ні­то­рин­гу Чор­но­го мо­ря» (EMBLAS) за фі­нан­со­вої під­трим­ки Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії та Про­гра­ми роз­ви­тку ООН.

ФО­ТО НА­ДА­НО ПРООН

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.