«Тре­ба ко­па­ти глиб­ше»

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Хри­сти­на ПЕ­ТРЕН­КО, Оде­са Фо­то на­да­но Оль­гою ТРОЯН

Оль­га Троян — вла­сни­ця май­стер­ні тра­ди­цій­них укра­їн­ських при­крас та со­ліс­тка етно-рок-гур­ту «Дрим­ба­Да­Дзи­ґа» — вже не один рік «за­ну­рю­є­ться» в тра­ди­ції, від­ро­джу­ю­чи їх у му­зи­ці та сво­їх ав­тор­ських при­кра­сах: на­ми­стах та ві­но­чках.

Ка­же, що зма­ле­чку мрі­я­ла ма­ти ба­га­то бли­ску­чих ця­цьок-на­ми­сти­нок, з яких мо­жна бу­ло б зро­би­ти якісь при­кра­си: «Як і ко­жна дів­чин­ка, я по­стій­но щось со­бі скру­чу­ва­ла та гор­до носила це на со­бі». На дру­го­му кур­сі біо­ло­гі­чно­го фа­куль­те­ту КНУі­ме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка Оль­га при­дба­ла вов­ну і нав­ма­н­ня без усі­ля­ких май­стер-кла­сів по­ча­ла ва­ля­ти. Пер­ше на­ми­сто по­да­ру­ва­ла Оле­ні Ци­буль­ській — во­ка­ліс­тці гур­ту «Да­ха­Бра­ха», яка, за сло­ва­ми Оль­ги, і на­ди­хну­ла її на ство­ре­н­ня При­кра­сної Май­стер­ні Makoviya. Са­ме той пе­рі­од во­на і на­зи­ває то­чкою від­лі­ку сво­їх тво­рінь.

Да­лі бу­ли ві­но­чки: фоль­клор­ний гурт, в яко­му і за­раз пра­цює Оль­га, го­ту­вав обря­до­ві пі­сні для ве­сі­л­ля, і на­ре­че­ній по­трі­бен був ві­но­чок. Так і «ство­рив­ся» пер­ший — для Оль­ги су­то «ін­ту­ї­тив­ний».

— Оль­го, роз­ка­жіть, де цьо­го мо­жна на­вчи­ти­ся?

— Ма­буть, в уні­вер­си­те­ті Бой­чу­ка, на ка­фе­дрі фоль­кло­ри­сти­ки в Уні­вер­си­те­ті Т. Шев­чен­ка та в Уні­вер­си­те­ті куль­ту­ри і ми­стецтв. Я са­ма не маю ви­щої ху­до­жньої осві­ти, так са­мо як і му­зи­чної, до­сі вчу­ся і маю осо­би­стий по­гляд на тра­ди­цій­ні ре­чі. Зро­зу­мів­ши, що ме­ні не ви­ста­чає знань тра­ди­цій­них те­хнік, я са­ма по­ча­ла ви­вча­ти фо­то і му­зей­ні екс­по­на­ти, ма­ла екс­пе­ди­ції та зу­стрі­чі з ко­ле­кціо­не­ра­ми, май­стра­ми.

На­сту­пним ета­пом для ме­не ста­ло зна­йом­ство із су­ча­сною япон­ською те­хні­кою ви­го­тов­ле­н­ня кві­ток із гли­ни для фло­ри­сти­ки «де­ко-клей» і «мо­дерн­клей». На від­мі­ну від тра­ди­цій­них па­пе­ро­вих за­во­ще­них і тка­нин­них, кві­ти із цьо­го ма­те­рі­а­лу, який у го­то­во­му ви­гля­ді є чи­мось се­ре­днім між па­пе­ром та тка­ни­ною, є більш дов­го­ві­чни­ми та зру­чні­ши­ми в ро­бо­ті осо­би­сто для ме­не. Пра­цю­ю­чи з де­ко­кле­єм, зро­зумі­ла, що ко­жен час ди­ктує свої пра­ви­ла і зму­шує ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ті ма­те­рі­а­ли, які є під ру­кою. Для сво­го ве­сіль­но­го він­ка я вже по­ча­ла ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти вла­сно­руч ви­го­тов­ле­ні кві­ти з де­ко­клею. Мо­же, са­ме то­му ці ве­сіль­ні він­ки ви­кли­ка­ли до­сить ве­ли­ке за­ці­кав­ле­н­ня, і я отри­ма­ла ба­га­то за­мов­лень, ви­ко­на­ти які до­сі не всти­гла.

— Сьо­го­дні в крам­ни­цях ча­сто мо­жна по­ба­чи­ти рі­зно­ма­ні­тні аксе­су­а­ри, сти­лі­зо­ва­ні під атри­бу­ти на­ціо­наль­но­го вбра­н­ня. Чим вза­га­лі від­рі­зня­є­ться ві­но­чок чи на­ми­сто ру­чної ро­бо­ти від то­го, що про­по­нує мас-мар­кет?

— Чим є на­ша «по­пу­ляр­на» на­ро­дна куль­ту­ра в ро­ки не­за­ле­жної Укра­ї­ни? Це зде­біль­шо­го спа­док від «сов­ков­щи­ни»: ви­крив­ле­не ба­че­н­ня на­ро­дно­го вбра­н­ня в ці­ло­му і го­лов­но­го убо­ру зокре­ма. Що уже й ка­за­ти про ре­гіо­наль­ні від­мін­но­сті та рі­зно­ма­ні­т­тя, які на­ма­га­ли­ся зни­щи­ти. При­мі­тив­но ви­ко­на­ні, ки­сло­тних ко­льо­рів шту­чні ма­ки, во­ло­шки, со­ня­шни­ки в су­ча­сних ві­но­чках, яки­ми за­пов­не­ні крам­ни­ці з су­ве­ні­ра­ми, ста­ли по­мил­ко­вим ета­ло­ном, хи­бним зраз­ком для на­слі­ду­ва­н­ня. На сьо­го­дні в Укра­ї­ні до­сить ма­ло май­стрів, які за­йма­ю­ться справ­жньою ре­кон­стру­кці­єю, й ду­же ба­га­то тих, хто на так зва­них на­д­гро­бних він­ках за­ро­бляє гро­ші, ви­да­ю­чи їх за тра­ди­цій­ні. На ща­стя, в Ки­є­ві є низ­ка крам­ни­чок та ате­льє, які ро­блять і ви­став­ля­ють на про­даж «пра­виль­ні ре­чі».

— У су­ча­сно­му одя­зі де­да­лі ча­сті­ше ви­ко­ри­сто­ву­ють етно­мо­ти­ви. Як, на ва­шу дум­ку, вар­то пра­виль­но по­єд­ну­ва­ти су­ча­сне з тра­ди­цій­ним, щоб не ви­ни­ка­ло ди­со­нан­су?

— Якщо ви хо­че­те по­ши­ти со­бі су­кню з етно­мо­ти­ва­ми, то тре­ба до­ві­ри­ти цю спра­ву про­фе­сіо­на­лам, які ма­ють не про­сто смак та ім’я ве­ли­ко­го ди­зай­не­ра, а й зна­н­ня з етно­гра­фії та куль­ту­ро­ло­гії. Або ж найня­ти кон­суль­тан­та, який розу- мі­є­ться на на­ро­дно­му одя­зі, сим­во­лі­ці та тра­ди­ці­ях. Осо­би­сто я не в за­хва­ті від мо­дних за­раз ви­ши­тих су­конь а-ля Ві­та Кін, хоч ви­знаю, що де­які з них до­во­лі гар­ні та ви­шу­ка­ні.

Обо­жнюю по­єд­ну­ва­ти на­ро­дні ав­тен­ти­чні при­кра­си з су­ча­сним одя­гом. Ча­сто но­шу тра­ди­цій­ний стрій, хоч маю ба­га­то пір­син­гу у ву­хах та на облич­чі. А от, на­при­клад, у Нор­ве­гі­її ти не змо­жеш цьо­го зро­би­ти, бо там вва­жа­ють та­ке по­єд­на­н­ня не­сма­ком. Ти або в су­ча­сно­му, або ж пов­ні­стю в на­ро­дно­му строї. Там тра­ди­цій­ні юве­лір­ні при­кра­си до­сі пе­ре­да­ють із по­ко­лі­н­ня в по­ко­лі­н­ня. І са­ме та­кий шлях збе­ре­же тра­ди­цій­ний одяг у не­змі­не­но­му, не­спо­тво­ре­но­му ста­ні. Ми ж за­раз екс­пе­ри­мен­ту­є­мо. З одно­го бо­ку, це має по­ту­жний ме­ха­нізм по­пу­ля­ри­за­ції на­шої куль­ту­ри в са­мій Укра­ї­ні, а та­кож за її ме­жа­ми, оскіль­ки спро­ще­ні, роз­бав­ле­ні з су­ча­сні­стю тра­ди­цій­ні ва­рі­ан­ти вбра­н­ня спри­йма­ю­ться лег­ше та швид­ше всо­ту­ю­ться. Але з ін­шо­го бо­ку, це спо­тво­рює уяв­ле­н­ня про тра­ди­цій­ний стрій. Я впев­не­на, без­ліч мо­дниць, осо­бли­во не з Укра­ї­ни, які в жит­ті не ба­чи­ли справ­жньої ви­ши­ван­ки, але зна­ють, що су­кні Ві­ти Кін зро­бле­ні за мо­ти­ва­ми укра­їн­ських со­ро­чок, ду­ма­ють, що у нас в дав­ни­ну но­си­ли рі­зно­ко­льо­ро­ві стро­ка­ті со­ро­чки­су­кні, й усе — без спі­дниць, кра­йок, що є ні­се­ні­тни­цею!

— Як лю­ди­на, яка за­йма­є­ться від­ро­дже­н­ням тра­ди­цій, ска­жіть, на­скіль­ки ве­ли­ким є сьо­го­дні по­пит на укра­їн­ське?

— По­пит є, і ве­ли­кий, най­яскра­ві­ше він ви­ра­же­ний за кор­до­ном — в укра­їн­ських ді­а­спо­рах. Зві­сно, він ви­ріс за остан­ні чо­ти­ри ро­ки і в Укра­ї­ні, де­да­лі біль­ше лю­дей ці­кав­ля­ться сво­єю рі­дною куль­ту­рою, але ці лю­ди за­га­лом із пев­них кіл: ін­те­лі­ген­ція, ми­тці, мо­дний бо­монд... Те­пер не до­сить одя­гну­ти «стрей­че­ву» май­ку з ки­тай­ською ма­шин­ною ви­шив­кою а-ля «ви­ши­ван­ка», тре­ба ко­па­ти глиб­ше. Ма­є­мо роз­ро­бля­ти пра­виль­ний шлях роз­ви­тку та від­ро­дже­н­ня куль­ту­ри, тра­ди­цій та цін­но­стей.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.